Нацусіо (1940)
«Нацусіо» | ||
---|---|---|
夏潮
| ||
Служба | ||
Тип/клас | ескадрений міноносець типу «Кагеро» | |
Держава прапора | Японія | |
Належність | ||
Корабельня | верф Fujinagata Shipyards | |
Закладено | 9 грудня 1937 | |
Спущено на воду | 23 лютого 1939 | |
Введено в експлуатацію | 31 серпня 1940 | |
На службі | 1940—1942 | |
Загибель | 9 лютого 1942 потоплений біля острова Сулавесі | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 2033 | |
Довжина | 118,5 м | |
Ширина | 10,8 м | |
Осадка | 3,8 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 2 парові турбіни, 3 парові котли | |
Потужність | 52 000 к.с. (39 МВт) | |
Швидкість | 35,5 вузла | |
Дальність плавання | 5000 миль (7400 км) на швидкості 18 вузлів | |
Екіпаж | 239 | |
Озброєння | ||
Артилерія | 6 (3×2) × 127-мм / 50 калібрів гармат | |
Торпедно-мінне озброєння | * 8 (2х4) × 610-мм торпедних апаратів, запас 16 торпед
| |
Зенітне озброєння | 2 х 25-мм зенітних автомати |
Нацусіо (Natsushio, яп. 夏潮) — ескадрений міноносець Імперського флоту Японії, який брав участь у Другій світовій війні.
Корабель, який став п‘ятим (за датою закладання) серед есмінців типу «Кагеро», спорудили у 1940 році на верфі Fujinagata Shipyards.
На момент вступу Японії до Другої світової війни Нацусіо належав до 15-ї дивізії ескадрених міноносців. 1 грудня 1941-го дивізія прибула з Японії до Палау (важлива база на заході Каролінських островів), а 6 грудня її есмінці вийшли звідси для прикриття загону легкого авіаносця «Рюдзьо», який в день нападу на Перл-Гарбор здійснив рейд на Давао (південне узбережжя філіппінського острова Мінданао). 10—11 грудня Нацусіо разом зі ще одним есмінцем 15-ї дивізії та флагманом ескадри легким крейсером "Дзінцу" прикривав мінний загороджувач «Яеяма», який здійснив постановку мін у протоці Сурігао (веде зі внутрішніх морів Філіппін до Філіппінського моря між островами Лейте та Мінданао).
12 грудня 1941-го разом з іншими есмінцями своєї дивізії Нацусіо приєднався до прикриття конвою з Палау, що цього дня висадив десант на південно-східному завершенні острова Лусон у Легаспі (японське командування запланувало кілька допоміжних десантів на Філіппінах, що мали передувати вторгненню головних сил до затоки Лінгаєн на заході Лусону).
Невдовзі Нацусіо повернувся на Палау, а вже 17 грудня 1941-го вирушив звідси у супроводі загону, який мав захопити Давао. Висадка відбулась 20 грудня та не зустріла серйозного спротиву.
23 грудня 1941-го Нацусіо разом зі ще трьома есмінцями своєї дивізії та легким крейсером «Дзінцу» рушив з Давао для прикриття десанту на острів Голо у філіппінському архіпелазі Сулу (тут планували створити базу для подальшого просування у нафтовидобувні регіони на сході острова Борнео). Висадка розпочалась наприкінці 24 грудня та вже вранці наступного дня Голо опинився у руках японців.
Невдовзі Нацусіо повернувся до Давао, а в першій декаді січня 1942-го 15-ту дивізію залучили до прикриття десантної операції в районі Менадо на північно-східному півострові острова Целебес (Сулавесі), висадкова частина якої відбулась в ніч проти 11 січня.
21 січня 1942-го Нацусіо залучили до прикриття сил висадки в Кендарі на південно-східному півострові Целебесу, десантування у якому провели в перші години 24 січня.
Наприкінці січня 1942-го Нацусіо разом з іншими есмінцями своєї дивізії провадив прикриття висадки на острів Амбон, десантування на який почалось у ніч на 31 число. Цього разу бої з союзними силами затягнулись на кілька діб і лише 3 лютого острів узяли під повний контроль.
6 лютого 1942-го 15-ту дивізію так само повним складом залучили до операції захоплення Макассару на південно-західному півострові Целебеса. Під час переходу з Кендарі 7 лютого Нацусіо та інший есмінець дивізії «Оясіо» скинули глибинні бомби по місцю можливого перебування ворожої субмарини. Те, що підводна загроза в цьому районі існувала, підтвердилось наприкінці наступної доби, коли сили вторгнення готувались до висадки в Макассарі. За кілька десятків кілометрів південніше від Макассару «Нацусіо» був торпедований американським підводним човном S-37. Корабель не затонув одразу і його повів на буксирі ще один есмінець з тієї ж дивізії «Куросіо», при цьому «Оясіо» забезпечував ескорт. Втім, погіршення погодних умов вранці 9 лютого все-таки призвело до втрати «Нацусіо». «Куросіо» врятував екіпаж потопаючого корабля, проте ще під час атаки на «Нацусіо» загинули 8 моряків.
Можливо відзначити, що «Нацусіо» став першим японським есмінцем, потопленим американськими підводними човнами.[1]
- ↑ Long Lancers. www.combinedfleet.com. Процитовано 18 вересня 2021.