Користувач:Alex Blokha/Дні згадані в Вікіпедії/Україна/1 травня

100 назад — 50 назад — 10 назад — Попередня — Про проект — Наступна — 10 вперед — 50 вперед — 100 вперед

Підзаголовок:=== Свята ===
Знайдено: + Серед офіційних свят Молдови Новий рік, Різдво Христове, День незалежності Молдови, День національної мови. Відомим молдавським і румунським народним святом є Мерцішор (рум. Mărţişor, від рум. martie — березень) — традиційне свято зустрічі весни, який наголошується 1 березня. Більшістю населення наголошується ряд православних свят, серед яких особливо широко Великдень, Батьківський день, Трійця. C радянського періоду збереглася традиція відзначати свята 23 лютого, 8 березня, 1 і 9 травня. З нових свят треба відзначити Національний день вина, що святкувався вперше в 2002 році.

Зобр:8шт.

Назва:Львів

-Знайдено: + | населення = ▼ 728 660 (01.05.2013)^[1]
-Знайдено: + Львів (МФА: [lʲwiw], вимова^ⓘ) — місто обласного підпорядкування в Україні, адміністративний центр Львівської області, національно-культурний та освітньо-науковий осередок країни, великий промисловий центр і транспортний вузол, вважається столицею Галичини та Західної України. За чисельністю населення — сьоме місто країни (станом на 1 травня 2013 року у Львові проживало 728 660 осіб^[1]).
Підзаголовок:== Населення ==
Знайдено: + Станом на 1 травня 2013 року населення Львова становило 757 594 жителів^[1]. Під час останнього перепису населення, який пройшов у 2001 році, населення Львова становило 758 тисяч жителів; під час передостаннього перепису, у 1989 році, — 815 тисяч.
Підзаголовок:=== Традиції ===
Знайдено: + Наприкінці 19 — на початку 20 століття розповсюдженою у Львові була субкультура батярів — авантюристів і гульвіс, які з часом набули кумедних рис. Вона стала причиною формування міського фольклору, який ще називають батярським. Львівський міський фольклор в основному складає батярські пісні (найвідоміша — неофіційний гімн міста «Тильку ви Львові») та легенди (видані в чисельних збірниках; найвідоміші серед них — «Легенди старого Львова» Юрія Винничука). З 2000-х років для відродження батярських традицій у Львові щорічно, 1 травня, проводять День батяра.

Зобр:29шт.

Назва:Довженко Олександр Петрович

-Знайдено: + При зйомках «Щорса» Довженко-режисер вдається до цікавого ходу — ставить більшовицький фільм на суто українському тлі (зйомки проходили у Чернігові та навколишніх селах). Фільм, сповнений народними піснями та танцями, місцевими звичаями, думами, набуває національного забарвлення. Російська та українська мови там органічно поєднані. Водночас це був гімн більшовицькій міфології та героїзму, заключний акт більшовицької саги, розпочатої Довженком у «Арсеналі». Фільм виходить на екрани 1 травня 1939 року одночасно у Москві та Києві і за перший тиждень його дивиться близько 31-го мільйона глядачів.

Зобр:9шт.

Назва:Казахстан

-Знайдено: + * 1 травня — Свято єдності народів Казахстану;

Зобр:8шт.

Назва:Київський метрополітен

-Знайдено: + 1981 року було розпочато будівництво третьої лінії Київського метрополітену, проте лише 31 грудня 1989 року почала діяти перша черга Сирецько-Печерської лінії метрополітену довжиною 2,1 км, в яку увійшли станції «Золоті ворота», «Палац спорту» та «Мечнікова», що знаходяться у центрі міста. Перші дві станції стали пересадочними на, відповідно, «Ленінську» та «Площу Льва Толстого», а з тупика станції «Мечникова» була побудована нова сполучна гілка, яка мала виходи на обидві інші лінії. Це дозволило експлуатувати на зеленій лінії потяги з депо «Оболонь», поки не буде побудоване власне. Крім того, до 30 квітня 1990 року включно вхід пасажирів на станцію «Золоті ворота» та вихід з неї здійснювався лише через перехід зі станції «Ленінська». Тільки 1 травня 1990 року був відкритий власний вихід на Володимирській вулиці. Ці станції, яких усього на той момент нараховувалося 31, стали останніми, які були відкритими за СРСР.
-Знайдено: + | 50 копійок || 1 травня 1992 року

Зобр:43шт.

Назва:Бойчук Михайло Львович

Підзаголовок:=== Повернення ===
Знайдено: + З того ж 1924 року він професор Київського художнього інституту. Михайло Бойчук узяв участь у монументальній пропаганді, очолив перші державні майстерні. Його група розписала агітпароплав «Більшовик», Луцькі казарми в Києві (1919), оформляла свято 1 травня 1919 року, декорувала Київський оперний театр під час першого Всеукраїнського з'їзду представників волосних виконкомів (1919), навесні 1921 року на запрошення уряду УРСР оформив приміщення Харківського оперного театру, де відбувся п'ятий Всеукраїнський з'їзд Рад, працював на Всесоюзній сільськогосподарській виставці 1923 року, виконав близько двадцяти портретів кооперативних і державних діячів на повний зріст для Київського кооперативного інституту, зробив розписи санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибейському лимані в Одесі (1928), Червонозаводського театру в Харкові (1933–1935).

Зобр:4шт.

Назва:Зеров Микола Костянтинович

-Знайдено: +

Зобр:5шт.

Назва:Коновалець Євген Михайлович

-Знайдено: + З приходом до влади гетьмана Скоропадського полк Січових Стрільців 1 травня 1918 р. на вимогу німецького командування роззброїли та розформували. Є.Коновалець, залишившись у Києві, разом з кількома старшинами здійснював організаційні заходи щодо створення нової стрілецької частини.

Зобр:15шт.

Назва:Петрів Всеволод Миколайович

-Знайдено: + З 1 травня 1920 року — інспектор піхоти Армії УНР.

Зобр:2шт.

Назва:Скоропадський Павло Петрович

-Знайдено: + З 16 березня 1904 року служив у Мукдені, в складі 1-ї Маньчжурської армії. Він був осавулом 3-го Верхньоудинського полку Забайкальського козачого війська. 1 травня молодого офіцера перевели в штаб, на посаду ад'ютанта генерал-лейтенанта Федора Келлера, командувача Східного загону Маньчжурської армії. Проте 1 жовтня Скоропадський покинув штабну роботу за власним бажанням і став командиром 5-ї сотні 2-го Читинського полку забайкальских козаків. Його загони брали участь у розвідувальних операціях та блискавичних нападах на тили противника.

Зобр:14шт.

Назва:Великдень

-Знайдено: + | 27 березня || 1 травня
-Знайдено: + | 27 березня || 1 травня

Зобр:7шт.

Назва:Хорол (місто)

-Знайдено: + Хорол і район окуповано німецько-фашистськими військами з 13 вересня 1941 року по 18—23 вересня 1943 року. У жовтні 1941 року близько 460 жителів єврейської національності: старих, жінок і дітей фашисти розстріляли за містом. У Хоролі на території цегельного заводу, елеватора і нафтобази у вересні 1941 року фашисти влаштували табір військовополонених «Хорольська яма». Там були особливо тяжкі умови утримання в'язнів. Тільки з 22 вересня 1941 року по 1 травня 1942 року за німецькою статистикою в таборі загинуло 37 650 чоловік. Точних даних про кількість загиблих у Хорольській ямі немає, але вважається, що близько 91 тисячі. Хорол визволено за офіційними даними 19 вересня 1943 року 3-м гвардійським механізованим корпусом Воронезького фронту.

Зобр:3шт.

Назва:Чеботарів Микола

-Знайдено: + Влітку 1917 р став членом Українського генерального військового комітету. У листопаді 1917 р. був відряджений до Харкова, де 5 грудня 1917 р. згідно з наказом Українського генерального військового секретаріату обійняв посаду військового комісара Слобожанщини, а за сумісництвом — командира 4-ї запасної бригади та начальника залоги м. Харкова. Був заарештований більшовиками, особисто допитувався головнокомандувачем більшовицьких військ В. Антоновим-Овсієнком. Був звільнений та приїхав до Києва, де з іншими українськими вояками (Волохом, Гомзиним тощо) почав організацію Гайдамацького Коша Слобідської України, який згодом очолив С. Петлюра. У квітні 1918 р. повернувся до Харкова, де мешкав приватно. У 1919 р. —— отаман Коша Охорони державного майна, начальник контррозвідчого відділу штабу Дієвої армії УНР. У червні—серпні 1919 р. — комендант тилу Дієвої армії УНР. З серпня 1919 р. — начальник політичного департаменту Міністерства внутрішніх справ УНР. Станом на 26 вересня 1919 р. — без посади, приділений до штабу Дієвої армії УНР. У жовтні 1919 р. — квітні 1920 р. — директор Департаменту політичної інформації МВС УНР. З 30 жовтня 1920 р. — начальник залоги Камянця-Подільського. З 1 травня 1920 р до 1 серпня 1928 р. — начальник Охорони Головного Отамана С. Петлюри.

Назва:Черкаський обласний краєзнавчий музей

-Знайдено: + Великих збитків музею завдала війна 1941—45 років. У період німецько-фашистської окупації фашисти пограбували музей. Пропало близько 4 тисяч найцінніших експонатів. Але вже 1 травня 1944 року музей першим в УРСР прийняв відвідувачів звільненого від фашистів краю.

Зобр:9шт.

Назва:Чумаченко Микола Григорович

-Знайдено: + Чумаченко Микола Григорович (1 травня 1925 — 14 жовтня 2011 року) — економіст, дійсний член АН УРСР (з 1982). З 1961 професор Інституту Народного Господарства в Києві (1967—70 — проректор), 1971—73 — заступник директора Інституту економіки АН УРСР, з 1973 директор Інституту Економіки Промисловості АН УРСР (у Донецьку) та з 1982 голова Донецького наукового центру АН УРСР. Автор праць з економіки промисловості і управління промисловим підприємством.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1925 року в селянській родині в селі Гладківка (колишньому Келегеї) Голопристанського району Херсонської області. Учився в Келегейській неповній середній, а потім у Голопристанській середній школі № 1. У 1943–1949 роках — солдат Радянської Армії у складі військ 4-го Українського фронту. Після демобілізації з лютого 1949 до 1961 працював на Кутаїському автомобільному заводі ім. Г. К. Орджонікідзе старшим бухгалтером, начальником сектора матеріального обліку, заступником головного бухгалтера і головним бухгалтером заводу.

Зобр:1шт.

Назва:Національний банк України

-Знайдено: + |2013 1 травня^[2]

Зобр:7шт.

Назва:Рівне

-Знайдено: + * 1917 — рівняни разом із військовими вперше вільно відзначили свято 1 травня; підтримка рівнянами Центральної Ради та більшовицького уряду

Зобр:18шт.

Назва:Українська Держава

Підзаголовок:=== Хронологія ===
Знайдено: + |1 травня
Підзаголовок:=== Хронологія ===
Знайдено: + |8 травня — 11 травня
-Знайдено: + : Уряд Української держави прагнув повернути від Румунії українську частину Бессарабії, а саме Хотинський, Акерманський та Ізмаїльський повіти, де більшість населення становили українці. До часу розв'язання територіальної проблеми Київ не встановлював дипломатичні відносини з Бухарестом на рівні послів. 11 травня гетьманський уряд розпочав «митну війну», заборонивши імпорт товарів до Румунії і Бессарабії. 25 червня була припинена діяльність румунських приватних скупників сировини та продовольства. Одночасно українська влада матеріально і культурно підтримувала українські організації в Бессарабії. Восени 1918 року, користуючись підтримкою Антанти, Румунія остаточно анексувала Бессарабію. Територіальне питання залишилося не вирішеним^[3].

Зобр:13шт.

Назва:Ситник Євгенія

-Знайдено: + Євге́нія Си́тник (* 1 травня 1895–1975), уроджена Онуферко родом з Тернополя, з 1927 року у Канаді; громадська діячка, за фахом учителька.

Назва:Сміла

-Знайдено: + * Краснокутський Хаїм Меєрович (* 1 травня 1904 — † 15 серпня 1982)^[4]

Зобр:8шт.

Назва:Старобільськ

-Знайдено: + | статус = 1 травня 1797

Зобр:10шт.

Назва:Супрун Оксана Олександрівна

-Знайдено: + Супру́н Окса́на Олекса́ндрівна (нар. 14 жовтня 1924, Умань — пом. 1 травня 1990, Київ) — український скульптор.
-Знайдено: + Померла 1 травня 1990 року. Похована в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 33).

Зобр:2шт.

Назва:7 бригада УГА

Файл:7ma Brigada UGA.jpg

-Знайдено: + Сьома бригада УГА — до кінця квітня 1919 мала назву 7-ї Стрийської бригади і входила до Третього Корпусу УГА; від 1 травня 1919 — 7-ї Львівської бригади.

Зобр:1шт.

Назва:Історичні землі України

-Знайдено: + Після другого (1793) і третього поділів Польщі до складу Російської імперії увійшли Київщина, Брацлавщина і Волинь.^[5] Згідно з указом Сенату від 23 квітня 1793 на приєднаній до Росії території утворено Заславське та Брацлавське намісництва (губернії) і Кам'янецьку область^[6]. Указом сенату від 1 травня 1795 на території, що входила в Заславську та Брацлавську губернії і Кам'янецьку область, утворено Волинську, Подільську і Брацлавську губернії.^[7] У Волинській губернії було сформовано Володимирську, Домбровецьку, Житомирську, Заславську, Ковельську, Лабунську, Луцьку, Новоград-Волинську, Овруцьку, Острозьку, Радомишльську, Рівненську і Чуднівську округи (повіти).^[8] Центром Волинської губернії було визначено місто Новоград-Волинський, (згодом місто Житомир).^[9]

Зобр:2шт.

Назва:Війна в Іраку

-Знайдено: + 20 березня — 1 травня 2003 року об'єднані сили США і антиіракської коаліції провели проти Іраку військову операцію, що отримала первинну назву «Шок і трепет». Потім операція отримала назву «Свобода Іраку». Офіційний Багдад назвав війну «Харб аль Хавасим» — «вирішальною війною».

Зобр:11шт.

Назва:Населення України

-Знайдено: + Станом на 1 травня 2013 року чисельність наявного населення України становила 45 млн. 495 тис. 252 мешканців.^[10]

Зобр:93шт.

Назва:Іван Богун

-Знайдено: + У цей час підійшли надіслані на поміч гетьманом Хмельницьким козацькі загони на чолі з уманським полковником Йосипом Глухим і полтавським — Мартином Пушкарем. Дізнавшись про підкріплення польсько-шляхетське військо в паніці відступило, залишивши весь свій обоз. В подальшому, переслідуючи польські загони, полк Богуна брав участь у штурмі Кам'янця-Подільського (29 квітня — 1 травня 1651 року), а в середині травня його козаки оволоділи Корцем.

Зобр:5шт.

Назва:Битва під Жовтими Водами

-Знайдено: + 30 квітня 1648 року штурм польського табору розпочався наступом української піхоти при підтримці татарської кінноти. Питома вага татарської кінноти у штурмі польського табору була мінімальною, але перебування навколо табору її полків, готових до бою, стримувало проведення контратак польської кавалерії проти наступаючої козацької піхоти. Але поки що козацький штурм не мав успіху. У поляків на вежах було 10 гармат. Б.Хмельницький мав на той час всього 3 гармати-фальконети малого калібру. Бойові дії 30 квітня— 1 травня 1648 року показали, що такою силою польський табір не здобути.

Зобр:10шт.

Назва:Польсько-радянська війна 1920

-Знайдено: + 28 квітня поляки зайняли лінію Чорнобиль — Козятин — Вінниця — румунський кордон. А потім протягом доби пройшли 90 км і зупинились біля Києва, не зустрівши ніякого супротиву. Цього ж дня польські війська вступили до Козятина, Радомишля і Жмеринки. В містечку Ольгополь, Ольгопольського повіту, Подільської губернії, відбулася зустріч прем'єр-міністра УНР І. Мазепи з армією УНР, що перебувала у Зимовому поході. Постала нарада командуючих дивізіями (отаман Ю. Тютюнник від Київської дивізії, отаман А. Гулий-Гуленко від Запорізької дивізії, отаман О. Загродський від Волинської дивізії, начальник штабу полковник А. Долуд). Оскільки присутнім на нараді ще не було відомо про підписання Варшавського договору і спільний польсько-український наступ на схід, перед армією стояла задача пробитися через більшовицький фронт, який проходив по лінії Ямпіль — Жмеринка — Вінниця, для з'єднання з новосформованою армією УНР, щоб утворити регулярний антибільшовицький фронт. 1 травня польське військо всупило до Фастова. Того ж дня дійшло до зіткнення між «непримиренними друзями» — Галицьке угрупування першої бригади, що просувалося у напрямку Києва, повторно оточили і взяли в полон легіонери польського генерала Я. Ромера. Полонених розміщено у Кримських касарнях Вінниці. Цього ж дня Петлюра прибув до Проскурова.
-Знайдено: + 11 травня командуючий польською армією та в.о. коменданта Києва генерал Е. Ридз-Смігли оголошує про запровадження воєнного стану, сучасно повідомлялося, що на території колишньої Київської губернії — на північ від річки Росі (Житомирського повіту, колишньої Волинської губернії) військові та приватні особи за карні проступки — як то дезертирство, повстання, мародерство, шпигунство, грабунки, псування залізниць, телефонів, телеграфів- каратимуться військово-польовим судом через розстріл або повішення. Того ж дня повідомлялося, що колія Київ — Фастів — Попельня — Козятин — Винниця — Жмеринка знаходилась в руках польської армії; дільниця від Жмеринки до Вапнярки — в руках частин армії УНР; увечері більшовицький аероплан скинув 2 бомби на військовий склад в Дарниці та на ланцюговий міст, під ніч збройна боротьба на лівому березі Дніпра завершилася відступом частин Червоної армії з-під Броварів.^[11]
-Знайдено: + hrono (11 травня)]</ref>
-Знайдено: + 12 — 31 травня. Проведення мобілізації в Могилівському, Ямпільському і частині Ново-Ушицького повіту до Дієвої армії УНР. На 1 червня вона складалась з 955 старшин та 8180 козаків.
-Знайдено: + 31 травня до полонених галичан першої бригади звернулися представники С. Петлюри з пропозицією записуватися до повстанської армії УНР для участі в польсько-радянській війні. З 2400 полонених до повстанської армії записалося лише 330.
-Знайдено: + Першу спробу контрнаступу більшовиків на теренах України 29-31 травня було відбито у битві під Володаркою.

Зобр:11шт.

Назва:Історія Маріуполя

-Знайдено: + 31 травня 1223 року в Приазов'ї відбулася битва на річці Калка між монголо-татарськими ордами й об'єднаними військами руських князів і половців, що закінчилася повним розгромом русичів. Землі Приазов'я ввійшли до складу Золотої Орди. (Учені дотепер сперечаються, де ж протікала річка Калка, і місце легендарної битви на річці Калка в 1223 році, так і не визначене). Є декілька схожих за описом місць, на річці Каратиш, Кальміус і Кальчик (останні дві протікають через Маріуполь). У XIII столітті приазовські степи захопили монголо-татарські завойовники. Територія Північного Приазов'я входила спочатку до складу Золотої Орди, а в XV столітті відійшла до Кримського ханства. Тоді ж українські (а також — російські, молдавські, білоруські) кріпаки та збіднілі міщани, рятуючись від феодального тиску, почали тікати у Дике поле — вільні землі в нижній течії Дніпра та Дону. Так виникло запорізьке козацтво. Після зруйнування запорізького решта вцілилих рятувала за Доном, таким чином виникає і донське козацтво.
-Знайдено: + 21 травня 1779 року імператриця Катерина II дарувала грамоту, відповідно до якої «переселенцям із Криму дарувались привілеї й свободи». У грамоті місто йменувалося «Маріанополь». На плані від 20 жовтня 1779 року назва записана як «місто Маріу-Поль — вигінна земля міста Маріу-Поля».
-Знайдено: + * 1 травня 1906 — робітники металургійних заводів оголосили страйк. В Олександрівському сквері зібралася робоча молодь;
-Знайдено: + * 1 травня 1907 — страйк робітників заводу «Нікополь», міських друкарень, дрібних підприємств і млинів;
-Знайдено: + До кінця 1925 року відбудовні роботи на всіх підприємствах міста були закінчені, до того часу Металургійний завод імені Ілліча за випуском продукції досягнув рівня 1913 року. Це передове підприємство продовжувало розвиватися швидкими темпами: в 1929 році завершене будівництво потужної електростанції. 1 травня 1930 року пущений новий трубопрокатний цех, розрахований на виробництво 100 тис. тонн труб у рік для нафтової промисловості країни (тепер не треба було більше імпортувати труби для перекачування нафти з-за кордону), навколо нового цеху (згодом заводу імені Куйбишева) формується селище імені Апатова (район, обмежений сучасними проспектами Ілліча, Металургів, вулицею Макара Мазая). До кінця 1920-х років оформився Заводський (Іллічівський) район Маріуполя.
-Знайдено: + В 1923 році в Маріуполі організоване літературне об'єднання «Дзвони Азов'я». 1 травня 1929 року вийшов у світ перший номер газети «Іллічівець». В 1932 році введена в експлуатацію міська напівавтоматична телефонна станція на 1 000 номерів. В 1925 році перші автобуси почали курсувати між центром міста й віддаленими районами — портом і заводом імені Ілліча. 1 травня 1933 року була пущена перша трамвайна лінія «Гавань Шмідта — Вулиця Франко».
-Знайдено: + В 60-х роках здійснювалося велике домобудівництво. В 1960—1961 роках Портовське селище й селище заводу імені Ілліча були з'єднані з містом житловими кварталами з розвинутою спортивною інфраструктурою. 4 липня 1954 року відкрився стадіон «Металург». 1 травня 1957 року здана в експлуатацію лікарня заводу імені Куйбишева. 1 травня 1958 року відкритий ПК Коксохімзаводу. 1 листопада 1965 року був відкритий новий будинок Будинку зв'язку. В 1959 році наказом Міністерства морського флоту СРСР у Жданові був заснований факультет Одеського інституту інженерів морського флоту (зараз — Азовський морський інститут Одеської національної морської академії). Під час перебування в посаді першого секретаря міськкому КПУ Володимира Цибулько (1966—1968) була прийнята міська програма розвитку спорту, розрахована на три роки, так звана «спортивна трьохлітка». Відповідно до цієї програми, у місті були побудовані плавальні басейни й стадіони. Загальний житловий фонд міста склав в 1967 році 3 млн м². В 1967 році почате будівництво нового аеропорту «Маріуполь». В 1966 році був побудований ПК «Іскра» (архітектор М. Ю. Пєтухов). В 1967 році на честь 50-літнього ювілею Жовтневої революції названі «Ювілейними» новоспоруджений кінотеатр і 2 гастрономи-близнюка в Іллічівському й Жовтневому районах. При В. М. Цибулько побудовані таксомоторний парк, розширений молокозавод, зведені нові пивоварний і хлібозавод в Орджонікідзевському районі. В 1971 році був побудований будинок Іллічівського райкому КП України й райвиконкому (архітектор К. И. Розенберг, нині — будинок Іллічівської райради).
-Знайдено: + У 1925 року перші автобуси почали курсувати між центром міста та віддаленими районами — портом і заводом імені Ілліча. 1 травня 1933 року була пущена перша одноколійна трамвайна лінія «Гавань Шмідта — Вулиця Франко» (зараз — проспект Металургів), що пізніше з'єднала місто із заводом імені Ілліча й портом. Ходили 8 трамвайних поїздів Х+М (до початку війни надійшли ще 12 Х, 7 М и один Київський 4-осний вагон). В 1930-х роках було 2 маршрути трамвая (до 1941 року — 4 маршрути):

Зобр:18шт.

Назва:Українська платформа «Собор»

-Знайдено: + Після ІІІ з'їзду партії (1 — 2 травня 1992), від УРП відпала Українська консервативна республіканська партія (УКРП) під керівництвом заступника Лук'яненко — Степана Хмари. 12 грудня 2001 УКРП саморозпустилася й влилася в Батьківщину.

Зобр:1шт.

Назва:Стахів Остап Миколайович

-Знайдено: + Остап Миколайович Стахів — (1 травня 1956, с. Мельна Рогатинського району Івано-Франківської області) — бандурист.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Стахів Остап Миколайович народився 1 травня 1956 року у с. Мелна Рогатинського району Івано-Франківської області. У 1981 році закінчив Львівську державну консерваторію ім. М. Лисенка (клас В. Герасименка), спеціальність = бандура. Заслужений артист України (1992 р.). У 2011 році нагороджений ювілейною медаллю «20 років незалежності України».

Зобр:1шт.

Назва:Шахтар (Донецьк)

-Знайдено: + | 1000 || Фернандінью || 11 травня 2008 || ФК «Харків» || 0:3

Зобр:6шт.

Назва:Заставний Роман Йосипович

-Знайдено: + Рома́н Йо́сипович Заставний (нар. 1 травня 1972, село Ласківці, Теребовлянський район, Тернопільська область) — український політик. Міський голова міста Тернопіль з 2006 до 2010 року. Член партії Всеукраїнське об'єднання «Батьківщина», входить до Політради.^[12]

Зобр:1шт.

Назва:Міньківський Олександр Захарович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 13 (25) грудня 1900 року в селі Сніжна Сквирського повіту Київської губернії (нині Погребищенського району Вінницької області) в родині сільського вчителя й дяка. Із шести років учився в церковно-парафіяльній школі, де брав участь у хорі, оволодів грою на скрипці. З десятирічного віку вчився в Київському духовному училищі. За недовгий час став учасником великого дитячого симфонічного оркестру. Через рік навчання йому дали перше соло в концерті з творів Д. Бортнянського. Потім батьки віддали його у двокласну вчительську школу, де з його ініціативи учні створили інструментальний ансамбль. Олександр оволодів диригуванням і коли у 1916 році вчителя співів мобілізували на фронт, очолив хор школи. Він сам поступово навчився гармонізувати революційні пісні на потребу дня і 1 травня 1917 року хор, керований О. Міньківським успішно виступив на маніфестації, виконуючи гармонізовані Олександром «Марсельєзу», «Варшав'янку» та «Сміло у ногу рушаймо».

Зобр:2шт.

Назва:Латиська мова

-Знайдено: + Лати́ська (латвійська) мо́ва (latviešu valoda) — одна з балтійських мов, рідна мова більшості латишів, державна мова Латвії та з 1 травня 2004 — одна з офіційних мов Європейського Союзу.

Зобр:1шт.

Назва:Угерсько

-Знайдено: + У 1911 році церковний комітет звернувся з проханням на дозвіл будови нової церкви. Відповідальним інженером був львівський архітектор — Лопушанський. Будова тривала з 1 травня 1912 до кінця 1913 року. Було закуплено годинник за кошти, які прислали емігранти, що жили в Америці.

Назва:Володимир (Ющак)

-Знайдено: + |Постриг=довічні обіти в ЧСВВ 1 травня 1983 р.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Довічні монаші обіти склав 1 травня 1983 p.

Назва:Страйк робітників Альбертівського рудника 1895

-Знайдено: + Виник через відмову шахтовласників підвищити на 30 коп. плату за куб. сажень видобутого вугілля. Спочатку 1 травня застрайкувало 200 робітників. Спроба адміністрації звільнити їх натрапила на рішучий опір решти 300 робітників, які 3 травня приєдналися до страйку.

Назва:Козловський Микола Феофанович

-Знайдено: + Козловський Микола Феофанович (1887 — 1 травня 1939) — український, радянський кінооператор.
-Знайдено: + Помер 1 травня 1939 року.

Назва:Перебудова

-Знайдено: + 1 травня 1987 набув чинності закон «Про індивідуальну трудову діяльність», згідно з яким допускалося індивідуальне підприємництво у сфері виробництва товарів народного споживання і побутового обслуговування. Найману працю («працівників за договором») дозволялося використовувати лише на допоміжних роботах. Всього на початку 1987 індивідуальну трудову діяльність вели 100 тис. осіб, на початку 1988 року — 300 тис. осіб, тобто 0,2 % зайнятих. У 1989 році був опублікований закон «Про загальні засади підприємництва в СРСР», який привів до появи приватного підприємництва. Виникли соціальні групи, що володіють засобами виробництва.

Зобр:11шт.

Назва:Василько Микола Миколайович

Файл:Цвинтар Тегель.jpg

-Знайдено: + Вже перший його виступ у парламенті засвідчив, що українці отримали талановитого політика. 1 травня 1900 року Микола фон Василько домовився з молодочехами, які поступилися йому чергою. Його виступ був позначений ґрунтовністю і багатоплановістю. Він торкнувся низки важливих тем, як-от недостатнє фінансування громадських робіт у краї, бездіяльність товариства Крайової культури [12]. Поряд з цим Микола фон Василько окремо наголосив[5]:

Зобр:16шт.

Назва:Барановський

-Знайдено: + * Барановський Валентин Дмитрович (*1 травня 1944) — український геодезист, фотограмметрист, кандидат технічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Назва:1-й український полк імені Богдана Хмельницького

-Знайдено: + |dates= 1 травня 1917—1921
-Знайдено: + 1 травня (18 квітня) 1917 року на влаштованому клубом святі, в якому брали участь частини київського гарнізону і солдати-українці з розподільного пункту, останні проголосили себе Першим українським козачим ім. гетьмана Б.Хмельницького полком на чолі з обраним ними командиром штабс-капітаном Д.Путником-Гребенюком.

Зобр:3шт.

Назва:Іван

Підзаголовок:== Іменини ==
Знайдено: + 2 січня, 11 січня, 20 січня, 28 січня, 6 лютого, 8 лютого, 9 лютого, 12 лютого, 13 лютого, 9 березня, 2 квітня, 9 квітня, 11 квітня, 12 квітня, 24 квітня, 27 квітня, 1 травня, 2 травня, 12 травня, 21 травня, 1 червня, 7 червня, 9 червня, 11 червня, 15 червня, 23 червня, 26 червня, 7 липня, 11 липня, 14 липня, 16 липня, 25 липня, 31 липня, 3 серпня, 12 серпня, 11 вересня, 15 вересня, 16 вересня, 20 вересня, 27 вересня, 6 жовтня, 9 жовтня, 28 жовтня, 1 листопада, 25 листопада, 26 листопада, 15 грудня, 20 грудня, 23 грудня.

Назва:Список академіків НАН України

Зобр:39шт.

Назва:Національна академія педагогічних наук України

-Знайдено: + * Ківалов Сергій Васильович (народився 1 травня 1954 року), доктор юридичних наук, професор, обраний 10 квітня 2003 року. Відділення педагогіки і психології професійно-технічної освіти.

Назва:Алексєєв Анатолій Якович

-Знайдено: + Анато́лій Я́кович Алексє́єв (*1 травня 1942, смт Навля, нині Брянської області, Росія) — український філолог. Доктор філологічних наук (1992). Професор (1994).

Назва:Щорс (фільм)

-Знайдено: + Фільм вийшов на київські екрани 1 травня 1939 року. Дія відбувається на початку 1919 року, перед поваленням гетьманату.

Назва:День міжнародної солідарності трудящих

-Знайдено: + День міжнаро́дної соліда́рності трударів — свято, що відзначається в 142 країнах, в тому числі в Україні 1 травня або у перший понеділок травня. В Україні 1 і 2 травня щороку оголошуються вихідними днями.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 1 травня 1886 року американські робітники організували страйк із вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і демонстрація закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу в пам'ять про виступ робітників Чикаго прийняв рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Уперше день міжнародної солідарності трудящих був відзначений у 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Довгий час Першотравень був символом революції, непримиренної класової боротьби. У СРСР Першотравень довгі роки був основним державним святом. 1 травня 1990 року керівництво Радянського Союзу і КПРС востаннє піднялося на трибуну Мавзолею для проведення останньої офіційної першотравневої демонстрації. У світі Першотравень як і раніше відзначається як пролетарське свято солідарності.

Зобр:3шт.

Назва:День Перемоги

-Знайдено: + 1 травня о 3-й годині 50 хвилин на командний пункт 8-й гвардійської армії був доставлений начальник генерального штабу сухопутних сил (Вермахту) генерал піхоти Кребс, що заявив, що він уповноважений вести переговори про перемир'я. Однак Й.Сталін розпорядився не вести переговорів, крім як про беззастережну капітуляцію. Німецькому командуванню був поставлений ультиматум: якщо до 10-ї години не буде дана згода на беззастережну капітуляцію, радянськими військами буде нанесений нищівний удар. Не одержавши відповіді, радянські війська о 10-ій годині 40 хвилин відкрили ураганний вогонь по залишках оборони в центрі Берліна. До 18-ї години стало відомо, що вимоги про капітуляцію були відхилені. Після цього почався останній штурм центральної частини міста, де перебувала Імперська канцелярія. Всю ніч, з 1 на 2 травня, тривали бої за канцелярію. До ранку всі приміщення були зайняті радянськими солдатами.

Зобр:3шт.

Назва:Ківалов Сергій Васильович

-Знайдено: + Сергі́й Васи́льович Ківа́лов (* 1 травня 1954, Тирасполь, Молдавська РСР) — український політик, народний депутат України III-VII скликань, голова Центральної виборчої комісії під час фальсифікації президентських виборів 2004 року, яка поклала початок Помаранчевій революції. За це отримав прізвисько «підрахуй» та «Кідалов», які міцно за ним закріпилися^[13]Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. Навчався в Харківській середній спеціалізованій музичній школі-інтернат як кларнетист у класі Г. К. Рикова; згодом — у Харківській консерваторії як композитор у класі професора М. Д. Тіца. Після закінчення консерваторії у 1954 р. працює в Києві. В 1958-60 рр. викладає музично-теоретичні предмети у Київському театральному інституті, а з 1966 р. викладає у Київській консерваторії. З 1977 р. є доцентом, а з 1985 — професором. У 1997 р. очолив кафедру музично-інформаційних технології, яка була тоді створена. В 1994—97 був головою Київської міської організації Національно спілки композиторів України.
Підзаголовок:== Літертатура ==
Знайдено: + *Макаренко Л. П. Принципи симфонізації народного мелосу у творчості Л. Колодуба (на основі Симфонії № 8) / Л. П. Макаренко // Х Культурологічні читання пам'яті Володимира Подкопаєва «Українська культура: виклики сьогодення»: збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції [упор., наук. ред. С. М. Садовенко], Київ, 31 травня — 1 червня 2012 р. — К. : НАКККіМ, 2012. — С. 170—174.

Назва:Колодуб Жанна Юхимівна

-Знайдено: + Жанна Юхимівна Колодуб (* 1 травня 1930, Київ) — український композитор, педагог. Народна артистка України (2009).

Назва:Люди, пов'язані з Донецьком

Підзаголовок:== Ч ==
Знайдено: + * Чумаченко Микола Григорович (1 травня 1925 — 14 жовтня 2011 року) — економіст, дійсний член АН УРСР (з 1982). З 1961 професор Інституту Народного Господарства в Києві (1967—70 — проректор), 1971—73 — заступник директора Інституту економіки АН УРСР, з 1973 директор Інституту Економіки Промисловості АН УРСР (у Донецьку) та з 1982 голова Донецького наукового центру АН УРСР. Автор праць з економіки промисловості і управління промисловим підприємством.

Зобр:11шт.

Назва:Олімпік (Кіровоград)

-Знайдено: + | 1 травня 1982

Назва:Житомирський державний технологічний університет

-Знайдено: + |доктори = 28 (станом на 1 травня 2012)
-Знайдено: + |професори = 24 (станом на 1 травня 2012)

Назва:Тернопільський обласний художній музей

-Знайдено: + |established = 1 травня 1991
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Власне Тернопільський обласний художній музей було засновано 1 травня 1991 року на базі колишньої Картинної галереї, одного з відділів Краєзнавчого музею. Фактично він почав діяти від 1 червня того ж року.

Назва:Агранов Вульф

-Знайдено: + Вульф Агра́нов (Агранов Володимир Йосипович) (27 грудня 1918, Жлобин, Білорусь — 1 травня 1995, Київ) — радянський український і білоруський художник кіно. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1980).

Назва:Знам'янка

Підзаголовок:== Населення ==
Знайдено: + На 1 травня 2012 року в місті проживало 24 134 осіб^[14].

Зобр:21шт.

Назва:Соболь Валентина Олександрівна

-Знайдено: + Валенти́на Олекса́ндрівна Со́боль (* 1 травня 1955) — український літературознавець, перекладач. Доктор філологічних наук. Професор. Член Національної спілки письменників України. Член Донецького відділення НТШ.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 1 травня 1955 року на Дніпропетровщині в сім'ї вчителя.

Назва:П'єр Береговуа

-Знайдено: + П'єр Береговуа́ (Петро Адріанович Береговий, фр. Pierre Bérégovoy, * 23 грудня 1925, Девіль-ле-Руан поблизу Руана — † 1 травня 1993, Париж) — французький політик-соціаліст, прем'єр-міністр Франції в 1992—1993, при президентові республіки Франсуа Міттерані.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Його прем'єрство виявилося недовгим (менше року) і закінчилося трагічно. Після поразки соціалістів на законодавчих виборах Береговуа, замішаний додатково у фінансовому скандалі, подав у відставку (29 березня 1993) і 1 травня покінчив життя самогубством, застрелившись в парку на березі каналу (було відмічено схожість цієї обставини із слов'янським значенням його прізвища) з пістолета, відібраного у власного охоронця. Береговуа — єдиний самовбивця серед французьких прем'єр-міністрів. Він не залишив передсмертної записки.

Назва:Олександрія (професіональний футбольний клуб)

-Знайдено: + Перший матч у Кубку СРСР команда провела 9 травня 1962 року в Олександрії проти ровенського «Колгоспника», «Шахтар» переміг 4:3. На наступному етапі (1/128 фіналу) 21 травня в Запоріжжі олександрійці програли запорізькому «Металургу» 1:2.

Назва:Зінкевич Василь Іванович

-Знайдено: + Васи́ль Іва́нович Зінке́вич (*1 травня 1945, Васьківці Ізяславського району Хмельницької області) — український естрадний співак (лірико-драматичний тенор), народний артист України (1986), лауреат Шевченківської премії (1994), Герой України (2009)^[15], почесний громадянин Луцька. Чимало пісень у його виконанні увійшли до золотого фонду української музики ХХ століття.

Зобр:2шт.

Назва:Енергетик (Бурштин)

Підзаголовок:== Склад ==
Знайдено: + | 33|| Карпов Сергій || 1 травня 1982 || Україна

Назва:Макарій (митрополит Київський)

-Знайдено: + Святи́тель Мака́рій, священномученик Макарій († 1 травня 1497) — митрополит Київський, Галицький і всієї Русі архієпископ, православний святий.
-Знайдено: + 1 травня 1497 року, коли митрополит Макарій служив Божественну літургію в храмі с. Скригалова, напали татари. Святитель закликав присутніх рятуватися, а сам залишився біля вівтаря й прийняв мученицьку смерть. Татари зарубали його, відітнули ступню правої ноги, ліву руку та голову.

Назва:ПриватБанк

-Знайдено: + «ПриватБанк» — один з найбільших банків України. Національна мережа банківського обслуговування ПриватБанку включає понад 3 000 філій і відділень на всій території України. ПриватБанк є найбільшим оператором ринку роздрібних банківських послуг — за станом на 1 травня 2007 року банк обслуговує 13 млн рахунків фізичних осіб, обсяг залучених банком коштів громадян досяг 16,373 млрд гривень. ПриватБанк є найбільшим емітентом і еквайром платіжних карток в Україні. На сьогодні банком емітовано понад 19,98 мільйона карток, у мережі обслуговування карток працює 7 030 банкоматів і 54 486 POS-терміналів.

Зобр:3шт.

Назва:Історія Луганська

-Знайдено: + | 1 травня 1934

Назва:Мандельштам Надія Яківна

-Знайдено: + Освіту здобула в одній із київських гімназій. Саме в Києві у 1919 році зустрічає свого майбутнього чоловіка. У 1934 році, коли Йосипа Єфільовича було заарештовано, вирушає разом з ним до Чердиня і Воронежа. Після другого арешту Мандельштама, у ніч з 1 на 2 травня 1938 року і подальшої смерті поета в пересильному таборі під Владивостоком, Надія Мандельштам присвячує своє життя збереженню поетичної спадщини чоловіка. Похована на Кузнецовскому цвинтарі у Москви.

Назва:Білий Олексій Петрович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1961 (с. Кам'янка, Апостолівський район, Дніпропетровська область); дружина Ірина Павлівна (1971) — викладач Донец. нац. університету; сини Олександр (1998) і Арсеній (2003).
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Орден «За заслуги» III ст. (1 травня 2011) — за вагомий особистий внесок у державне будівництво, багаторічну законотворчу та громадсько-політичну діяльність^[16]

Назва:Чиж Іван Сергійович

-Знайдено: + Іва́н Сергі́йович Чиж (* 1 травня 1952, Пишки, Старосинявський район, Хмельницька область) — український політик. Голова Ради партії "Всеукраїнське об'єднання лівих «Справедливість» (04.2000-07.2008). Почесний голова партії «Об'єднані ліві і селяни» (з грудня 2011). Голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України (12 лютого 2003 — 12 вересня 2006).

Зобр:1шт.

Назва:Свята та пам'ятні дні в Україні

-Знайдено: + | 1 та 2 травня
-Знайдено: + | Спочатку 1 травня — День міжнародної солідарності трудящих. 1 травня 1886 року американські робочі організували страйк з вимогою 8-годинного робочого дня. Страйк і супутня демонстрація, закінчилися кровопролитним зіткненням з поліцією. У липні 1889 року Паризький конгрес II Інтернаціоналу на згадку про виступ робочих Чикаго ухвалив рішення про проведення 1 травня щорічних демонстрацій. Вперше день міжнародної солідарності трудящих був відмічений в 1890 році в Австро-Угорщині, Бельгії, Німеччині, Данії, Іспанії, Італії, США, Норвегії, Франції, Швеції і деяких інших країнах.

Назва:Клебань

-Знайдено: + 1 травня 1941 р. дала перший струм Клебанська електростанція, потужністю 40 кВт/год.

Зобр:9шт.

Назва:Велика Цвіля

-Знайдено: + Із звіту з'єднання партизанських загонів Житомирської області Центральному комітетові КП(б)У про звірства і злодіяння фашистських загарбників в період до 1 травня 1943 року^[17]

Зобр:5шт.

Назва:Піщаниця

Підзаголовок:== Персоналії ==
Знайдено: + * Барановський Валентин Дмитрович (*1 травня 1944) — український геодезист, фотограмметрист, кандидат технічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Назва:Виселення українців з Польщі до УРСР

-Знайдено: + Головними представниками польського уряду у справі евакуації українського населення з Польщі були: консул Рогальський (до 30 квітня 1945 р.) і Йосиф Беднаж (з 1 травня 1945 р. по 11 березня 1947 р.). Головними уповноваженими уряду УРСР виступали Микола Підгорний і М. Ромащенко (від 1 січня 1946 р.)

Назва:Держпром

-Знайдено: + |опис = Держпром. 1 травня 1930 року

Зобр:15шт.

Назва:Кричильськ

-Знайдено: + Напередодні 1 травня 1925 року відбувся загальносільський страйк. Для придушення страйку прибув загін поліції з містечка Степані. Почалися арешти, багатьох затриманих було відправлено до тюрми в Рівне. Д. М. Харечка, I. К. Красовського пізніше відправили з ровенської тюрми до концтабору «Береза Картузька».
-Знайдено: + У Кричильську розповсюджувалася комуністична література, листівки КПП, КПЗУ, КПЗБ. Значна частина селян у березні 1928 року бойкотувала вибори до сенату і сейму. У виборчому окрузі № 182, до якого належав і Кричильськ, із загальної кількості осіб, які мали право голосу, 41 % не голосував. 1 травня 1936 року на високому дереві було вивішено червоний стяг.

Назва:Поворськ

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Відзначаючи в 1932 році Міжнародний жіночий день 8 Березня та 62-у річницю Паризької комуни, комуністи Поворська вивісили червоні прапори і транспаранти на багатьох будинках. У селі були також розклеєні революційні листівки. Жінки, літні жителі Поворська, які не могли взяти участі у збройних виступах, допомагали повсталим усім, чим могли. Виступи селян Поворська та навколишніх сіл набрали широкого розмаху. Проти них власті кинули значні сили: тисячу поліцейських, війська корпусу прикордонної охорони і кавалерійські частини. За діями селян стежили навіть розвідувальні літаки. В Поворську був створений спеціальний штаб властей. 17 серпня поблизу села вони стратили 12 активістів. Майже 400 арештованих селян, схоплених зі зброєю в руках, було відправлено в Ковель, де засідав спеціальний польовий суд, який у терміновому порядку розглядав справи «бунтівників». Селянам не дозволялось виїжджати за межі своїх сіл, виходити з будинків вночі. За найменше порушення наказів органів влади проводились репресії, заарештованих били, забирали у них майно.^[18] Але терор не давав властям бажаних наслідків. Селяни не склали зброї. У дні революційних свят на селі знову з'являлися червоні прапори і транспаранти. Замайорів червоний прапор над Поворськом і 1 травня 1933 року.^[19] Польські власті дедалі посилювали репресії, щоб примусити селян скоритись.

Зобр:15шт.

Назва:Скиби

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + За Ризьким мирним договором 1921 року, західна Україна, в тому числі і Скиби, стали складовою частиною Любомльського повіту, що увійшов до Волинського воєводства Польщі. В 30-ті роки в селі діяв осередок КПЗУ і КСМУ. 1 травня 1936 року в селі комуністи вивісили червоний прапор і герб СРСР. Селяни організовували сільськогосподарські страйки, зокрема 16 жовтня 1934 року та 1 серпня 1936 року.

Назва:Рудка-Козинська

-Знайдено: + У 1936-1937 роках боротьба революційної групи досягла найбільшої гостроти. Селяни вимагали передачі їм землі без викупу і зменшення податків. В ніч на 1 травня 1937 року в селі було вивішено два червоні прапори. Польська поліція розпочала слідство, але виявити винуватців не вдалося, селяни не видали своїх односельчан. Поліція була змушена припинити слідство^[20].

Назва:Саварка

-Знайдено: + У селі народився Віктор Іванович Кукса — робітник, учасник національно-визвольного руху, який разом із Георгієм Москаленком вночі 1 травня 1966 встановив на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства державний прапор УНР, яка була окупована Росією 1919.
-Знайдено: + Кожен селянин мріяв про землю, вона для нього була над усе. Але не одноосібників хотіла бачити радянська влада, а колективні господарства. Тих, хто не хотів йти в них, заставляли силою, розкуркулювали, репресовували. Спочатку в Саварці створили комнезам, в 1927 р. — СОЗ з 320 селянських господарств. В 1930 році заснований колгосп ім. Першої Пятирічки (в 1950 році він перейменований на колгосп ім.1 травня). В 30-роки зазнали терору чимало саварчан, серед них і рідні брати Архипа Люльки по матері — Бебешко Антон Йосипович та Бебешко Григорій Йосипович.

Назва:Ворожба (місто)

-Знайдено: +

Зобр:2шт.

Назва:Москаленко Георгій Митрофанович

-Знайдено: + Георгій Митрофанович Москаленко (нар. 24 липня 1938, Одеса) — учасник національно-визвольного руху, який разом із Віктором Куксою вночі 1 травня 1966 встановив на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор.
Підзаголовок:== Подвиг ==
Знайдено: + В ніч на 1 травня 1966 року Москаленко разом із товаришем по гуртожитку Віктором Куксою на даху Київського інституту народного господарства встановили жовто-блакитний прапор. Місце було обране з огляду на те, що в тому районі вранці формувалися колони демонстрантів. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: „Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ“. Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий

Назва:Кукса Віктор Іванович

-Знайдено: + Віктор Іванович Кукса (нар. 13 лютого 1940, с. Саварка Богуславського р-ну Київської обл.) — робітник, учасник національно-визвольного руху, який разом із Г. Москаленком вночі 1 травня 1966 встановив на даху головного корпусу Київського інституту народного господарства український національний прапор.
Підзаголовок:== Подвиг ==
Знайдено: + В ніч на 1 травня 1966 року В. Кукса разом із товаришем по гуртожитку Г. Москаленком на даху встановили блакитно-жовтий прапор. Місце було обране з огляду на те, що в тому районі вранці формувалися колони демонстрантів. Жовто-блакитний прапор був пошитий з двох жіночих шарфів. З грошей УНР скопіювали національний герб, вирізали його з чорної матерії і нашили на прапор. Друкованими літерами, чорнилом на прапорі було дописано: „Ще не вмерла Україна, Ще її не вбито. ДПУ“. Москаленко стояв на сторожі біля пожежної драбини з самопалом, В.Кукса виліз на дах, зрізав кухонним ножем червоний прапор і натомість прив'язав синьо-жовтий.

Назва:Павуляк Ярослав Іванович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 1 травня 1969 року Ярослав Павуляк встановив у селі Настасів пам'ятник Тарасові Шевченку. За це його переслідувало КДБ.

Назва:Харківський тролейбус

-Знайдено: + | дата відкриття = 1 травня 1939
-Знайдено: + Харківський тролейбус — важливий вид громадського транспорту Харкова. Тролейбусний рух відкритий 1 травня 1939 року.
-Знайдено: + Перші тролейбуси (10 ЯТБ-4) прийшли в Харків у березні 1939 р. 1 травня 1939 р. в урочистій обстановці була відкрита перша лінія харківського тролейбуса. Довжина першої лінії склала 6,6 км. Вона пройшла за таким маршрутом:Будинок Червоної Армії (Університетська гірка) — вул. Університетська — Спартаківський провулок — площа Тевельова (площа Конституції) — вул. Карла Лібкнехта (вул. Сумська) — ЦПКіВ ім. Горького (назад так само). 5 травня 1939 р. харківський тролейбус почав працювати в звичайному режимі. До жовтня 1939 були побудовані односторонні тролейбусні лінії по спуску Халтуріна і за площами Тевельова (Конституції), Рози Люксембург і Пролетарської від Спартаківської провулка до спуску Халтуріна, а також двостороння лінія по Купецькому мосту, площі Карла Маркса, вулиці Карла Маркса та вулиці Червоноармійської до Привокзальній площі, у зв'язку з чим 7 листопада 1939 р. був відкритий тролейбусний маршрут № 2 Горпарк — Південний вокзал. У жовтні 1941 р. тролейбусний рух у Харкові припинено у зв'язку з окупацією міста німецькими військами.

Зобр:6шт.

Назва:Українська республіканська партія

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Після ІІІ з'їзду партії (1 — 2 травня 1992), від УРП відпала Українська консервативна республіканська партія (УКРП) під керівництвом заступника Лук'яненко — Степана Хмари.

Зобр:2шт.

Назва:Львівський трамвай

-Знайдено: + Уперше питання щодо запуску у Львові кінного трамвая постало наприкінці 1860-х. У 1870 році до Львівської міської ради надійшов проект будівництва у Львові кінного трамвая, розроблений двома англійськими фірмами, але його відхилено. Проте вже у 1878 році, коли стало зрозуміло, що без громадського транспорту місто жити не може, міська рада оголосила конкурс на будівництво трамвайних шляхів. Заявки подали Бельгійське та Трієстинське трамвайні товариства. Утворена магістратом комісія надала перевагу Трієстинському трамвайному товариству („Societa Triestina Tramway“), контракт був підписаний 1 лютого 1879 року. За ним, після 25 років роботи трамвайна мережа переходила у власність міста. 21 травня був затверджений план будівництва.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref> Довжина ліній становила 8,3 км. Діяли такі маршрути (подані сучасні назви вулиць): „проспект Свободи — вулиця Степана Бандери — головний вокзал“, „проспект Свободи — вулиця Івана Франка — Стрийський парк“ і „проспект Свободи — вулиця Личаківська — Личаків“. Відкриття було приурочено до Крайової виставки 1894 року, що проходила у Стрийському парку.

-Знайдено: +

-Знайдено: + newsid=16333 Щоденний Львів. „Влада Львова зігнорувала гострі проблеми будівництва Музеї техніки та Музею визвольної боротьби України“]</ref>. 1—4 травня 2008 року у ангарі депо пройшов фестиваль сучасного мистецтва „ART-ДЕПО“^[21], відтоді він проводиться щорічно.

Зобр:20шт.

Назва:Яровий Яків Павлович

-Знайдено: + Я́ків Па́влович Ярови́й (* 1 травня 1923, Стара Ушиця, нині смт Кам'янець-Подільського району Хмельницької області — † 20 лютого 1998, Мінськ) — білоруський композитор та диригент українського походження. Заслужений артист Білоруської РСР (1970).

Назва:Шурупов Костянтин Олексійович

-Знайдено: + Костянти́н Олексі́йович Шуру́пов (* 21 лютого (6 березня за новим стилем) 1910, Харків — 1 травня 1985, Київ) — український живописець.

Назва:Членство України в міжнародних організаціях

Підзаголовок:== Список ==
Знайдено: + |31 травня 1996
Підзаголовок:== Список ==
Знайдено: + |1 травня 1999

Назва:Косовський Віталій Владиславович

-Знайдено: + У національній збірній України дебютував 1 травня 1996 року в матчі проти збірної Туреччини. Всього за збірну України провів 25 матчів, забив 2 голи.

Зобр:1шт.

Назва:Олександр (Драбинко)

-Знайдено: + Рішенням Священного Синоду УПЦ від 22 листопада 2006 року призначений головою новоствореної місії „Синодальний відділ УПЦ по зв'язках з об'єднаннями громадян, суспільними та державними інституціями“^[22]. 1 травня 2007 року Синод визнав існування місії недоцільним і сказував своє попереднє рішення про її створення^[23].

Назва:Пам'ятник Тарасові Шевченку (Київ)

Підзаголовок:=== Конкурси ===
Знайдено: + За рішенням Комітету, на 1 травня 1910 року було призначено міжнародний конкурс на створення проекту пам'ятника Шевченку. Запити про умови конкурсу незабаром почали надходити з різних країн світу, проте наприкінці травня 1910 року журі під головуванням Леоніда Позена розглянуло понад 60 проектів, з яких усі було відкинуто через невідповідність образу Тараса Шевченка.
Підзаголовок:=== Конкурси ===
Знайдено: + Оскільки було відхилено всі проекти, то на засіданні 31 травня Об'єднаний Комітет погодився з постановою журі й ухвалив на 1 лютого 1911 року призначити другий міжнародний конкурс. Цього разу журі під головуванням Опанаса Сластіона розглянуло 45 проектів і постановило першої премії не призначати нікому. Другу — видати Федору Балавенському, третю — Михайлові Гаврилкові. Крім того, було вирішено видати 5 заохочувальних премій по 100 рублів за проекти, що належали Кавалерідзе, Виноградовій, Селезньову, Рашевському та Єзіоранському. Зважаючи на те, що і другий тур не дав бажаного результату, Об'єднаний Комітет запропонував Балавенському переробити свій проект згідно із зробленими вказівками. Утім, згодом і цей проект було визнано невдалим.

Зобр:7шт.

Назва:Свято

-Знайдено: + * 1 і 2 травня — День міжнародної солідарності трудящих;

Назва:Вассерман Анатолій Олександрович

-Знайдено: + ]]», потім — у команді Віктора Мороховського на «Брейн-ринзі». У телевізійній «Своїй грі» одержав п'ятнадцять перемог поспіль в 2001—2002 рр. і став кращим гравцем десятиліття в 2004 р. (переможець ювілейного турніру десятиліття програми). Дворазовий чемпіон України, чемпіон Москви (1 травня 2008 р.) по спортивній «Своїй грі». Учасник і кількаразовий переможець телевізійних «Ігор розуму». Анатолій Вассерман у складі команд зі спортивного "[[Що?

Назва:Українська консервативна республіканська партія

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Під час ІІІ з'їзду Української республіканської партії (УРП) 1 — 2 травня 1992 стався розкол на прихильників тодішньої партійної лінії та соратників відомого партійця та народного депутата України Степана Хмари. Останні не змогли здобути перемоги та залишили УРП. У червні вони провели свої збори, «надзвичайну конференцію УРП», та заснували нову партію, яка отримала назву «Українська консервативна республіканська партія». Головою був обраний Степан Хмара. До лав партії також вступив народний депутат України Володимир Колінець (Тернопільський міський виборчий округ № 355).

Назва:Сучавська кампанія Тимоша Хмельницького (1653)

-Знайдено: + 18 квітня 1653 року запорозьке військо під проводом Тимоша пішло виручати гетьманського свата. Привертає увагу його титулювання у листі до Васіле Лупу «Тимош Хмельницький Гетьман Війська Запорозького», в якому відсутнє означення «наказний», яким по суті він був. До козаків на Брацлавщині приєдналося бл. 2 тис. опришків під проводом Грицька (Герцерка). Форсувавши Дністер у районі Ямполя, військо попрямувало до Ясс. 1 травня завдало поразки семиградсько-волоському війську й зайняло столицю Молдови. Повернувшись до влади, Васіле Лупу вирішив скористатися присутністю українських полків для захоплення Валахії. З цією метою підбив честолюбного й легковірного Тимоша на продовження походу.

Зобр:12шт.

Назва:День юриста

-Знайдено: + У США не існує дня юриста. Натомість є свято День права (англ. Law Day). Свято було встановлене президентом США Двайтом Ейзенхауером 1958 року. Відзначається 1 травня.^[24]

Зобр:1шт.

Назва:Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави -Знайдено: + Дізнавшись про такий перебіг подій, моряки флоту, особливо з тих, що раніше мали справи з більшовиками, серйозно захвилювалися за свою долю. Тоді більшовицькі агенти (зокрема сумнозвісний організатор масових розстрілів латиш Юрій Гавен) запевнили Сабліна та частину моряків, що німці, як будуть в Севастополі, то неодмінно захоплять собі увесь флот та влаштують репресії. Збаламучені більшовиками залоги дредноутів «Вільна Росія» та «Воля» вимагали від Сабліна вивести весь флот в Новоросійськ. Зрештою, адмірал Саблін піддався на ці умовляння, і, рятуючись від всілякої відповідальності, в ніч з 30 квітня на 1 травня сам вивів ці кораблі під «нейтральним» Андріївським прапором. Тоді ж він наказав всьому флотові переміститися до Новоросійська. Та до втікачів зі всього флоту приєдналося лише 3 міноносці — «Дерзкій», «Гнєвний» та «Беспокойний»^[25].
-Знайдено: + Тим часом в Севастополі організовувалося офіційне українське воєнно-морське представництво. 21 травня 1918 р. був виданий наказ наступного змісту^[26]: «По наказу Ясновельможного Пана Гетьмана Всієї України капітан і ранги Михайло Остроградський призначається офіційним представником Морського Міністерства Української Держави до м. Севастополя для зв'язку з германським командуванням на Кримі по питанням, котрі торкаються: воєнних кораблів, транспортів і пароплавів, що базуються у Севастополі, їх особистого складу, севастопольського портового правління, а також по всіх воєнно-морських питаннях на Кримі». 27 травня 1918 року Остроградський розпочав поступовий залік до резерву в Севастополі всіх бажаючих офіцерів та унтер-офіцерів флоту, які не залишилися на дійсній службі. М. А. Монастирьов згадував, що український уряд щиро намагався допомогти тим офіцерам, стан яких був особливо тяжким. Усіх зареєстрованих у Морському міністерстві оформлювали як резервістів з видатками в 450 карбованців^[27].

Зобр:51шт.

Назва:Граціанський Олексій Миколайович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Звання Героя Радянського Союзу із врученням ордена Леніна й медалі «Золота Зірка» Олексію Миколайовичу Граціанському присвоєно 1 травня 1957 року за мужність і героїзм, проявлені при випробуванні нової авіаційної техніки. За час льотної роботи освоїв 49 типів літаків.

Зобр:1шт.

Назва:Засєєв Олександр Захарович

-Знайдено: + Народився 1 травня 1939 р. в с. Засетикау (Осетія) в родині селянина. Працював кіномеханіком, фотографом та асистентом оператора Небітдагської студії телебачення. З 1967 р. — оператор студії «Київнаукфільм».

Назва:Зубцов Євген Микитович

-Знайдено: + Народився 11 червня 1920 року в Єнакієве Донецької області. Помер 1 травня 1986 року в Києві. Закінчив композиторський факультет Київської консерваторії (1954, клас Н. Вилинського). Керував естрадними оркестрами (1945—1959). З 1960 р. — на творчій роботі.

Назва:Київський бензотрамвай

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Уже 1925 року почалися роботи з електрифікація лінії бензотрамвая^[28]. Отак, 1 червня 1926 року електрифіковано лінію до Дарниці, а вже 7 листопада 1934 року — останню ділянку до Броварів. Нова лінія на ДВРЗ будувалася електричною і була відкрита 1 травня 1936 року.

Зобр:3шт.

Назва:Віктор

Підзаголовок:== Іменини ==
Знайдено: + 22 січня, 23 лютого, 2 квітня, 1 травня, 29 вересня, 24 листопада^[29]

Зобр:2шт.

Назва:Завидний (міноносець)

-Знайдено: + Після того був виведений більшовиками до Севастополя, але 29 квітня 1918 г. українці знову підняли над міноносцем український прапор. 1 травня корабель, незважаючи на бурхливі події в Севастополі (вивід більшовиками частини флоту) продовжував знаходитися під українським прапором, однак вже 3 травня міноносець був захоплений німецькими військами. Німці переназвали ескадровий міноносець на R 13^[30] і закомплектували його своєю залогою^[31].

Зобр:3шт.

Назва:Покровський Андрій Георгійович

-Знайдено: + 1 травня німці, як союзники, увійшли до Севастополя. 4 травня віце-адмірал А. Покровський, як головний командир українських портів, взяв участь у переговорах з командувачем німецьких військ в Криму генералом фон Кошем. Відповідно до Берестейського мирного договору було обумовлено, що до завершення війни кораблі флоту піднімуть українські прапори. Але вихід кораблів до Новоросійська німці оцінили, як грубе порушенням умов Берестейського договору і 4 травня виставили в портах свої караули і почали спускати українські прапори, оголосивши кораблі тимчасово полоненими.
-Знайдено: + За пропозицією А. Покровського гетьман України 21 травня 1918 р. призначає своїм представником у Севастополі та Криму контр-адмірала Михайла Остроградського, а сам командувач відбуває до Одеси, де займається організацією охорони та забезпеченням оборони північно-західного району Чорноморського узбережжя. Відповідно до наказу А. Покровського № 70 від 23 травня 1918 р. розпочалось формування бригади морської піхоти у складі трьох полків: 1-й у Одесі, 2-й у Миколаєві, 3-й у Херсоні. В цей же час у Генеральному морському штабі створюється відділ морської піхоти.

Зобр:4шт.

Назва:Прут (крейсер)

-Знайдено: + 1 травня 1918 контр-адмірал Михайло Остроградський був призначений Командуючим Чорноморським флотом Української Держави, а «Прут», разом з іншими кораблями ЧФ, увішов до складу ВМС УД.

Зобр:1шт.

Назва:Герб Зміївки

-Знайдено: + До цього питання сільська рада повернулася на початку 2007 року, оскільки на 1 травня планувалося відзначення 225-ліття заснування Старошведського-Зміївки, і звернулась до Українського геральдичного товариства з проханням доопрацювати проекти, вилучивши зображення змії. Проекти відкориговано з урахуванням побажань ради, зокрема запропоновано новий варіант герба та два нові проекти прапора.

Назва:Калініна Ганна Георгіївна

-Знайдено: + Ганна Георгіївна Калініна (1 травня 1979) — українська яхтсменка, призер Олімпійських ігор.

Назва:Іван Златоуст (лінкор)

-Знайдено: + Ескадрений панцерник «Іван Златоуст» було замовлено у рамках суднобудівельної програми на 1903—1923 рр. Занесений до реєстру кораблів Чорноморського флоту 13 липня 1903 року. 13 листопада 1904 року закладений на верфі Лазарівскього адміралтейства у Севастополі. Відповідно до програми планувалось побудувати для Чорноморського флоту 2 ескадрених панцерника за кресленнями та специфікаціями панцерника «Князь Потьомкін-Тавричеський», з заміною 152-мм гармат на 203-мм. Проект розробив корабельний інженер полковник О. Шотт. Корабель майже повністю повторював прототип, але мав більш кращу конструкцію бойової рубки та системи панцерного захисту. Спущений на воду 1 травня 1906 року.

Зобр:3шт.

Назва:Дарійо Срна

-Знайдено: + Да́рійо Срна (хорв. Darijo Srna, МФА: [ˈdaːriɔ ˈsrna]); нар. 1 травня 1982 року в Метковичі, Хорватія) — хорватський футболіст, капітан донецького «Шахтаря» та гравець національної збірної Хорватії.

Зобр:1шт.

Назва:Ласточка (теплохід)

Підзаголовок:== Пожежа ==
Знайдено: + Майже десятиріччя «Ласточка» починала 1 травня харківську навігацію. А 1 квітня 2005 року у результаті пожежі теплохід практично повністю згорів, однак, можливість його відбудови все ж таки зберігалась. Новий власник, фірма «Еталон», вирішила інакше: «Ласточку» було вивезено, а разом з цим місто втратило свій судноплавний статус. Подальша доля судна до кінця не зрозуміла. За одними даними, «Ласточку» було відбудовано і зараз вона служить як плавучий дім на Печенізькому водосховищі, за іншими — вона відправилася іржавіти на Сортировку, за третіми — її продано на металобрухт.

Зобр:2шт.

Назва:Історія Канева

-Знайдено: + Особливого розмаху революційні виступи набирали у 1906 році. Організатором і керівником їх була Канівсьна повітова організація РСДРП. 1 травня 1907 року з її ініціативи проведено маївку на лівому березі Дніпра проти Канева. Вона організовувала страйки й демонстрації, діставала в Києві нелегальну літературу та поширювала її в повіті, вела пропагандистську роботу серед трудящих.
-Знайдено: + У 1961 році на могилі Кобзаря у травні відбувся людний мітинг, на якому виступив Голова Ради Міністрів УРСР В. В. Щербицький. А 31 травня 1964 року на Тарасовій горі підбувся багатотисячний мітинг. На ньому виступив Голова Ради Міністрів УРСР І. П. Казанець. На мітингу були присутні керівники партії та уряду Радянської України, учасники міжнародного форуму діячів науки і культури — посланці 43 країн світу, представники республік Радянського Союзу та всіх областей УРСР. Учасники свята поклали на могилу 150 вінків та посадили на Тарасовій горі 150 пам'ятних дубків. Того ж дня відбувся урочистий мітинг будівників Канівської ГЕС, у якому взяли участь член Політбюро ЦК КПРС, Перший секретар ЦК КП України П. Ю. Шелест та Голова Президії Верховної Ради УРСР Д. С. Коротченко. Про цю пам'ятну подію на бронзовій плиті, вмонтованій у сірий граніт, викарбувано:

31.V.1964 р. на ознаменування 150-річчя від дня народження Т. Шевченка закладено перший кубометр бетону на будівництві Канівської ГЕС.

Зобр:8шт.

Назва:Чорноморська козача флотилія

-Знайдено: + Вранці 1 травня 1783 року 16 великих вітрильних кораблів Дніпровської флотилії увійшли в Ахтіарську гавань і стали на якорях у теперішній Севастопольській головній бухті. Наступного дня, 2 травня, в бухту ввійшла Азовська флотилія Ф. Клокачова. За козацьким звичаєм Сидір Білий вітав побратимів з Дону гарматним салютом, а потім бенкетом на своєму флагманському кораблі.
-Знайдено: + 21 травня турецький флот, у складі 10 лінійних кораблів, 6 фрегатів і 40 шиняв (малих суден), став на рейді Васильківського Коша і розпочав його артилерійський обстріл. Козаки, під проводом кошового Сидора Білого на чайках зайняли бойову позицію та розпочали атаку турецьких кораблів. Але адмірал Гасан-паша бою не прийняв і відвів свою ескадру до Очакова.
-Знайдено: + І дійсно, 21 травня 1792 року начальник імператорської канцелярії генерал-аншеф Каховський таємно наказав командувачу флотом адміралу Мордвінову терміново переправити Чорноморську козачу флотилію на Кубань. 2 липня 1792 року з цього приводу було оголошено і указ Катерини II: «Войско казачье Черноморское, собранное покойным генерал-фельдмаршалом, князем Потемкиным-Таврическим из верных казаков бывшей Сечи Запорожской в течении последней нашей с Портой Оттоманской войны многими мужественными на суше и водах подвигами показало опыты ревностного к службе нашей усердия и отличной храбрости. В воздаяние таковых сего войска заслуг Всемилостивейше пожаловали Мы оному в вечное владение состоящий в области Таврической остров Фанагорию, с землей между рекою Кубань и Азовского моря лежащего…».

Зобр:1шт.

Назва:Усенко-Чорна Жанна Іванівна

-Знайдено: + Жа́нна Іва́нівна Усе́нко-Чо́рна (* 1 травня 1973, Київ) — державний службовець, Заслужений юрист України, заступник Голови Центральної виборчої комісії.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 1 травня 1973 в місті Києві. В 1997 закінчила Київський національний університет імені Тараса Шевченка за спеціальністю «історія», в 2000 році — Інститут міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка за спеціальністю «міжнародне право».

Назва:Гайжевська Любов Олександрівна

-Знайдено: + Любо́в Олекса́ндрівна Гайже́вська (*1 травня 1962, Некрасове) — поетеса.
-Знайдено: + Народилася 1 травня 1962 р. в с. Некрасове Вінницького району Вінницької області. Працювала відповідальним секретарем приймальної комісії НСПУ. Нині працює в музеї Т. Г. Шевченка. Переможець міжнародного літературного конкурсу «Гранослов» у номінації «поезія» за 1994 рік з книгою «Немов би про любов…». Член Національної Спілки письменнків України з 2004 року.

Назва:Любоненко Юрій Вікторович

Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: + * Політична еліта Дніпропетровщини: (Довідник): Інформація станом на 1 травня 2001 р. / Уклали: Шаройкіна Є. А., Бородін Є. І., Довгаль С. А., Гаврюшин О. І., Колохіна А. С. — Дніпропетровськ: надруковано в типографії ТОВ «Призма», 2001.

Назва:Кіровоградський трамвай

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Під час подій Української революції рух трамваїв припинився 8 січня 1918 року, а відновився 1 травня 1922 року. У цьому ж році на вулиці Гоголя зношених відрізків на головній лінії були замінені на нові. Станом на 1922 рік депо налічувало 10 вагонів, які курсували двома маршрутами: «Вокзал — Пивзавод Зальцера» (№ 1) та «Центр — Кущівка» (№ 2).

Зобр:5шт.

Назва:Житомирський тролейбус

-Знайдено: + | дата відкриття = 1 травня 1962 р.
-Знайдено: + Тролейбусний рух у Житомирі було відкрито 1 травня 1962 року^[32]. Довжина першого і єдиного маршруту становила 3,5 км. Маршрут № 1 «Майд. Леніна — Вокзал» починався з майд. Привокзального, проходив по вул. Леніна, далі на майд. Леніна лінія повертала праворуч, потім на майд. Перемоги, вул. Театральну^[33] і знову виходила на вул. Леніна. Спочатку на маршруті працювали 5 тролейбусів — три б/к СВАРЗ ТБЕС, передані з Москви, та два нових ЗіУ-5. Тимчасове тролейбусне депо було влаштоване на місці згорілого будинку (зараз там знаходиться готель «Житомир»).

Зобр:1шт.

Назва:Колесник Євдокія Василівна

-Знайдено: + Євдокі́я Васи́лівна Коле́сник (1 травня 1942, село Пустельникове Олександрійського району Кіровоградської області) — українська співачка (сопрано). Народна артистка УРСР (1978). Лауреат Шевченківської премії (1976). Колишня завідувачка, а зараз професорка кафедри сольного співу Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.

Назва:Гамкало Іван Дмитрович

-Знайдено: + Іван-Ярослав Дмитрович Гамкало (нар. 1 травня 1939) — український диригент, педагог, музикознавець, музично-громадський діяч. Народний артист України (1982), професор (1991), член-коресподент Академії мистецтв України (2001), член Європейської академії музичного театру .

Назва:Мартиненко Віра Григорівна

-Знайдено: + Ві́ра Григо́рівна Марти́ненко (* 1 травня 1946, село Мар'янівка Васильківського району Київської області) — українська співачка (сопрано). Народна артистка України (1994).

Назва:Фонтани Тернополя

-Знайдено: + У Тернополі є близько 20 фонтанів, більшість з яких є діючі і несуть важливу архітектурну та розважальну роль. Більшість із них на замкненому циклі, обладнані підсвіткою і працюють щодня, починаючи з Великодня (але не пізніше 1 травня), закінчуючи святом Покрови. У дощову та вітряну погоду не працюють. За гарне композиційне поєднання вулиць і фонтанів Тернопіль часом називають «містом фонтанів».

Зобр:18шт.

Назва:Юліан (Сас-Куїловський)

-Знайдено: + | дата народження = 1 травня 1826
-Знайдено: + Митрополи́т Юліа́н Сас-Куїло́вський (у світі Юліа́н Сас-Куїло́вський; * 1 травня 1826, Конюшки-Королівські — †4 травня 1900, Львів) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 30 серпня 1899 року Митрополит Галицький та Архієпископ Львівський — предстоятель Української Греко-Католицької Церкви.
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1826 року в сім'ї пароха села Конюшки-Королівські, шляхтича герба Сас.

Назва:Історія Драбова

-Знайдено: + Тяжкий соціальний гніт і повне безправ'я снонукали селян до революційних виступів. 1 травня 1906 року відбулася перша маївка, в якій взяло участь понад 300 робітників фабрик і економії Драбова та навколишніх сіл. На маївку прибули представники соціал-демократичних організацій Києва, Катеринослава й Золотоноші. Гостей глухими дорогами привезли в сад, що охоронявся пікетами. Присутні слухали заклики до боротьби з самодержавством, за встановлення восьмигодинного робочого дня.

Назва:Луганський трамвай

-Знайдено: + | дата відкриття = 1 травня 1934
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Перший проект побудови електричної трамвайної системи у місті був запропонований інженером Кульжинським у 1899 році, проте був відхилений міською думою. Луганський трамвай було відкрито 1 травня 1934 року. Довжина першої пускової ділянки склала близько семи кілометрів. До війни в місті курсувало 32 вагони типів М-34 та Х. В 1949 році до Луганська з Москви надійшло 5 моторних вагонів Ф та причепних вагонів КП. В 1950-их роках до міста надійшло 30 вагонів типу КТМ/КТП-1, які здійснювали рейси до 1977 року, та близько 90 типу КТМ/КМП-2, що були на ходу до початку 1980-их. З 1994 року на міських маршрутах курсують трамваї типу ЛТ-10, з 2004 — вагони типу К-1.

Зобр:1шт.

Назва:Іхтіаров Юрій

-Знайдено: + Іхтіаров Юрій Дмитрович (15 квітня 1924, Донецьк, Україна — 1 травня 2006, Клівленд, США) — український інженер, громадський і політичний діяч української діаспори в США.

Зобр:2шт.

Назва:Худзік Павло Олександрович

-Знайдено: + | пк-поновлення = 1 травня 2012

Зобр:1шт.

Назва:Копержинська Нонна Кронидівна

-Знайдено: + Копержи́нська Но́нна Кроні́дівна (1 травня 1920, Київ — 10 червня 1999, Київ) — українська актриса театру і кіно. Народна артистка УРСР (1967).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 1 травня 1920 року в Києві. Коли їй було два роки, в неї помер батько. Потім Нонна з мамою-лікарем переїхали жити на Донбас, а пізніше, коли її матір перевели на роботу до Києва, Нонна в 1938 році вступила до театрального інституту. Вона потрапила на курс до Амвросія Бучми. А згодом її помітив Олександр Довженко і в 1939 році зняв у своєму фільмі «Щорс».

Зобр:2шт.

Назва:Шуркін Георгій Олександрович

-Знайдено: + Народився 1 травня 1910 р. у м. Горькому в родині службовця. Закінчив операторський факультет Всесоюзного державного інституту кінематографії (1934 р.).

Назва:Сезон ФК «Карпати» (Львів) 2009—2010

-Знайдено: + Навесні команда показала ряд сенсаційних результатів, перемігши вдома «Металіст», «Дніпро» та «Динамо». Зігравши 1 травня на виїзді внічию 1:1 з найближчим переслідувачем, сімферопольською «Таврією», «Карпати» за 2 тури до кінця забезпечили собі щонайменше 5-е місце та право виступити в Лізі Європи наступного сезону.
-Знайдено: + | 1 травня 2010

Зобр:1шт.

Назва:Кульчицький Володимир Семенович

-Знайдено: + Міжнародна асоціація істориків права 29 квітня — 1 травня 2011 р. у м. Львові провела міжнародну історико-правову конференцію «Наукова спадщина професора В. С. Кульчицького і сучасність»^[34]

Назва:Українська правовірна греко-католицька церква

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 1 травня 2011 року «Візантійський Католицький Патріархат» проголосив відлучення від Церкви Римських Пап Івана Павла II (посмертно) і Бенедикта XVI, оголосив, що папський престол з цього моменту вакантний, а також закликав всіх католицьких священиків перестати згадувати в Літургії ім'я Бенедикта XVI і місцевого єпископа, стверджуючи, що в протилежному випадку Літургія буде недійсною^[35]
-Знайдено: + 31 травня 2012 року керівництво УПГКЦ проголосило анатему на патріарха Російської Православної Церкви Кирила за те, що він узяв участь у IV З'їзді світових і традиційних релігій в Астані. У листі проголошення анатеми стверджується, що «на кожного православного віруючого, який від цього дня буде творити з ним єдність, також падає Боже прокляття»^[36].

Зобр:2шт.

Назва:Мостовий Артем Олександрович

-Знайдено: + | пк-поновлення = 1 травня 2010

Назва:Лінійчук Майя Яківна

-Знайдено: + Народ. 1 травня 1930 р. Помер 2003 р. в Києві. Похована в Сквірі. Закінчила історико-теоретичний факультет Київської консерваторії ім. П. І. Чайковського (1955) та режисерський факультет Київського інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого (1966). Була викладачем музики, редактором Комітету радіомовлення і телебачення. З 1965 р. — режисер студії «Укркінохроніка».

Назва:Марченко Яків Григорович

-Знайдено: + Помер 1 травня 1969 р. в Києві.

Назва:Парфенюк Олена Павлівна

-Знайдено: + Народ. 28 серпня 1922 р. в Києві. Померла 1 травня 1977 р. там же.

Назва:Пашин Євген Владленович

-Знайдено: + Народ. 1 травня 1960 р. в родині службовця. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1981).

Назва:Сібель Сергій Костянтинович

-Знайдено: + Народ. 1 травня 1933 р. в Києві в родині робітника. Заслужений артист України (2003. Закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1954). Працював у Київському театрі юного глядача (1954—1960). З 1960 р. — актор Київської кіностудії ім. О. П. Довженка. Знімається у кіно з 1954 р.

Назва:Прометей (Дніпродзержинськ, 1991)

-Знайдено: + * Найбільша перемога — Перехідна Ліга: 3:0 («Олімпік» (Харків), 1 травня 1993 року, Дніпродзержинськ).

Назва:Пономаренко Семен Васильович

-Знайдено: + Пономаре́нко Семе́н Васи́льович (1 травня 1907, Бахмач — †7 листопада 1993, Київ) — український сценарист та кінодраматург.

Назва:Хмельницькі

Підзаголовок:== Персоналії ==
Знайдено: + *** Катерина Хмельницька(Гелена) — дружина Данила Виговського (1 травня 1661^[37]), брата Івана Виговського; дружина Павла Тетері (2 травня 1661^[38])

Зобр:1шт.

Назва:Луцький тролейбус

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У 1973 році прибули нові моделі тролейбусів Skoda 9Tr «дев'ятки» (РКСУ^[39]), що прибули з Чернівців. У наступньому році прибуло ще 15 Skoda 9Tr, змонтовано ще 10 кілометрів контактної мережі. У 1976 році відбулося декілька списань тролейбусів Київ-6 та двох «дев'яток». У 1978 році довжина контактної мережі збільшилася до 40 кілометрів, почали поставлятися ЗіУ-682 та його модифікації (РКСУ), що поставлялися у Луцьк до 1994 року. У 1984 та 1986 роках контактна мережа знову «виросла» на декілька кілометрів. 1 травня 1992 року, напрямки маршрутів 1,2 і 8 були змінені до теперішнього вигляду, а у 1993 році у місто прибули 4 двохсекційні тролейбуси ЮМЗ-Т1 (отримали номери № 188—191), збірки Південного машиннобудівного заводу, РКСУ. У серпні 1995 року відкрито маршрут № 10, а у кінці того ж року закуплено два тролейбуси ЮМЗ-Т2.

Зобр:2шт.

Назва:Православ'я на Дніпропетровщині

Підзаголовок:====Титули====
Знайдено: + # Катеринославський і Таганрозький (9 травня 1837 — 1 травня 1911)
Підзаголовок:====Титули====
Знайдено: + # Катеринославський і Маріупольський (1 травня 1911–1921), з 1918 у складі Українського екзархату Російської православної церкви

Зобр:1шт.

Назва:Німенко Дмитро Леонідович

-Знайдено: + Дмитро Леонідович Німенко (1 травня 1988, м. Київ, СРСР) — український хокеїст, правий нападник. Виступає за «Донбас-2» (Донецьк) у Професіональній хокейній лізі.

Назва:Даніло Апаресідо да Сілва

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Із тих пір правий фланг захисту надійно закріплений за ним. У другій половині сезону 2010/11 бразилець провів у Прем'єр-лізі 13 поєдинків та навіть відзначився 1 травня результативним ударом у домашній грі з «Закарпаттям» (2:0), забивши з паса Милоша Нинковича.

Зобр:2шт.

Назва:Черкаський міський зоопарк

-Знайдено: + Черка́ський зоопа́рк — зоологічний парк регіонального значення, який є природоохоронною, культурно-освітньою та науково-дослідною установою міста Черкас. Заснований 1 травня 1979 року.

Назва:Павло (Лебідь)

-Знайдено: + | титул = Митрополит Вишгородський і Чорнобильський, вікарій Київської митрополії
до 1 травня 2011 — архієпископ Вишгородський, до 9 липня 2003 — єпископ
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 1 травня 2011 року митрополитом Київським і всієї України Володимиром зведений у сан митрополита з титулом «Вишгородський і Чорнобильський». Рішенням Священного Синоду від 14 червня 2011 року призначений постійним членом Священного Синоду^[40].

Назва:Євстратій (Подольський)

-Знайдено: + З 13 липня (за іншими даними 1 травня) 1958 року на спочинку через хворобу. Проживав у місті Суми.

Назва:Дяченко Михайло Васильович

-Знайдено: + У 1945–1950 роках поет працював у відділі пропаганди Карпатського краю ОУН. Одночасно редагував підпільний часопис «Шлях Перемоги», що почав виходити з 1 травня 1945 року. У 1950–1952 роках Михайло Дяченко — крайовий референт пропаганди УПА.

Зобр:7шт.

Назва:Гайдук Іван Михайлович

-Знайдено: + Іван Михайлович Гайдук (1 травня 1923, Умань — 2004, Київ) — український живописець.

Назва:Лисунов Микола Іванович

-Знайдено: + Лисунов Микола Іванович (1 травня 1920, Лебедин — 1 липня 1971, Київ) — радянський офіцер, Герой Радянського Союзу, в роки радянсько-німецької війни командир взводу 7-ї стрілецької роти 465-го стрілецького полку 167-ї Сумської Червонопрапорної стрілецької дивізії 38-ї армії Воронезького фронту, молодший лейтенант.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1920 року в місті Лебедині (нині Сумської області) в сім'ї робітника. 1936 року закінчив 8 класів середньої школи. Працював машиністом на шахті в місті Дзержинськ Донецької області і одночасно навчався в Дзержинському аероклубі.

Зобр:1шт.

Назва:Кулаков Денис Єрмилович

-Знайдено: + Дени́с Єрми́лович Кулако́в (*1 травня 1986, Ізюм) — український футболіст, півзахисник дніпропетровського «Дніпра» та національної збірної України.

Назва:СТАН (літературне угруповання)

-Знайдено: + Організацією презентації 31 травня 2007 художньої книги Юрія Покальчука «Кама Сутра» (Харків: Фоліо, 2007) взяло на себе ЛУ «СТАН». Після так званого відкриття «острова Луганська» (вираз Покальчука: «Коли я вперше потрапив до Луганська та познайомився зі СТАНом, то зрозумів — це острів з унікальною культурою») містом, як культурним осередком^[41], зацікавилися й інші письменники, які перед тим чомусь оминали презентаціями Луганськ.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>^[42], Одеса — 1 травня 1907, Одеса) — громадський діяч, підприємець, мільйонер, камергер, філантроп, почесний опікун безлічі товариств. 17 років обіймав посаду одеського міського голови — більше ніж будь-хто з його попередників, або наступників. За часи його управління в Одесі було побудовано численну кількість притулків, богаділень, почала працювати перша в Одесі конка й паровий трамвай, а також побудовано ряд визначних пам'яток, що збереглися дотепер. Окрім того за роки життя багатій пожертвував сотні тисяч російських рублів на благодійність, освіту та культуру.
-Знайдено: + 16 жовтня (3 жовтня) 1903^[43] року в Одесі Григорій одружився з Марією Фердинандівною Кіч (дівоче прізвище — Наркевич (близько 1858 — 1945)^[44]. Марія Фердинандівна була дочкою землевласників Херсонської губернії: полковника 10-го Інгерманландського гусарського полку Фердинанда Францовича Наркевича (1824–1879) і Катерини Петрівни Курдіманової (пом. 1913). У першому шлюбі вона була заміжня за дійсним статським радником (1899) головою Одеського комерційного суду (1884–1902) Павлом Миколайовичем Кічем (1846–1905)^[45], після розлучення з яким вийшла заміж за Маразлі. Від першого шлюбу у неї були діти Пилип (1879) та Катерина (1882). Від шлюбу Григорія Григоровича з Марією Кіч не було дітей, і зі смертю чоловіка 1 травня 1907 року рід Маразлі повинен був припинитися, але за клопотанням самого Григорія Григоровича прізвище, дворянство та герб повинні були передатися його двоюрідному онуку — Георгію Володимировичу Фредеріксу, що і було зроблено 10 грудня 1908 року. З того часу Георгій Володимирович носив прізвище Фредерікс-Маразлі.^[46]
-Знайдено: + Григорій Маразлі помер 1 травня 1907 року у своєму маєтку. За легендою, він помер за сніданком, впавши обличчям до тарілки із чорною ікрою^[47]. У вшанування його заслуг з ініціативи одеської грецької громади він був похований на території Грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі. До наших днів могила не збереглася. За радянської влади церкву розграбували, а могилу міського голови розкопали і викинули тіло на смітник. На думку одеських краєзнавців, в 1930-х роках його було перепоховано на одеському Слобідському кладовищі місцевими жителями. Після смерті Маразлі в увічнення пам'яті покійного його племінником Олександром Сафоновим було передано храму 17 тисяч рублів^[48]. Грецький Свято-Троїцький собор діє в Одесі і зараз.

Зобр:11шт.

Назва:Туркевич Михайло Михайлович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1989 році бере участь в гімалайській радянській експедиції — траверс-сходження на всі чотири вершин Канченджанги. 14 квітня 1989 року (в групі з І. Бершовим, В. Пастухом, Хайбуліним) здійснює сходження на Канченджангу Південну (8491м) — першопроходження в рамках підготовки траверсу всього масиву. 1 травня 1989 року (в групі з І. Бершовим) здійснює траверс-першопроходження Канченджанга Ялунг-Канг (Західна) (8505м) — Канченджанга Головна (8586м) — Канченджанга Середня (8478м) — Канченджанга Південна (8491м). Цей траверс був пройдений за один день. За мужність і героїзм при підкоренні Канченджанги Михайло був нагороджений орденом «Дружби народів».

Назва:Історія Алупки

-Знайдено: + Радянська влада в Алупці була встановлена 11 січня 1918 року за допомогою бронезагону, що йшов з Севастополя через Алупку на допомогу ялтинським червоногвардійцям. Проте вже 1 травня 1918 року Алупку захопили німецькі окупанти, які розграбували палаци та дачі. У листопаді 1918 року німці були змушені піти з Криму і їх змінили англо-французькі війська і білогвардійці.

Зобр:3шт.

Назва:Площа Ринок (Турка)

-Знайдено: + * 1990 рік, 1 травня — над ратушею урочисто, після 49 років перерви, піднято національний український прапор(на виконання рішення другої сесії міської ради «Про встановлення прапора, тризуба і гімна» від 30 квітня).

Назва:Подолинний Анатолій Мусійович

-Знайдено: + Народився 1 травня 1940 р. у селі Шипинки Барського району Вінницької області в селянській родині. Після закінчення середньої школи вступає до сільсько-господарського технікуму в Молдові. Після закінчення якого працює бригадиром у колгоспі й радгоспі. З 1961 по 1966 рік навчається на філологічному факультеті Вінницького педінституту, після його закінчення почав працювати вчителем в Ялтушківській середній школі Барського району. Згодом працював методистом, ученим секретарем Вінницької обласної організації Товариства пам'яток історії та культури.

Назва:Поштові марки та історія пошти Закарпатської України

-Знайдено: + 1 травня 1945 року Народна Рада Закарпатської України випустила власні поштові марки із зображенням солдата, розірваних кайданів і руки, зжатої в кулак, що розриває окови. В червні і липні 1945 року вийшли ще дві серії марок Закарпатської України з зображеннями п'ятикутної зірки з серпом и молотом. На всіх цих поштових марках номінал вказаний без вказівки валюти. Друкувалися вони в приватній типографії Лама в Ужгороді.

Зобр:6шт.

Назва:Невінчана Валентина Дмитрівна

-Знайдено: + Валентина Дмитрівна Невінчана — (1 травня 1924 — 4 березня 1981) — українська поетеса, прозаїк.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася Валентина Дмитрівна 1 травня 1924 р. в с. Володарка на Київщині в родині службовця. Писати вірші почала ще в шкільні роки. Незадовго до війни вступила на філологічний факультет Київського державного університету. Після закінчення першого курсу довелося евакуюватися в Казахстан, де продовжувала навчання. Після закінчення вищого навчального закладу вчителювала, була директором Херсонського, пізніше — Сімферопольського будинків народної творчості.

Назва:Кременчуцький тролейбус

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 31 травня 2013 року було урочисто запущено в експлуатацію 13 нових тролейбусів ЕлектроЛАЗ.
-Знайдено: + | 1,00 || 1 травня 2011^[49]

Зобр:1шт.

Назва:Коцюбинський Хома Михайлович

-Знайдено: + Коцюбинський Хома Михайлович (* 7 (19) жовтня 1870(18701019), Вінниця — † 1 травня 1956, Чернігів) — український літературознавець, молодший брат Михайла Коцюбинського, батько Михайлини Коцюбинської.

Назва:Громашевський Лев Васильович

-Знайдено: + Лев (Левко) Васильович Громашевський (* 1 (13) жовтня 1887(18871013), Миколаїв — † 1 травня 1980, Київ) — український радянський епідеміолог, розробник вчення про механізм передачі інфекції та класифікацію інфекційних хвороб, організатор системи санітарно-епідеміологічних станцій в СРСР. Академік АМН СРСР, Заслужений діяч науки УРСР, Герой Соціалістичної Праці.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Жив в Києві. Помер 1 травня 1980 року. Похований на Байковому кладовищі.

Зобр:4шт.

Назва:Український націоналізм [[Файл:|thumb |150px|right]] -Знайдено: + Українська консервативно-республіканська партія виникла після розколу УРП. Частина делегатів третього з'їзду УРП, що відбувався 1-2 травня 1992 року, на чолі з колишнім заступником партії Степаном Хмарою заявила про свій вихід. Пізніше більш радикально налаштовані республіканці створили УКРП.

Зобр:18шт.

Назва:Ілля Антонін Догнал

-Знайдено: + * 1 травня 2011 року проголосив «відлучення від Церкви Римських Пап» Івана Павла II (посмертно) і Бенедикта XVI, оголосив, що папський престол з цього моменту вакантний, а також закликав всіх католицьких священиків перестати згадувати в Літургії ім'я Бенедикта XVI і місцевого єпископа, стверджуючи, що в протилежному випадку Літургія буде недійсною^[50]

Назва:Пирятинські вісті

-Знайдено: + Від 1 травня 1962 року під новою назвою «Шляхом Ілліча» газета виходила як орган Полтавського обкому КП України і обласної ради народних депутатів по Пирятинському територіальному колгоспно-радгоспному управлінню. А вже з 1963 року «Шляхом Ілліча» — орган Пирятинського райкому Компартії України і районної Ради народних депутатів.

Назва:Гошкевич Леонід Іванович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З приходом радянської влади почалися гоніння на церкву: руйнували храми, духівництво піддавали репресіям. З церковників, що залишилися в Херсоні, мабуть, лише Гошкевич мав сміливість ходити по місту в облаченні священнослужителя. Новоявлені атеїсти плювали йому в обличчя та обзивали. Багато довелося зазнати принижень отцеві Леоніду і від офіційних властей Херсона. Особливо від уповноваженого з церковних справ. Останній з метою розподілу житла для «пролетаріату» спочатку «ущільнив», а потім виселив родину Гошкевича з будинку № 33 по вулиці Підпільній, в якому він проживав з 1907 по 1936 рік. Гнобили й принижували не лише Леоніда Івановича, але і всю його родину, близьких і далеких родичів. Навіть його онучці було відмовлено в прийомі до піонерської організації. Після закриття більшовиками 1 травня 1926 року Привозної церкви отець Леонід почав службу в церкві Всіх Святих (на старому міському кладовищі). У своїй промові, прощаючись з цим храмом, Гошкевіч вимовив: «…завжди й повсякчас я готовий служити кожному, бути всім для всіх».

Зобр:2шт.

Назва:Падалка Лев Васильович

-Знайдено: + Па́далка Лев Васи́льович (*18 лютого 1859, с. Чорнухи Лохвицького повіту Полтавської губернії Російська імперія — †1 травня 1927, Полтава, СРСР) — український статистик, історик, археолог, етнограф, краєзнавець, громадський діяч.

Назва:Казидуб Михайло Васильович

-Знайдено: + Казиду́б Миха́йло Васи́льович (нар. 29 листопада^[51] 1941 — 1 травня 1998) — український поет, журналіст, прозаїк. Член НСПУ.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Помер від невиліковної хвороби 1 травня 1998 року, похований у Полтаві.

Назва:Іван (Прашко)

-Знайдено: + | дата народження = 1 травня 1914
-Знайдено: + Іва́н Прашко́ (*1 травня 1914, Збараж — † 28 січня 2001, Мельбурн) — єпископ Української Греко-Католицької Церкви; з 24 червня 1982 року по 16 грудня 1992 року єпископ Мельнбурнської єпархії свв. апп. Петра й Павла.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Іван Прашко народився 1 травня 1914 року в місті Збаражі на Тернопільщині. У 1937 році виїхав на навчання до Рима, де і прийняв ієрейські свячення з рук владики Діонізія Няраді 2 квітня 1939 року. У 1950 року владика Іван Прашко прибув до Австралії для душпастирської праці. Був висвячений на єпископа 19 жовтня 1958 року в Мельбурні. 1 січня 1982 року отримав королівське відзначення. За ревну душпастирську працю 19 грудня 1982 року був призначений єпархом. 20 січня 1993 року став владикою-емеритом.

Назва:Музей історії міста Дніпродзержинська

-Знайдено: + У 1959 році було прийняте рішення Ради Міністрів УРСР про відкриття в Дніпродзержинську державного Музею історії міста. Відтак, 1 травня 1962 року музейний заклад прийняв перших відвідувачів у приміщенні Свято-Миколаївської церкви.

Назва:Томас Едвард Ґалліксон

-Знайдено: + Його Високопреосвященство То́мас Е́двард Ґа́лліксон (англ. Thomas Edward Gullickson, нар. 14 серпня 1950, Су-Фолс, США) — римо-католицький архієпископ, ватиканський дипломат, Апостольський Нунцій в Україні з 21 травня 2011 року.
-Знайдено: + З 1 травня 1985 року Томас Ґалліксон перебуває на дипломатичній службі. Працював у дипломатичних представництвах Святого Престолу в Руанді, Австрії, Чехословаччині, Єрусалимі та Німеччині.
-Знайдено: + 21 травня 2011 року Папа Римський Бенедикт XVI призначив архієпископа Ґалліксона Апостольським Нунцієм в Україні^[52]

Назва:Барабаш Опанас Семенович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1908 року в селі Процівка (нині в межі міста Ромнів Сумської області) в сім'ї робітника. Українець. Член ВКП(б) з 1930 року. Рано втративши батька, підлітком пішов працювати, одночасно навчався. Закінчив школу ФЗУ. У 1929 році, як кращого працівника одного з роменських підприємств, його послали навчатися до Москви. У 1932 році закінчив індустріальний технікум.
-Знайдено: + Нагороджений двома орденами Леніна (16 травня 1944; 5 листопада 1954), чотирма орденами Червоного Прапора (29 червня 1943; 6 серпня 1943; 14 червня 1945; 15 листопада 1950), орденами Суворова 3-го ступеня (8 березня 1945), Олександра Невського (6 жовтня 1943), двома орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня (21 травня 1944; 11 березня 1985), двома орденами Червоної Зірки (20 червня 1948; …), медаллю «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), іншими медалями, а також польським орденом «Хрест хоробрих».

Зобр:1шт.

Назва:Плєхов Микола Дмитрович

-Знайдено: + Мико́ла Дми́трович Плє́хов (1 травня 1902, Алчевськ — 9 січня 1969, Київ) — український радянський архітектор, професор, член-кореспондент Академії будівництва і архітектури УРСР.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1902 року в місті Алчевську. У 15 років пішов добровольцем в Червону Армію в батальйон, яким командував Пархоменко.

Назва:Музей «Молода гвардія»

-Знайдено: + |established = 1 травня 1944
-Знайдено: + Музей заснований відповідно до постанови бюро Ворошиловградського обкому Компартії України від 13 серпня 1943 року. Відкритий 1 травня 1944 року як філія Ворошиловградського краєзнавчого музею. Перший директор музею, розташованого в будинку Олени Миколаївни Кошової (матері Олега Кошевого), — молодогвардієць Анатолій Лопухов. Перший екскурсовод музею — колишня підпільниця з «Молодої гвардії» Ольга Іванцова.

Назва:Білан Микола Іванович

Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + Народився в Києві. Закінчив Немирівську гімназію (м. Немирів, Подільської губернії), 2-е Київське військове училище (1 травня 1915). З 3 липня 1915 р. — прапорщик 124-го піхотного Воронізького полку, у складі якого брав участь у Першій світовій війні. Був п'ять разів поранений. Нагороджений всіма орденами до Святого Володимира IV ступеня з мечами та биндою, Георгіївською зброєю (09.1917 р.). З 26 жовтня 1917 — штабс-капітан.

Зобр:1шт.

Назва:Сильвестр (Рудницький)

-Знайдено: + 1770 владика Сильвестр, за дорученням папи Климента XIV, особисто очолив вивчення чуд, що ставались перед Почаївською іконою Пресвятої Богородиці. 24 червня 1770 року єпископ передав до Риму результати своїх досліджень. 1 травня 1773 Апостольський Престол в Римі видає декрет, яким дозволяється коронувати Почаївську Чудотворну ікону. Особистий папський посланець з Ватикану повіз до Почаєва дві золоті корони — одну для Богоматері, другу для Спасителя. З цієї нагоди єпископ Сильвестр видав окреме послання до вірних Луцької єпархії. 8 вересня 1773 разом з Холмським єпископом Максиміліаном Рилом владика провів коронацію чудотворної ікони.^[53]

Назва:Шкода В'ячеслав Євгенович

-Знайдено: + В'ячесла́в Євге́нович Шко́да́ (нар. 1 травня 1929 — пом. 4 березня 2011) — нащадок шевченківського роду, член Історичного клубу «Холодний Яр», організатор знам'янських делегацій до Холодного Яру впродовж 15 років.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + В'ячеслав Євгенович Шкода народився 1 травня 1929 року у Знам'янці Кіровоградської області.

Зобр:1шт.

Назва:Панчук Май Іванович

Файл:Панчук Май Іванович.jpg

-Знайдено: + Май Іванович Панчук (*1 травня 1937) — український учений — дослідник у галузі політичної історії України, проблем етнології та етнополітології. Доктор історичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 1997 р.

Зобр:1шт.

Зобр:19шт.

Назва:Природно-заповідний фонд Черкаської області

-Знайдено: + * Черкаський зоологічний парк заснований 1 травня 1979 року. На площі 4,5 га утримується колекція тварин, що нараховує 200 видів, що становить 500 особин.

Назва:Барановський Валентин Дмитрович

-Знайдено: + Барановський Валентин Дмитрович (*1 травня 1944 року) — український геодезист, фотограмметрист, кандидат технічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1944 року, в селі Піщаниця Овруцького району Житомирської області. У 1962–1970 роках навчався на кафедрі інженерної геодезії Київського інженерно-будівельного інституту. Працював на топографо-геодезичному виробництві. З 1979 року працював у науково-дослідній частині Київського університету. З 1988 року працює на географічному факультеті Київського університету асистентом, а з 1993 року доцентом на кафедрі геодезії та картографії. Кандидатська дисертація «Розробка та вдосконалення методів визначення спектрально-статистичних характеристик морських хвиль, заснованих на застосуванні стереофотограмметричної зйомки» (під науковим керівництвом професора В. М. Сердюкова). Викладає нормативні та спеціальні курси:

Назва:Босович Василь Васильович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1942 року в Станіславі, нині Івано-Франківськ в селянській родині. Закінчив Львівське вище військово-політичне училище (рос.), факультет журналістики (1964—1967), Львівський поліграфічний інститут ім. І. Федорова (1967—1971).

Назва:Рибалко Борис Андрійович

-Знайдено: + Рибалко Борис Андрійович (* 1 травня 1952, с. Шевченко, Бахмацький район, Чернігівська область) — бригадир прохідників відокремленого підрозділу «Шахтобудівельницьке управління» державного підприємства «Свердловантрацит» (Луганська область), Герой України.

Назва:Маріупольський трамвай

-Знайдено: + | дата відкриття = 1 травня 1933
-Знайдено: + Маріупольський трамвай — один з видів електротранспорту міста Маріуполь. Трамвай діє в Маріуполі з 1 травня 1933року. Загальна довжина трамвайних колій — 116 км, обслуговуються 11 маршрутами.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Перший трамвай по лінії Гавань Шмідта — вулиця Франка пройшов 1 травня 1933 року. Як водиться, перед першим рейсом відбувся урочистий мітинг, розрізали червону стрічку. Перший вагон був прикрашений прапорцями та стрічками з написом «Перший трамвай».
-Знайдено: + * 1 травня 2009 проїзд в трамваях та тролейбусах міста подорожчав на 25 копійок до 1 гривні.

Зобр:2шт.

Назва:Гулий Іван Михайлович

-Знайдено: + Гулий Іван Михайлович (26 липня 1940, с. Соснівка, Валківський район, Харківська область — 1 травня 2013^[54]^[55]) — генеральний директор приватного аграрно-орендного підприємства «Промінь» Красноградського району (Харківська область), Герой України.

Назва:Сквер Молодої гвардії (Луганськ)

-Знайдено: + У парку розташовувались літній кінотеатр, дитячі атракціони (веселий потяг, традиційна і ланцюгова каруселі), які відкривались 1 травня. У теперішній час ці об'єкти занедбані. Натомість обладнали новий дитячий майданчик.

Зобр:15шт.

Назва:Республіканська християнська партія

-Знайдено: + | foundation = 1 травня 1997
-Знайдено: + Республіканська Християнська партія (РХП) — правоцентристська політична партія в Україні, створена 1 травня 1997 року на Установчому з'їзді у м. Києві. Офіційно зареєстрована Міністерством юстиції України, реєстраційне посвідчення № 886. Голова партії — Поровський Микола Іванович.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 1 травня 1997 року відбувся Установчий з'їзд РХП, на якому 512 делегатів представляли 5742 прихильників з організацій та оргкомітетів, які діяли в 21 області України, за рішенням якого було утворено партію, прийнято її Статут і Програмні засади, низку інших документів. Головою РХП було обраного народного депутата України Миколу Поровського.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 1 травня 1997 року відбувся Установчий з'їзд молодіжної організації РХП — Республіканська Християнська Молодь, а восени того ж року — утворено жіночу організацію партії.

Назва:13-й армійський корпус (Україна)

-Знайдено: + === Помісячний склад армії з 22 червня 1941-го року по 1 травня 1945-го року ===
-Знайдено: + | 1 травня 1942^[56]
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3752&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1942](рос.)</ref>
-Знайдено: + | 1 травня 1943^[57]
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3764&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1943](рос.)</ref>
-Знайдено: + | 1 травня 1944^[58]
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3776&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1944](рос.)</ref>
-Знайдено: + | 1 травня 1945^[59]
-Знайдено: + option=com_content&task=view&id=3788&Itemid=28 Бойовий склад Радянської Армії станом на 1 травня 1945](рос.)</ref>

Назва:Рая Дунаєвська

-Знайдено: + Рая Дунаєвська (1 травня 1910 — 9 червня 1987) — американський філософ лівого спрямування єврейського походження. Теоретик гуманістичного марксизму.

Назва:Сухенко Василь Іванович

-Знайдено: + Навчався у Переяславській гімназії та Київському політехнічному інституті. Після початку Першої світової війни пішов на військову службу та закінчив школу прапорщиків (1 травня 1915 р.). З 1 червня 1915 р. навчався у Гатчинській авіаційній школі, випущений з неї 1 жовтня 1915 р. зі званням льотчика-дозорця. Служив у 10-му авіаційному загоні, остання посада- ад'ютант загону, останнє звання у російській армії — штабс-капітан. Нагороджений орденами Святої Анни 4-го ступеня, Святого Станіслава 3-го ступеня з мечами та биндою, Святої Анни 3-го ступеня з мечами та биндою.
-Знайдено: + З 15 березня 1918 р. перебував на військовій службі в Армії УНР, обіймав різні посади у штабі авіації. З 10 січня 1919 р. — військовий льотчик евакуайованого до Проскурова Полтавського авіаційного дивізіону Повітряного флоту УНР (до 30 березня 1919 р.). З 1 травня 1919 р. — член української військово-технічної місії УНР у Відні, Берліні та Празі, яка займалася закупівлею озброєння, зокрема літаків, для Дієвої армії УНР. 20 червня 1920 р. повернувся з закордону до Армії УНР і був зарахований льотчиком-дозорцем у 1-шу Запорізьку авіаційну ескадрилью.

Зобр:1шт.

Назва:Дашкевич-Горбацький Микола Владиславович

-Знайдено: + Дашкевич-Горбацький Микола Володиславович — (1 травня 1873 — †?

Назва:Первомайський (острів)

-Знайдено: + Перша назва — острів Миколаївської Приморської батареї на Очаківському (в деяких документах Кінбурнському) рейді Дніпровсько-Бузького лиману^[60], або коротко — острів Батарейний. 1 травня 1920 року острів перейменували на Первомайський. Місцеві жителі називають острів Майським.

Зобр:1шт.

Назва:Культура Кременчука

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Після років Визвольних змагань, коли були зруйновані і культурні традиції, починається будівництво соціалістичної культури. Повністю було реконструйовано приміщення театру, який став основою культури. Відкриваються робітничі клуби. 1 травня 1927 року відкрив двері клуб ім. Котлова, збудований методом народної будови. Зараз це пам'ятка архітектури.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.

Назва:Мурашко Василь Опанасович

-Знайдено: + 1 травня 1915 року Мурашко закінчив Перше київське військове училище. Під час Першої світової війни — офіцер 70-го піхотного Ряжського полку.

Зобр:1шт.

Назва:Курінний Петро Петрович

-Знайдено: + Петро́ Петро́вич Курінни́й (1 травня 1894, Умань — 25 жовтня 1972, Мюнхен) — історик, археолог, етнограф, музеєзнавець, організатор пам'яткоохоронної справи. Дійсний член Наукового товариства імені Шевченка (1947) та Міжнародної вільної академії наук у Парижі (1951).

Назва:Швець Микола Якович

-Знайдено: + Микола Якович Швець (нар. 1 травня 1935, с. Мохначка Попільнянського району Житомирської області) — український юрист, член-кореспондент Національна академії правових наук України, доктор економічних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1998), лауреат премії ім. Ярослава Мудрого, полковник.

Назва:Швидько Ганна Кирилівна

-Знайдено: + Швидько Ганна Кирилівна (нар. 1 травня 1944) — доктор історичних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України, академік Української академії історичних наук, директор Дніпропетровського регіонального відділення науково-дослідного інституту козацтва Інституту історії України НАН України.
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + Народилась 1 травня 1944 р. в селі Бажани Петропавлівського району Дніпропетровської області в родині колгоспників.

Назва:Кондрат Омелян Філаретович

-Знайдено: + З 15 лютого по квітень 1940 року, разом зі своїм полком, брав участь в радянсько-фінській війні. При авіаційному нальоті отримав контузію правого коліна. Літав на І-16, виконав 51 бойовий виліт. 31 березня 1940 року йому було присвоєно звання полковника. 21 травня 1940 року нагороджений третім орденом Червоного Прапора. З квітня 1940 року був командиром 131-го ВАП. Потім, до травня 1941 року, навчався на оперативному факультеті Військово-повітряної інженерної академії імені Жуковського. Після закінчення навчання був призначений на посаду інспектора Управління ВПС Північно-Кавказького військового округу.
-Знайдено: + Указом Президії Верховної Ради СРСР від 1 травня 1943 року за вміле командування авіаційним полком, героїзм і мужність, проявлені в боях з німецько-фашистськими загарбниками, гвардії полковнику Кондрату Омеляну Філаретовичу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 3780).
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + Нагороджений орденом Леніна (1 травня 1943), п'ятьма орденами Червоного Прапора (2 січня 1937, 4 липня 1937, 21 травня 1940, 13 червня 1952 і 22 лютого 1968), орденами Вітчизняної війни 1-го ступеня, Червоної Зірки (30 квітня 1947), медалями «XX років РККА» (22 лютого 1938), «За оборону Ленінграда» (22 грудня 1942), «За бойові заслуги» (3 листопада 1944), «За перемогу над Німеччиною» (9 травня 1945), «30 років Радянської Армії і Флоту» (22 лютого 1948), «В пам'ять 250-річчя Ленінграда» (16 травня 1957), «40 років Збройних Сил» (22 лютого 1958), «20 років Перемоги» (7 травня 1965), «50 років Збройних Сил» (26 грудня 1967).

Зобр:1шт.

Назва:Бершов Сергій Ігорович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1989 році бере участь в гімалайській радянській експедиції — траверс-сходження на всі чотири вершини Канченджанги. 14 квітня 1989 року здійснює сходження на Канченджангу Південну (8491м) — першопроходження в рамках підготовки траверсу всього масиву. 1 травня 1989 року здійснює траверс-першопроходження Канченджанга Ялунг-Канг (8505м) — Канченджанга Головна (8586м) — Канченджанга Середня (8478м) — Канченджанга Південна (8491м). Цей траверс був пройдений за один день. За мужність і героїзм при підкоренні Канченджанги Сергій Бершов був нагороджений орденом «Дружби народів».
Підзаголовок:=== Аннапурна ===
Знайдено: + 1 травня 1998 року здійснює сходження на Шишабангма Центральна (8013м), за класичним маршрутом, в альпійському стилі, із А.Боковим і І.Свергуном.

Зобр:3шт.

Назва:Експрес (завод)

-Знайдено: + У 1898 році за закликом Київського «Союзу боротьби за визволення робітничого класу», яке розповсюджувало у Жмеринці агітаційні листівки із закликом відзначити 1 травня, робітники вагоноремонтного заводу вперше вийшли на демонстрації.
-Знайдено: + Після смерті Володимира Леніна на заводі 1 травня 1925 року було відкрито один з перших в області пам'ятник Леніну.

Зобр:8шт.

Назва:1000000 карбованців

Підзаголовок:== Опис ==
Знайдено: + Банкноти введено в обіг 1 травня 1995 року, вилучено — 16 вересня 1996 року.

Зобр:9шт.

Назва:Фалікман Іхил Шмулевич

-Знайдено: + Іхи́л (Іхіл, Ієхіель) Шму́левич Фалікма́н (31 грудня 1911, Любар Новоград-Волинського повіту Волинської губернії — 1 травня 1977, Київ) — єврейський радянський письменник. Писав на їдиш.

Назва:Матч (фільм)

-Знайдено: + «Матч»^[61] (рос. Матч) — скандальний російський фільм 2012 року, історична драма. Фільм знятий на основі легенди про футбольний «матч смерті» між київськими футболістами і збірною зенітників-люфтвафе в окупованому Києві влітку 1942 року. Роботи над картиною закінчилися на початку 2012 року; в Росії прем'єра відбулася 1 травня.

Зобр:1шт.

Назва:Нестеренко Опанас Андрійович

-Знайдено: + Нестеренко Опанас Андрійович (1 травня 1894, Полтавська губернія, Російська імперія — ?

Зобр:1шт.

Назва:Айзек Окоронкво

-Знайдено: + Айзек Окоронкво (англ. Isaac Okoronkwo, нар. 1 травня 1978, Нбене) — нігерійський футболіст, захисник, фланговий півзахисник клубу «Ростов».
-Знайдено: + Народився 1 травня 1978 року в місті Нбене. Вихованець футбольної школи клубу «Юліус Бергер».

Зобр:1шт.

Назва:Радченко Григорій Тимофійович

-Знайдено: + З 3 січня 1919 р. — на посаді обер-старшини оперативного відділу штабу Лівобережного фронту Дієвої армії УНР. 3 30 січня 1919 р. — старшина для доручень оперативного відділу штабу Запорізького корпусу Дієвої армії УНР. З 1 травня 1919 р. — помічник начальника оперативного відділу штабу Запорізької групи Дієвої армії УНР.

Зобр:1шт.

Назва:Черноусенко Олег Іванович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 28 квітня 2007 року загинув в автокатастрофі на автотрасі Київ—Чоп, біля села Козина Рівненської області. «Тойота Авалон», за кермом якої перебував генерал-майор, лоб в лоб зіткнулася з вантажівкою ЗІЛ-130. Похований 1 травня на Байковому кладовищі в Києві (ділянка № 33).

Зобр:1шт.

Назва:Муртаз Даушвілі

-Знайдено: + | збірна-поновлення = 1 травня 2013
-Знайдено: + Муртаз Даушвілі (груз. მურთაზ დაუშვილი, нар. 1 травня 1989) — грузинський футболіст, півзахисник клубу «Карпати» (Львів).

Зобр:1шт.

Назва:Уманець Ніна Дмитрівна

-Знайдено: + Уманець Ніна Дмитрівна (1 травня 1956) — українська спортсменка, срібна призерка Ігор XXII Олімпіади з академічного веслування у складі вісімки, п'ятиразова чемпіонка світу.

Назва:Бакшеєв Микола Сергійович

-Знайдено: + Микола Сергійович Бакшеєв (1 травня 1911, Стариково — 3 жовтня 1974, Київ) — український радянський акушер-гінеколог, доктор медичних наук (з 1951 року), професор (з 1952 року), член-кореспондент АМН СРСР (з 1966 року).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1911 року в селі Стариковому Курської губернії (тепер Шебекинського району Бєлгородської області) у великій селянській родині. Коли хлопчикові було 9 років (за іншими даними — 11 років), на його очах односельчанин убив батька. Всіх дітей віддали на виховання рідні — Микола потрапив до тітки, яка була черницею. Багато років майбутній видатний гінеколог прожив у келії з тіткою. Потім старший брат взяв на себе функції батька: самостійно виховав і дав освіту всім дітям.

Зобр:1шт.

Назва:Юрченко Христина Іллівна

-Знайдено: + Юрченко Христина Іллівна (нар. 1 травня 1995) — українська плавчиня, майстер спорту України^[62]. Чемпіонка Літніх Паралімпійських 2012 року.

Назва:Всеукраїнський центральний повстанський комітет

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Через недостатню підготовленість початок повстання в Києві та окрузі неодноразово переносився. Спочатку за директивою Симона Петлюри його було перенесено з 1 травня на 15 червня 1921. Надалі він ще не раз відтягувався. Це дозволило ЧК виявити і ліквідувати військово-організаційні структури та загони, на які спирався ВУЦПК (зокрема, повстанські сили в Уманському, Звенигородському повітах Київської губернії, в районі Холодного Яру) та посилити морально-політичний розклад українського підпілля.

Назва:Партизанське садівництво

Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Партизанське садівництво як суспільна форма протесту зародилося у Великій Британії й поширилося на більшість західних метрополій. Предтечами цього руху були політичні й мистецькі акції 1970-х років у США та Німеччині екологічних активістів та сучасних митців, таких як Луї Ле Руа чи Йозеф Бойс. Партизанське садівництво набуло популярності після акції у Лондоні 1 травня 2000 року, коли критики глобалізму, анархісти та екологічні активісти з лопатами та саджанцями провели акцію озеленення на Парламентській площі.

Зобр:3шт.

Назва:Падалка Борис Якович

-Знайдено: + Бори́с Я́кович Па́далка (1 травня 1883 — 5 січня 1964) — український радянський інфекціоніст, доктор медичних наук, професор.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1883 року в м. Пирятин тодішньої Полтавської губернії Російської імперії (нині Полтавська область України). В 1908 році закінчив фізико-математичний факультет Петербурзького університету, але його тянуло до медицини, тому він в 1912 році закінчив медичний факультет Московського університету. Працював лікарем славетної лікарні імені цесаревича Олександра в Києві (нині Олександрівська клінічна лікарня). З першого дня створення кафедри інфекційних хвороб Київського медичного інституту працював на ній викладачем — 28 грудня 1925 року був призначений старшим асистентом кафедри, а з 1930 року доцент. В 1936 році отримав ступінь кандидата медичних наук. В 1938 році обраний професором кафедри інфекційних хвороб 2-го київського медичного інституту, де він продовжував працювати до Великої вітчизняної війни. В 1940 році захистив докторську дисертацію на тему «Лікування черевного тифу». В період німецької окупації певний час працював викладачем в створеному в Києві медичному інституті «Полімедікум», після його закриття аж до визволення Києва в 1943 році завідував інфекційним відділенням в Олександровській лікарні. В повоєнний час був обраний завідувачем кафедри інфекційних хвороб Київського інституту удосконалення лікарів. З 1954 року очолив кафедру інфекційних хвороб КМІ, на якій починав свого часу свою плідну викладацьку діяльність і на якій пропрацював до 1962 року.

Зобр:1шт.

Назва:Богомолець Олег Олександрович

Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Олег Олександрович Богомолець помер 1 травня 1991 року в Києві.

Зобр:2шт.

Назва:Протоієрей Ярослав Малерик

-Знайдено: + * 1 травня 2005 року указом Високопресвященнійшого Адріана (Старини) призначений в. о. настоятеля Свято-Духівського храму м. Дніпропетровськ.

Назва:День батяра у Львові

-Знайдено: + | дата_заснування = 1 травня 2008
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Львівські батяри виникли на Личакові і Погулянці, у парку «Погулянка». Там були для цього ідеальні передумови: Погулянка була центром львівських розваг. Батяри гуртувалися навколо «садочків» — пабів при місцевих пивоварнях. Спочатку (у першій половині ХІХ століття) батяри були хуліганами, гульвісами і кишеньковими злодіями. Згодом вони перестали красти і бешкетувати, натомість всіляко почали висміювати «стару кряку» Австро-Угорську імперію. Батяри набували кумедних і романтичних рис: Їхнім лозунгом служив заклик: «Любити Львів, любити жінок і любити жартувати». Участь окремих батярів на польському боці в польсько-українській війні спричинила розповсюдження [легенда|легенди] про «геройських батярів і дітей» як головних творців перемоги польських військ. Популярності батяри набули у часи Другої Речі Посполитої, коли популяризувалася їхня мова — львівська ґвара та батярські пісні. Батяри залишили у спадок гумористично-ліричні пісеньки, анекдоти, оповідки, яка сьогодні називають «батярським фольклором». У 2008 році компанія з організацій подій «Дік-Арт»^[63] спільно з [Львівська міська рада|Львівською міською радою] запровадили День львівських батяр, що проходить 1 травня під закликом "Батяри всіх країн, єднаймось!
-Знайдено: + 1 травня 2008 року у Львові запрацювала машина часу — львів'яни і всі хто відвідав 1-ше міське Свято Батяра^[64] змогли поринути у настрій, побут, стилістику такого автентичного львівського явища як батярство. Всі охочі мали можливість пофотографуватися з акторами театру "не журись!
-Знайдено: + 1 травня 2009 року з широким розмахом пройшло Друге Міське Свято День Батяра^[65]. Свято відбувалось в самому серці [[Львів|Львоваїї — на площі Ринок, де була розміщена головна сцена та майданчики з інтерактивними батярськими розвагами довкола. На площі Ринок на майданчику біля фонтан Амфітріти усі гості могли поспівати «Батярське караоке», навчитися танцювати та говорити, як справжній батяр та побачити виступ вокально-хореографічного ансамблю танцю «Тенча». Знайомили з батярською культурою на великій сцені Брати Радковці — найколоритніші знавці історії міста Львова, єдиний в Західній Україні Театр-кабаре «Леополіс», Муніципальний духовий оркестр «Галицькі сурми». Для маленьких гостів свята приготував дитячу програму улюбленець дітей — Левко Дурко, дорослих веселили учасники комедійного дуету «Коллєгі», комедійний дует «Львів стайл». Ну і звичайно головні батяри сучасності, без яких неможливо уявити собі Свято Батяра — Віктор Морозов та Батяр-бенд «Галичина», з котрими уся площа Ринок танцювала батярські бумцики та співала «Тілько ві Львові».
-Знайдено: + 1 травня відзначили День солідарності усіх батярів в рамках ІІІ Міського свята День Батяра^[66]. Свято відбулось з широким розмахом під насичену програму, що представляли на головній батярській сцені на площі Ринок. На сцені відкрив програму свята клуб Pozitiff. Хлопці показали свої вуличні танці і їх на сцені замінили велосипедисти, що вирішили виконувати свої трюки ближче до народу і просто зі сцени пригнули на велосипедах до публіки, де і продовжили свій виступ. Під час усієї програми клубу «Міленіум» біля сцени малювалось графіті присвячене [Дню батяра]. Далі програму продовжував клуб Gallery, що запропонували усім гостям розважатись під музику 80-90-х — і бажаючих виявилось дуже багато — ламбаду танцювали по всій площі Ринок. В цей час уже біля сотні батярів було зареєстровано писарем у батярській канцелярії, а гості починали зголошуватись на участь у боротьбі за титул Батярського Короля та Пані Батярової, що відбулась під час вечірньої концертної програми. Після того як усі кандидати проголосили свої передвиборчі промови, глядачі обрали пару переможців.
-Знайдено: + V Міське свято «День бáтяра у Львові»^[67] відбулося 28 квітня — 1 травня на пл. Ринок (північна сторона). На Святі традиційно усі гості мали нагоду поринути у початок століття із батярською музикою, ретро-фотосектором, батярськими бумциками та караоке і музикантами. А також усі охочі могли прийняти участь у інтерактивній програмі свята: вибори Короля Свята Батяра та Пані Батярової Батярський тир, Батярський фото-стенд, Батярський бетонний завод та Батярська канцелярія. Посвідчення Батяра засвідчує, що Ви є справжнім батяром, який любить файну забаву, справжній поціновувач гарних кобіт, почесний гість у всіх кнайпах, цінує добрі буцики, любить гарний дотеп та вміє повеселити себе та свою компанію і є почесним гостем на Святі Батяра. За час V Свята Дня Батяра у Львові близько 75 тис. людей навчились батярським танцям, постріляти фасолею по бляшанках у батярському тирі, виготовляти капелюшки для справжніх кобіт. І кожного вечора разом з музиками, гості мали можливість поспівати батярських та українських пісень.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>. Почесний геодезист України^[68], Почесний геодезист СРСР. Директор Українського державного науково-виробничого інституту зйомок міст та геоінформатики імені А. В. Шаха. Голова Ради директорів підприємств Державної служби геодезії, картографії та кадастру України з 1997 року.^[69]. Член Колегії Укргеодезкартографії.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народився 1 травня 1952 року в селі Сербичани Сокирянського району Чернівецької області. У 1974 році закінчив Львівського політехнічного інституту, геодезичний факультет. Пройшов шлях від інженера до директора інституту «Укргеоінформ» ім. А. В. Шаха, який очолив у 1997 році. Цього ж року О. Ф. Ладан був обраний головою ради директорів підприємств Держаної служби геодезії, картографії та кадастру України.

Назва:Нестурх Федір Павлович

-Знайдено: + Нестурх Федір Павлович (Нештурха) (* 22 червня 1857, Одеса — † 1 травня 1936, Одеса), український архітектор та педагог, професор Одеського художнього інституту.

Назва:Адміністративний поділ Одеської області

-Знайдено: + Одеська область має площу 33 310 км², населення станом на 1 травня 2013 складає 2 393 739 мешканців. Одеська область складається з 26 сільських районів та 7 міст обласного значення, райони в містах відсутні. До складу області входить 1 185 населених пунктів. Область було утворено у складі УРСР 27 лютого 1932 року, внаслідок окупації та анексії земель УНР Радянським Союзом, а згодом і захоплення південних територій Бессарабії.

Зобр:29шт.

Назва:Бакал Іполіт Іванович

-Знайдено: + Бакал Іполіт Іванович (* 1 травня 1871, Тіміліуц Кишинівського уїзду Бессарабської губернії — † після 1896) — український художник та графік.

Назва:Зотов Олександр Сергійович

-Знайдено: + Починав в клубі другої ліги «Силур» (Харцизьк). З 1994 року виступав в одеських клубах СК «Одеса» та «Чорноморець», дебютував в вищій лізі в іграх саме за «чорно-синіх». У 1998-2000 грав за криворізький «Кривбас», потім півроку за полтавську «Ворсклу». Із 2001 року з перервами грав за донецький «Металург». У збірній України зіграв 4 матчі. Дебют 1 травня 1996 року в товариському матчі проти збірної Туреччини.

Назва:Шеремет Катерина Геннадіївна

-Знайдено: + Шеремет Катерина Геннадіївна (нар. 1 травня 1992) — українська спортсменка, академічна веслувальниця, бронзова призерка літньої Універсіади у Казані.

Назва:Епельбаум Наум Мойсейович

-Знайдено: + Епельбаум Наум Мойсейович (* 1 травня 1927, Аккерман (Четатя-Албе), Бессарабія) — український та молдавський скульптор-монументаліст радянських часів, член Союзу художників СРСР.

Зобр:1шт.

100 назад — 50 назад — 10 назад — Попередня — Про проект — Наступна — 10 вперед — 50 вперед — 100 вперед

Примітки

↑ ^а ^б ^в Чисельність населення Львова 1 травня 2013
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою РезервиНБУ05.2013 не вказано текст
↑ Бойко, Олена. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Випуск 3.— С.219 — 220.
↑ [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?
↑ Сергій Єсюнін Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку XXI ст. на www.myslenedrevo.com.ua
↑ Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ) Собрание 1, Т.23, № 1712
↑ ПСЗРИ, Т.23,№ 17323
↑ ПСЗРИ, Т.23, № 17352
↑ ПСЗРИ, Т.23, № 17354
↑ Державна служба статистики України
↑ [http://www.history.org.ua/?
↑ Склад нових керівних органів партії «Батьківщина»
↑ Пархоменко, Сергій. «Про гасло поточного моменту», «День», Перевірено 2011-12-08.
↑ http://www.kirstat.kr.ua/stat_inf_oper_demogr.htm
↑ Указ Президента
↑ Указ Президента України № 543/2011 від 1 травня 2011 року «Про нагородження О.Білого орденом „За заслуги“»
↑ Цит. по: [http://www.zvyagel.com.ua/?
↑ Газета «Комсомольська правда, 21 вересня 1932 р.
↑ ДАВО. — Ф. 46. — Оп. 1. — Спр. 2116. — Арк. 17, 18.
↑ Державний архів Волинської області, ф.46, оп.1, спр.3931
↑ Сайт мистецького об'єднання „Дзиґа“. День міста. Арт-Депо
↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 22 листопада 2006 року. Офіційний сайт УПЦ
↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. Офіційний сайт УПЦ
↑ U.S. Code, Title 36, Subtitle I, Part A, Chapter 1, § 113
↑ Кукель В. А. Правда о гибели Черноморского флота 18 июня 1918 г. — Л.: 1923.
↑ Наказ по Морському Відомству Української Держави ч. 6/069, 21 травня 1918 р., м. Київ., цит. за: Шрамченко С. Українська Воєнно-морська політика на Кримі у 1917—1918 р.р.//Свобода, Джерсі Сіті, ч.109-110 за 1952 рік.
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Monast не вказано текст
↑ Уся Київщина, 1928, C. 25 (С. 45 у djvu-файлі).
↑ Наводяться як православні, так і католицькі іменини
↑ Русские эсминцы в германском флоте
↑ С. С. Бережной. Справочник «Крейсера и миноносцы», Воениздат, 2002
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою zttu не вказано текст
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою gsst не вказано текст
↑ [1]
↑ [http://uogcc.org.ua/ua/actual/article/?
↑ Оприлюднення анатеми на Кирила, Патріарха Російської Православної Церкви
↑ (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — s.8.
↑ (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — s.8.
↑ стандартно комплектувалися РКСУ, однак деякі машини були модернізовані та мали ТІСУ.
↑ Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року. Офіційний сайт Української православної церкви
↑ Далекий схід України
↑ Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской греческой Свято-Троицкой церкви. — Одесса, 2000. — Т. 1. (рос.)
↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Дерібас не вказано текст
↑ Запис про одруження Григорія Григоровича Маразлі і Марією Фердинандівною Кіч в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1903 Рік / / ДАОО, ф. 37, оп. 13, сп. 584, л. 43 об. — 44. Опубліковано: Л. Г. Арюпина. Григорий Григорьевич Маразли, меценат и коллекционер // Г. Г. Маразли и публичная библиотека. — Одесса, 1995. — С. 228.
↑ Запис про одруження П. М. Кіча і М. Ф. Наркевич в метричній книзі портової церкви Всіх Святих і Св. Миколая в Одесі на 1879 / / ДАОО, ф. 37,оп. 12,д. 6, л. 313 об. — 314
↑ РДІА, ф.1156(Державна Рада), оп.1(1-й Департамент), сп. 32, л. 5 об., 8
↑ Одесситы увековечат градоначальника Григория Маразли в памятнике
↑ Одеські новини. — 1908, 13 травня, с. 3
↑ У Кременчуці збираються підняти вартість проїзду у тролейбусах до 1,50 грн (рос.)
↑ [http://uogcc.org.ua/ua/actual/article/?
↑ Українці у світі
↑ [http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?
↑ Історія Почаївської чудотворної ікони
↑ Аграрії Харківщини висловлюють щирі співчуття з приводу смерті Івана Михайловича Гулого // Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації
↑ Харківщина попрощалася з почесним громадянином Гулим Іваном Михайловичем // Харківська обласна рада
↑ [http://bdsa.ru/index.php?
↑ [http://bdsa.ru/index.php?
↑ [http://bdsa.ru/index.php?
↑ [http://bdsa.ru/index.php?
↑ Остров Первомайский наochakiv.info (рос.)
↑ Российский фильм "Матч" откроет кинофестиваль в Бразилии. lenta.ru. 23 березня 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 26 березня 2012.
↑ Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012 на сайті Національного комітету спорту інвалідів України
↑ Офіційний сайт компанії з організацій подій «Дік-Арт»
↑ Перше Міське свято «День бáтяра у Львові»
↑ ІІ Міське Свято День Батяра
↑ ІІІ Міське свято «День Батяра у Львові»
↑ V Міське свято «День бáтяра у Львові»
↑ Нагороджені професійною відзнакою «Почесний геодезист України»
↑ Книги по психологии

[свіже_населення-1] а ^б ^в Чисельність населення Львова 1 травня 2013

[РезервиНБУ05.2013-2] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою РезервиНБУ05.2013 не вказано текст

[3] Бойко, Олена. Територія, кордони і адміністративно-територіальній поділ Української Держави гетьмана П. Скоропадського (1918) // Регіональна історія України. Збірник наукових статей. — 2009. — Випуск 3.— С.219 — 220.

[4] [http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?

[5] Сергій Єсюнін Адміністративно-територіяльний поділ Заславщини наприкінці XVIII — початку XXI ст. на www.myslenedrevo.com.ua

[6] Полное собрание законов Российской империи (ПСЗРИ) Собрание 1, Т.23, № 1712

[7] ПСЗРИ, Т.23,№ 17323

[8] ПСЗРИ, Т.23, № 17352

[9] ПСЗРИ, Т.23, № 17354

[10] Державна служба статистики України

[11] [http://www.history.org.ua/?

[12] Склад нових керівних органів партії «Батьківщина»

[13] Пархоменко, Сергій. «Про гасло поточного моменту», «День», Перевірено 2011-12-08.

[14] ttp://www.kirstat.kr.ua/stat_inf_oper_demogr.htm

[15] Указ Президента

[16] Указ Президента України № 543/2011 від 1 травня 2011 року «Про нагородження О.Білого орденом „За заслуги“»

[17] Цит. по: [http://www.zvyagel.com.ua/?

[18] Газета «Комсомольська правда, 21 вересня 1932 р.

[19] ДАВО. — Ф. 46. — Оп. 1. — Спр. 2116. — Арк. 17, 18.

[20] Державний архів Волинської області, ф.46, оп.1, спр.3931

[21] Сайт мистецького об'єднання „Дзиґа“. День міста. Арт-Депо

[22] Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 22 листопада 2006 року. Офіційний сайт УПЦ

[23] Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 31 травня 2007 року. Офіційний сайт УПЦ

[24] U.S. Code, Title 36, Subtitle I, Part A, Chapter 1, § 113

[Kukel-25] Кукель В. А. Правда о гибели Черноморского флота 18 июня 1918 г. — Л.: 1923.

[26] Наказ по Морському Відомству Української Держави ч. 6/069, 21 травня 1918 р., м. Київ., цит. за: Шрамченко С. Українська Воєнно-морська політика на Кримі у 1917—1918 р.р.//Свобода, Джерсі Сіті, ч.109-110 за 1952 рік.

[Monast-27] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Monast не вказано текст

[FOOTNOTEУся_Київщина1928C._25_<small>(С._45_у_djvu-файлі)</small>-28] Уся Київщина, 1928, C. 25 (С. 45 у djvu-файлі).

[29] Наводяться як православні, так і католицькі іменини

[30] Русские эсминцы в германском флоте

[31] С. С. Бережной. Справочник «Крейсера и миноносцы», Воениздат, 2002

[zttu-32] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою zttu не вказано текст

[gsst-33] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою gsst не вказано текст

[34] [1]

[35] [http://uogcc.org.ua/ua/actual/article/?

[36] Оприлюднення анатеми на Кирила, Патріарха Російської Православної Церкви

[37] (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — s.8.

[38] (пол.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — s.8.

[39] стандартно комплектувалися РКСУ, однак деякі машини були модернізовані та мали ТІСУ.

[40] Журнали засідання Священного Синоду Української Православної Церкви від 14 червня 2011 року. Офіційний сайт Української православної церкви

[41] Далекий схід України

[grek-42] Греки Одессы: Именной указатель по метрическим книгам Одесской греческой Свято-Троицкой церкви. — Одесса, 2000. — Т. 1. (рос.)

[Дерібас-43] Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою Дерібас не вказано текст

[44] Запис про одруження Григорія Григоровича Маразлі і Марією Фердинандівною Кіч в метричній книзі грецької Свято-Троїцької церкви в Одесі за 1903 Рік / / ДАОО, ф. 37, оп. 13, сп. 584, л. 43 об. — 44. Опубліковано: Л. Г. Арюпина. Григорий Григорьевич Маразли, меценат и коллекционер // Г. Г. Маразли и публичная библиотека. — Одесса, 1995. — С. 228.

[45] Запис про одруження П. М. Кіча і М. Ф. Наркевич в метричній книзі портової церкви Всіх Святих і Св. Миколая в Одесі на 1879 / / ДАОО, ф. 37,оп. 12,д. 6, л. 313 об. — 314

[46] РДІА, ф.1156(Державна Рада), оп.1(1-й Департамент), сп. 32, л. 5 об., 8

[47] Одесситы увековечат градоначальника Григория Маразли в памятнике

[48] Одеські новини. — 1908, 13 травня, с. 3

[telegraf_ВП_1,50-49] У Кременчуці збираються підняти вартість проїзду у тролейбусах до 1,50 грн (рос.)

[50] [http://uogcc.org.ua/ua/actual/article/?

[51] Українці у світі

[52] [http://www.radiovaticana.org/ucr/Articolo.asp?

[53] Історія Почаївської чудотворної ікони

[54] Аграрії Харківщини висловлюють щирі співчуття з приводу смерті Івана Михайловича Гулого // Департамент агропромислового розвитку Харківської обласної державної адміністрації

[55] Харківщина попрощалася з почесним громадянином Гулим Іваном Михайловичем // Харківська обласна рада

[56] [http://bdsa.ru/index.php?

[57] [http://bdsa.ru/index.php?

[58] [http://bdsa.ru/index.php?

[59] [http://bdsa.ru/index.php?

[ochakiv-60] Остров Первомайский наochakiv.info (рос.)

[61] Российский фильм "Матч" откроет кинофестиваль в Бразилии. lenta.ru. 23 березня 2012. Архів оригіналу за 14 серпня 2012. Процитовано 26 березня 2012.

[para_шлях-62] Національна паралімпійська збірна команда України: шлях до Лондону-2012 на сайті Національного комітету спорту інвалідів України

[63] Офіційний сайт компанії з організацій подій «Дік-Арт»

[64] Перше Міське свято «День бáтяра у Львові»

[65] ІІ Міське Свято День Батяра

[66] ІІІ Міське свято «День Батяра у Львові»

[67] V Міське свято «День бáтяра у Львові»

[68] Нагороджені професійною відзнакою «Почесний геодезист України»

[69] Книги по психологии

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

[6]

[7]

[8]

[9]

[10]

[11]

[12]

[13]

[14]

[15]

[16]

[17]

[18]

[19]

[20]

[21]

[22]

[23]

[24]

[25]

[26]

[27]

[28]

[29]

[30]

[31]

[32]

[33]

[34]

[35]

[36]

[37]

[38]

[39]

[40]

[41]

[42]

[43]

[44]

[45]

[46]

[47]

[48]

[49]

[50]

[51]

[52]

[53]

[54]

[55]

[56]

[57]

[58]

[59]

[60]

[61]

[62]

[63]

[64]

[65]

[66]

[67]

[68]

[69]