Ro-114

Історія
Японія
Назва:	Ro-114
Будівник:	верф Kawasaki у Танагаві, добудова на верфі Kawasaki у Кобе
Закладений:	12 жовтня 1942
Спуск на воду:	19 червня 1943
На службі:	20 листопада 1943
Доля:	17 червня 1944 потоплений поблизу Маріанських островів
Основні характеристики
Клас і тип:	Підводний човен класу Ro-100 (тип KS)
Водотоннажність:	611 над водою, 795 при зануренні
Довжина:	60,9 м
Ширина:	6 м
Осадка:	3,5 м
Двигуни:	2 дизелі потужністю по 0,37 МВт електромотори потужністю по 0,28 МВт
Швидкість:	14,2 вузла (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність плавання:	6500 км при швидкості 12 вузлів (над водою)
Максимальна глибина:	75 м
Екіпаж:	38
Озброєння:	4 × 533 мм торпедних апарати (всі носові), 8 торпед 1 × 140 мм палубна гармата / 40 калібрів Тип 11-го року зенітне озброєння 2 х 25 мм Тип 96 або 1 х 76 мм

17.06.44

Район потоплення Ro-114

Ro-114 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у Другій світовій війні.

Ro-114 заклали на верфі компанії Kawasaki у Танагаві (околиця Осаки), а після спуску на воду добудували на верфі Kawasaki в Кобе.

Наприкінці лютого 1944-го корабель включили до 30-ї дивізії підводних човнів, що вела бойові у Південно-Східній Азії, а з розформуванням 30-ї дивізії наприкінці березня перевели до 51-ї дивізії підводних човнів, яка діяла у Океанії. При цьому фактично Ro-114 ще кілька місяців залишався у метрополії і певний час підпорядковувався ескортному командуванню, яке залучило його до протичовнової оборони в районі островів Рюкю.

Нарешті, в першій декаді червня 1944-го човен пройшов на острів Сайпан (Маріанські острови), звідки вирушив 11 червня на бойове патрулювання. За кілька діб американці розпочали атаку на Маріанські острови. 17 червня в районі за півтори сотні кілометрів на захід від Сайпану есмінці «Вадлі» та «Мелвін» встановили сонарний контакт із ціллю та провели атаки глибинними бомбами. Ймовірно, саме цей бій став останнім для Ro-114, який загинув разом з усіма 55 членами екіпажу.