Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (серпень 2022)
У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні, починаючи з 1 серпня 2022 року по 31 серпня 2022 року (включно).
Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1]. |
№ | Світлина Емблема | Прізвище, ім'я, по-батькові |
Про особу | Дата смерті | Обставини смерті | ||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
8081 | Тимофій («Хімік») |
м. Донецьк. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Воював з 2014 року у складі батальйону НГУ «Донбас» та 93 ОМБр (2014—2017 рр.). | 1 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[2]. | |||||
8082 | Хлівчук Вадим Павлович («Одіссей») |
1 квітня 1975, с. Великий Дальник Одеська область. Розвідник, військовослужбовець батальйону «Карпатська Січ». З 2014 року воював добровольцем на Донбасі. В «Карпатській Січі» - з 20 квітня 2022 року. Багато разів був контужений, поранений осколками. | 1 серпня 2022 | Загинув на Ізюмському напрямку в Харківській області[3]. | |||||
8083 | Нікулін Антон Юрійович («Нікулін») |
10 березня 1993, м. Бердянськ Запорізька область. Військовослужбовець батальйону «Карпатська Січ». В «Карпатській Січі» - з березня 2022 року. До війни працював в Польщі. Після битви за Київ, аби продовжити боротьбу на східному напрямку, як доброволець, був призваний до ЗС України. | 1 серпня 2022 | Загинув на Ізюмському напрямку в Харківській області[4]. | |||||
8084 | Щерба Максим | 40 років, Полтавська область. Військовослужбовець підрозділу Сил ТрО ЗС України (підрозділ — не уточнено). Майстер спорту з пауерліфтингу. Працював водієм великих вантажних автомобілів у компанії «Ferrexpo». 24 лютого 2022 року, як доброволець, був призваний до ЗС України. | 1 серпня 2022 | Загинув від пострілу ворожого танка поблизу с. Травневого на Донеччині[5]. | |||||
8085 | Федюк Валерій | 59 років, м. Луцьк. Був мобілізований 26 лютого 2022 на посаду навідника механізованого батальйону. | 1 серпня 2022 | Загинув в результаті обстрілу російських військових під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Яковлівка Донецької області. Похорон відбувся у соборі Святої Трійці 7 серпня 2022 [6]. | |||||
8086 | Панас Олександр | 16 серпня 1991, м. Коростень Житомирської області. Здобув фах помічника машиніста у Київському залізничному коледжі. Деякий час працював на Укрзалізниці. Шукаючи кращих можливостей, поїхав на роботу за кордон, але згодом все ж повернувся до України. Під час повномасштабної війни став бійцем 46-ї окремої аеромобільної бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ. Обіймав посаду головного сержанта взводу. Після проходження підготовки разом із підрозділом вирушив обороняти Херсонщину, де й загинув. | 1 серпня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами біля села Білогірка на Херсонщині. Похований в селі Новаки на Житомирщині. Залишилися батьки, сестра, дві племінниці, яких він дуже любив, і кохана дівчина [7]. | |||||
8087 ... 8090 |
Військовослужбовці ЗС України. | 1 серпня 2022 | (для доповнення за 1 серпня 2022 року) | ||||||
8091 | Жованик Андрій Євгенович («Татарин») |
8 вересня 1975. Військовослужбовець підрозділу батальйону «Карпатська Січ». З 1989 р. був членом Спілки Націоналістичної Української Молоді (СНУМ), потім став членом Всеукраїнського політичного об'єднання «Державна самостійність України» (ДСУ) та Історичного клубу «Холодний Яр». Брав участь у створенні ВО «Свобода» у м. Києві. Воював на Донбасі з літа 2014 р. (з перервами). Учасник боїв на Савур-могилі (у складі ДУК "Правий сектор»). За фахом — інженер, багато років працював виконробом. Командир роти 4-го батальйону ДУК "Правий сектор». | 2 серпня 2022 | Загинув в стрілецькому бою з російськими окупантами при штурмі поблизу м. Соледару на Донеччині[8]. | |||||
8092 | Коваленко Юрій («Сокар») |
25 січня 1975. Військовослужбовець батальйону «Карпатська Січ». | 2 серпня 2022 | в стрілецькому бою з російськими окупантами при штурмі поблизу м. Соледару на Донеччині[9]. | |||||
8093 | Круховський Роман | 1980, м. Тлумач. Колишній міський голова Тлумача, був головою Тлумацької міської ради з 2016 до 2020 року | 2 серпня 2022 | 26 січня його іменем названо парк в Тлумачі [10]. | |||||
8094 ... 8097 |
Військовослужбовці ЗС України. | 2 серпня 2022 | (для доповнення за 2 серпня 2022 року) | ||||||
8098 | Дорошенко Віталій | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). До війни працював у Державній службі зайнятості. Добровольцем став на захист України. | 3 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[11]. | |||||
8099 | Новосад Юрій Анатолійович |
24 вересня 1986, с. Менчичі Володимирський район Волинська область. Мешкав в Катеринопільському районі на Черкащині. Старший солдат, старший стрілець підрозділу 72 ОМБр. Учасник АТО. До ЗС України був призваний за мобілізацією 25.02.2022 року. Брав активну участь у визволені Київщини, а потім захищав схід України. За участь у визволенні села Мощун Київської області був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (03.05.2022)[12]. Залишилась дружина і двоє доньок. | 3 серпня 2022 | Загинув у результаті бойових дій (артилерійського обстрілу) на Донеччині. Похований у с. Луківці Черкаської області[13]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[14]. | |||||
8100 | Федьків Ярослав Іванович («Сокіл») |
30 березня 1997, с. Добринів Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець 2 роти ССО «Азов». Проходив військову службу протягом трьох років у складі 128 ОГШБр. Почесний громадянин міста Тернополя (2022, посмертно). | 3 серпня 2022 | Загинув в результаті кульового поранення, яке виявилося несумісним із життям, в ході стрілецького бою з групою противника на Донеччині[15][16]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[17]. | |||||
8101 ... 8107 |
Військовослужбовці ЗС України. | 3 серпня 2022 | (для доповнення за 3 серпня 2022 року) | ||||||
8108 | Дегтярьов Олег Валерійович |
Полковник, командир однієї з бойових військових частин. За освітою — танкіст. Від 1997 року проходив військову службу у 169 навчальному центрі «Десна». Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня (14.03.2015)[18]. | 4 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Мар'їнки Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)[19]. | |||||
8109 | Хільченко Денис Миколайович |
11 квітня 1974, 48 років. Капітан, заступник командира батальйону однієї з бригад (підрозділ — не уточнено). Учасник Революції гідності. Після російського вторгнення у 2014 році добровольцем був мобілізований до ЗС України. Пройшов бойовий шлях від солдата до заступника комбата. Всі роки проходив військову службу в 72 ОМБр, а у травні 2022 року став заступником командира батальйону однієї з новостворених бригад. Залишилися мати, сестра, дружина та діти. | 4 серпня 2022 | Загинув вночі під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу м. Мар’їнки Донецької області. Похований у м. Заводському на Полтавщині, де проживає його мати[20]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[19]. | |||||
8110 | Созанський Євгеній Юрійович | 4 липня 1990, м. Червоноград Львівська область. Військовослужбовець 63-го окремого батальйону територіальної оборони 103 ОБрТрО. Працював на шахті «Відродження», а з липня 2016 року — на шахті «Великомостівська» ДП «Львіввугілля», машиністом гірничих виїмкових машин на дільниці підготовчих робіт № 2. Призваний до ЗС України за мобілізацією в лютому 2022 року. Залишилася мати. | 4 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами поблизу міста Сіверськ Донецької області [21][22]. | |||||
8111 | Жевнов Нікіта Сергійович | 9 листопада 2001. Мешканець м. Сміла Черкаська область. Молодший сержант, заступник командира бойової машини — навідник-оператор 28 ОМБр. | 4 серпня 2022 | Загинув поблизу селища Степова Долина на Миколаївщині. Похований в м. Смілі[23]. | |||||
8112 | Федьків Ярослав Іванович | березня 1997, с. Добринів Івано-Франківська область. Мешкав з сім'єю в м. Тернополі. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишилося двоє дітей. | 4 серпня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Донеччині[24]. | |||||
8113 | Гречко Олена Вікторівна | 42 роки. Майор поліції, старший оперуповноважений сектору кримінальної поліції м. Торецька Донецької області. | 4 серпня 2022 | Загинула під час артобстрілу зупинки громадського транспорту в м. Торецьку на Донеччині. Окрім неї загинули щонайменше вісім людей, ще четверо отримали поранення, серед них троє дітей[25] | |||||
8114 | Рибаченко Євгеній Валерійович |
Мешканець Калинівської селищної громади Київської області. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 4 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув у бою з російськими окупантами поблизу м. Бахмута Донецької області[26]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[27]. | |||||
8115 | Денисенко Григорій Володимирович | 17 травня 1993, с. Підгірне (Тарутинська селищна громада) Одеська область. Старший навідник 2-го мінометного взводу 4-ї мінометної батареї 2-го механізованого батальйону 66 ОМБр. 8 травня 2022 року був призваний за мобілізацією до 184 навчального центру в с. Старичі Львівської області. Після проходження навчання був переведений до 66 ОМБр. | 4 серпня 2022 | Загинув в результаті отримання поранень, які виявилися несумісними з життям під час мінометного обстрілу з боку ворога на Донеччині[28]. | |||||
8116 | Пишняк Віталій | 46 років, м. Запоріжжя. Стрілець-снайпер 90-го окремого аеромобільного батальйону 81 ОАМБр. | 4 серпня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами біля села Долина Донецької області[29]. | |||||
8117 | Литвиненко Сергій Станіславович | 21 березня 1989, с. Надеждівка Чаплинського району, Херсонської області. Закінчив Надеждівську загальноосвітню школу та Дубенське профтехнічне училище. Працював майстром з обробки дерева на підприємстві в селі Надеждівка. З 2014-го року по 2021 рік перебував на військовій службі в зоні антитерористичної операції. З початком російської агресії добровільно перебував в лавах Збройних Сил України, захищаючи нашу Батьківщину від російського ворога. | 4 серпня 2022 | Загинув 04 серпня 2022 віддавши своє життя за свою родину, громаду, Батьківщину. [30] | |||||
8118 | Столярський Назар Олегович | 31 жовтня 1994, с. Йосиповичі, Стрийський район Львівської області. Закінчив Йосиповицьку СЗОШ I ступеня. Навчався у Стрийському ВПУ №8. Строкову службу проходив в період майдану незалежності. Учасник АТО. Стрілець-помічник гранатометника 8-ої Парашутної-десантної роти 3-го П/д батальйону в.ч. А1126. Без батька залишився кількамісячний син. Рідний брат, продовжує військову службу. | 4 серпня 2022 | Загинув 4 серпня 2022 р. біля н.п. Покровське на Донеччині. Назар Столярський | |||||
8119 | Бабанський Олександр Вікторович | 17 жовтня 1979 р., м. Шостка. Навчався в шосткинській школі №5, після школи - в Глухівському агротехнічному коледжі. Строкову службу проходив в Десні. В березні 2022 року добровольцем вступив до лав ЗСУ. Старший сержант, командир відділення 58 ОМПБр. | 4 серпня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку від поранень отриманих в наслідок артилерійського обстрілу. Похорон відбувся 8 серпня в Шостці[31]. | |||||
8120 | Дзюба Віктор Валерійович | 11 березня 1983 р., с. Каліївка Шосткинського району. Строкову службу проходив в м. Біла Церква. Після повномасштабного вторгнення вступив до територіальної оборони м. Шостка, а згодом приєднався до ЗСУ | 4 серпня 2022 | Загинув на Донеччині під час ворожого обстрілу[31]. | |||||
Близнюк Олексій | 43 роки, с. Гвоздиківка Чернігівської області. У 1997 році закінчив Щорське середнє професійно-технічне училище та здобув професію столяра. У мирному житті працював монтером колії ВП «Київська дистанція колії» АТ «Укрзалізниця». Підпрацьовував таксистом. Під час повномасштабної війни чоловік став військовослужбовцем ЗСУ. Служив стрільцем у 58-й окремій мотопіхотній бригаді імені гетьмана Івана Виговського. | 4 серпня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку. Похований на Алеї Героїв міського кладовища міста Сновськ Чернігівської області [32]. | ||||||
8121 | Євген («Прапор») |
Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[33]. | |||||
8122 | Лисенко Олександр Олександрович |
16 вересня 1968, мешканець м. Камʼянського Дніпропетровська область. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 1986 році закінчив ПТУ № 22. Від початку березня 2022 року став на захист територіальної цілісності України. | 5 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований на Алеї Героїв військового кладовища на Соцмісті в м. Кам'янському[34]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[35]. | |||||
8123 | Кнап Тарас Мартинович | 7.10.1984, м. Сторожинець. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 5 серпня 2022 | Загинув поблизу села Піски Ясинуватського району Донецької області наслідок артилерійського обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[36][37]. | |||||
8124 | Торогой Володимир Васильович |
26 липня 1994, м. Чернівці. Працював у поліції на Чернівеччині. У ході російського вторгнення в Україну 2022 року брав участь у боях за Київщину, а згодом за Донеччину. Проживав у місті Тернополі. | 5 серпня 2022 | 5 серпня 2022 року підірвався на ворожій міні біля смт Велика Новосілка, що на Донеччині. | |||||
8125 | Кожокарь Дмитро Олексійович («Вторий») | 28 років, м. Вараш, Рівненської області. Після закінчення школи працював у меблевому цеху. Проживав в місті Кропивницький. В 2015 році пішов служити у відділ радіоелектронної боротьби. З того часу приймав участь у АТО. У 2018-му підписав контракт з в/ч А 2077. Повномасштабну війну зустрів на Донецькому напрямку. Служив на посаді заступника командира групи 3-го полку спеціального призначення імені князя Святослава Хороброго. | 5 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу селища Шевченко Донецької області [38][39]. | |||||
8126 ... 8126 |
Військовослужбовці ЗС України. | 5 серпня 2022 | (для доповнення за 5 серпня 2022 року) | ||||||
8127 | Голенок Едуард Валерійович | 19 липня 1977, м. Новодністровськ Чернівецька область. Стрілець-санітар штурмового батальйону 5 ОШП. Поет, бард, художник. З перших днів російського вторгнення в Україну записався до тероборони м. Києва. Згодом, військовим медиком продовжив виконувати свій обов’язок, повернувшись із закордонних військових навчань. | 6 серпня 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу у Бахмутському районі Донецької області (поблизу смт Нью-Йорк)[40]. | |||||
8128 | Попов Олександр («Дракон») |
25 травня 1981, м. Кам'янець-Подільський Хмельницька область. Боєць 2-го окремого батальйону ДУК ПС. Воювати з рашистами розпочав ще в 2014 році, одразу після Революції гідності. Був на позиціях поблизу Донецького аеропорту після підриву росіянами нового терміналу. 2016 року після обстрілу росіянами шахти «Бутівка», що поблизу м. Авдіївки, отримав важке поранення. Пройшов довгий та складний шлях лікування та реабілітації й продовжив боронити Україну. | 6 серпня 2022 | Загинув в боях за м. Бахмут в Донецькій області[41]. | |||||
8129 | Залюбовський Богдан Володимирович | 1980. Мешканець Чигиринського району Черкаська область. Водій кулеметного взводу стрілецького батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 6 серпня 2022 | Загинув внаслідок поранень несумісних з життям, отриманих під час ворожих обстрілів на Донеччині[42]. | |||||
8130 | Пчеловський Олександр | 39 років, с. Безпечна Житомирська область. Командир відділення 95 ОДШБр. Учасник АТО. Навчався у Немирівському будівельному технікумі. Вищу освіту здобув у Київському національному університеті будівництва і архітектури, в Інституті післядипломної освіти. З початком повномасштабного вторгнення повернувся з-за кордону та знову вступив до 95-ї бригади. | 6 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі села Долина Донецької області[43]. | |||||
8131 | Казанцев Михайло | 41 рік, м. Ірпінь Київська область. Військовослужбовець 95 ОДШБр. 28 березня 2022 року приєднався до добровольчого батальйону в Києві, займався зачистками територій від снарядів. З 13 квітня перебував на Донеччині. Пізніше став бійцем 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. | 6 серпня 2022 | Загинув під час штурму ворожих позицій в районі села Долина Донецької області. Підрозділ потрапив у ворожу засідку під час бойового завдання. Щоб зменшити втрати, Михайло із ще одним побратимом залишився на позиції, прикриваючи відхід своїх[44]. | |||||
8132 | Черняк Юрій Олександрович | 50 років, м. Київ. Стрілець-санітар 95 ОДШБр. 24 лютого 2022 року приєднався до 126 батальйону ТрО, пізніше перейшов до добровольчого батальйону в Києві. З квітня перебував на Донеччині. Пізніше став бійцем 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. | 6 серпня 2022 | Загинув під час штурму взводного опорного пункту ворога в районі села Долина, ліс "Малий Дуб", Донецької області. Підрозділ потрапив у ворожу засідку під час бойового завдання. | |||||
— | Мурин Богдан Степанович | 22 роки, Глинянська громада. Солдат. Отримав поранення 26 липня 2022 року у Харківській області. 6 серпня він помер у лікарні в Харкові. | 6 серпня 2022 | Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [45]. | |||||
— | Теслюк Володимир Анатолійович |
28 жовтня 1994, м. Тернопіль. Закінчив факультет комп'ютерних інформаційних технологій Тернопільського національного економічного університету. 5 лютого 2022 року вступив до лав 105-ї бригади територіальної оборони, в якій служив стрільцем першої стрілецької роти. | 6 серпня 2022 | 6 серпня 2022 загинув внаслідок артилерійського обстрілу на Донеччині. | |||||
— | Козяр Олександр
(«Козир») |
40 років, м. Малин, Житомирська область. Закінчив школу №4. Працював у компанії «EuroPack». 24 лютого 2022 долучився до лав ЗСУ. Служив у розвідці 58 ОМПБр. | 6 серпня 2022 | Загинув під час битви за місто Бахмут. Загинув рятуючи побратима під ворожим артилерійським вогнем, отримав смертельне осколкове поранення. Був одружений, виховував трьох дітей. Похований на Алеї Слави цвинтаря в Малині. Почесний громадянин Малинської територіальної громади [46]. | |||||
8133 | Падалко Дмитро Володимирович |
смт Іршанськ Коростенський район Житомирська область. Майор, начальник групи забезпечення підготовки 142 НЦ. Закінчив Дніпропетровський гірничий інститут, працював в Іршанському та Межиріченському гірничо-збагачувальних комбінатах. Учасник АТО. Проходив військову службу в військовій частині В2950 (03.10.2014 по 01.04.2015), був учасником бойових дій, по поверненню працював в Хорошівському районному військовому комісаріаті. На військовій службі за контрактом - з 04.11.2020 року. Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (02.06.2022)[47]. Залишились батьки, дружина та двоє доньок. | 7 серпня 2022 | Згідно повідомлення пресслужби Житомирської облради, військовослужбовець загинув в результаті мінновибухового поранення, несумісного з життям, отриманого в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Похований на Хорошівському цвинтарі[48]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[49]. | |||||
8134 | Сахно Валерій Васильович |
30 грудня 1987, 35 років, мешканець м. Переяслава Бориспільського району Київської області. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Коли розпочалось російське вторгнення в Україну, перебував за кордоном. Подолав не одну тисячу кілометрів, щоб приєднатися до ЗС України і боротись за нашу Незалежність. | 7 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[50]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[49]. | |||||
8135 | Білецький Роман Валерійович | 51 рік. Мешканець смт Верхнячка Уманський район Черкаська область. Солдат, кулеметник стрілецького відділення 30 ОМБр. | 7 серпня 2022 | Загинув в результаті отриманих поранень під час ворожого обстрілу на Донеччині. Похований на батьківщині[51]. | |||||
8136 | Лупашко Олексій Олексійович | 45 років. Мешканець м. Городище Черкаська область. Солдат, номер обслуги кулеметного взводу стрілецького батальйону 58 ОМПБр. | 7 серпня 2022 | Загинув в результаті ворожого обстрілу на Донеччині[52]. | |||||
8137 | Савицький Антон Вікторович («Льотчик») |
7 січня 1979, Крим. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Починав трудову діяльність в авіації авіадиспетчером у Кримському регіональному структурному підрозділі. Після російської окупації Криму був переведений до Київської служби обслуговування повітряного руху регіонального структурного підрозділу «Київцентраеро». Мешкав в м. Саках, а після окупації Криму - в Київській області. Був керівником польотів аеродромної диспетчерської вишки Украероруху в аеропорту «Київ» (Жуляни). Працював в Украерорусі протягом 19 років. | 7 серпня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту на Донеччині[53]. | |||||
8138 | Кривоносов Іван | Луганська область. Мешканець м. Кривого Рогу Дніпропетровської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював газорізальником у копровому цеху заводу «АрселорМіттал Кривий Ріг». До ЗС України був призваний за мобілізацією у лютому 2022 року. | 7 серпня 2022 | Загинув внаслідок отриманих травм під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено)[54]. | |||||
8139 | Бовін Єгор | 23 роки, м. Краматорськ Донецька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Студент Харківського НАДУ. Під час російського вторгнення в Україну приєднався до ЗС України. | 7 серпня 2022 | Загинув внаслідок мінометного обстрілу поблизу м. Бахмуту Донецької області[55]. | |||||
8140 8141 |
Військовослужбовці ЗС України. | 7 серпня 2022 | (для доповнення за 7 серпня 2022 року) | ||||||
8142 | Листопад Антон Валентинович |
17 вересня 1991, м. Івано-Франківськ. Майор (посмертно), військовий льотчик 2-го класу, пілот МіГ-29 204 БрТА. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. | 8 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[56]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[57]. | |||||
8143 | Погорілий Юрій Вікторович |
2 березня 1976, м. Мерефа Харківська область. Полковник, військовий льотчик 299 БрТА Повітряних сил ЗС України. Нагороджений орденами Богдана Хмельницького II ступеня (06.07.2022) і III ступеня (31.10.2014), а також медаллю «За військову службу Україні» (15.04.2022). | 8 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[58]. Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[57]. | |||||
8144 | Охріменко Олег Анатолійович | 27 років, мешканець Черкаської області. Солдат, номер обслуги зенітно-артилерійського взводу Окремої президентської бригади імені гетьмана Богдана Хмельницького. | 8 серпня 2022 | Загинув під час ворожого мінометного обстрілу на Донеччині. Похований у м. Золотоноші Черкаської області[59]. | |||||
8145 | Погрібний Павло | с. Тарасівка Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 8 серпня 2022 | Загинув в результаті ворожої атаки поблизу м. Бахмуту, що на Донеччині[60]. | |||||
8146 | Мітусов Михайло
(«Афо») |
29 років, м. Харків. Після школи навчався в Українській інженерно-педагогічній академії. Пробував себе у різних сферах діяльності. Останнім цивільним місцем роботи було СІЗО. 2016 року Михайло пішов служити до лав Збройних сил України. Брав участь в АТО/ООС на Донбасі. Командир відділення безпілотно-авіаційних комплексів розвідувального взводу 53 ОМБр. | 8 серпня 2022 | Загинув внаслідок ворожого артилерійського обстрілу біля села Павлівка Донецької області, отримав смертельне поранення. Похований на Алеї Слави кладовища № 18 у Харкові [61][62]. | |||||
8147 | Узуналов Артем Володимирович |
17 червня 1991. Ріс круглим сиротою. Крайні роки проживав у Німеччині. Після початку російського вторгнення в Україну 2022 року повернувся до України. Мобілізований 8 липня 2022 року. | 8 серпня 2022 | Загинув в Донецькій області. Похований 12 серпня 2022 року на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря м. Тернополя. | |||||
8148 ... 8149 |
Військовослужбовці ЗС України. | 8 серпня 2022 | (для доповнення за 8 серпня 2022 року) | ||||||
8150 | Косенко Дмитро | Заступник командира 118-го окремого батальйону 111-ї бригади Сил територіальної оборони. | 9 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[63]. | |||||
8151 | Куріненко Петро Олександрович | 1971. Мешканець с. Орловець Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 серпня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами за свободу та незалежність нашої країни (місце — не уточнено). Похований на батьківщині[64]. | |||||
8152 | Олексюк Ігор Петрович |
1974, смт Підкамінь Львівська область. Полковник, військовослужбовець 56 ОМПБр. | 9 серпня 2022 | Загинув під час обстрілу на сході України (місце — не уточнено)[65]. | |||||
8153 | Смадич Сергій | 1974, с. Рожнів, Косівський район. | 9 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[66]. | |||||
8154 | Матищак Сергій Сергійович | 21 жовтня 1984, с. Яблунька Солотвинської територіальної громади. Мешкав у місті Івано-Франківськ. Солдат, стрілець-снайпер гірсько-штурмового взводу гірсько-штурмової роти. Учасник АТО. | 9 серпня 2022 | Загинув від множинної відкритої рани стінки грудної клітки, внаслідок вибухів та осколків у Донецькій області [67]. | |||||
8155 | Люлька Валерій Петрович
(«Дід») |
14 листопада 1962, с. Глибочок, Житомирська область | 9 серпня 2022 | За час визволення одного із сіл Харківщини українські військовики захопили опорні пункти противника з великим запасом зброї та боєприпасів. Валерій Люлька з позивним «Дід» був поранений у спину, але відмовився евакуюватись, не бажаючи залишати побратимів, оскільки почався контрнаступ ворога великими силами. У підрозділі було 80 поранених і командир наказав відступити з села до стратегічної висоти. Цей відступ та евакуацію поранених прикривав Валерій Петрович і сержант з позивним «Сем». Розвернувши ворожі кулемети на захопленому опорному пункті, вони кілька годин стримували ворога в с. Байрак Ізюмського району. 9 серпня 2022 року, коли відходив і допомагав пораненому бійцеві, уражений осколком ворожої міни й загинув миттєво. | |||||
8156 | Львівський Назар Назарович |
18 травня 1998, м. Тернопіль. Навчався в місцевій школі, закінчив Технічний коледж Тернопільського національного технічного університету імені Івана Пулюя (2017). 28 травня 2021 року підписав контракт з однією з тернопільських бригад. | 9 серпня 2022 | Загинув 9 серпня 2022 року поблизу с. Магдалинівка, що на Запоріжчині. Похований 13 серпня 2020 року на Алеї Герої Микулинецького цвинтаря м. Тернополя. | |||||
8157 | Базильчук Євгеній Леонідович | 19 березня 1994, с. Глибоке. Солдат, стрілець-снайпер роти спеціального призначення. | 9 серпня 2022 | Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі Глибоке [68]. | |||||
8158 | Кухар Ігор Михайлович |
8 червня 1989, с. Глибоке. Солдат, старший водій окремого батальйону спеціального призначення | 9 серпня 2022 | Загинув на Харківщині. Похований у рідному селі Глибоке [69][68]. | |||||
8159 | Ставнічук Микола Олександрович | Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 10 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[70] | |||||
8160 | Педченко Степан Дмитрович | 59 років, мешканець с. Самгородок Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Брав участь у військових діях в Афганістані. Був головою Самгородоцької сільської ради. | 10 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Херсонщині. Похований у рідному селі[71]. | |||||
8161 | Філіпов Роман («Дьякон») |
Боєць 3-го окремого стрілецького батальйону ДУК ПС. | 10 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[72]. | |||||
8162 | Городиський Олексій («Абат») |
Боєць 3-го окремого стрілецького батальйону ДУК ПС. | 10 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[72]. | |||||
8163 | Полященко Юрій Юрійович («Юст») |
1971, м. Павлоград Дніпропетровська область. Боєць 3-го окремого стрілецького батальйону ДУК ПС. | 10 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[72][73][74]. | |||||
8164 | Перескока Валерій Васильович | 1970, м. Павлоград Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 10 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[73][74]. | |||||
8165 | Олійник Максим В'ячеславович («Мінор») |
19 березня 2001. Боєць батальйону «Свобода» 4 БрОП НГУ. Навчався в Київському університеті. Працював барменом в одному з київських барів. З перших днів російського вторгнення в Україну, став на захист Батьківщини. Не маючи бойового досвіду, приєднався до Батальйону «Свобода», де проходив навчання з такими ж недосвідченими юнаками, як і сам. Швидко опанувавши військову справу, був мобілізований до 4 БрОП НГУ та в складі підрозділу був направлений на східні терени України. Пройшов запеклі бої на Луганщині, тримав оборону міст Рубіжного, Сіверськодонецька та Лисичанська. | 10 серпня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку поблизу с. Зайцевого[75]. | |||||
8166 | Заїка Іван Михайлович | 21 вересня 1984, мешканець с. Зам'ятниця Черкаського району Черкаської області. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО (2015-2016). Нагороджений орденом "За службу державі". | 10 серпня 2022 | Загинув у результаті поранень не сумісних із життям, які отримав в боях з російськими окупантами на Донеччині. Похований в с. Зам'ятниці Черкаської області[76]. | |||||
8167 | Гусєв Володимир Васильович («Моряк») |
1 травня 1997, м. Одеса. Солдат, стрілець 126 ОБрТрО. Закінчив Одеський національний морський університет та працював за спеціальністю. Коли почалося російського вторгнення в Україну, перебував у рейсі, як третій механік. На берег зійшов у м. Дубаї, але не побажав залишатися в ОАЕ та повернувся додому з метою стати на захист України. | 10 серпня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу (за іншими відомостями, в результаті пострілу ворожого БМП) в Херсонській області[77]. | |||||
8168 | Бахтов Андрій Григорович («Тихий») |
9 травня 1975. У 2014-15 роках заступник командира, та пізніше командир добровольчого батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області. У 2022 році командир 6-ї роти батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення НГУ імені Сергія Михальчука. Почесний громадянин міста Хмельницького (2022) | 10 серпня 2022 | Загинув на Бахмутському напрямку поблизу с. Зайцевого [78]. За особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій та при виконанні службових обов'язків, відзначений медаллю «За військову службу Україні»[79] | |||||
8169 | Харченко Віктор Іванович | 51 рік, м. Кременчук. Молодший сержант, сапер інженерно-саперного взводу танкового батальйону, в/ч А0693. Був мобілізований 26 лютого 2022. | 10 серпня 2022 | Загинув в бою у селі Кузьминівка, між Лисичанськом і Слов’янськом. У військового залишилися матір, дружина та троє синів [80]. | |||||
8170 ... 8170 |
Військовослужбовці ЗС України. | 10 серпня 2022 | (для доповнення за 10 серпня 2022 року) | ||||||
8171 | Ігнатеско Дмитро Дмитрович («Італієць») |
16 листопада 1976, с. Берестя Чернівецька область. Старший сержант, військовослужбовець підрозділу 68 ОЄБр. Етнічний молдаванин. Строкову військову службу проходив у десантних військах в м. Болграді на Одещині. Після демобілізації протягом двох років працював у правоохоронних органах. В подальшому переїхав до Італії, де 18 років пропрацював садівником. Після російського вторгнення в Україну повернувся до України та прибув до ТЦК та СП. | 11 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в результаті потрапляння ворожої міни в окоп (місце — не уточнено)[81]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[82]. | |||||
8172 | Матищак Сергій Сергійович («Хлопчик») |
20 жовтня 1984, с. Яблунька (Івано-Франківський район) Івано-Франківська область. Солдат, військовослужбовець 109 ОГШБ. 2014 року добровольцем пішов захищати Україну. Всі вісім років стояв на захисті України. Учасник АТО/ООС. Раніше проходив військову службу в 130 ОРБ. 2020 року був нагороджений відзнакою «За доблесть та звитягу». З перших днів повномасштабного вторгнення також був на передовій. Залишилися дружина та дочка. | 11 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу Бахмута, що на Донеччині[83]. | |||||
8173 | Янк Андрій Григорович | 42 роки. Мешканець Черкаської області. Гранатометник стрілецького відділення, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Залишились дружина та дві доньки. | 11 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в с. Піски на Донеччині. Похований в с. Ковалівці Золотоніського району Черкаської області[84]. | |||||
8174 | Стеценко Микола | 38 років, Кіровоградська область. Старший солдат, розвідник-кулеметник (підрозділ — не уточнено). | 11 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Мар'їнки Донецької області[85]. | |||||
8175 | Зінзура Ігор | 45 років, Кіровоградська область. Молодший сержант, бойовий медик (підрозділ — не уточнено). | 11 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу с. Піски на Донеччині[85]. | |||||
8176 | Ольшанський Данило Сергійович
(«Даня») |
12 вересня 1997. У 2013 році вирішив виростити кизиловий сад у селі Новому неподалік Токмака, був агропідприємцем разом з сім`єю. Наприкінці весни 2022 долучився до лав ЗСУ. До цього був волонтером і доставляв гуманітарну допомогу на окуповані території. | 11 серпня 2022 | Загинув в селі Степове внаслідок танкового обстрілу. Разом із бійцями ротно-тактичної групи "Степові вовки" виконував бойове завдання на Запорізькому напрямку. Похований на кладовищі "Святого Миколая" у Запоріжжі поруч з побратимом Дмитром Помогайбом [86][87] | |||||
8177 | Помогайба Дмитро Валерійович
(«Хірург») |
36 років, московія. Отримав українське громадянство | 11 серпня 2022 | Загинув разом з Данилом Ольшанським в одному окопі внаслідок танкового обстрілу. Похований на кладовищі "Святого Миколая" у Запоріжжі поруч з побратимом Данилом Ольшанським [88]. | |||||
8178 | Ратниченко Владислав Вікторович
(«Радик») |
22 жовтня 2002, м. Горлівка, Донецька область. 2014 року переїхав на Шумщину, а згодом у м. Ланівці (Тернопільська область). Навчався у Коропецькому обласному ліцеї-інтернаті з посиленою військово-фізичною підготовкою. Був студентом юридичного факультету Західноукраїнського національного університету.З перших днів російського вторгнення в Україну 2022 року брав участь в обороні Києва, Харкова, Сум, Донецької та Луганської областей. Служив старшим навідником відділення гранатометного взводу механізованого батальйону однієї з військових частин. | 11 серпня 2022 | Загинув 11 серпня 2022 року внаслідок травм, отриманих під час мінометного обстрілу [89]. | |||||
8178 | Карунний Юрій Миколайович | 8 березня 1975, м. Полтава. Навчався в школі №22, потім працював електриком. | 12 серпня 2022 | Загинув внаслідок танкового обстрілу поблизу населеного пункту Зайцеве на Донеччині[90][80]. | |||||
8179 | Нікандров Віктор Миколайович | 21 липня 1995, м. Біла Церква (Київської обл). Навчався в школі №22 Білої Церкви. З дитинства захоплювався спортом, зокрема боксом та футболом. Після закінчення школи вступив на навчання до Білоцерківського ПТУ №5 за спеціальністю "автослюсар". В 2010 році прийшов на фанатський сектор місцевого "Арсеналу". Оскільки в ті часи фанатський рух в Білій Церкві ще тільки виходив на пік популярності, заповзятий юнак став одним з його засновників та лідерів на секторі. Після закінчення училища, в жовтні 2013 року за власним бажанням пішов на військово-строкову службу до армії (НГУ). 5 жовтня 2014 року був відправлений у Широкине, де брав участь в АТО. Після демобілізації з Нацгвардії у вересні 2016 року вступив до Одеської військової академії. Проходив навчання за Натовськими стандартами у м. Яворів. 11 лютого 2022 року у званні лейтенанта був відправлений командиром підрозділу розвідки на кордон трьох країн (Україна, Росія, Білорусь). З того часу і до моменту повномасштабного вторгнення перебував у різних населених пунктах. Після 24 лютого 2022 року стояв на захисті Києва, Гостомеля, Бучі. Після участі в обороні столиці отримав звання старшого лейтенанта та перебував на посаді помічника начальника штабу розвідки 1-го стрілецького батальйону 72-ї окремої механізованої бригади у місті Зайцеве (Донецької обл). | 12 серпня 2022 | Загинув у бою неподалік Бахмута 12 серпня 2022 року [91]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)[92]. | |||||
8180 | Ніньовський Сергій Вікторович | 29 листопада 1990, м. Коломия. Добровільно пішов у військкомат одразу після початку повномасштабного вторгнення. Ніс службу в 65-й окремій механізованій бригаді на посаді старшого кухаря. | 12 серпня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу в селі Чарівне, що в Запорізькій області [93] | |||||
Оробчук Андрій | 32 роки, с. Косогірка Хмельницької області. Навчався на столяра у Хмельницькому професійному будівельному училищі. Працював на будівництві. У 2016-2018 роках брав участь в АТО/ООС. З початком повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, знову пішов захищати свою країну від ворога. Служив у 53-ій окремій механізованій бригаді імені князя Володимира Мономаха. Обіймав посаду заступника командира бойової машини-навідника-оператора. | 12 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у Волноваському районі Донеччини. Внаслідок ворожого артилерійського обстрілу отримав смертельне вогнепальне осколкове поранення [94]. | ||||||
Вишневий Богдан
(«Бодя-Вишня») |
21 рік, с. Теклинівка Вінницької області. Навчався у Вінницькому професійному художньому училищі. Останнім часом працював у компанії «Берлінек». Служив у 61-ій окремій механізованій бригаді ЗСУ. Обіймав посаду майстра ремонтного відділення автомобільної техніки взводу технічного забезпечення. Воював на Одещині, в Миколаєві та на Херсонщині. | 12 серпня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання в районі села Андріївка на Херсонщині. Похований в селі Хороша на Вінниччині. Залишилися батьки. Старший брат Мирослав Вишневий загинув під час бою за Маріуполь 12 березня 2022 року [95]. | ||||||
8181 | Манько Вадим Олександрович («Омут») |
Капітан, військовослужбовець спецпідрозділу «Омега» Східного територіального управління Національної гвардії України. 24.02.2022 року брав участь у знищенні загону російських окупантів «Вимпел» у районі автошляху на Циркуни в Харківській області. Наприкінці червня 2022 року брав участь у бойових діях поблизу с. Дементіївка на Харківщині. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» ((17.04.2022) та медаллю «Захиснику Вітчизни» (16.08.2022). Герой України (посмертно)[96]. |
13 серпня 2022 | Загинув під час евакуації поранених поблизу Соснівки на півночі Харківщини. Російські окупанти здійснили дистанційний керований підрив української броньованої машини, яка прямувала за пораненими, старшим групи медичної евакуації був капітан Вадим Манько. Він наказав пораненим побратимам евакуюватися, а сам, попри численні поранення тулуба та ніг, прикривав їх відхід вогнем з кулемета на башті бойової машини. Ворог розстріляв автомобіль з ручних гранатометів[97][98]. | |||||
8182 | Кушнаренко Олег | 46 років, м. Мелітополь Запорізька область. Військовослужбовець 37-го мотопіхотного батальйону. | 13 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув у бою з російськими окупантами на Донеччині[99]. | |||||
8183 | Михайловський Іван Петрович («Ствол») |
27 січня 1992, с. Княжичі Броварський район Київська область. Боєць батальйону «Свобода» 4 БрОП НГУ. До війни працював у садовому центрі, вирощував дерева. Приєднався до батальйону «Свобода» з першого дня російського вторгнення в Україну. Разом з побратимами почав створювати оборонний сектор на Оболоні, швидко опанував військову справу. Брав участь у звільненні від окупантів Ірпеня, Бучі та Гостомеля. Разом з побратимами був мобілізований до НГУ. У складі Батальйону «Свобода» 4 БрОП тримав оборону міст Рубіжного, Сіверськодонецька. Після відходу з Луганщини, в складі підрозділу був перекинутий на Бахмутський напрямок. | 13 серпня 2022 | Загинув, захищаючи східні терени України на Бахмутському напрямку[100]. | |||||
8184 | Гібалюк Юрій Олександрович («Фін») |
20 квітня 1972, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. До переїзду у Європу чоловік жив та працював у Кривому Розі, був депутатом Інгулецької райради. Був учасником Революції Гідності. Командир роти батальйону «Свобода» 4 БрОП НГУ. Член ВО «Свобода». З перших днів російсько-української війни в 2014 році став на захист України у складі «ОДЧ Карпатська Січ». У 2015 році брав участь в бою за с. Піски, був неодноразово нагороджений державними нагородами. Пройшов шлях від звільнення Київщини від рашистів, до найзапекліших боїв поблизу міст Рубіжне, Сєвєродонецька, Лисичанська на Луганщині. Після відведення військ з м. Сєвєродонецька, разом зі своїми побратимами, був направлений на Бахмутський напрямок. | 13 серпня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на Бахмутському напрямку[101]. | |||||
8185 | Федорчук Михайло («Мішаня», «Федя») |
1984, с. Середній Майдан (Надвірнянський район) Івано-Франківська область. Військовослужбовець 48-го окремого стрілецького батальйону 72 ОМБр. До війни працював будівельником на київських новобудовах. Через деякий час після російського вторгнення в Україну добровільно долучився до ЗС України. Залишилася мати. | 13 серпня 2022 | Загинув внаслідок артобстрілу під час оборони Вуглегірської ТЕС[102]. | |||||
8186 | Станько Олег Степанович | 36 років, м. Львів. Бойовий медик, військовослужбовець підрозділу 54 ОМБр. Навчався у школі № 92. Учасник АТО/ООС. | 13 серпня 2022 | Загинув від отриманих поранень під час бою (місце — не уточнено)[103]. | |||||
8187 | Кірпіченко Владислав Юрійович |
25 травня 2001, Житомирська область. Випускник 1-ї навчальної роти 2-го взводу Київського військового ліцею імені Івана Богуна 2018 року. Закінчив військову академію в місті Одеса. За час навчання став командиром відділення, здійснив 12 стрибків з парашутом. Лейтенант, військовослужбовець ЗС України. | 13 серпня 2022 | Загинув рятуючи з-під вогню поранених побратимів: снаряд влучив у машину, коли він уже завантажив поранених і вивозив їх із поля бою. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно). Був єдиною дитиною в родині [49][104]. | |||||
8188 | Деркач Андрій Іванович |
1978, 43 роки, с. Краснилівка Камінь-Каширський район Волинська область. Сержант, військовослужбовець 14 ОМБр. До ЗС України був призваний за мобілізацією 25 лютого 2022 року. В зону бойових дій відбув разом з підрозділом у травні 2022 року. Залишилася дружина та троє дітей. | 13 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами у районі міста Соледару на Донеччині. Похований на малій батьківщині в с. Краснилівці[105][106]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107]. | |||||
8189 | Сепик Орест | 1988, с. Добряни, Стрийський район. Військовослужбовець 65-го окремого батальйону територіальної оборони, 103 ОБрТрО. | 13 серпня 2022 | Загинув на фронті [108] | |||||
8190 | Блажків Володимир Зіновійович |
15 жовтня 1973, м. Тернопіль. Навчався у Тернопільській загальноосвітній школі-медичному ліцеї № 15, закінчив Технікум радіоелектронних приладів (1992). Служив старшим стрільцем 3-го стрілецького відділення 2-го стрілецького взводу 1-ї стрілецької роти. | 13 серпня 2022 | Загинув 13 серпня 2022 року у Запорізькій області внаслідок танкового обстрілу [109][16]. | |||||
8191 | Яценко Михайло Іванович
|
15 вересня 1991, с. Топори. У 2007 році закінчив 9 класів Топорівської ЗОШ І-ІІІ ступенів. З 2007 року по 2010 рік навчався у Житомирському агротехнічному коледжі. З 2010 року по 2012 рік навчався у Житомирському державному технологічному університеті (факультет економіки та менеджменту, здобув освітній ступінь бакалавра за спеціальністю «Економіка підприємства»). Був випускником військової кафедри, з початком широкомасштабної війни призваний із запасу, лейтенант. | 13 серпня 2022 | Загинув на Херсонщині внаслідок танкового обстрілу ворога в районі населеного пункту Білогірка. Похований 22 серпня на Смолянському військовому цвинтарі [110]. | |||||
8192 | Мазирко Євген | 36 років, м. Запоріжжя. Закінчив 11 класів Запорізького колегіуму № 96. У 2007 році здобув фах техніка-технолога у Запорізькому гідроенергетичному коледжі Запорізької державної інженерної академії. Працював у АТ «Запорізький Завод Феросплавів». У 2021-му пройшов курси «Тестування програмного забезпечення». | 13 серпня 2022 | Загинув в бою з окупантами біля села Білогірка на Херсонщині. Похований на кладовищі Святого Миколая у рідному Запоріжжі [111]. | |||||
8193 ... 8194 |
Військовослужбовці ЗС України. | 13 серпня 2022 | (для доповнення за 13 серпня 2022 року) | ||||||
8195 | Шумейко Андрій Вячеславович | 25 вересня 1977, Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено)[104]. | |||||
8196 | Бут Дмитро Михайлович | 9 вересня 1980, м. Полтава, родом з с. Підозірка Зіньківської громади. Закінчив Полтавську школу №34. Потім вступив до Полтавського фахового коледжу нафти і газу, який закінчив з відзнакою. Далі продовжив навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу. Працював в управлінні бурових робіт. Згодом Дмитра призвали до лав ЗСУ, де рік він ніс службу. Потім працював за спеціальністю. 9 березня 2022 став добровольцем на захист України. 14 червня був поранений у голову, в бою під Сєвєродонецьком. Після лікування повернувся на передову. | 14 серпня 2022 | Помер в лікарні Костянтинівки від серцевої недостатності. Похований в селі Підозірка Зіньківської громади, з якої воїн родом[112][80]. | |||||
8197 | Молчанов Станіслав Борисович | 8 липня 1997 року народження, місто Миколаїв. Військовослужбовець ЗС України 56 окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Учасник АТО (2018—2019). Залишилась дружина та син. | 14 серпня 2022 | Вірний військовій присязі, у бою за нашу Батьківщину, загинув у районі села Невельське, Покровського району, Донецької області при виконанні бойового завдання. Був кремований 2 вересня 2022 року в Одеському крематорії. | |||||
8198 | Козак Михайло | 1982, с. Турка Коломийського району. Служив механіком-радіотелефоністом у мотопіхотному батальйоні. | 14 серпня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання у селі Берестове Бахмутського району Донецької області[113]. | |||||
8199 | Тимців Іван Андрійович («Австрієць») |
19 січня 1991, м. Львів. Навчався у ліцеї № 46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка». Також закінчив кафедру військової підготовки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Займався приватним підприємництвом. Був активістом, брав участь у діяльності громадської організації «Сокіл» та партії «Свобода». Брав активну участь у Революції Гідності, зокрема, він був одним із організаторів «Львівського Євромайдану». З 2014-го займався волонтерством. Влітку 2015 року поїхав в зону АТО добровольцем у складі батальйону «Карпатська Січ». Воював у Пісках під Донецьком. Коли почалася повномасштабна війна, Іван з перших днів вирушив захищати Батьківщину у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних сил України. Воював у гарячих точках Миколаївщини, Херсонщини та Донеччини[114][115]. | 14 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання біля Соледару на Донеччині. Похований 18 серпня на Личаківському кладовищі у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[116]. | |||||
8200 | Войт Олександр Олександрович | 29 грудня 1974, селище Чечельник. Мешкав в Ладижині. Після закінчення школи продовжив навчання в Ольгопільському професійно – технічному училищі №35, за спеціальністю - тракторист. Після закінчення училища служив у лавах Збройних Сил України, повернувся зі служби молодшим сержантом. Довгий час працював на новобудовах міста Києва. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами біля міста Авдіївки Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[117]. | |||||
Даценко Володимир Григорович («Борода») |
5 травня 1988, с. Булаї. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118][119]. | ||||||
Мельник Юрій Олексійович |
1978, смт Гришківці, Житомирська область. Полковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[118]. | ||||||
8201 | Лопата Василь Петрович | 34 роки. Розвідник розвідувального взводу механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). З 2013 року мешкав у селищі Привітному Золотоніського району Черкаської області. Учасник АТО (2015-2016). З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист рідної землі. | 15 серпня 2022 | Загинув в результаті мінометного обстрілу з боку ворога поблизу м. Красногорівки на Донеччині. Похований в с. Нова Гребля Жашківського району Черкаської області[84] | |||||
8202 | Прядко Сергій Іванович | 44 роки. Прапорщик, командир відділення безпілотних авіаційних комплексів розвідувального взводу механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). Залишилися брат і сестра. | 15 серпня 2022 | Загинув під час танкового обстрілу з боку ворога поблизу м. Красногорівки на Донеччині. Похований в с. Кононівці Золотоніського району Черкаської області[84] | |||||
8203 | Караман Олександр Юрійович | 19 січня 1973, м. Полтава. Начальник розвідки в/ч А1493, 81 аеромобільна бригада. Мешкав в м. Полтава. З перших днів російського вторгнення в Україну став на захист Батьківщини. | 15 серпня 2022 | Загинув в селі Богородичне Слов`янського району Донецької області від кулі снайпера. Похований на Затуринському кладовищі 25 серпня [112][80]. | |||||
8204 | Павич Віталій Володимирович | 24 серпня 1998 р. в селищі Первомайськ, Молдова. Коли йому виповнилося півроку сім`я переїхала в с. Мигалівці Барського району. По закінченню школи поступив в ВПУ 11 в м. Вінниця на спеціальність оператор комп'ютерного набору. Через рік навчання перевівся в Барський професійно-будівельний ліцей, де в 2016 р. здобув професію «Конторський службовець –бухгалтерія», оператор комп'ютерного набору. В вересні 2016 підписав контракт. З 11.12.2016р. по 26.04.2018 р. брав безпосередню участь в антитерористичній операції в Донецькій та Луганській областях, служив у 81-й аеромобільній бригаді. 25 березня 2021року був прийнятий на військову службу за контрактом на посаду водія понтонного відділення понтонного взводу понтонної роти понтонно-мостового батальйону військової частини А0853. 26 квітня 2022 року прибув у військову частину А0693 на посаду старшого такелажника такелажного взводу 2 такелажного відділення 1 самохідного артилерійського дивізіону бригадної артирелійскої групи військової частини А0693. | 15 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання. Загинув у районі населеного пункту Новозванівка Донецької області [120] | |||||
8205 | Жолудь Костянтин | 29 липня 1975. | 15 серпня 2022 | Загинув на Запоріжжі | |||||
8206 ... 8206 |
Військовослужбовці ЗС України. | 15 серпня 2022 | (для доповнення за 15 серпня 2022 року) | ||||||
8207 | Мінаков Юрій | 26 років. Молодший сержант служби цивільного захисту, пожежний-рятувальник 19-го державного пожежно-рятувального загону Головного управління ДСНС України у Донецькій області (м. Добропілля). | 16 серпня 2022 | 14 серпня, під час гасіння пожежі складської будівлі в м. Білицьке Покровського району Донецької області, отримав поранення під час обстрілу з боку окупантів. Був госпіталізований до Дніпропетровської обласної клінічної лікарні імені І. І. Мечникова. Лікарі боролись за його життя, але 16 серпня зранку він помер[121]. | |||||
8208 | Кузьмінов Сергій Михайлович | 1 червня 1974, м. Одеса. Офіцер поліції батальйону патрульної служби поліції особливого призначення «Шторм» | 16 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[122][123]. | |||||
8209 | Кізан Володимир | 20 жовтня 1984, с. Вільхова Рогатинський район Івано-Франківська область. Військовослужбовець підрозділу 53 ОМБр. Учасник АТО з 2015 року. Проходив військову службу в складі 24 ОМБр та 53 ОМБр (2016-2017). Після початку російського вторгнення в Україну, 24 лютого 2022 року повернувся в Україну та добровольцем вирушив на фронт. | 16 серпня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами неподалік с. Павлівки Донецької області[124]. | |||||
8210 | Кльокта Оксана Сергіївна | 16 липня 1971, м. Лубни Полтавська область. Старший солдат, старший стрілець підрозділу 30 ОМБр. Закінчила 9 класів у ЗШ № 10 м. Лубни, після чого опанувала професію швачки у Зіньківському швейному училищі. З 1995 року працювала у Лубенському районному відділі міліції. З 2013 року мешкала та працювала у м. Києві. У березні 2021 року була призвана до ЗС України та проходила військову службу в 30 ОМБр. Залишився син. | 16 серпня 2022 | Загинула під час обстрілів та штурмових дій з боку ворога поблизу населеного пункту Мазанівка Донецької області [80][125]. | |||||
8211 | Лопуцько Євген Миколайович | 31 березня 1989, с. Салівка, мешканець м. Горішні Плавні Полтавська область. Солдат, навідник-оператор 30 ОМБр. З 1995 по 2006 рік навчався в Салівській школі, яку закінчив із золотою медаллю. Проходив строкову військову службу в лавах ЗСУ. У 2012 році закінчив Кременчуцький національний університет ім. Михайла Остроградського за спеціальністю «автомобілі й автомобільне господарство», отримав кваліфікацію інженера-механіка. Працював у ТОВ «Феррострой» інженером із безпеки руху. Учасник АТО (2015-2016). Навчався у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського. Працював на підприємстві інженером з безпеки руху, пізніше майстром у будівельній фірмі «Укрбуд-Сервіс». Під час повномасштабного російського вторгнення знову взяв зброю до рук та у лавах 30-ї окремої механізованої бригади продовжив боротьбу з ворогом. | 16 серпня 2022 | Загинув біля села Сулигівка Харківської області[80][126]. | |||||
8211 | Третьяков Ігор Геннадійович | 22 листопада 1965, Казахстан. Капітан, начальник штабу-перший заступник командира 2-го механізованого батальйону 66 ОМБр. Майже все свідоме життя мешкав у м. Авдіївці. Там навчався, працював, створив сім’ю. Після початку російського вторгнення 2014 року за порадою свого товариша Михайла Горяйнова, разом з сім’єю перебрався до с. Гнідина на Київщині. Після того як Михайло загинув на війні, Ігор добровольцем теж пішов на фронт. Був учасником бойових дій з квітня 2016 року. Та з часом за станом здоров’я його комісували зі ЗС України. На початку російського вторгнення в Україну перебував за кордоном, але вже за кілька днів повернувся до Гнідина та вступив до місцевої територіальної оборони. Через стан здоров’я він лише з третьої спроби пройшов медичну комісію і потрапив в столичний підрозділ Національної гвардії. Воїн рвався на фронт, тому перевівся в іншу частину. Залишилася дружина, дві доньки та син. | 16 серпня 2022 | Під час ворожого мінометного обстрілу за 37 км від м. Курахового на Донеччині, отримав несумісне з життям поранення в шию[127]. | |||||
8212 | Агаларов Ельшад Агалар оглу | 13 вересня 1968, Зангеланський район Азербайджан. Військовослужбовець Грузинського національного легіону. | 16 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами за Авдіївку, що на Донеччині[128]. | |||||
8213 | Герасименко Дмитро Романович («Гера») |
3 листопада 1986, м. Бородянка Київська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 серпня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами (місце — не уточнено)[129]. | |||||
8214 | Луков Денис Сергійович |
13 жовтня 1999. Старший лейтенант, військовослужбовець підрозділу Повітряних сил ЗС України (підрозділ — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[130]. | 16 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув у бою з російськими окупантами (місце — не уточнено)[131]. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[57]. | |||||
8215 | Марченко Роман Анатолійович | 17 травня 1977. Деякий час жив Великобузівському старостинському окрузі, навчався у місцевій школі. Потім жив у Полтаві. | 16 серпня 2022 | Помер в лікарні в результаті поранення, яке отримав 3 серпня в результаті артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Бражківки на Харківщині[80][90]. | |||||
8216 | Мога Микола Вікторович («Адвокат») |
м. Іванків Київської області. Капітан. У 1999 році закінчив Київський військовий ліцей імені Івана Богуна, а у 2004 році – Військовий інститут КНУ імені Тараса Шевченка. Юрист. Адвокат. З лютого 2022 року брав участь у боях за Київську, Донецьку та Харківську області. | 16 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання. 21 серпня 2022 року похований на Бортницькому кладовищі. Указом Президента України № 336/2023 від 19.06.2023 року "за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку" нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно)[132][133]. | |||||
8217 | Марченко Роман Анатолійович |
17 травня 1977. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 16 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[134]. | |||||
8218 | Гаращук Сергій Миколайович | 25 серпня 1998, м. Радомишль. Старший солдат. Указом президента України від 19 липня 2022 нагороджений орденом "За мужінсть" ІІІ ступеня. | 16 серпня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу під населеним пунктом Довгеньке Харківської області [135]. Посмертно нагороджений орденом "За мужність" ІІ ступеня [132] | |||||
8219 | Військовослужбовці ЗС України. | 16 серпня 2022 | (для доповнення за 16 серпня 2022 року) | ||||||
8220 | Трухан Микола Григорович | 9 травня 1972, мешканець с. Держанівки Ніжинського району Чернігівська область. Старший солдат, старший водій мотопіхотного взводу (підрозділ — не уточнено). | 17 серпня 2022 | Загинув смертю хоробрих під час бою поблизу с. Червоне Харківської області[136]. | |||||
8221 | Розумний Павло В'ячеславович («Тренер») |
м. Мелітополь Запорізька область. Головний сержант, військовослужбовець 93 ОМБр. Учасник ООС. Нагороджений нагрудним знаком «За зразкову службу» (26.04.2018). | 17 серпня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами (місце — не уточнено). Похований на Кушугумському кладовищі у м. Запоріжжі[137]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[138]. | |||||
8222 | Мельников Олександр Миколайович |
34 роки, Кіровоградська область. Сержант, старший оператор групи спеціального призначення (підрозділ — не уточнено). | 17 серпня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами (місце — не уточнено) поблизу смт Велика Новосілка Донецької області[85]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[49]. | |||||
8223 | Соловйов Дмитро Андрійович |
28 років, с. Сурсько-Михайлівка Дніпропетровська область. Старший лейтенант 38-го зенітного ракетного полка. Закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. | 17 серпня 2022 | Потрапив під ворожий ракетний обстріл, виконуючи бойове завдання з прикриття повітряного простору біля села Краснівка на Херсонщині[139]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[140]. | |||||
8224 | Марченко Микола Васильович |
24 роки, с. Баранове Одеська область. Молодший сержант, оператор 38-го зенітного ракетного полка. | 17 серпня 2022 | Потрапив під ворожий ракетний обстріл, виконуючи бойове завдання з прикриття повітряного простору біля села Краснівка на Херсонщині[141]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[140]. | |||||
8225 | Умальонов Олег Ігорович |
21 рік, с. Кучурган Одеська область. Старший солдат 38-го зенітного ракетного полка. | 17 серпня 2022 | Потрапив під ворожий ракетний обстріл, виконуючи бойове завдання з прикриття повітряного простору біля села Краснівка на Херсонщині[142]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[140]. | |||||
Берест Владислав Вікторович |
25 квітня 1993, м. Кременчук. Навчався у 19-й школі. Потім працював на овочевій базі. Був зарахований в списки особового складу військової частини 18 березня 2022 року. Служив у 80-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Залишилася матір, вітчим, двоє братів та дівчина[143][144]. | 17 серпня 2022 | Загинув біля Пісків Донецької області. Похований 29 серпня на Алеї героїв Свіштовського кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[145]. | ||||||
Графов Денис Анатолійович | 23 березня 1995, с. Іванів, Хмільницький район, Віниницька область. Навчався в Іванівському ліцеї. Солдат оператор вч А4053. | 17 серпня 2022 | Загинув на Донеччині | ||||||
Рудейчук Віктор | Молодший сержант. | 17 серпня 2022 | Загинув у Бахмутському районі Донецької області.[146][147] | ||||||
8226 | Каракай Юрій Віталійович | Військовослужбовець 2-ї роти 206-го окремого батальйону територіальної оборони м. Києва[148]. Активіст ГО «Справа Громад». У перший же день російського вторгнення в Україну приєднався до 206-го батальйону. | 18 серпня 2022 | Загинув на фронті під мінометним обстрілом ворога в Херсонській області[149]. | |||||
8227 | Литовченко Максим («Мирний») |
м. Марганець Дніпропетровська область. Офіцер, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2014 року воював на фронті у складі Правого сектору. У грудні 2016 року брав участь у боях на Світлодарській дузі. Проходив військову службу у складі 93 ОМБр і 54 ОМБр. Потім вивчився на офіцера. Залишилися мати, сліпий вітчим і маленька донька. | 18 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[150]. | |||||
8228 | Чайка Юлія | Мешканка м. Запоріжжя. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Відповідала за речовий склад. Входила до запорізького осередку громадської організації «Демократична Сокира». Трохи більше ніж через місяць після російського вторгнення в Україну була призвана до ЗС України. Залишилися батьки і 8-річний син. | 18 серпня 2022 | Загинула від ураження уламками під час ворожого ракетного удару по м. Запоріжжю[151]. | |||||
8229 | Вовчик Роман Олегович | 1991. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Харківщині[152]. | |||||
8230 | Гамкало Михайло Зенонович | 11 листопада 1976, м. Львів. Старший лейтенант, командир 1-го механізованого взводу 63 ОМБр. Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка. Спеціальність — географія, кваліфікація спеціаліста географ-ґрунтознавець. 1998−2001 рр. — аспірант кафедри географії ґрунтів Львівського університету. У 2002 р. захистив кандидатську дисертацію на тему «Кислотно-основна буферність ґрунтів Чорногірського масиву Українських Карпат». З 2002 року працював на посаді наукового співробітника кафедри ґрунтознавства і географії ґрунтів. З 2003 року працював на посаді асистента, а з 2004 — на посаді доцента кафедри туризму. Розробив і читав спецкурси. Керував студентським науковим гуртком «Активний туризм». | 18 серпня 2022 | Загинув від важких поранень, отриманих під час ворожого мінометно-артилерійського обстрілу у с. Благодатне, що на Миколаївщині[153]. | |||||
8231 | Янкевич Тарас Ігорович | 7 березня 1990, смт Букачівці Рогатинський район Івано-Франківська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[154]. | |||||
8232 | Марінченко Олег Іванович («Падре», «Капелан») |
25 червня 1965, м. Київ. Бойовий медик і капелан 3-ї роти 206-го окремого батальйону територіальної оборони м. Києва[148]. В радянські часи служив у спецпідрозділі поблизу м. Москви (РФ). Працював тілоохоронцем, але потім став священником. Старший диякон, євангельський християнин-баптист. На війні - з 2014 року. Кіборг. Під час боїв за Донецький аеропорт не брав до рук зброю. 25 лютого 2022 року був важко поранений і міг завершувати з службою в ЗС України, але за два місяці все одно повернувся у свій підрозділ. | 18 серпня 2022 | Загинув у Херсонській області від прямого попадання російської міни великого калібру у бліндаж, де він перебував і надавав невідкладну допомогу пораненим побратимам. Своїм тілом він закрив і тим самим врятував життя чотирьом військовослужбовцям[155]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[156]. | |||||
8233 | Сокотуха Руслан Віталійович |
19 серпня 1994, Тальнівський район, Черкаська область. Мешканець с. Ризине, Звенигородський район, Черкаська область. Молодший сержант, старший навідник гранатометного взводу 30 ОМБр. | 18 серпня 2022 | Загинув під час запеклого бою з російськими окупантами на Харківщині. Похований у рідному селі[157]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[158]. | |||||
8234 | Звягін Олександр | 47 років, м. Херсон. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 18 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[159]. | |||||
8235 | Нікольцев Олег Юрійович | 17 січня 1974, 48 років, мешканець м. Нікополя Дніпропетровської області. Старший сержант, військовослужбовець 92 ОМБр. | 18 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено). Похований в м. Нікополі[160][161]. | |||||
8236 | Довгаленко Володимир Костянтинович | 09 травня 1996, 26 років, мешканець м. Києва. Лейтенант 210 ПМОМБР, командир 1 роти, 3 бат | 18 серпня 2022 | Загинув при захваті і утриманні "хибного" плацдарму при форсуванні річки Інгулець на Дніпропетровщині.
Посмертно подано на присвоєння звання Старший лейтенант та нагородження. Похований в селі Германівка, Обухівського району, Київської області [162] | |||||
8237 | Матвіїів Михайло («Швидкий») |
33 роки, с. Рогізно Львівської області. Навчався у Новояворівській школі №3, потім перевівся до фізико-математично-економічного класу в ліцеї. Згодом закінчив фізичний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Останні 10 років жив у Києві, працював у будівельній сфері. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік приєднався до батальйону «Реванш» і став на оборону Київщини. Наприкінці березня Михайло перевівся до батальйону «Стугна», що у складі Головного управління розвідки Міноборони України. Разом із побратимами брав участь у звільненні Харківщини та Миколаївщини. В перші дні повномасштабного вторгнення. Героїчно проявив себе в боях за Гостомель, Мощун. Врятував пораненого побратима, витягнув його з палаючого автомобіля. Посмертно воїн нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. | 18 серпня 2022 | Загинув під час бою в окупованому селі Максимівка Миколаївської області. Похований в рідному селі [163] | |||||
8238 | Бевза Андрій Олександрович | 10 червня 1986, м. Ладижин. З 1993 – 2002 р. рік навчався в Ладижинській ЗОШ №4. З 2002 – 2006 р. рік навчався в Ладижинському коледжі. Після закінчення коледжу був призваний до лав Збройних Сил України. Після служби в армії пішов працювати в Комунальне Підприємство «Ладжитлосервіс». Також працював на Ладижинській ТЕС. З початку війни пішов в тероборону. 24 березня був призваний на військову службу до Збройних Сил України. | 18 серпня 2022 | Загинув 18 серпня 2022 [30] | |||||
8239 | Кривда Валерій Петрович | 1971. Був головним сержантом розвідувального взводу 2-го механізованого батальйону у складі 115-ї окремої механізованої бригади. Безстрашно виконував бойові завдання на нульових позиціях. | 18 серпня 2022 | Загинув у населеному пункті Опитне Покровського району Донецької області при мінометному обстрілі [164] | |||||
Нехай Валерій | Мешкав в Южному. Був солдатом 28 окремої механізованої бригади в/ч А0666. | 18 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Олександрівка Херсонської області [165]. | ||||||
Бухало Андрій Володимирович | 23 лютого 1981, с. Остап’є Решетилівської громади. Закінчив Полтавський радіотехнічний ліцей. З серпня 2014 року боронив Україну у складі «Айдару». Під час несення служби на сході познайомився із майбутньою дружиною Катериною, яка пішла до них на службу до батальйону. За 4 роки подружжя звільнилося зі служби та переїхало до села Остап’є, у них народився син. Андрій облаштував станцію техобслуговування та створив YouTube-канал, де розповідав про свій побут. У 2020 році, разом зі свободівцями, балотувався до Решетилівської міськради. Після початку великої війни чоловік знову взяв до рук зброю. Спочатку вступив до лав тероборони, а потім перевівся до 30-ї ОМБр. Воював, зокрема, на Ізюмському напрямку. 12 липня був нагороджений нагрудним знаком Командувача об’єднаних сил ЗСУ «За службу та звитягу» ІІІ ступеня. сержант, стрілець-навідник 30-ої окремої механізованої бригади ім. князя Костянтина Острозького. | 18 серпня 2022 | [80] | ||||||
Піщевський Олександр Андрійович | 1995, Полонська громада. Солдат, гранатометник | 18 серпня 2022 | Загинув у населеному пункті Піски Донецької області [166] | ||||||
Козлов Євгеній Юрійович |
9.08.2022. Від 2021 року служив кулеметником у Нацгвардії. Під час російського вторгнення в Україну служив у складі 1-го батальйону оперативного призначення Бригада швидкого реагування НГУ «Рубіж» на посаді радіотелефоніста мінометної батареї. Під час бою 3 березня 2022 потрапив у полон, в якому пробув близько місяця — 2 квітня його було звільнено завдяки обміну військовополоненими. Вже влітку 2022-го повернувся у стрій. | 18 серпня 2022 | Загинув 18 серпня 2022 на околиці с. Зайцевого Донецької області.[167] Герой України (23 серпня 2024, посмертно)[168]. | ||||||
Нехай Валерій | 49 років, м. Арциз, Одеська область. Закінчив факультет політології Одеського національного університету імені Іллі Мечникова. В мирному житті працював у ТОВ «ТІС- Міндобрива» на посаді машиніста навантажувальної машини. У повномасштабній війні боронив країну в лавах 28-ї окремої механізованої бригади. Був навідником 1-го механізованого відділення 2-го механізованого взводу 3-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону. | 18 серпня 2022 | Загинув під час артобстрілу поблизу села Олександрівка Херсонської області. Більше року захисник вважався зниклим безвісти. Похований у місті Южне Одеської області. Залишились мати, донька й онуки [169] | ||||||
8240 | Довгінка Іван («Звір») |
с. Завадка Мукачівський район Закарпатська область. Військоволужбовець 206-го окремого батальйону територіальної оборони Києва. Після початку російського вторгнення в Україну приїхав захищати столицю від росіян. | 19 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув у Херсонській області на тій самій позиції, що й Олег Марінченко, відбиваючи черговий штурм росіян на українські позиції. Дрібний осколок залетів під шолом, коли Іван перезаряджав гранатомет[170]. | |||||
8241 | Куліков Денис Олександрович («Кум») |
4 квітня 1986, с. Маразліївка Одеська область. Військовослужбовець 2-ї роти 206-го окремого батальйону територіальної оборони м. Києва[148]. Близько 15 років тому з батьками оселився у с. Жежелів. Після закінчення школи працював в Києві, де створив сім'ю, разом з дружиною ростив двох дочок. На початку війни вступив в ряди добровольців 206-го батальйону ТрО[171]. | 19 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув у Херсонській області[172]. | |||||
8242 | Купрєєв Юрій Олександрович |
18 березня 1989. Мешканець м. Корсунь-Шевченківський Черкаська область. Солдат, старший навідник гармати гаубичного взводу артилерійської батареї (підрозділ — не уточнено). | 19 серпня 2022 | Загинув у запеклому бою з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[173]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[174]. | |||||
8243 | Душка Андрій Іванович | 36 років, мешканець Черкаської області. Молодший сержант, командир бойової машини 30 ОМБр. | 19 серпня 2022 | Загинув у запеклому бою з російськими окупантами на Харківщині. Похований у с. Придніпровське, Золотоніський район, Черкаська область[175][176]. | |||||
8244 | Ринкевич Олександр Вікторович |
1980. Мешканець м. Бар Вінницька область. Старший солдат, командир інженерно-саперного відділення (підрозділ — не уточнено). | 19 серпня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання поблизу с. Тернівки Миколаївської області. Нагороджений посмертно Почесним нагрудним знаком "Золотий хрест" та нагрудним знаком "За взірцевість у військовій службі II ступеня"[177]. | |||||
8245 | Дзеса Петро Олексійович |
1995, с. Малі Дорогостаї Дубенський район Рівненська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 19 серпня 2022 | Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання в Харківській області[178]. | |||||
8246 | Борисов Володимир Валерійович |
24 лютого 1980, с. Дніпровське Дніпропетровська область. Молодший сержант, військовослужбовець 93 ОМБр. | 19 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[179]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[180]. | |||||
8247 | Мартинов Максим Юрійович |
1997, 25 років, м. Луцьк Волинська область. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався у Волинському обласному ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою імені Героїв Небесної Сотні. Військову освіту здобув у НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Залишилась дружина та дві маленькі донечки. | 19 серпня 2022 | Загинув у запеклому бою з російськими окупантами, захищаючи незалежність та територіальну цілісність України, поблизу с. Шестакового на Харківщині. Похований в м. Луцьку[181]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[107]. | |||||
8248 | Бураков Олег Андрійович |
1991, 31 рік, с. Мишків Чортківський район Тернопільська область. Старший солдат, командир обчислювального відділення взводу звукометричної розвідки батареї управління артилерійської розвідки (підрозділ — не уточнено). За освітою - залізничник, закінчив коледж у м. Чернівцях та працював на залізниці. Учасник АТО (2016). На військовій службі за контрактом в Збройний Силах України - з 2020 року. Залишилися мати та сестра. | 19 серпня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу в ході виконання бойового завдання щодо захисту незалежності та територіальної цілісності України на Харківщині. Похований на цвинтарі в с. Мишків[182]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[107]. | |||||
8249 | Сімдянов Максим Артурович («Хом`як») | 24 роки, с. Козин Волинської області. Після здобуття середньої освіти працював на будівництві за кордоном та в України. Об'їздив майже увесь світ. Із колегами займався зведенням об'єктів у Харкові, Луганській області, на «Азовсталі» у Маріуполі, в Криму. Брав участь в АТО на Донбасі, мав досвід участі у миротворчих місіях, зокрема у Конго. Під час повномасштабної війни Максим воював за рідну країну у лавах Збройних Сил України. Служив навідником у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. | 19 серпня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Олександрівка Херсонської області. Похований у рідному селі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [183]. | |||||
8250 | Гаврик Сергій Михайлович | 4 грудня 1976, с. Лобкова Балка Хорольського району. У 1992 році закінчив 9 класів Штомпелівської середньої школи, де, зокрема, займався у шкільному ВІА-ансамблі. Навчався у Гадяцькому культпросвітньому училищі, потім ніс службу в рядах ЗСУ, залишився на три роки на понадстрокову службу в Нацгвардії. Старший сержант з матеріального забезпечення 6-ї мотопіхотної роти 2-го мотопіхотного батальйону в/ч А1302. | 19 серпня 2022 | Загинув біля Бахмуту Донецької області. Залишилися дружина, двоє дітей, батьки, сестра та брат [80]. | |||||
Фомін Богдан Миколайович | 1999, с. Макарівка Волноваського району Донецької області. Навчався у Старомайорській школі, потім вступив до Великоанадольського лісотехнічного фахового коледжу. У 2019 році вирішив стати на захист Батьківщини, підписав контракт і служив у розвідувальному батальйоні на посаді водія-механіка БМП. Був у Широкиному, Красногорівці. З початком повномасштабного вторгнення Росії добровільно прийшов до Волноваського військкомату. Служив протягом двох місяців, а потім вирішив перевестися до бойової частини — у 24-й окремий штурмовий батальйон «Айдар». Виконував бойові завдання в артилерії. | 19 серпня 2022 | Загинув біля села Кодема Бахмутського району Донецької області. Батьки вирішили поховати сина на Шишаччині — де вони знайшли свою домівку і де вже давно проживають їхні родичі [80]. | ||||||
Калагурський Богдан Петрович
(«Електрик») |
17 квітня 1978, с. Оброшине, Львівська область. Навчався в Оброшинській середній школі. Закінчив електроенергетичний факультет Львівської політехніки (спеціальність — електротехнічні системи електроспоживання). Від 2001 року працював у Львівобленерго. Пройшов шлях від електромонтера до заступника начальника служби охорони праці та головного інженера Центрального РЕМ. У 2015–2016 роках брав участь у бойових діях на сході України в складі 24-ї окремої механізованої бригади. Після початку повномасштабного російського вторгнення вступив до лав Збройних сил України. Командир 1 механізованої роти 106-го механізованого батальйону 63-ї окремої механізованої бригади. | 19 серпня 2022 | Загинув 19 серпня 2022 року внаслідок ворожого артилерійського обстрілу під час оборони с. Благодатне на Миколаївщині [184]. | ||||||
8250
... |
Військовослужбовці ЗС України. | 19 серпня 2022 | (для доповнення за 19 серпня 2022 року) | ||||||
8251 | Барвінок Роман Юрійович («Скрипаль») |
12 травня 1993, с. Диканька Полтавська область. Матрос, військовослужбовець 35 ОБрМП. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[185]. 2 червня 2022 року на фронті загинув і його батько, Юрій Барвінок. | 20 серпня 2022 | Загинув вранці від прямого влучання снаряду в бліндаж в селищі Піски Донецької області[186]. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[187]. | |||||
8252 | Білоусов Роман Петрович | 5 лютого 1981, м. Жашків Черкаська область. Сержант, командир бойової машини–командир відділення механізованого батальйону (підрозділ — не уточнено). З 2014 року брав участь в АТО. | 20 серпня 2022 | Загинув від поранень не сумісних з життям, в результаті мінометного обстрілу в м. Мар'їнці, що в Донецькій області[188]. | |||||
8253 | Фунтовий Іван Іванович | 1978, с. Трудове (Ізмаїльський район) Одеська область. Військовослужбовець 35 ОБрМП. Голова ГО «Пріоритетні Українські Міжрегіональні Асоціації». 2020 року балотувався в Одеську міську раду 8-го скликання від політичної партії «Січ», але програв вибори. З 13 липня 2022 року служив у 35 ОБрМП. | 20 серпня 2022 | Загинув у боях під Снігурівкою, що на Миколаївщині[189]. | |||||
8254 | Іванов Олександр Валентинович | 6 жовтня 1975. Стрілець, водій 2-го стрілецького взводу 2-гої стрілецької роти. | 20 серпня 2022 | Загинув внаслідок ворожого мінометного обстрілу, отримав поранення несумісні з життям поблизу населеного пункту Дорожнявка Запорізької області [190]. | |||||
8255 | Муха Олег Петрович |
11 червня 1985, м. Арциз Одеської області. Закінчив Арцизьку ЗОШ №4. Навчався в професійно – технічному училищі села Теплиці Арцизького району, де здобув професію електрика. Згодом переїхав у місто Одесу, там був призваний до лав Збройних сил України на строкову військову службу, з якої перевівся на службу за контрактом. У 2015 році був в зоні бойових дій на Сході України як учасник АТО. Нагороджений відзнакою командувача об’єднаних сил «За звитягу та вірність», а також медаллю – «Захисникам Вітчизни». По завершенню контрактної служби переїхав до міста Ладижина. Працював у монтажному управлінні. З 26 червня 2020 року ще раз підписав контракт зі Збройними Силами України. | 20 серпня 2022 | Загинув 20 серпня 2022 року захищаючи Україну від ворога у Миколаївській області [30] | |||||
8256 | Момоток Володимир | 43 роки, с. Чаква Рівненської області. Жив у селі Антонівка. Там закінчив школу. Згодом здобув вищу освіту за фахом технолога у Херсонському національному технічному університеті. Пройшов строкову військову службу. Працював у Києві, однак врешті повернувся до Антонівки. У 2015-2017 роках брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей. Був командиром гармати. У 2019-му пішов на службу за контрактом у 95-ту окрему десантно-штурмову бригаду. Через рік звільнився. Коли почалася повномасштабна війна, Володимир втретє пішов до війська. Цього разу воював проти окупантів у складі 68-ої окремої єгерської бригади ЗСУ. Останні 4 місяці служби перебував під Вугледаром на Донеччині. | 20 серпня 2022 | Помер у Черкаському шпиталі. Причиною стали осколкові поранення та контузії, які воїн отримав, обороняючи місто Вугледар на Донеччині. Залишилися три сестри і донька [191]. | |||||
8257 | Січак Віталій Олександрович | 50 років, с. Балки Вінницької області. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[192]. | |||||
8258 ... 8260 |
Військовослужбовці ЗС України. | 20 серпня 2022 | (для доповнення за 20 серпня 2022 року) | ||||||
8261 | Бацко Олег Олександрович |
1973, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровська область. Старший солдат, кулеметник підрозділу 93 ОМБр. | 21 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Бахмуту Донецької області[193]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[180]. | |||||
8262 | Ощенко Олександр («Мультик») |
Мешканець м. Вишгороду Київської області. Військовослужбовець роти охорони «Вишгород» ЗС України. З перших днів війни захищав Україну. Залишилися дружина та син. | 21 серпня 2022 | Загинув від кулі ворожого снайпера в Донецькій області[194]. | |||||
8263 | Бабич Павло Петрович | 14 травня 1986, мешканець смт Озерного Житомирська область. Підполковник, командир авіаційної ескадрильї 39 БрТА. Син військовослужбовця. Переступивши поріг рідної гімназії у 2001 році продовжив навчання у Чернігівському військовому ліцеї з посиленою військово-фізичною підготовкою. По завершенню навчання у ліцеї успішно вступив у Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Близько 5 років прослужив у 39 БрТА, а до того служив у іншій льотній бригаді. Залишилась дружина і батьки. | 21 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання із захисту українського неба (місце — не уточнено)[195]. | |||||
8264 | Медвєдєв Артем («Гесс») |
31 рік, мешканець м. Полтава. Військовослужбовець батальйону «Стугна». В 2008 році закінчив школу № 9. Був ультрасом «Ворскли». Залишилася донька. | 21 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Півдні України[196][197][198]. | |||||
8265 | Головков Олег Володимирович («Снайпер») |
25 липня 1976, м. Первомайськ Миколаївська область. Сержант, командир відділення підрозділу 36 ОБрМП. Був членом парафії української церкви, працював залізничником. Був у багатьох гарячих точках, починаючи з 2015 року: у Волновасі, Вугледарі, Авдіївці. За 8,5 місяців до своєї смерті втратив сина, який помер від раку. Залишилися дружина, донька та мати. | 21 серпня 2022 | Загинув під час танкового обстрілу позицій ЗС України в селі Лозове Херсонської області[199]. | |||||
8266 | Козак Віталій Анатолійович | 1975, мешканець с. Степанці Черкаського району Черкаської області. Молодший сержант, старший оператор взводу спостереження розвідувальної роти (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. | 21 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Донецькій області. Похований у Степанецькій громаді Черкаської області[200] | |||||
8267 | Раб Михайло | 9 вересня 1980, с. Беньківці Івано-Франківська область. Механік-водій танкового батальйону (підрозділ — не уточнено). З багатодітної сім`ї, з-поміж восьми братів і сестер був п’ятою дитиною у батьків. До війни працював у агромагазині «Фермер» в м. Рогатині. До Збройних Сил України був призваний за мобілізацією 19.04.2022 року. | 21 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[201]. | |||||
8268 | Нестеров Михайло Миколайович | 15 листопада 1992. м. Київ. Старший солдат, механік-водій. Навчався в середній школі №86, закінчив технікум МАУП, технік-програміст. З 2016 по 2020 учасник АТО. 3 березня 2022 учасник війни. Механік-водій противоповітряної машини "Оса". | 21 серпня 2022 | 17 серпня отримав тяжкі поранення в боях під Херсоном. 21 серпня помер у військовому госпіталі у Кривому Розі. Нагороджений медалью "Учасник АТО" і орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований 23 серпня 2022р.на Берковецькому кладовищі у м. Києві 42 ділянка, ряд 9, місце 30 | |||||
8269 | Андрущенко Ігор Олександрович | 3 травня 1988, м. Лохвиця. Солдат, стрілець-санітар механізованого відділення. Навчався у Лохвицькій школі №3, працював водієм у ДП «Лохвицький шлях». 25 березня був призваний до лав ЗСУ. | 21 серпня 2022 | Загинув під час обстрілу біля Мазанівки Слов’янського району Донецької області. Залишилися матір, батько, дружина, двоє синів і сестра [80]. | |||||
8270 | Терпай Михайло Михайлович | 29 вересня 1987, Закарпаття. Згодом разом з батьками переїхав у село Ісківці Лубенського району. Мав ще трьох братів і сестру. Закінчив школу у Ісківцях, згодом Хорольський агропромисловий фаховий коледж. Разом з батьком займався обробітком землі, згодом розпочав свою справу в аграрному секторі у селі Плехів Оржицької громади. Крім того, реалізовував себе у будівельній професії. Після повномасштабного вторгнення РФ, разом з братами, добровільно рушив на фронт. | 21 серпня 2022 | Загинув на Донецькому напрямку [80]. | |||||
Дробіт Микола Павлович | Старший солдат, стрілець 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону. Жив у Великобагачанській громаді. 25 лютого 2022 року був призваний на військову службу по мобілізації Миргородським РТЦК та СП Полтавської області. | 21 серпня 2022 | Загинув в результаті артилерійського обстрілу позицій підрозділу біля Павлівки Волноваського району Донецької області [80] | ||||||
8271 | Матвіїв Михайло («Швидкий») |
Військовослужбовець батальйону «Стугна». | 22 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами на півдні України[196]. | |||||
8272 | Красновід Микита («Оптиміст») |
Військовослужбовець батальйону «Стугна». | 22 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами на півдні України[196]. | |||||
8273 | Ніколайчук Григорій Валерійович | 13 жовтня 1994, смт Бродецьке Вінницька область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Навчався в Бродецькій СЗШ I-III ступенів. 2009 року закінчив 9 класів і вступив на навчання до Бердичівського машинобудівного коледжу. Після закінчення коледжу навчався в Тернопільському національному економічному університеті за спеціальністю «Програмування». 2015 року був призваний до Нацгвардії України. На наступний день російського вторгнення в Україну одружився з коханою Вікторією. 26 лютого вступив в ряди добровольців на захист України. | 22 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[171]. | |||||
8274 | Зеленюк Вадим Сергійович |
10 червня 1988, м. Красилів Хмельницька область. Майор, військовослужбовець спецпідрозділу «Омега» Північного об’єднання Національної гвардії України. Багаторазовий чемпіон і призер України та Європи з бойового самбо й дзюдо, чемпіон Європи з універсального бою. 2010 року після закінчення Київського національного університету внутрішніх справ пройшов шлях від офіцера бойової штурмової групи загону спеціального призначення та боротьби з тероризмом одного з підрозділів Північного об’єднання до інструктора зі спорту І категорії групи неолімпійських видів спорту спортивної команди Клубу НГУ. Від 2014 року постійно виїжджав на ротації виконуючи бойові завдання на сході держави. З перших днів російського вторгнення в Україну брав участь у боях за Київщину та Донбас. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (22.07.2022). Залишились батьки та сестра. Герой України (посмертно)[96]. |
22 серпня 2022 | Загинув під час відбиття чергового наступу ворога на околицях м. Авдіївки (за іншими даними поблизу м. Красногорівки), при цьому власноруч знищив дві одиниці ворожої техніки та піхоту[202]. | |||||
8275 | Миронов-Гальченко Дмитро Вікторович |
18 років, мешканець м. Золотоноші Черкаської області. Солдат, стрілець-санітар механізованої роти 72 ОМБр. Був студентом Золотоніського фахового коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського НАУ. | 22 серпня 2022 | Загинув в результаті артилерійського та мінометного обстрілу поблизу с. Павлівки Волноваського району на Донеччині. Похований у м. Золотоноші Черкаської області[176]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[203][204]. | |||||
8276 | Перепелиця Віктор Миколайович | 10 червня 1976, м. Житомир. Військовослужбовець 1 ОБрСпП ім. Івана Богуна. Свого часу покинув навчання у житомирській школі, і переїхав у село Тютюнники до бабусі. Десятий та одинадцятий класи закінчував у тютюнниківській школі. До війни займався бізнесом, фермерством. Пішов на війну добровольцем практично з перших днів російського вторгнення в Україну. На фронті отримав поранення, але підлікувавшись повернувся до побратимів. | 22 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Харківській області[205]. | |||||
8277 | Сарана Андрій Леонідович («Крот») |
2 червня 1981, м. Запоріжжя. Солдат, військовослужбовець підрозділу ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 22 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами[206] поблизу с. Зайцеве. | |||||
8278 | Буря Олег Михайлович |
Дніпропетровська область. Сержант, заступник командира бойової машини, навідник–оператор 3 механізованого відділення 3 механізованого взводу 8 механізованої роти 3 механізованого батальйону 93 ОМБр. | 21 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами поблизу м. Соледару Донецької області[207]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[180]. | |||||
8279 | Клименко Юрій Ігорович | 7 листопада 1993, м. Прилуки Чернігівська область. Бойовий медик 95 ОДШБр. Був мобілізований 25 травня 2022 року. | 22 серпня 2022 | Загинув під час виконання завдання біля с. Долина Донецької області[208]. | |||||
8280 | Фейш Роман Юрійович |
34 роки. Закінчив у Черкасах «Європейський університет» за спеціальністю «Економіка підприємства». Жив у селищі Смоліне на Кіровоградщині. Служив старшим стрільцем. |
22 серпня 2022 (раніше) |
Загинув на Херсонщині під час артилерійського обстрілу. Похований 22 серпня 2022 року у Черкасах [209]. | |||||
8281 ... 8286 |
Військовослужбовці ЗС України. | 22 серпня 2022 | (для доповнення за 22 серпня 2022 року) | ||||||
8287 | Стиба Віталій Анатолійович («Вітаха») |
22 червня 1999, с. Дядьковичі Рівненська область. Навчався в Рівненській школі №25, а пізніше вступив до технічного коледжу. Був фанатом футбольного клубу «Верес», також долучався до навколофутбольних подій в складі столичного блоку «Родичі». Займався єдиноборствами. Був переможцем обласного чемпіонату з кікбоксингу WAKO. Боєць спецроти «Гонор» батальйону «Вовки Да Вінчі» Добровольчого українського корпусу.. До війни працював в КП "Рівненське шляхово-експлуатаційне управління автомобільних доріг". | 23 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання поблизу м. Бахмута на Донеччині від артобстрілу. За іншими даними під час зачистки ангара він потрапив у ворожу засідку і отримав смертельне поранення. Похований на кладовищі Нове у Рівному 29 серпня. Частину вулиці Січових Стрільців у Рівному перейменували на честь Віталія Стиби [210][211][212]. | |||||
8288 | Домінік Брайс Абелен («Tolkien») |
1994 (28 років), Нова Зеландія. Військовослужбовець Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Служив капралом у батальйоні 2/1 Королівського піхотного полку Нової Зеландії, що базується в Бернемі. 10 років віддав службі у новозеландській армії. Пішов в неоплачувану відпустку та приєднався до Інтернаціонального легіону. | 23 серпня 2022 | Загинув перед світанком під час штурму ворожих шанців поблизу с. Єгорівки Волноваського району Донецької області. Під час спроби вийти з шанців отримав поранення в голову і миттєво помер[213][214][215]. | |||||
8289 | Джошуа Алан Джонс («Jesus») |
31 березня 1998, Теннессі США. Солдат, військовослужбовець в/ч А3449. Ветеран армії США. | 23 серпня 2022 | Загинув перед світанком під час штурму ворожих шанців поблизу с. Єгорівки Волноваського району Донецької області. Отримав поранення у стегно і стікав кров'ю, але через мінометний обстріл його позиції побратими не зуміли його евакуювати[213][216][215]. | |||||
8290 | Паленичка Владислав Васильович | 28 серпня 1998, 24 роки, с. Тухля Львівська область. Лейтенант, командир 11-ї аеромобільної роти 4-го аеромобільного батальйону 46 ОДШБр. Батько - учасник ООС, а мати - волонтерка. Випускник Інституту права, психології та інноваційної освіти. | 23 серпня 2022 | Загинув під час танкового та артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Білогірки на Херсонщині[217]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[203]. | |||||
8291 | Глембоцький Андрій («Капа») |
16 квітня 1973, м. Шостка Сумська область. Лейтенант, командир окремого підрозділу спеціального призначення Інтернаціонального легіону територіальної оборони України. Навчався у шосткінській СШ № 11. Вищу освіту здобув в Дніпропетровському інженерно-будівельному інституті. В інституті закінчив військову кафедру, дістав звання лейтенанта запасу. Певний час жив в Ізраїлі — там три місяці провів у війську. Завжди цікавився історією, особливо ОУН-УПА. Мав татуювання з тризубом і словами «Україна понад усе!», а також з портретом Тараса Шевченка. Працював керівником відділу гуртових продажів. 3 серпня 2013 року одружився. В ніч проти 30 листопада 2013 року разом зі студентами перебував на Майдані Незалежності в Києві, отримав травму внаслідок нападу міліцейського спецпідрозділу «Беркут». Потому брав активну участь у Революції гідності. Від початку війни з росією 2014 року долучився до ГО «Український легіон» — проходив навчання з територіальної оборони. Згодом захопився мандрівками Карпатами (одного разу пішов в одиночний похід майже на місяць), а також етнофестивалями. 2015 року вів інструкторську діяльність в «Українському Легіоні» на посаді командира роти. Починаючи з 14 грудня 2016 року брав активну участь у судових засіданнях у справі побиття студентів. 2017 року разом з дружиною поїхав до Ізраїлю, де на той час вже проживала його мати. В Ізраїлі у нього народилося два сини. На початку березня 2022 року після повномасштабного вторгнення росіян повернувся захищати рідну землю. Перші кілька тижнів провів на полігонах біля Львова та Рівного. Готувався добойових дій під керівництвом дуже досвідченого інструктора. Сам стає командиром. Після підготовки написав листа з проханням перевести його в спеціальні війська ЗСУ. У його підпорядкуванні було декілька десятків військовослужбовців. Разом з побратимами брав безпосередню участь у спеціальних операціях. В кінці липня отримав двотижневу відпустку та поїхав в Ізраїль, де на народження оньки. За законом як батько трьох дітей міг вже не повертатися на війну. Попри це, 14 серпня повернувся до своїх побратимів. | 23 серпня 2022 | Загинув внаслідок підриву пікапа на міні на Харківщині[218]. | |||||
8292 | Гологон Сергій Михайлович | 1979 року с. Шершні, Вінницька область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 23 серпня 2022 | Загинув внаслідок нанесення ракетного удару (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[219]. | |||||
8293 | Крамаренко Олександр Олегович | 45 років, с. Козлів Яришівської територіальної громади. Майстер-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 23 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під Авдіївкою. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[220]. | |||||
8294 | Близнюк Олексій Миколайович | 10.11.1977, с. Студениця. Потім родина переїхала в м. Житомир, де він навчався в ЗОШ №24. Закінчив Житомирський військовий інститут імені Корольова та певний час перебував на військовій службі, після чого опанував цивільну спеціальність у газопостачальній компанії. Повернувся до війська після багаторічної перерви у військовій службі. Воював у складі стрілецького батальйону, капітан, командир 4 аеромобільної роти 2 аеромобільного батальйону 46 десантно-штурмова бригада. | 23 серпня 2022 | Загинув 23 серпня 2022 року внаслідок артилерійського обстрілу, захищаючи наші південні рубежі на території Херсонської області поблизу с. Білогірка. Похований на Смолянському міському військовому цвинтарі. | |||||
8295 | Майборода Ярослав Сергійович(«Баґдад») | 22 роки, м. Біла Церква. Закінчив ліцей «Перша Білоцерківська гімназія». Був творчою особистістю, виконував пісні і сам писав музику. З 15 років грав у різних рок-гуртах: Second Wave, Walkdown, High Five. Виступав у Білій Церкві, згодом – у Києві. Ще зі школи цікавився хімією. ЗНО з цього предмету склав на 198 балів і з легкістю вступив до Київського національного університету імені Тараса Шевченка на хімічний факультет. Особливо захопився органічною хімією. Вже з першого курсу паралельно з навчанням працював в лабораторії компанії «Єнамін». Самотужки закінчив ІТ-курси і отримав додатковий підробіток. На третьому курсі вирішив взяти академічну відпустку в університеті, аби повністю присвятити себе роботі. У січні 2022 року повернувся на третій курс бакалаврату. Та, на жаль, завершити навчання не дала повномасштабна війна. Солдат. 12 квітня 2022 поїхав в Запоріжжя, щоб долучитися до Азову на деблокаду Маріуполя. 1 травня зарахований в підрозділ. | 23 серпня 2022 | Загинув в районі села Времівка Донецької області підірвавшись на міні під час ротації. 27 серпня 2022 похований на Алеї слави у рідній Білій Церкві. «Почесний громадянин Білоцерківської міської територіальної громади» [221]. | |||||
8296 ... 8300 |
Військовослужбовці ЗС України. | 23 серпня 2022 | (для доповнення за 23 серпня 2022 року) | ||||||
8301 | Мельник Іван | м. Тернівка Дніпропетровська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Виріс у багатодітній родині. Займався гандболом. Проходив строкову військову службу у ЗС України. | 24 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[222]. | |||||
8302 | Ісевич Юрій Юрійович | с. Латірка Мукачівський район Закарпатська область. Військовослужбовець 128 ОГШБр ЗС України. Випускник Біласовицької ЗОШ І-ІІ ступенів. В 2014 році відбув добровольцем на фронт. Протягом чотирьох місяців проходив бойове злагодження, після чого був направлений в зону проведення АТО до м. Маріуполя. В складі 128 ОГШБр виконував завдання поблизу м. Краматорська, захищав цілісність та незалежність України в с. Водяне Донецької області, що за півкілометра від лінії розмежування. | 24 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[223][224]. | |||||
8303 | Березюк Тарас Зеновійович («Кацюба», «Сихівський») |
3 січня 1988, м. Львів. Військовослужбовець 24 ОМБр. Націоналіст та відданий фанат львівських Карпат. Закінчив історичний факультет і працював викладачем історії та соціології. Учасник Революції гідності. Був одним з перших добровольців АТО, ветераном російсько-української війни, артилерист. Звільняв Лисичанська та Сіверськодонецьк. Закінчив офіцерські курси Національного університету оборони імені Черняхівського в званні молодшого лейтенанта. У лютому 2022 повернувся до 24ОМБр. Отримав звання лейтенанта та став командиром взводу. Працював на батареї 2С3 "Акація" під час боїв за Попсану, Лисичанськ та Соледар. | 24 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[225]. | |||||
8304 | Журба Володимир Васильович | м. Бородянка Київська область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 24 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[226]. | |||||
8305 | Сунак Роман Михайлович («Залужний») |
13 березня 1977, с. Братківці Стрийський район Львівська область. Військовослужбовець батальйону "Карпатська Січ". Закінчив Братківську школу, з 1996 по 2001 рік був військовослужбовцем. Пізніше — приватний підприємець в Іспанії. З 2014 року активно займався волонтерською діяльністю. У загиблого залишилися дружина та троє доньок. | 24 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Ізюмському напрямку в Харківській області[227]. | |||||
8306 | Левченко Роман Васильович («Льова») |
27 січня 1980, м. Канів Черкаська область. Військовослужбовець батальйону "Карпатська Січ". З перших днів російського вторгнення в Україну приєднався до тероборони м. Канева, пізніше перейшов до "Карпатської Січі". | 24 серпня 2022 | Загинув на Ізюмському напрямку в Харківській області[228]. | |||||
8307 | Крейґ Макінтош Стенлі («Пайкі») |
30 січня 1974, м. Тетфорд (Саффолк), Велика Британія. Військовий медик батальйону "Карпатська Січ". З 16 до 23 років служив у Резерві Армії Великої Британії. Після цього хотів приєднатися до регулярної армії, але не пройшов медкомісію. Працював ландшафтним садівником. 24.03.2022 року вперше прибув до України. У квітні повернувся до Великої Британії, а в серпні вдруге поїхав до України. Був професійним медиком. Залишилося дві доньки та дві падчерки. | 24 серпня 2022 | Був вбитий під час патрулювання в Ізюмському районі Харківської області[229]. | |||||
8308 | Муноз Баразета Хайме Хесус | 14 травня 1984, м. Гірардот Колумбія. Січовик 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ». Служив в колумбійській армії. Військові спеціальності — снайпер та кулеметник. Був двічі поранений. Влітку прибув в Україні, аби використати свій досвід у боротьбі проти російських загарбників. Залишилася цивільна дружина та троє доньок. | 24 серпня 2022 | Загинув у бою з російськими окупантами на День Незалежності, коли батальйон боровся за нові висоти в Ізюмському районі у Харківській області[230]. | |||||
8309 | Данахай Джед Вільям («Джед») |
31 грудня 1994, Нананґо, Австралія. Був медиком та найкращим водієм відділення 49-го стрілецького батальйону «Карпатська Січ». В Австралії займався мисливством. Любив жити в диких умовах. | 24 серпня 2022 | Загинув у прямому бою з російськими окупантами на День Незалежності, коли батальйон боровся за нові висоти в Ізюмському районі у Харківській області[231]. | |||||
8310 | Кутний Степан | 45 років, с. Братковичі Львівська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2016 року проходив військову службу за контрактом в ЗС України. Учасник АТО. Мешкав разом з мамою. | 24 серпня 2022 | Загинув в результаті російського ракетного обстрілу залізничної станції “Чаплине”[232]. | |||||
8311 | Слупський Олександр Іванович | 1973. Мешкав і працював у м. Корсунь-Шевченківському Черкаської області. Молодший сержант, номер обслуги кулеметного відділення взводу вогневої підтримки окремого батальйону територіальної оборони Харківщини. | 24 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Похований у Корсунь-Шевченківській громаді Черкаської області[200]. | |||||
8312 | Мансуров Максим Максимович («Львов») |
32 роки, с. Грабово Львівська область. Старший солдат, військовослужбовець 503 ОБМП. Навчався у Грабівській, Яблунівській та Побужанській школах. Згодом здобув фах автослюсаря у Ставропігійському вищому професійному училищі м. Львова, працював будівельником. Мав хист до всього, що треба робити своїми руками. Учасник Революції Гідності. З квітня-травня 2014 року приєднався до добровольчого Батальйону оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького. З грудня 2016 року проходив службу у складі 80 ОДШБр. У червні 2017 року отримав травму очей від осколків ворожого «ГРАДу». Залишилися дружина та двоє дітей. | 24 серпня 2022 | Загинув поблизу селища Піски на Донеччині. Похований на Личаківському військовому цвинтарі м. Львова[233]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[187]. | |||||
8313 | Ананьєв Ярослав Юрійович | 1981, м. Червоноград. Старший лейтенант. Працював гірничомонтажнимком на шахті "Лісова" з 2011 був учасником бойових дій | 24 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено)[234]. | |||||
8314 | Пилипчук Микола («Шеф») |
30 років, с. Левків, Житомирська область. Молодший сержант, гранатометник 95 ОДШБр. Закінчив Житомирське професійно-технічне училище №13 та здобув фах зварювальника. У 2012 році вступив до лав Національної гвардії України та був призначений інструктором-кінологом. 27 липня 2022 року підписав контракт на службу до 1-го батальйону 95 окремої десантно-штурмової бригади. | 24 серпня 2022 | Загинув під час бойових дій в населеному пункті Долина Слов’янського району Донецької області [235]. | |||||
8315 | Негрич Олександр | 5 січня 1980, м. Коломия. | 24 серпня 2022 | Помер від отриманих поранень внаслідок вибуху міни на Миколаївському напрямку [236]. | |||||
8316 | Балабан Тарас Михайлович | 1976, с. Покрівці Гніздичівської громадию Проходив службу у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила. | 24 серпня 2022 | Похований у Покрівцях. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно) [45]. | |||||
8317 | Дзень Руслан Юрійович («Navy») | 18 серпня 1974 р., м. Київ. Навчався в СШ № 61 м. Києва. Пройшов строкову службу 1992-94 рр морським піхотинцем (сержантом) у бухті Козачій, 810 ОбМП. Після служби одружився. Закінчив юридичний факультет КПІ. Разом з дружиною виховав двох чудових доньок, яким його дуже не вистачає. Був справжнім чоловіком: мужнім, безстрашним, відповідальним і турботливим, щедрим і неймовірно веселим. Надбав багато вірних друзів. Все життя Руслан був в душі морським піхотинцем, завжди приходив на допомогу, інколи ризикуючи своїм життям. У березні 2022 року, попри відмови трьох київських військкоматів, мобілізувався в бучанському військоматі. Був шанований серед побратимів. Руслан відмовився від сержантського звання, щоб служити разом з друзями, з якими пройшов бойове злагодження. Слава героям, які віддали своє життя заради кожного з нас. | 24 серпня 2022 | Загинув в н.п. Мар'їнка, Донецької області. Похований на Берковецькому кладовищi у м. Києвi. 42 ділянка, 8 ряд, 31 місце | |||||
8318 ... 8320 |
Військовослужбовці ЗС України. | 24 серпня 2022 | (для доповнення за 24 серпня 2022 року) | ||||||
8321 | Фіногенов Олег Дмитрович («Філ») |
м. Київ. Старший лейтенант, командир взводу підрозділу 93 ОМБр. Закінчив київську школу № 29 на Оболоні та Київський національний торгівельно-економічний університет. Працював менеджером проєктів у Першому інвестиційному банку, в компаніях Unity-Bars, “Лемтранс”, “Український процесинговий центр” та у відділі цифрової трансформації та інноваційного розвитку НАЗК. В 2015-2016 роках захищав Україну у складі 93 ОМБр. З початком російського вторгнення в Україну вдруге був призваний до ЗС України. | 25 серпня 2022 | Загинув в результаті ворожого артилерійського обстрілу поблизу м. Бахмуту на Донеччині[237]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[203]. | |||||
8322 | Ставничий Андрій | Механік-водій танку, військовослужбовець танкового батальону (підрозділ — не уточнено) | 25 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання (місце — не уточнено)[238]. | |||||
8323 | Лаус Анатолій Володимирович | Військовослужбовці ЗС України. | 25 серпня 2022 | (для доповнення за 25 серпня 2022 року) | |||||
8324 | Бездітний Андрій Віталійович («Джокер») | 25 років, с. Мальчівці Барської територіальної громади. 28 лютого 2022 вступив до лав 35 бригади морської піхоти (137 батальйон 1 рота). 2 липня 2022 одружився. | 25 серпня 2022 | Загинув в селі Лозове Бериславського району Херсонської області, отримав осколкове поранення [239][240] | |||||
8325 | 25 серпня 2022 | ||||||||
8326 | Матвіїв Ярослав («Тигр») |
30 грудня 1994, м. Львів. Лейтенант, помічник начальника розвідки 5 ОШП. Навчався у ліцеї імені Василя Симоненка Львівської міської ради. Закінчив коледж телекомунікацій та комп’ютерних технологій Національного університету «Львівська політехніка», згодом отримав ступінь бакалавра у Державному університеті телекомунікацій. Вихованець та виховник Організації української молоді «Спадщина». Займався бойовим гопаком. Учасником Революції гідності. 2015 року став добровольцем і воював у складі батальйону «Карпатська Січ» та 93 ОМБр. Брав участь у позиційних боях в районі Пісків та Донецького аеропорту. 2019 році у складі 18-го окремого вертолітного загону був залучений до Миротворчої місії ООН у Демократичній Республіці Конго. Після завершення контракту проходив «Курс лідерства тактичного рівня» у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Став одним із найкращих випускників-офіцерів тактичної ланки з числа осіб з вищою цивільною освітою. Згодом займався підготовкою розвідників. З початком російського вторгнення в Україну брав участь у обороні Києва. Боровся з окупантами під Сіверськодонецьком та Лисичанськом. Залишились батьки та дружина. | 26 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання у нерівному бою з ДРГ противника (місце — не уточнено)[241]. | |||||
8327 | Кравчишин Андрій | 46 років. Артилерист-навідник підрозділу 24 ОМБр. | 26 серпня 2022 (орієнтовно) |
Загинув в результаті ракетного обстрілу в зоні виконання підрозділом бойових завдань (місце — не уточнено)[242]. | |||||
8328 | Гела Гогія | м. Сенакі Грузія. Більше 25 років тому переїхав і жив у м. Дніпро. Військовослужбовець 25 ОПДБр. Коли почалась війна у Грузії, поїхав захищати свою Батьківщину. З 2014 року захищав Україну у складі Грузинського національного легіону. | 26 серпня 2022 | Загинув через артилерійський (або ракетний) обстріл поблизу м. Краматорська, що на Донеччині[243]. | |||||
8329 | Гусейнов Саїд Васіф оглу | 26 років, Азербайджан. Військовослужбовець Грузинського національного легіону. Добровільно приєднався до ЗС України. | 26 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на миколаївському напрямку[244]. | |||||
8330 | Болдирєв Олексій Сергійович | 16 лютого 1981, Крим. Старшина 2 статті, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 серпня 2022 | Загинув у боях з російськими окупантами (місце — не уточнено)[245]. | |||||
8331 | Кузьменко Віктор Леонідович | 39 років, Житомирська область. Мешкав у смт Чорнобай Черкаської області. Старший солдат, стрілець окремої зведеної роти ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 2001 році був призваний на військову службу. В 2005 році закінчив Березоворудський державний аграрний технікум. | 26 серпня 2022 | Загинув в результаті ракетного обстрілу під час виконання бойового завдання поблизу м. Бахмуту Донецької області. Похований у смт Чорнобай Черкаської області[246]. | |||||
8332 | Вершигора Володимир | 29 років, с. Вільхове Голованівський район Кіровоградська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 серпня 2022 | Загинув у свій день народження на Херсонщині[247]. | |||||
8333 | Горовенко Олександр Олександрович | 2002, Смолінська селищна громада. | 26 серпня 2022 (раніше) |
Загинув під час виконання бойового завдання у Херсонській області. Попрощалися з бійцем 26 серпня[248]. | |||||
8334 | Хованський Андрій | 43 роки, Делятин, Прикарпаття. Старший лейтенант, командир взводу 68 окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Був мобілізований у березні 2022. | 26 серпня 2022 | Загинув на Донеччині поблизу міста Курахове. Рік вважався знимклим безвісти і ідентифікований за допомогою ДНК-експертизи [249]. | |||||
8335 ... 8343 |
Військовослужбовці ЗС України. | 26 серпня 2022 | (для доповнення за 26 серпня 2022 року) | ||||||
8344 | Поліщук Василь Валерійович
(«Газон») |
25 серпня 1995, Полтавщина. Військовослужбовець 30 ОМБр. У 2014 брав участь у Революції Гідності. З 2015 року брав участь в АТО у якості бойового медика полку «Азов», а з 2018 року воював у складі 30 ОМБр. 7 вересня 2017 року отримав важке поранення. Пройшовши коротку реабілітацію, відмовившися від групи інвалідності, так як мав сильний бойових дух, він продовжував жити і далі боронити країну маючи лише половину лівої легені. Мав звання молодшого сержанта на посаді головного сержанта взводу бойових машин піхоти. 7 квітня 2022 року отримав ще одне поранення, прикривши собою побратима старшого солдата взводу | 27 серпня 2022 | Загинув під час боїв з російськими окупантами поблизу м. Ізюму Харківської області від вибухової травми. Про його героїчний вчинок розповідають десятки бойових побратимів [250]. | |||||
8345 ... 8350 |
Військовослужбовці ЗС України. | 27 серпня 2022 | (для доповнення за 27 серпня 2022 року) | ||||||
8351 | («Тенгрі») |
м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Спецпризначенець, снайпер-розвідник батальйону «Січ». Здійснив найбільшу кількість вдало виконаних суперскладних та надзвичайно ризикованих завдань. Учасник бойових дій з 2014 року, доброволець. Кавалер ордену «Народний Герой України». Під час розвідвиходу неподалік Авдіївки евакуював пораненого побратима Олександра Колодяжного[251]. Коли росіяни почали наступ на Київ, воїн з побратимами приїхав на захист столиці з Донецької області. Виконував бойові завдання в Ірпені. | 28 серпня 2022 | Загинув внаслідок підриву на «розтяжці» під час виконання бойового завдання в Авдіївці, що на Донеччині [252]. | |||||
8352 | Холодний Владислав Олександрович |
28 листопада 1995, с. Огульці Харківська область. Старший солдат, радіотелефоніст-лінійний наглядач відділення зв'язку взводу управління мінометної батареї 93 ОМБр. Дитинство та юність минули в селі. Тут навчався та закінчив Огульцівську школу. Пройшов строкову службу в ЗС України. На початку березня 2022 року був призваний на військову службу. | 28 серпня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу м. Соледару на Донеччині[253][254]. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[255]. | |||||
8353 | Рябоконь Руслан Віталійович |
9 червня 1989, смт Солоне Дніпропетровська область. Мешкав в с. Письмечевому Солонянського району на Дніпропетровщині. Старший солдат, військовослужбовець взводу управління мінометної батареї 93 ОМБр. | 28 серпня 2022 | Загинув в бою з російськими окупантами поблизу поблизу м. Соледару на Донеччині[256][254][255]. | |||||
8354 | Поліщук Денис | 19 років, м. Київ. Навчався на третьому курсі КНУ імені Шевченка на факультеті психології. | 28 серпня 2022 | Загинув під час боїв у Херсонській області. Після звільнення Херсонщини з`явилася можливість проводити пошукові роботи. 29 листопада після проведеної ДНК-експертизи вдалося встановити тіло Дениса[257]. ← Відсутнє посилання на підрозділ силових структур - запис може бути видалений! | |||||
8355 | Годомський Сергій Петрович | 7 червня 1984, м. Жмеринка Вінницької області. Працював інженером механіком на Агрофірмі. Гранатометник, стрілецького відділення стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини А1619, 59 окрема мото піхотна бригада. | 28 серпня 2022 | Загинув в селищі Котляреве Миколаївської області [258]. | |||||
8356 ... 8360 |
Військовослужбовці ЗС України. | 28 серпня 2022 | (для доповнення за 28 серпня 2022 року) | ||||||
8361 | Алексаполський Святослав («Свят») |
м. Саки Крим. Сержант, командир взводу розвідки 126 ОБрТрО. Навчався в українському класі у школі у Новофедорівці. По батьківській лінії кримський грек у десятому поколінні. Мати — українка. Фанат сімферопольської «Таврії». Учасник війни з 2015 року у складі ОПСП «Азов» та підрозділу ДШВ. Займався бразильським джіу-джитсу, мав синій пояс, планував отримати пурпурний. | 29 серпня 2022 | Під час штурмових дій в Херсонській області взяв ситуацію під власний контроль, ліквідувавши ворожу піхоту та надаючи медичну допомогу, проте загинув від влучання уламка снаряду ворожої артилерії[259]. | |||||
8362 | Липський Георгій Юрійович («Кіт») |
3 квітня 1995, Одеська область. Молодший сержант підрозділу «Химера» 126 ОБрТрО. Входив до зоозахисної організації «Закон природи». На його рахунку були десятки врятованих тварин. 2020 року балотувався в Одеську міську раду як представник партії «Національний корпус» по округу № 1 у Київському районі м. Одеси. 24 лютого 2022 року вступив до тероборони, а після підготовки з побратимами рушив на передову. Перебуваючи на фронті, він продовжує допомагати тваринам. | 29 серпня 2022 | Загинув внаслідок артилерійського обстрілу під час виконання бойового завдання в Херсонській області[260]. | |||||
8363 | Нещерецький Максим Петрович («Ронін») |
25 листопада 1985, м. Київ. Молодший сержант, військовослужбовець окремого батальйону спеціального призначення «Дике поле». Відповідав за логістику у благодійному фонді «Свої». Брав участь у боях в Херсонській області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня[261]. | 29 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами під час звільнення Харківщини поблизу населеного пункту Байрак [262]. | |||||
8364 | Рожук Ігор Теодозійович | 1 серпня 1985, с. Буцнів Тернопільська область. Водій зенітно-кулеметного відділення зенітно ракетно-артилерійського взводу роти вогневої підтримки 105 ОБрТрО. Понад 5 років був майстром з фарбування і рихтування автомобілів. | 29 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в районі с. Краснопілля на Донеччині[263]. | |||||
8365 | Горідько Олег Іванович | Мешканець м. Канева Черкаської області. Старший солдат, старший механік відділення технічного обслуговування взводу забезпечення самохідно-артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи (підрозділ — не уточнено). Учасник АТО. | 29 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в Дніпропетровській області. Похований у Канівській громаді[200] | |||||
8366 | Кожан Віктор Миколайович | 14 вересня 1974, с. Городище Житомирська область. Старший солдат, головний сержант механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону «Донбас». Після закінчення школи здобув освіту електротехніка в Поліському ПТУ. У зв'язку з аварією на Чорнобильській АЕС, в 1990 році, родина переїхала до с. Бакаєве Золотоніського району Черкаської області. В Іркліївському ліцеї добув освіту механізатора. В 1992 році був призваний на строкову військову службу. Згодом працював на сільськогосподарських підприємствах. У 2015 році добровольцем пішов служити в зону АТО. В 2016 році уклав контракт на військову службу в ЗС України. До 13.03.2020 року проходив військову службу розвідником в 93 ОМБр, в т.ч. поблизу населених пунктів Піски, Верхньоторецьке, Богданівка, Кримське. | 29 серпня 2022 | Загинув поблизу м. Сіверська Донецької області. Похований у Чорнобаївській громаді Черкаської області[264]. | |||||
8367 | Трегуб Володимир Іванович | 28 квітня 1967, смт Лисянка Черкаська область. Військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Після закінчення навчання в школі, навчався в Шевченківському гідромеліоративному технікумі. Проходив військову строкову службу у Збройних Силах. Працював у райвідділі міліції, потім — підприємцем. З початком російського вторгнення приєднався до Сил територіальної оборони — долучився добровольцем до оборони м. Києва, а в березні 2022 року був переведений до військової частини A0222 (окремої президентської бригади). | 29 серпня 2022 | Загинув під час виконання військового обов'язку на сході України внаслідок артилерійського обстрілу. Похований у смт Лисянці Черкаської області[265]. | |||||
8368 | Скиба Сава Станіславович | 29 років, м. Кривий Ріг Дніпропетровська область. Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). Захищав Україну ще з 2014 року. Учасник АТО/ООС. Після початку повномасштабного вторгнення рф продовжив боротися із окупантами. Залишилися дружина, дитина, двоє старших сестер, племінники і літні батьки. | 29 серпня 2022 | Загинув у Слов’янську, що на Донеччині[266]. | |||||
8369 | Сніцарук Денис Віталійович | 5 березня 1999, с. Жадани Вінницька область. Військовослужбовець роти "ЩИТ" 241 ОБр ТРО. Закінчив школу у рідному селі. У 2019 році був призваний на строкову службу до НГУ. З початку російського вторгнення в Україну вступив до тероборони м. Києва, де мешкав на той час. | 29 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на Херсонщині[267]. | |||||
8370 | Вальковський Руслан Ібрагимович | 29 грудня 1995, смт Дробишеве Донецька область. Військовослужбовець роти "ЩИТ" 241 ОБр ТрО. Закінчив школу у рідному селі, після чого вступив до Слов’янського професійного ліцею залізничного транспорту імені Героя Соціалістичної Праці П.Ф. Кривоноса і здобув професію слюсаря з ремонту рухомого складу, електрозварника ручного зварювання, успішно закінчив навчальний заклад в 2014 році. Згодом вступив до Харківського державного університету залізничного транспорту та навчався за спеціальністю "Управління процесами перевезення", але так й не встиг його закінчити. | 29 серпня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами[268] на Херсонщині← Відсутнє посилання на джерело | |||||
8371 | Костик Андрій («Атос») |
31 рік, с. Ясіня Закарпатська область. Командир відділення 128 ОГШБр. Закінчив Чернівецький національний університет імені Ю. Федьковича. З перших днів повномасштабного вторгнення приєднався до ЗС України. | 29 серпня 2022 | Загинув в результаті танкового обстрілу у перший день контрнаступу ЗС України на Херсонську область. Підрозділ, у складі якого він був, виконав бойове завдання в районі населених пунктів Нововознесенське і Миролюбівки та прорвав лінію оборони ворога[269]. | |||||
8372 | Чернега Роман | 1980, Знам`янська громада. | 29 серпня 2022 | Зв`язок з ним був втрачений 29 серпаня 2022 року і він вважався безвістим до квітня 2023 року. Загинув на півдні України [270]. | |||||
8373 | Бабич Василь Степанович | 6 лютого 1995, м. Мукачево. Капітан, військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-штурмової Закарпатської бригади | 29 серпня 2022 | Нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня. посмертно [271][272] | |||||
8374 | Гаврилов Василь Васильович | 23 січня 1984, с. Джугастрове колишнього Іванівського району. Навчався у місцевій школі (нині — гімназія), після закінчення якої здобував професію в Одеській державній академії будівництва та архітектури на факультеті «Промислове та цивільне будівництво». Закінчив військову кафедру й отримав звання офіцера. Упродовж багатьох років жив і працював в Одесі. Мріяв будувати нову, модерну Україну. На вільній від російського окупанта землі. На службу в ЗСУ був призваний 9 квітня 2022. | 29 серпня 2022 | Загинув під час наступальних дій ЗСУ поблизу населених пунктів Нововознесенське та Миролюбівка Херсонської області внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. 12 лютого 2024 указом президента України нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня [272][273] | |||||
8375 | Пруцков Олег Олександрович | Старший лейтенант, заступник командира протитанкової артилерійської батареї | 29 серпня 2022 | Загинув 29 серпня 2022 року під час наступальних дій поблизу н.п. Нововознесенське та Миролюбівка Херсонської області[274] | |||||
8376 ... 8376 |
Крайняк Віталій Сергійович | До війни мешкав у с.Личкове Магдалинівського р-ну Дніпропетровської обл. Солдат, 60 піхотна бригада 98 піхотний батальйон мінометна батарея. | 29 серпня 2022 | Загинув 29 серпня 2022 року на позиціях поблизу населеного пункту Потьомкіне Бериславського р-ну Херсонської обл. внаслідок авіаудару НУРСами збройними силами рф. | |||||
8377 | Маленко Руслан Петрович | 46 років, с. Тальянки Звенигородський район Черкаська область. Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Тальянківський коледж і здобув фах механіка-електрика. Відслужив строкову службу. У 2014 році участь в АТО. Вдруге був призваний до ЗС України за мобілізацією 24.02.2022 року. | 30 серпня 2022 | Загинув у Житомирській області під час ракетного обстрілу та отримання травми, яка виявилася несумісною з життям[275]. | |||||
8378 | Харук Тарас Андрійович | 5 вересня 1995, 27 років, м. Нововолинськ Волинська область. Бойовий медик, військовослужбовець 14 ОМБр. Син українського військового історика Андрія Харука. | 30 серпня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу російських окупантів м. Харкова[276]. | |||||
8379 | Поліщук Світлана Михайлівна | 16 березня 1971, Крим. Мешканка с. Облапи Волинської області. Бойовий медик, військовослужбовець підрозділу 14 ОМБр. | 30 серпня 2022 | Загинула під час артилерійського обстрілу російських окупантів шпиталю поблизу м. Харкова[277]. | |||||
8380 | Чагін Віктор Анатолійович | 9 листопада 1998, с. Павлівка (Погребищенська міська громада) Вінницька область. Стрілець-санітар механізованого відділення 28 ОМБр. З 2004 року навчався у Павлівській школі, після чого вступив на навчання до Вінницького фахового коледжу Національного університету харчових технологій, де 2017 року одержав професію техніка-технолога. З травня 2018 по грудень 2019 року проходив строкову військову службу в ЗС України. До початку війни працював у ряді фірм в Києві. Після початку повномасштабного вторгнення росії в числі перших мешканців села вступив до територіальної оборони, а з 11 квітня 2022 року пішов боронити рідну землю від рашистської нечисті. Залишились батьки, сестра та наречена, з якою він мав одружитись у вересні. | 30 серпня 2022 | Загинув поблизу населеного пункту Таврійське, що на Херсонщині[278]. | |||||
8381 | Іванюк Володимир | 36 років, с. Юрківці Вінницької області. Лейтенант, закінчив Інститут комп’ютерних технологій, автоматики та метрології Львівської політехніки. У мирний час був підприємцем. | 30 серпня 2022 | Похований на Личаківському кладовищі [279]. | |||||
8382 | Бойчук Петро | 15 травня 1973, селище Кути Косівського району. У березні 2022 року був мобілізованим до лав ЗСУ. Служив у 24 окремій механізованій бригаді імені короля Данила. | 30 серпня 2022 | З 30 серпня 2022 року вважався зниклим безвісти. В квітні 2023 ідентифікований при проведенні опізнання тіл, отриманих в результаті пошуку. Загинув під час артилерійського обстрілу поблизу села Новомикола́ївка Миколаївської області [280]. | |||||
8383 | Шеремет Дмитро Миколайович | 15 червня 1996, с. Садів. Гранатометник. | 30 серпня 2022 | Загинув в ході бойового зіткнення та артилерійського обстрілку в районі Новомиколаївки Миколаївської області [281]. | |||||
8384 | Севастьянов Руслан
(«Сева») |
38 років, с. Дубівка Хмельницької області. Закінчив Академію муніципального управління за напрямком юриспунденції. З 2004 року мешкав у Києві. Працював директором регіональних продажів у компанії, що торгує автозапчастинами. Любив спорт, активний відпочинок, риболовлю. Під час повномасштабної війни Руслан захищав Україну у складі спепідрозділу «Відьмак» ЗСУ. Був командиром розвідувальної групи. | 30 серпня 2022 | Помер у шпиталі внаслідок мінно-вибухової травми, яку отримав за тиждень до цього між населеними пунктами Борщів та Слобожанське на Харківщині. Похований на Берковецькому цвинтарі в Києві [282]. | |||||
8385 | Пулик Роман
(«Ярема») |
с. Небилів Івано-Франківської області. Здобув середню освіту. Працював слюсарем на Київщині, згодом почав їздити за кордон – у Чехії влаштувався зварювальником. Був одружений, виховував двох доньок, яким намагався приділяти весь вільний час. Коли почалася повномасштабна війна одразу пішов до військкомату. Спочатку приєднався до лав ТРО, а згодом – потрапив до ЗСУ. Служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка. Пройшов навчання і обійняв посаду гранатометника. Брав участь у боях за Луганщину. | 30 серпня 2022 | Загинув виконуючи бойове завдання в районі села Сухий Ставок на Херсонщині. Похований в рідному селі [283]. | |||||
8386 | Клуб Андрій
(«Дискотека») |
20 серпня 1990, с. Добросин Львівської області. У березні 2015-го був мобілізований до лав ЗСУ. Відтоді вирішив присвятити себе військовій справі. Опанував військовий фах та пройшов шлях від солдата до офіцера. Воював в АТО/ООС на Донбасі. Повномасштабне вторгнення Андрій зустрів на передовій Луганщині. На той момент він був командиром роти у 24-й окремій механізованій бригаді імені короля Данила. | 30 серпня 2022 | Загинув в бою біля села Новомиколаївка на Миколаївщині. Похований 6 травня 2023 року у рідному селі [284]. | |||||
8387 | Омельченко Юрій | 47 років, с. Великомихайлівка Дніпропетровської області. З дитинства жив у селищі Вишневе рідної області. Там закінчив школу і сільськогосподарський технікум. Пройшов строкову військову службу у Військово-Морських Силах ЗСУ. Працював на кінській фермі. Під час повномасштабної війни Юрій приєднався до Збройних Сил України. Воював у лавах 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». | 30 серпня 2022 | Загинув в бою з окупантами за місто Бахмут на Донеччині. Похований в селищі Вишневе Дніпропетровської області [285]. | |||||
8388 | Петрук Володимир | 28 років, м. Жмеринка. Жив у місті Гола Пристань Херсонської області, яке дуже любив. Закінчив Херсонський державний аграрний університет. Довгий час працював за кордоном. У 2020 році повернувся до України і підписав контракт із ЗСУ. Служив у 57-й окремій мотопіхотній бригаді імені кошового отамана Костя Гордієнка. Був гранатометником. З літа 2021-го перебував у зоні проведення ООС в Луганській області. Там і зустрів початок повномасштабної війни. | 30 серпня 2022 | Загинув під час виїзду на бойове завдання біля села Сухий Ставок на Херсонщині. Похований у селі Коростівці Вінницької області [286]. | |||||
8388 | Грубіян Валентин Геннадійович | 04 травня 1993. 24ОМБр імені короля Данила. Солдат. Працював в Києві в ресторанах сушистом. Був найкращим татом і чоловіком. Після повномасштабного вторгнення росії, став добровольцем на захист країни. Без батька залишилась маленька донечка . | 30 серпня 2022 | 30 серпня 2022р. отримав важкі поранення під час бою під Новомиколаївкою, Миколаївська область . Похований 15 лютого 2023р. у Києві на Берковецькому кладовищі 42 ділянка,15 ряд | |||||
8389 | Куб Андрій | с. Добросин Добросинсько-Магерівської громади Львівського району. Командир 7 роти 3 батальйону 24 ОМБР. | 30 серпня 2022 | Загинув у бою 30 серпня 2022 року поблизу населеного пункту Новомиколаївка [287]. | |||||
8390 ... 8391 |
Військовослужбовці ЗС України. | 30 серпня 2022 | (для доповнення за 30 серпня 2022 року) | ||||||
8392 | Свищо Євгеній Юрійович | 3 липня 1995, Закарпатська область. Тривалий час мешкав у смт Катеринопіль на Черкащині. Солдат, стрілець-санітар взводу окремого мотопіхотного батальйону ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив Катеринопільську школу № 1, навчався в Мокрокалигірському профтехучилищі. | 31 серпня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу російських окупантів на Миколаївщині. Похований в смт Катеринополі[288]. | |||||
8393 | Гавура Сергій | 45 років, м. Володимир. До ЗС України призваний у березні 2022 року. | 31 серпня 2022 | Загинув при виконанні бойового завдання[289]. | |||||
8394 | Майоров Максим | 42 роки, м. Мелітополь Запорізької області. Мешкав в с. Мокра Калигірка Черкаської області. Старший солдат, навідник кулеметного взводу 72 ОМБр. Закінчив Мокрокалигірський професійний аграрний ліцей. Довгий час працював будівельником. | 31 серпня 2022 | Загинув від смертельних поранень отриманих внаслідок мінометного обстрілу поблизу села Павлівки на Донеччині. Похований в с. Мокра Калигірка на Черкащині[290]. | |||||
8395 | Андріяш Борис Миколайович |
10 червня 1979, 43 роки, с. Софіївка Золотоніський район Черкаська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). У 1996 році закінчив середню школу. У 1997 році був призваний на військову службу до мотострілецької бригади (НГУ). Працював у Золотоніському лісництві бригадиром. З 2010 року перейшов на будівництво МХП, був водієм, екскаваторником. 17 квітня 2022 року пішов захищати країну. | 31 серпня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в районі м. Авдіївка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[291][292][30]. | |||||
8396 | Золотий Володимир Степанович («Лісовик») |
15 березня 1998, м. Чернівці. Капітан, командир роти танкового батальйону 57 ОМПБр. У 2014 році закінчив загальноосвітній навчальний заклад «Любисток». Навчався на танковому факультеті НАСВ імені гетьмана Петра Сагайдачного. У 2015—2017 роках, у складі зведеного загону НАСВ, брав участь у військових парадах до Дня Незалежності України в м. Києві. Після завершення навчання став командиром взводу новоствореного танкового батальйону, а через чотири місяці отримав посаду командира роти танкового батальйону 57-ї ОМПБр. У 2019 відбув у зону АТО в район Донецького летовища. Після початку повномасштабного вторгнення брав участь в активних бойових діях під Краматорськом, Ізюмом, Сіверськом, Святогірськом, Лисичанськом. | 31 серпня 2022 | Отримав осколкове поранення голови несумісне з життям на Херсонщині. Похорон відбувся 5 вересня 2022 року. Похований на Алеї Слави Центрального кладовища у м. Чернівці. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[293][294]. | |||||
8397 ... 8400 |
Військовослужбовці ЗС України. | 31 серпня 2022 | (для доповнення за 31 серпня 2022 року) | ||||||
Глушко Олександр Миколайович |
Лейтенант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | До 11 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. Похований 11 червня 2022. | ||||||
Жадько Роман Ігорович |
1993, селище Чаплине Синельниківського району Дніпропетровської області. Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 травня 2022 | Загинув під час обстрілу міста Дніпра. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Запорожець Олександр Іванович |
12 травня 1976, село Стара Басань. Старший лейтенант, військовослужбовець НГУ. Воював у батальйоні оперативного призначення НГУ ім. Сергія Кульчицького | 25 травня 2022 | Загинув в боях в селі Студенок Харківської області. Похований на кладовищі хутора Тимки в селі Стара Басань. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Кухар Василь Васильович |
15 квітня 1999, с. Шебутинці. Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). Закінчив Сторожинецький лісовий коледж. | 27 травня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару по полігону Нацгвардії у Дніпрі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Мякушко Андрій Володимирович |
28.11.1991, м. Кривий Ріг. Штаб-сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув від ворожих обстрілів. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295][296]. | ||||||
Пастух Андрій Дмитрович |
23 роки, с. Мирне Одеської області. Старший солдат, військовослужбовець НГУ, проходив службу в одній з військових частин НГУ міста Дніпра. | 27 травня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару по полігону Нацгвардії у Дніпрі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Редька Ігор Миколайович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Семененко Ярослав Миколайович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Семененко Ярослав Миколайович |
2000, с. Дейманівка. Солдат, військовослужбовець НГУ. Закінчив Пирятинську школу № 6, а потім — Березоворудський коледж. Служив у Національній Гвардії України, був призваний восени 2020 року. | 27 травня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару по полігону Нацгвардії у Дніпрі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Семенов Ростислав Володимирович |
Майстер-сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Сотніков Вадим Васильович |
21.05.1991, м. Кривий Ріг. Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). Навчався в Криворізькій гімназії №8. | 29 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Струс Святослав Любомирович |
10 квітня 2003, с. Дичків, Тернопільська область. Солдат, з осені 2021 року військовослужбовець НГУ у Дніпрі. | 27 травня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару по полігону Нацгвардії у Дніпрі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. Похований 3 червня 2022 в рідному селі. | ||||||
Тітов Сергій Володимирович |
9.07.1990. Випускник Балабинського навчально-виховного комплексу-гімназії «Престиж». Учасник АТО з 2014 року у складі одного з добровольчих підрозділів. Після повернення з війни працював фермером. Залишились батьки й двоє рідних братів. Старший солдат, військовослужбовець НГУ. | 10 травня 2022 | Загинув в результаті російського артилерійського обстрілу поблизу м. Оріхів Запорізької області. Похований в селищі Балабине. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Хартанюк Максим Богданович |
22 червня 2002. Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 травня 2022 | Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Холод Вячеслав Андрійович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Хоменко Святослав Ігорович («Свят») |
Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Юнаш Дмитро Анатолійович |
1988, селище Чаплине Синельниківського району Дніпропетровської області. Головний сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 травня 2022 | Загинув внаслідок ракетного удару по полігону Нацгвардії у Дніпрі. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Чайковський Ярослав Сергійович |
11 лютого 2002, с. Обухів. Сержант, військовослужбовець ДПСУ (підрозділ — не уточнено). Закінчив Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету, згодом підписав контракт та служив в 24 прикордонному загоні ім. Героя України старшого лейтенанта Вячеслава Семенова (м.Могилів-Подільський). | 25 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами на території Чернігівської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[295]. | ||||||
Швець Максим Віталійович |
23 роки, с. Довжок Ямпільської громади. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 липня 2022 | Потрапив під ворожий обстріл артилерією поблизу селища Новолуганське, що біля Бахмута Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Гонта Валерій Олександрович («Гонта») |
27 липня 1981, м. Ковель. Навчався в школі №13. Закінчив Ковельський машинобудівний технікум. Вступив до “Правого сектору” і у липні 2014 року вже був на фронті. Боєць з позивним “Гонта” брав участь в боях за Донецький аеропорт. Воював за селище Піски. У 2016 році підписав контракт з ЗСУ, служив в 1-му батайльоні 54 ОМБр. Воював майже рік на Світлодарській дузі. На війні втратив слух, мав важкі поранення. Після демобілізації пережив мікроінсульт. Інвалід ІІ групи, потребував постійного лікування. З початку повномасштабного вторгнення росії знову у бойовому строю. Служив у 14-й окремій механізованій бригаді. Головний сержант 2 розвідувального взводу розвідувальної роти в/ч А1008. | 21 травня 2022 | Загинув біля селища Нагірне Донецької області. Залишилося двоє синів. Похований на Алеї Героїв Ковельського міського кладовища. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[297][298]. | ||||||
Базалевський Володимир Михайлович |
23.01.1981, селище Арбузинка. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Бікус Андрій Миколайович («Нервовий») |
Під час повномасштабної війни чоловік приєднався до ЗСУ. Став бійцем 43-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Тараса Трясила. Був номером обслуги гармати самохідного-артилерійського взводу, старший солдат. | 6 червня 2022 | Загинув час виконання бойового завдання внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Званівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297][299]. | ||||||
Булка Сергій Вікторович |
07.07.1976, м. Бобруйськ Білоруської РСР. Пізніше сім’я переїхала на Чернігівщину в с. Анисів. У 1993 році вступив на факультет комп’ютерних технологій Чернігівського політехнічного інституту, а здобувши освіту, почав працювати за спеціальністю в різних організаціях Чернігова. В 1997 одружився і переїхав до Києва. В 2014-му активно волонтерив і допомагав війську. В 2020-му переїхав з родиною в Бориспіль. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 6 червня 2022 | Загинув час виконання бойового завдання внаслідок ворожого артилерійського обстрілу поблизу села Званівка на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297][300]. | ||||||
Воробей Василь Іванович |
51 рік, м. Рівне. В 2014-му служив в АТО. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 13 червня 2022 | Загинув у населеному пункті Павлівка Донецької області від кульового поранення. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297][301]. | ||||||
Кіндзерський Михайло Леонідович |
с. Мала Зелена, Чемеровецької територіальної громади. Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297][302]. | ||||||
Кляпка Іван Іванович |
1976, Рокитнянська селищна громада. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Крук Віктор Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Ліскевич Олександр Васильович |
14 березня 1984, с. Дивень, Рівненська область. Навчався у Дивенській школі, згодом – у Великомежиріцькій. До лав Збройних Сил України був призваний у березні 2022. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 28 червня 2022 | Загинув біля населеного пункту Новоукраїнка Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Опалько Микола Миколайович |
1990, с. Масевичі, Рокитнівська селищна громада. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 21 червня 2022 | Загинув на Донеччині внаслідок мінно-вибухової травми несумісної з життям. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Пронцевич Олександр Іванович |
1972, с. Тоболи. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 30 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Савченко Дмитро Олегович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Степанюк Сергій Миколайович |
56 років, с. Синів, Рівненська область. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 13 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. | ||||||
Чирка Євгеній Володимирович |
48 років, м. Рівне. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). до війни він працював на підприємстві "Азот". Боронити Україну вперше пішов іще у 2015-му. | 20 травня 2022 | Отримав мінометне поранення 2 травня на Донеччині і перебував у госпіталі в Дніпрі, під наглядом лікарів. Але, на жаль, травма, завдана мінометом, була настільки складною, що 20 травня Євгеній помер.. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[297]. Похований у Рівному кладовищі "Нове" [303]. | ||||||
Щепін Юрій Анатолійович |
23 квітня 1991, м. Здолбунів. Навчався у міській школі №6, згодом у Здовбицькій ЗОШ І-ІІІ ст, адже родина переїхала жити у Здовбицю. По закінченню школи працював за кордоном. 6 березня 2022 мобілізований до лав ЗСУ. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 червня 2022 | Загинув в Донецькій області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований на кладовищі міста Здолбунів [297]. | ||||||
Жуков Олександр Олександрович |
с. Ольгопіль, Вінничина. Молодший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 травня 2022 | Загинув під час артилерійського обстрілу біля села Новогригорівка на Миколаївщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[304]. | ||||||
Качур Герман Миколайович |
Кіровоградська область. Молодший сержант, військовослужбовець підрозділу 59 ОМБр. Мав дві вищі освіти, володів декількома іноземними мовами. | 26 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[304]. | ||||||
Мерва Валерій Васильович |
29 березня 1990, м. Крижопіль Вінницька область. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 травня 2022 | Загинув під час танкового обстрілу в районі населеного пункту Оленівка Миколаївської області 26 травня 2022 року. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[304]. Його відзнака буде зберігатись в Музеї Бойової слави Крижопільського ліцею № 2, поряд з орденом «За мужність» ІІІ ступеня, яким захисник нагороджений посмертно. Адже родини в полеглого бійця не було. | ||||||
Шапошник Владислав Сергійович |
1996, с. Чарівне, Кіровоградська область. Старший матрос, військовослужбовець підрозділу ВМС ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[304]. | ||||||
Басараб Олексій Вікторович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Бойко Володимир Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Буляк Юрій Миколайович |
Листопад 1981, м. Львів. Навчався у середній загальноосвітній школі № 90 м. Львова. Закінчив державний навчальний заклад «Львівське вище професійне політехнічне училище» за спеціальністю «маляр-штукатур». Після завершення навчання проходив військову службу у місті Бродах Львівської області. У 2014-2015 роках захищав Батьківщину у зоні проведення АТО. У мирний час працював у охоронних структурах міста Львова. | 12 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Варнавський Віталій Сергійович |
30 грудня 1993. Солдат, військовослужбовець підроздіду 72 ОМБр. | 12 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Душка Володимир Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Здендяк Михайло Павлович |
49 років, м. Дрогобич. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Працював у Дрогобицькому ДЕПО та відділенні Укрпошти. | 29 червня 2022 | Загинув біля Сіверськодонецька . Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Калин Андрій Степанович |
25 листопада 1982, м. Івано-Франківськ. Солдат, військовослужбовець підрозділу 80 ОДШБр. Навчався в ліцеї № 24 міста Івано-Франківськ. | 26 червня 2022 | Загинув біля села Підлісне на Луганщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Лузік Максим Ігорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Мініннік Валерій Анатолійович |
c. Крюкове. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 липня 2022 | Загинув під час обстрілу поблизу села Вершина Бахмутського району Донецької області Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305]. | ||||||
Молдован Юрій Володимирович |
37 років, с. Крутеньки, Чернівеьцка область. Ветеран АТО. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув внаслідок мінометного обстрілу на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305][306]. | ||||||
Павлюк Сергій Володимирович («Сірко») |
1991, с. Озеро. Солдат, гранатометник ДШБ 80 ОДШБр. Випускник 2008 року Озерської ЗОШ І-ІІІ ст. У 2014 році Сергій вперше пішов добровольцем боронити країну в складі 80 ОДШБр. Служив в Луганській області (Щастя, Кримське). 28 лютого 2022 року знову мобілізувався. Знову Луганщина і своя частина. | 26 червня 2022 | Загинув від уламкових поранень 26 червня поблизу села Підлісне, Сіверодонецького району. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305][307]. | ||||||
Ревенко Олександр Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Почесний Громадянин міста Івано-Франківська | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[305][308]. | ||||||
Шмілик Геннадій Олександрович |
Вересень 1990, м. Житомир. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Закінчив житомирську ЗОШ № 30. | 21 червня 2022 | Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Загинув від осколкового поранення внаслідок артобстрілу. Похований у Житомирі 27 червня [305]. | ||||||
Болобков Сергій Славікович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[309]. | ||||||
Бур’ян Роман Святославович |
с. Витків. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[309]. | ||||||
Кроль Олександр Сергійович |
10 вересня 1993, м. Полтава. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 26 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований у Полтаві 27 червня [309]. | ||||||
Михайлов Денис Юрійович («Мішаня») |
03.02.1986, м. Рубіжне. Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). З 2008 року служив у лавах НГУ. Пройшов шлях від звичайного військовослужбовця до першого заступника командира - начальника штабу стрільцького батальйону з КЕОП та ОГП окремого Слов'янського полку. У 2014 році тримав оборону міста Рубіжного та потрапив у полон до бойовиків. Завдяки рішучім діям підрозділів НГУ був звільнений з полону. З першого дня повномасштабного російського вторгнення знову був на захисті України та рідного міста. | 25 травня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання в селищі Синецький Сєвєродонецького району Луганської області.. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[309][310]. | ||||||
Нгуєн Ван Мінь |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[309]. | ||||||
Тімаков Андрій Миколайович («Кеп») |
15 березня 1982, м. Кривий Ріг. Солдат, служив у складі Національної гвардії України, у 32-му полку. | 9 червня 2022 | Загинув неподалік населеного пункту Велика Новосілка Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[309][311]. | ||||||
Єфременюк Віталій Ігорович («Граф») |
31 рік, с. Вінницькі Хутори. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Брав участь у боях на сході України в складі 91 ОПОЗ. Нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеняУказ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 575/2015 «Про відзначення державними нагородами України». | 22 червня 2022 | Підірвався на міні 22 червня 2022 року під час виконання бойового завдання в районі села Куземин на Сумщині[312]. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» I ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Вестімов Ігор Сергійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Борсук Валерій Юрійович |
с. Мигове, Чернівецька область. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Демяненко Артем Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Кабановський Володимир Олександрович |
Штаб-сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Король Олександр Іванович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Кузьмич Руслан Васильович |
1984, Любешів, Волинь. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 21 липня 2022 | Загинув в результаті ворожого обстрілу під час виконання бойового завдання на території Харківської області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313][314]. | ||||||
Кунін Семен Валерійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Неборачко Дмитро Миколайович |
Сержант, військовослужбовець 72ОМБр. Долучився до лав ЗСУ 1 травня 2022. Був командиром міномета 1-го батальйону. | 18 червня 2022 | Загинув внаслідок авіаційного удару в місті Торецьк Бахмутського району. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Пономарьов Михайло Вікторович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Старцев Андрій Петрович |
Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Телішевський Василь Ярославович |
19 березня 1981, м. Збараж. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 липня 2022 | Загинув 17 липня 2022 року на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Трохименко Микола Вікторович |
22.05.1977, с. Нова Маківка. Сержант, командир міномета 2-ї мінометної батареї 1-го механізованого батальйону в/ч А2167 | (дата підлягає уточненню) | Загинув у м. Торецьк Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | ||||||
Ушкевич Сергій Володимирович
(«Золотий») ||1995, с. Озерна, Тернопільська область. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено).||17 липня 2022||Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[313]. | |||||||||
Свистак Тарас Володимирович |
7 березня 1997, с. Садів Торчинської громади. Капітан, військовослужбовець 14ОМБр. Навчався у Львівській академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Одразу після закінчення навчання відбув у зону проведення ООС. Побратими розповіли, ціною власного життя з пораненням вивіз з-під обстрілів мінімум 45 захисників. | 16 травня 2022 | Загинув від артилерійського обстрілу. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[315][316]. | ||||||
Марченко Володимир Михайлович |
23 лютого 1988, с. Мильники (колишня назва с. Григорівка) на Ніжинщині. Підполковник, з 2019 командир аеродрому Канатове наподалік міста Кропивницький. | 23 липня 2022 | Загинув на аеродромі Канатове від обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[315]. | ||||||
Бережняк Віталій Олександрович |
с. Олійники. Солдат, був командиром відділення ЗСУ та кулеметником. | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Дзобак Юрій Іванович |
1976. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Ісіченко Борис Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Компанієць Олександр Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Костюченко Юрій Георгійович («Кіт») |
13 листопада 1984. Старший сержант, 4 стрілецької роти 86 ОБТрО. У 2007 році вступив до Хмельницького інституту соціальних технологій. У 2012 році здобув освітній ступінь «бакалавр» за фахом психолога. | 28 квітня 2022 | Загинув в бою в Харківській області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317][318][319]. | ||||||
Макаренко Назар Олегович |
21 березня 1997, м. Хмельницький. Навчався в СЗОШ №6. Закінчив Кам’янець-Подільське вище військово-інженерне командне училище. У 2018 році закінчив Хмельницький національний університет за спеціальністю фізичний реабілітолог. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Батько Олег Макаренко воює ще з 2014-го, син – з початком повномасштабної війни 24 лютого. | 25 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Рішенням Хмельницької міської ради від 23.09.2022 року присвоєно звання «Почесний громадянин Хмельницької міської територіальної громади» [320][317]. | ||||||
Поліщук Віталій Васильович |
31 січня 1990, м. Хмельницький. Навчався у Хмельницькій ЗОШ №12 та Хмельницькому національному університеті. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Поліщук Ігор Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Попцов Олександр Дмитрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Пузанков Олександр Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Тимець Микола Олександрович |
с. Ріпна, Хмельниччина. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 10 травня 2022 | Загинув 10 травня під час артилерійського обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317][321]. | ||||||
Ткачук Олег Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Шевчук Василь Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Шпірін Дмитро Вікторович |
10 вересня 1978, м.Київ. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 12 травня 2022 | Загинув біля села Трипілля Бахмутського району. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[317]. | ||||||
Горбик Олександр Володимирович |
8 грудня 1978, м. Лубни. Закінчив школу № 2, потім Київський транспортний університет, служив у 101-й бригаді тероборони, лейтенант. | 7 травня 2022 | Загинув від поранення після артилерійського обстрілу в районі Костянтинівки, що на Донеччині. Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[317]. | ||||||
Козурак Василь Васильович |
16 листопада 2001, Рахівська громада. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[322][317]. | ||||||
Морочило Андрій Юрійович |
16 березня1998, Рахівська громада.Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 14 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[322][317]. | ||||||
Услебер Олександр Йосипович |
2 жовтня 1983. Солдат, водій 2 стріл. відділення 3 стр. взводу, 1 стріл. роти, в/ч А 7084. | 12 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[317][323]. | ||||||
Матвєєв Ігор Ігорович |
Майор, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Пугач Ігор Олександрович | 13 грудня 1979. Майор, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 29 червня 2022 | В ніч з 28 на 29 червня в ході запеклого бою його бійці знищили танк, три БМП, два бронетранспортери, один з яких на особистому рахунку майора, та близько взводу живої сили противника. Мовою військових це називається просто і буденно – «виконували поставлені завдання з оборони визначеної позиції». Коли лобова атака ворогів захлинулася, ті відкотились назад, але їх міномети і ствольна артилерія почали стріляти з небувалою досі силою. В результаті цього вогневого урагану загинули майор Пугач і ще кілька військових. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[324][325]. | ||||||
Селідбовський Ігор Ігорович |
12 березня 1988, с. Мар’янівка. Навчався в середній Кунянській школі. 3 2015 року навчався в Богорочанській спортивно-військовій школі на сапера, після закінчення якої у 2020 році вступив до Харківської військової академії НГУ. Підполковник, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 червня 2022 | Загинув недалеко від Харкова. Похований у м. Калинівка, де він тривалий час проходив службу та проживав з родиною. Нагороджений орденом «За мужність» II ступеня (посмертно)[324][326]. | ||||||
Антоненко Дмитро Олександрович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Безима Іван Анатолійович |
12 травня 1994. Навчався у Нововодолазькому ліцеї №3. Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув внаслідок тяжкого поранення під селищем Козача Лопань Дергачівської громади. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324][327]. | ||||||
Бичков Олександр Денисович |
6 березея 2003. Солдат, стрілець (помічник кулеметника) 3 відділення 2 взводу оперативного призначення роти оперативного призначення, 3 батальйону оперативного призначення, військової частини 3017 | 27 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324][328]. | ||||||
Бурих Богдан Михайлович |
17 червня 1996. Старший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 28 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Бусяк Владислав Юрійович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 28 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Голозубов Руслан Анатолійович |
24 роки, Харківська область. Старший лейтенант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324][329]. | ||||||
Гончаренко Владислав Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Демченко Микола Юрійович |
Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Костюченко Максим Михайлович |
Старший солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Кофанов Данило Сергійович («Кефір») |
30.10.2000, с. Одноробівка Харківської області. Після закінчення школи вступив до Харківського державного автомобільно-дорожнього коледжу. Навчався за спеціальністю «Будівництво та цивільна інженерія». Молодший сержант, служив у 3-ій бригаді оперативного призначення (в/ч 3017) за контрактом. | 28 червня 2022 | Загинув поблизу села Дементіївка на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324][330]. | ||||||
Коханов Артем Юрійович |
22 грудня 1994, московія. Все життя прожив в Україні в с. Великоцьк Луганської області. Закінчив Великоцький ЗЗСО І-ІІІ ступенів, де працювала його мама вчителем. Потім вступив до будівельного коледжу в місті Луганськ. Пізніше переїхав до Харкова, де і працював до початку повномасштабного вторгнення. В березні 2022 року вступив добровольцем до лав НГУ. Солдат, військовослужбовець 5 ОБр НГУ. | 17 червня 2022 | Загинув поблизу міста Балаклія. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324][331]. | ||||||
Мельник Марко Володимирович |
22 липня 2003, с. Козачі Лагері Олешківського району Херсонської області. Після закінчення 9 класів Козачелагерської загальноосвітньої школи І-ІІІ ст. поступив до Олешківського професійно-технічного ліцею, який закінчив у червні 2021 року де здобув професію «Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування» 4 розряду. Солдат, кулеметник 2-го відділення 2-го взводу оперативного призначення 3-го батальйону оперативного призначення Національної гвардії України. | 27 червня 2022 | Загинув в районі населеного пункту Дементіївка Харківської області. Під час виконання бойового завдання з проведення розвідки в районі населеного пункту Дементіївка Дергачівського району Харківської області, де у складі бойової групи потрапив під ворожий артилерійський обстріл.Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно). Похований в місті Харків на Алеї Слави [324][332]. | ||||||
Печерський Андрій Сергійович |
27 січня 2001. Молодший сержант, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | 27 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Шевченко Олександр Валерійович |
Солдат, військовослужбовець НГУ (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Сємак Олександр Олексійович |
Хутір Шевченко Донецької області. 35 років пропрацював на ДП "Шахтоуправління Південнодонбаське №1" міста Вугледар, на посаді електро-слюсар підземний 5-го розряду. Ветеран праці. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації Олександр Сємак став на захист нашої країни. Проходив військову службу у 10-му мобільному прикордонному загоні Державної прикордонної служби України на посаді старшого солдата. Брав участь у боях за Лиман та Сєвєродонецьк. Після 24-го лютого родина Олександра Сємака переїхала до Львова. | 14 червня 2022 | Загинув в боях за Лиман та Сєвєродонецьк. Похований у Львові. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[324]. | ||||||
Романенко Ігор Васильович | 2 жовтня 1999, м. Знам’янка. В малому віці хлопець разом з родиною переїхав до села Петрове. Навчався в ліцеї «Гармонія» Знам’янської міської ради. По закінченню школи вступив до Одеської військової академії. Молодий випускник академії одразу був призначений командиром десантно-штурмового взводу 3-ї десантно-штурмової роти 1-го десантно-штурмового батальйону, 80ОДШБр. Лейтенант, військовослужбовець 80ОДШБр. | 20 липня 2022 | Загинув біля населеного пункту Спірне Донецької області. Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[333]. Похорон відбувся 25 липня [334][335][336] | ||||||
Бєлаш Віктор Олександрович |
24 вересня 1983, м.Тернівка, Дніпропетровська область. Закінчив тернівську загальноосвітню школу №7. Працював машиністом електровозу на ш.Тернівська ДТЕК «Павлоградвугілля». Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][337]. | ||||||
Білецький Артем Валерійович («Бєля») |
1995. Закінчив Першотравенську ЗОШ № 2, потім гірничій ліцей. Працював машиністом електровоза на шахті «Степова». 25 лютого 2022 року, мобілізований до лав 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Отримав посаду гранатометника. | 15 червня 2022 | Загинув під час ворожого обстрілу в районі села Курульки на Харківщині Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][338][339]. | ||||||
Бондаренко Євген Олександрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Волошин Олександр Григорович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Герус Юрій Миколайович («Юзік») |
13 квітня 2001, Суховоля.Старший солдат, 72ОМБр. Після початку повномасштабного вторгнення захищав Київщину, а саме Мощун та Чорнобиль. | 28 липня 2022 | Загинув рятуючи побратима в селі Залізне біля Торецька. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Заботін Олександр Володимирович |
1998, 24 роки, м. Верхівцеве. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 30 липня 2022 | Загинув на Харківщині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][340]. | ||||||
Костюк Валентин Михайлович |
32 роки. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Спочатку строкова служба на корветі "Луцьк", пізніше участь у міжнародній миротворчій операції в Лівії, згодом, ще до початку АТО, став контрактником ЗСУ. | 24 травня 2022 | Загинув на полі бою під час артилерійського обстрілу поблизу Авдіївки на Донеччині.. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][341]. | ||||||
Леонт’єв Юрій Валерійович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Логвин Михайло Васильович («Логан») |
27 років, с. Могилів Дніпропетровської області. У 2013 році закінчив школу та вступив до Кам’янського хіміко-технологічного коледжу. У 2016-2018 роках проходив строкову військову службу. В 2019 році закінчив Дніпровський державний технічний університет. Тривалий час працював за кордоном. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 27 липня 2022 | Загинув поблизу села Петрівка на Харківщини під час виконання бойового завдання. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][342]. | ||||||
Осінчук Василь Васильович |
12 червня 1993, с. Невиці. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Був випускником Нивицької школи, що на Львівщині. Виріс у багатодітній сім`ї: був четвертою дитиною в родині. Рано залишився без батьків. У 2014 році пішов воювати в АТО, де отримав поранення, а після лікування знову повернувся на війну. | 17 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][343]. | ||||||
Петін Георгій Тамазович |
14.09.1994. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][344]. | ||||||
Примха Семен Сергійович («Мішаня») |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув від підриву на ворожій міні. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][345]. Похований на Чаплинському кладовищі. | ||||||
Пупченко Сергій Миколайович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Сабадаш Олег Анатолійович |
40 років, Кіровоградська область. Закінчив Олександрійський колегіум, навчався у Національному технічному університеті "Харківський політехнічний інститут". Жив у місті Люботин Харківської області. Був одружений. Захищав Україну з 2014 року. Старший солдат. | 30 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333][346]. | ||||||
Столєтніков Володимир Сергійович |
14 червня 1989. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 30 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Удовиченко Олександр Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Харечко Валентин Володимирович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Шумський Олексій Павлович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[333]. | ||||||
Берлявський Олександр Анатолійович |
Полковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[333]. | ||||||
Кравець Вадим Миколайович |
Майор, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[333]. | ||||||
Миргородський Олексій Вікторович |
Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[333]. | ||||||
Черній Олександр Петрович |
Полковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[333]. | ||||||
Шоломій Іван Іванович |
Полковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[333]. | ||||||
Сафонов Юрій Вікторович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни» (посмертно)[333]. | ||||||
Комісаров Сергій Іванович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[69]. | ||||||
Тимофеєв Димитрій Володимирович |
Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» II ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Гаврилюк Вадим Володимирович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Козін Євгеній Вікторович |
27 листопада 1971. Старший лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 7 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Павук Віктор Іванович |
Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Цурков Ярослав Геннадійович |
Народився в с. Українське Орільського старостинського округу Лозівської громади. Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). Повний кавалер ордена «За мужність»[348][349]. | 29 червня 2022 | Під час артилерійського обстрілу в районі населеного пункту Рубіжне в ході виконання бойового завдання захисник отримав поранення несумісне з життям [350]. Нагороджений орденом «За мужність» I ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Авчінніков Данило Сергійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Войчук Віктор Леонідович |
1962. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 3 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Галета Вадим Миколайович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Дем’янюк Михайло Леонідович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Забабурін Віталій Володимирович |
15 січня 1996. Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 17 травня 2022 | Загинув в в селищі Керамік Ясинуватського району Донецької області. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347][351]. | ||||||
Івченко Олександр Борисович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Карпович Артем Михайлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Кір’ян Олег Васильович |
Старшина, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Ковальчук Валерій Павлович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Колесник Сергій Євгенович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Кураксін Владислав Андрійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Кутья Віктор Анатолійович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 21 червня 2022 року | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Левківський Дмитро Миколайович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Лоткер Павло Валерійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Михайловський Віталій Валентинович |
1988, Козятин. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347][352]. | ||||||
Назаров В’ячеслав Сергійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Неустроєв Сергій Олександрович («Святий») |
31 рік, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області. Закінчив місцеву дитячо-юнацьку спортивну школу №3. З дитинства займався спортом, любив плавати, бігати та грати в шахи. Працював на «АрселорМіттал Кривий Ріг». Молодший сержант, 60ОМБр | 12 червня 2022 | Загинув під час виконання бойового завдання на Херсонщині від мінометного обстрілу. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347][353]. | ||||||
Онуфрійчук Олександр Миколайович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Прокопець Сергій Миколайович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Розпутній Олександр Савович |
23 січня 1966, с. Бирюки. Старшина, 114ОБТО. | 3 червня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Руденко Микола Володимирович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Терещенко Сергій Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Хряков Сергій Миколайович |
8.06.1986 в селі Розсохувате Охтирського району Сумської області. У 2004 році закінчив Лебединське ВПУ Лісового господарства. З 2010 року його доля була пов’язана з містом Чугуїв. У цьому році він розпочав свою службу у складі 92-ї окремої механізованої бригади на посаді сержанта з матеріального забезпечення роти радіаційного, хімічного, біологічного захисту. Разом зі своїми побратимами з 2014 року брав участь в АТО/ООС. Був нагороджений нагрудним знаком «Іловайськ 2014». З початком повномасштабного вторгнення російських військ в Україну він у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка (в/ч А0501) захищав місто Харків, брав участь у визволенні селища Рогань. Головний сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 30 червня 2022 | Підірвався на ворожій міні між населеними пунктами Перемога та Кутузівка Харківської області. Поховали Сергія 05.07.2022 на місцевому кладовищі села Грінченкове. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347][354]. | ||||||
Цегельник Олександр Володимирович |
27 вересня 1975, селище Білики Кобиляцького району. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 20 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Чехович Петро Анатолійович |
24 лютого 1984, м. Фастів. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 9 березня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Штопенко Микола Анатолійович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Шурабура Микола Миколайович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347]. | ||||||
Юзва Анатолій Анатолійович |
10.01.1975. Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 2 травня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[347][355]. | ||||||
Візавицький Георгій Олександрович |
Лейтенант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Волгін Сергій Леонідович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Дутчишин Володимир Станіславович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Морозов Віталій Іванович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Остроух Володимир Васильович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Пєнкін Віталій Тимофійович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Підлісний Віктор Михайлович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Похиленко Юрій Миколайович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Терешко Олександр Ігорович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Червоний Дмитро Іванович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Черненко Ігор Олегович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений медаллю «За військову службу Україні» (посмертно)[347]. | ||||||
Грабовський Микола Миколайович |
Молодший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | ||||||
Жуков Павло Ігорович |
Сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | ||||||
Коваленко Ігор Олександрович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | ||||||
Кургаєв Богдан Анатолійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | ||||||
Музичко Олександр Миколайович |
1990. Старший солдат, 72ОМБр | 6 липня 2022 | Загинув в селі Кодема на Донеччині. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[356]. | ||||||
Лиходід Максим Петрович |
м. Одеса. Учасник АТО. Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | 29 липня 2022 | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[118]. | ||||||
Чаус Юрій Васильович |
Підполковник, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «Богдана Хмельницького» III ступеня (посмертно)[118]. | ||||||
Барін Євген Анатолійович |
1988. Старший сержант, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118][357]. | ||||||
Кіндер Вячеслав Юрійович |
У 2015-2016, 2018 роках брав участь в АТО/ООС. Капітан, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | ||||||
Передерій Віталій Валерійович |
Старший солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | ||||||
Погорелов Валерій Олександрович |
Солдат, військовослужбовець ЗС України (підрозділ — не уточнено). | (дата підлягає уточненню) | Загинув в боях з російськими окупантами в ході відбиття російського вторгнення в Україну (місце — не уточнено). Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118]. | ||||||
Чухряєв Андрій Олександрович («Чух») |
21 липня 1986, м. Кропивницький. У 1993 році вступив до першого класу міської школи №31. Після закінчення школи вступив до Харківського національного університету внутрішніх справ Кіровоградського юридичного інституту. Певний час працював у Ленінському РВ міліції, у відділі розшуку та слідства. Свій перший бойовий досвід він отримав у Правому секторі, в батальйоні ДУК у 2014-му. З 2015 року воював у складі батальйону «Айдар». За роки війни побував у Пісках, Тоненькому, Опитному, Авдіївці. Старший солдат гранатометного відділення, командир протитанкового взводу роти вогневої підтримки | 8 травня 2022 | Загинув потрапивши під обстріл реактивної системи залпового вогню «Град» визволяючи село Павлівку, Волноваського району, Донецької області. Похований у місті Кропивницькому на Алеї Слави. Нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[118][358]. |
- 16 квітня 2022 року, Президент України Володимир Зеленський під час інтерв'ю телерадіокомпанії CNN повідомив, що у війні з російськими окупантами загинуло від 2500 до 3000 українських військових[359].
- 11 травня 2022 року, в ході спеціального брифінгу офіційних представників Сил оборони України, начальник оперативного управління штабу управління Нацгвардії України Олексій Надточий, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати Національної гвардії України під час виконання бойових завдань склали: безповоротні втрати — 501 військовослужбовець, санітарні втрати (зазнали поранень) — 1697 військовослужбовців[360].
- 14 липня 2022 року, в ході спеціального брифінгу, директор Департаменту організації заходів цивільного захисту ДСНС Віктор Вітовецький, вперше з початку війни, назвав втрати, які відомство зазнало в ході російського вторгнення в Україну. За його словами, втрати ДСНС під час виконання службових обов'язків склали: загиблі — 41 рятувальник, травмовані (зазнали поранень) — 131 рятувальник, полонені — 6 рятувальників[361].
- 22 серпня 2022 року, Головнокомандувач Збройних Сил України Валерій Залужний повідомив, що в ході повномасштабної війни з Росією загинули близько 9000 українських військовослужбовців[362][363].
- «Таблиця/Список загиблих» буде наповнюватися та корегуватися по мірі можливості за надходженням відповідної інформації, яка постійно змінюється в результаті інтенсивності бойових дій (посилання — тільки на офіційні та перевірені джерела)
- Див. розділ «Обговорення».
- Відомості з Указів Президента України «Про присвоєння звання Герой України», «Про відзначення державними нагородами України» доповнювати в кінці основної Таблиці, з подальшим уточненням соц.-демографічними даними загиблих Героїв і рознесенням записів за відповідними датами!
Втрати силових структур поза умовами служби під час російського вторгнення в Україну (2022)
[ред. | ред. код]Лобанов Юрій Володимирович, 29.04.1973, мешканець м. Ковеля Волинська область. Учасник АТО/ООС. Військовослужбовець в/ч 9938 Луганського прикордонного загону ДПСУ. В липні 2022 року вийшов з пекла навколо міст Лисичанська, Слов'янська, Севєродонецька. Перебував в м. Ковелі з метою підлікуватися, відновитися і знову повернутися на передову. Батько загиблого старшого лейтенанта Єгора Лобанова, який героїчно загинув поблизу м. Токмак Запорізької області. Загинув 13 серпня в ДТП на Закарпатті. Похований 16 серпня в м. Ковелі[364].
Кисляк Юрій Якович, 29.05.1978, мешканець м. Ковеля Волинська область. Учасник АТО/ООС. Військовослужбовець в/ч 9938 Луганського прикордонного загону ДПСУ. В липні 2022 року вийшов з пекла навколо міст Лисичанська, Слов‘янська, Севєродонецька. Перебував в м. Ковелі з метою підлікуватися, відновитися і знову повернутися на передову. Загинув 13 серпня в ДТП на Закарпатті. Похований 16 серпня в м. Ковелі[364].
Наконечний Олександр Семенович, мешканець м. Кропивницького. Учасник АТО/ООС. Підполковник, начальник УСБУ в Кіровоградській області (з 16 січня 2021 року). Закінчив Національну академію СБУ. До призначення на посаду в м. Кропивницькому працював в УСБУ в Вінницькій області, у відділі контррозвідки (м. Київ), потім тривалий час - у підрозділі главку СБУ з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. З посиланням на відомості правоохоронців, які були особисто знайомі із загиблим, загиблий з першого дня російського вторгнення в Україну працював без вихідних. 20 серпня, близько 22:25, був знайдений мертвим за місцем свого проживання в м. Кропивницькому. Кропивницька спеціалізована прокуратура у військовій та оборонній сфері внесла до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за фактом загибелі начальника УСБУ в Кіровоградаській області (ч. 1 ст. 115 КК України)[365][366][367].
Померлі та вбиті демобілізовані учасники АТО/ООС під час російського вторгнення в Україну (2022)
[ред. | ред. код]Горліковський Віталій, смт Благодатне Володимирський район Волинська область. Учасник АТО в 2014–2015 роках. Військову службу проходив в зенітно-ракетному полку. Помер в результаті серцевого нападу (місце — не уточнено). Похований в смт Благодатному[368].
- ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
- ↑ 01.08.22 Ще одна болюча втрата…
В 2014-му русня відібрала в Тіма дім і Донецьк, а сьогодні — життя - ↑ Із Одеського району загинув розвідник-кулеметник Хлівчук Вадим
- ↑ На Харківщині загинув український воїн з «Карпатської Січі» Антон Нікулін
- ↑ "Це не війна, а спецоперація": на Полтавщині священник довів до сліз матір захисника України. Відео
Максим Щерба ... віддав серце за Україну! - ↑ Шевчук, Богдана (7 серпня 2022). У Луцьку попрощалися із загиблим військовослужбовцем Валерієм Федюком. Суспільне Луцьк. Архів оригіналу за 10 червня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Олександр Панас.
- ↑ «Ніколи не ховався, кулі ворожі зневажав»: у боях на Донбасі загинув командир підрозділу «Карпатська Січ»
- ↑ С погибшими украинскими защитниками Андреем Жованыком и Юрием Коваленко простились на Майдане Незалежности. ВИДЕО+ФОТОрепортаж
- ↑ Клим, Ольга (2 серпня 2022). У бою з окупантами загинув колишній голова Тлумацької громади Роман Круховський. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 19 березня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Невимовна втрата для кожного з нас…
- ↑ Указ Президента України від 3 травня 2022 року № 295/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ На Катеринопільщині прощалися з бійцем, нагородженим орденом «За мужність». Вісті Черкащини. 8 серпня 2022. Процитовано 8 серпня 2022.
- ↑ Указ Президента України № 729/2022 від 20 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В важкому бою за Незалежну Україну загинув боєць 2 роти ССО «А***»Київ» , Ярослав Федьків, Сокіл.
- ↑ а б Рішення Тернопільської міської ради від 22 серпня 2022 року № 8/п17/02 «Про нагородження відзнаками Тернопільської міської ради».
- ↑ Указ Президента України № 864/2022 від 12 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 14 березня 2015 року № 144/2015 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б Указ Президента України № 580/2022 від 15 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Это был ты, брат. Все это время это был ты. (рос.)
Загинув Ден…
Воїн ЗСУ розповів, як потрапив з Майдану на фронт: відео сповіді. 22.02.2020, 06:20
«Ми 5 років лили кров за Україну не для того, щоб її зараз втратити» — боєць «Чорних запорожців». 18.04.2019, 14:38
На Полтавщині поховають загиблого на війні Дениса Хільченка. 06.08.2022, 10:28 - ↑ З сумом та болем ми прощаємось із своїм побратимом…
Захищаючи Україну, загинув шахтар із Львівщини Євгеній Созанський
Захищаючи Україну від окупантів, загинув воїн зі Львівщини Євгеній Созанський
На війні з рф загинув шахтар із Львівщини
На фронті загинув шахтар із Львівщини Євгеній Созанський
У боротьбі з російським агресором загинув на захисті України машиніст гірничих виїмкових машин шахти «Великомостівська» Євгеній Созанський - ↑ ЗАХИЩАЮЧИ УКРАЇНУ, ЗАГИНУВ ШАХТАР ІЗ ЛЬВІВЩИНИ ЄВГЕНІЙ СОЗАНСЬКИЙ.
- ↑ Під час виконання бойового завдання на Миколаївщині загинув смілянин Нікіта Жевнов. Прочерк. 7 серпня 2022. Процитовано 7 серпня 2022.
- ↑ На Донеччині загинув військовий з Прикарпаття Ярослав Федьків
- ↑ Під час ворожого обстрілу у Торецьку загинула поліцейська. Їй було 42 роки. 04.08.2022, 18:06
- ↑ Поблизу Бахмута загинув воїн із Калинівської ОТГ
У боях під Бахмутом від отриманих поранень загинув воїн із Київщини
Калинівська громада знову у скорботі... - ↑ Указ Президента України № 783/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Тарутинська громада попрощалася з Героєм. 18.08.2022
В Болградському районі провели в останню путь загиблого Героя. 19.08.2022 - ↑ Десантник Віталій Пишняк загинув 4 серпня 2022 року у бою з російськими окупантами біля села Долина Донецької області. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ а б в г вічно-у-памяті-міської-громади. Архів оригіналу за 13 серпня 2023. Процитовано 12 жовтня 2023.
- ↑ а б Євген, Кудлай. Шосткинщина прощалася з захисниками України Олександром Бабанським і Віктором Дзюбою — SumyToday. sumy.today (укр.). Процитовано 20 березня 2024.
- ↑ Олексій Близнюк.
- ↑ Ех, «Прапор»…
- ↑ На війні загинув кам`янчанин Олександр Лисенко.
Захищаючи Україну від окупантів, загинув кам’янчанин Олександр Лисенко. 09.08.2022 - ↑ Указ Президента України № 818/2022 від 1 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 689/2022 від 6 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Захищаючи Україну від загарбників загинув Герой із Буковини.
- ↑ Дмитро Кожокарь.
- ↑ Указ Президента України №305/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 25 травня 2023. Архів оригіналу за 7 жовтня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Мій син!!!
Едік … вибач…
Мій янгол, тепер назавжди, носить форму ЗСУ
Втрата Героя: загинув житель Новодністровська, стрілець-санітар штурмового батальйону Едуард Голенок | Новини Буковини
Окупанти вбили митця і військового медика із Буковини Едуарда Голенка - ↑ Олександр Попов — Герой сучасності і я розповім про нього кілька слів
У боях за Бахмут загинув боєць ДУК Олександр Попов із Кам'янця-Подільського, що воював з 2014-го
В боях за Бахмут загинув Олександр Попов з Кам'янця-Подільського
Хмельниччина втратила ще одного захисника — в боях за Бахмут загинув Олександр Попов, «Дракон» - ↑ Вічна пам'ять: на Черкащині попрощалися із захисником України. zmi.ck.ua. 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Десантник Олександр Пчеловський загинув у бою на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ 41-річний військовослужбовець Михайло Казанцев загинув 6 серпня 2022 року під час штурму ворожих позицій в районі села Долина Донецької області. Українські захисники потрапили у ворожу засідку під час бойового завдання. Щоб зменшити втрати, Михайло із ще одним побратимом залишився на позиції, прикриваючи відхід своїх. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ а б Садловська, Катерина (17 травня 2023). Трьох бійців Нацгвардії посмертно нагородили орденами "За мужність" ІІІ ступеня. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 17 травня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Олександр Козяр.
- ↑ Указ Президента України № 384/2022 від 2 червня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У селищі Житомирської області поховають загиблого бійця. 11.08.2022, 12:11
У Житомирській області сотні людей провели в останню путь загиблого на Донеччині Дмитра Падалка. 15.08.2022, 12:37 - ↑ а б в г Указ Президента України № 781/2022 від 17 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Віддав своє життя за наше з вами майбутнє. Загинув переяславець Валерій Сахно. 11.08.2022
На війні загинув 35-річний захисник із Переяслава Валерій Сахно. 11.08.2022, 11:38 - ↑ На Христинівщині попрощались із загиблим на війні кулеметником. ПроВсе. 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ Внаслідок ворожого обстрілу на Донеччині загинув захисник із Городища. ПроВсе. 15 серпня 2022. Процитовано 15 серпня 2022.
- ↑ У Бучі провели в останній путь Антона Савицького (ФОТО)
Вічна пам’ять Герою!
Під Києвом попрощались з Антоном Савицьким: народився у Криму, а загинув на Донбасі
Сьогодні ми попрощалися з ще одним українцем Криму - ↑ Військовослужбовець Іван Кривоносов загинув 7 серпня 2022 року внаслідок отриманих під час виконання бойового завдання травм. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 4 грудня 2022.
- ↑ 23-річний військовослужбовець Єгор Бовін загинув 7 серпня 2022 року внаслідок ворожого мінометного обстрілу під Бахмутом на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 13 грудня 2022.
- ↑ Загинув один із найкращих льотчиків Повітряних сил ЗСУ Антон Листопад. 15.08.2022, 08:59
У Франківську попрощалися із загиблими пілотами Юрієм Погорілим та Антоном Листопадом. 15.08.2022, 20:04 - ↑ а б в Указ Президента України № 585/2022 від 17 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Вічна пам'ять Герою!
- ↑ Загинув внаслідок мінометного обстрілу: на Черкащині попрощалися з артилеристом. Суспільне Черкаси. 12 серпня 2022. Процитовано 12 серпня 2022.
- ↑ В це неможливо повірити, знову невиправна втрата
- ↑ Михайло Мітусов загинув 8 серпня 2022 року під час боїв з окупантами на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 24 січня 2023.
- ↑ Михайло Мітусов.
- ↑ 9 серпня загинув український військовий Дмитро Косенко
- ↑ На Черкащині прощаються із захисником, який героїчно загинув за Україну. zmi.ck.ua. 19 серпня 2022. Процитовано 19 серпня 2022.
- ↑ Сьогодні у Мукачеві відбулося прощання ще з одним героєм України (ВІДЕО)
Сьогодні у Мукачеві відбулося прощання ще з одним героєм України (ВІДЕО)
В Мукачівському кафедральному соборі попрощалися з героєм
Попрощалися із полковником Ігорем Олексюком - ↑ У російсько-українській війні загинув військовий з Франківщини Сергій Смадич
- ↑ Каразуб, Ірина (11 серпня 2022). "Не уявляв життя без України". На Донеччині загинув військовий з Прикарпаття. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 8 квітня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ а б Управління культури Бориспільської міської ради.
- ↑ а б Указ Президента України № 590/2022 від 22 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У боях за Україну 10 серпня загинув захисник з села Токарівка, що у Северинівській територіальній громаді Вінниччини, Микола Олександрович Ставнічук.
- ↑ На війні загинув колишній сільський голова зі Смілянщини. ПроВсе. 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ а б в Скорбота не має виміру та межі!
- ↑ а б Герої не вмирають…
- ↑ а б Герої не вмирають: Павлоградщина сумує з приводу загибелі двох захисників України. Архів оригіналу за 29 серпня 2022. Процитовано 29 серпня 2022.
- ↑ Легіон Свободи
- ↑ У Черкаському районі попрощалися з трьома загиблими захисниками. ПроВсе. 20 серпня 2022. Процитовано 20 серпня 2022.
- ↑ В Одесі відбулася церемонія прощання з 25-річниим загиблим військовим. ФОТО
В Одесі на колінах зустрічали загиблого героя (фото)
В Одесі попрощалися з Володимиром Гусєвим із позивним "Моряк"
До гіркоти у душі знов доводиться розуміти, що окупаційна погань відняла ще одне дорогоцінне життя
У бою загинув 25-річний одесит Володимир Гусєв, світла йому пам'ять - ↑ Пройшов миротворчі місії і Іловайський котел: у Хмельницькому попрощалися із «Тихим» Андрієм Бахтовим. Сайт «Є»
- ↑ Указ Президента України від 10 жовтня 2015 року № 575/2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня захисника України»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п ЗА ОСТАННІЙ ТИЖДЕНЬ СТАЛО ВІДОМО ПРО ЗАГИБЕЛЬ 14-Х ЗАХИСНИКІВ З ПОЛТАВЩИНИ.
- ↑ Пам’яті Героя Дмитра «Італійця»… 17.08.2022
"Після вторгнення повернувся з-за кордону". На війні проти російської армії загинув етнічний молдованин з Буковини. 16.08.2022, 17:50
Буковина прощається із загиблим вийськовим Дмитром Ігнатеско. 19.08.2022, 10:50 - ↑ Указ Президента України № 643/2022 від 12 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ "Не уявляв життя без України". На Донеччині загинув військовий з Прикарпаття Сергій Матищак
Боєць із Дніпра загинув під Бахмутом: у нього залишилися дружина та дочка
У бою із окупантом загинув ще один боєць “десятки” із Франківщини Сергій Матищак
У боях за Україну загинув прикарпатський боєць Сергій Матищак
На війні загинув боєць 10 Коломийської бригади Сергій Матищак із Богородчанщини
На війні загинули прикарпатці Сергій Матищак та Сергій Смадич
Профіль у Фейсбуці - ↑ а б в На колінах і в скорботі: Золотоніщина втратила трьох захисників-героїв. zmi.ck.ua. 27 серпня 2022. Процитовано 27 серпня 2022.
- ↑ а б в Вічна пам’ять і слава захисникам України! У Кропивницькому попрощалися із загиблими Героями (Кропивницька міська рада). kr-rada.gov.ua. Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Наталуха, Альона; Лисенко, Олена (12 серпня 2023). "Я досі чекаю, що він подзвонить": роковини загибелі Данила Ольшанського. Суспільне Запоріжжя. Архів оригіналу за 16 серпня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Гав'як, Василина; Галіч, Маргарита (9 квітня 2023). Історія родини, яка заснувала найбільший кизиловий сад у Європі. Суспільне Запоріжжя. Архів оригіналу за 9 квітня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ На Запоріжжі попрощалися з двома захисниками.
- ↑ Владислав Ратниченко.
- ↑ а б У Полтаві попрощалися з двома військовими, які загинули, захищаючи Україну від російських окупантів
- ↑ У бою за Україну загинув старший лейтенант Нікандров Віталій Миколайович.
- ↑ Указ Президента України № 628/2022 від 6 вересня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На війні загинув коломиянин Сергій Ніньовський.
- ↑ Андрій Оробчук.
- ↑ Богдан Вишневий.
- ↑ а б Указ Президента України № 690/2022 від 6 жовтня 2022 року «Про присвоєння звання Герой України»
- ↑ У боях за Харківщину героїчно загинув спецпризначенець Вадим Манько. 19.08.2022
- ↑ У боях за Харківщину загинув спецпризначенець Вадим Манько. 19.08.2022
- ↑ На полі бою на Донбасі загинув ветеран АТО з Мелітополя. 13.08.2022, 11:37. Архів оригіналу за 13 серпня 2022. Процитовано 13 серпня 2022.
- ↑ У бою з окупантами на Бахмутському напрямку загинув боєць батальйону «Свобода» Іван Михайловський «СТВОЛ»
- ↑ В бою за Україну загинув командир роти з Кривого Рогу Юрій Гібалюк
- ↑ Світла пам’ять: на передовій загинув воїн з Івано-Франківщини
Кого з наших найбільше шкода чомусь, то це "Федю" (Михайла Федорчука)
У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Михайло Федорчак - ↑ Втрачаємо...
Шановні мешканці.
Ще 166 бійців АТО зі Львова отримають по сто тисяч гривень. Список - ↑ а б У Житомирі попрощалися із трьома загиблими захисниками. www.zhitomir.info (укр.). Процитовано 18 листопада 2022.
- ↑ Захищаючи Україну, загинув уродженець села Краснилівка. 15.08.2022, 22:13
- ↑ Ми вічно будемо в боргу перед тобою, солдате. 16.08.2022
- ↑ а б в Указ Президента України № 759/2022 від 9 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ НА ВІЙНІ З РОСІЄЮ ЗАГИНУВ ЗАХИСНИК ІЗ ЛЬВІВЩИНИ ОРЕСТ СЕПИК.
- ↑ Шпікула, Т. Двоє тернополян отримали звання «Почесний громадянин Тернополя», ще 39 — посмертно (Імена) // 20 хвилин Тернопіль. — 2022. — 22 серпня.
- ↑ Олена, Денисюк (22 серпня 2022). Загинув випускник Житомирської політехніки Михайло Яценко. Новини Житомирської політехніки (укр.). Процитовано 17 червня 2024.
- ↑ Євген Мазирко.
- ↑ а б У Полтаві попрощалися з двома полеглими українськими захисниками.
- ↑ Яців, Діана (19 квітня 2023). Орденами "За мужність" III ступеня посмертно нагородили трьох бійців "десятки". Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 1 червня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Десантник Іван Тимців, позивний Австрієць, загинув 14 серпня 2022 року під час виконання бойового завдання біля Соледару на Донеччині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 10 травня 2023.
- ↑ Senishe (11 квітня 2024). У Львові урочисто відкрили меморіальну дошку Захиснику України Івану Тимціву (ФОТО/ВІДЕО). Новини України | Останні новини дня в Україні (укр.). Процитовано 26 квітня 2024.
- ↑ Указ № 886/2022 від 23.12.2022 Про відзначення державними нагородами. zakononline.com.ua (рос.). 23 грудня 2022. Процитовано 10 травня 2023.
- ↑ Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в г д е ж и к Указ Президента України № 619/2022 від 31 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Федоренко, Ольга (15 липня 2022). Був добровольцем: серед загиблих після ракетного обстрілу — Володимир Даценко. Суспільне Вінниця. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ У бою загинув 24-річний Віталій Павич. Україна втратила ще одного Героя.
- ↑ Непоправна втрата у родині рятувальників Донеччини
У лікарні Дніпра помер 26-річний рятувальник із Донецької області, який потрапив під обстріл [Архівовано 2022-08-18 у Wayback Machine.] - ↑ В ОДЕССЕ ПРОСТИЛИСЬ С ПОЛИЦЕЙСКИМ, КОТОРЫЙ ПОГИБ НА ФРОНТЕ
- ↑ В Одесі попрощалися з поліцейським зі спецпідрозділу «Шторм», який загинув у бою з окупантамии
- ↑ Повернувся з-за кордону, щоб захищати Україну. На війні загинув боєць із Прикарпаття Володимир Кізан
- ↑ І знову Лубенщина в скорботі...
На Донеччині загинула захисниця з Полтавщини Оксана Кльокта - ↑ 33-річний старший солдат Євген Лопуцько, позивний Жакан, загинув 16 серпня 2022 року під час боїв з окупантами за Харківщину. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 5 січня 2023.
- ↑ Загинув за нашу Незалежність! 23.08.2022
- ↑ В Украине погиб азербайджанец-военнослужащий ВСУ - ВИДЕО (рос.)
- ↑ Герасименко Дмитро (Гера)
- ↑ Указ Президента України № 473/2022 від 7 липня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Сьогодні моєму моєму сину мало виповнитися 23 роки
- ↑ а б Указ Президента України №336/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 19 червня 2023. Архів оригіналу за 4 квітня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ В боях з окупантами загинув киянин Микола Мога.
- ↑ Указ Президента України № 753/2022 від 7 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Радомишлі провели в останню путь Героя-земляка Сергія Гаращука.
- ↑ Трухан Микола Григорович. Енциклопедія Носівщини.
- ↑ Паші більше немає
У Паші були найкращі побратими !!!
В неділю, 21 серпня, об 11 годині в м. Запоріжжя буде прощання - ↑ Указ Президента України № 745/2022 від 31 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Старший лейтенант Дмитро Соловйов потрапив під ворожий ракетний обстріл на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.
- ↑ а б в Указ Президента України №9/2023 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 9 січня 2023. Архів оригіналу за 25 березня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Молодший сержант Микола Марченко загинув на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.
- ↑ Старший солдат Олег Умальонов загинув на Херсонщині. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 2 лютого 2023.
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 16-х захисників з Полтавщини. Інтернет-видання «Полтавщина» (укр.). Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Війна забрала життя дев'ятьох Героїв-захисників з Полтавщини. kolo.news (укр.). Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 16 травня 2023.
- ↑ Військовий із Заставни Віктор Рудейчук загинув у боях за Україну. promin.cv.ua (укр.). Процитовано 5 травня 2024.
- ↑ Двох буковинських Героїв сьогодні проведуть в останній шлях
- ↑ а б в 206 батальйон продовжує нести втрати.
- ↑ Активіст ГО «Справа Громад», воїн Юрій Каракай загинув у бою з російськими окупантами
Правдолюб, який завжди йшов попереду і брав на себе відповідальність за долю країни — Порошенко про Юрія Каракая, який загинув на фронті - ↑ Максим Мирний 200…
Максим Мирний 200. Максим Литовченко.
Мені раніше здавалося, що це так невимовно важливо - ↑ У Запоріжжі попрощаються з відомою волонтеркою та військовою [Архівовано 2022-08-19 у Wayback Machine.]
На війні загинула активістка Юлія Чайка: що про неї відомо
Профіль у Фейсбук - ↑ На Харківщині загинув молодший сержант з Дубровиччини
- ↑ На фронті загинув доцент кафедри туризму ЛНУ ім. Франка Михайло Гамкало
Сторінка загиблого у Фейсбуці
Інформація від географічного факультету Львівського національного університету ім. І. Франка - ↑ У бою з російськими окупантами загинув 32-річний військовий з Букачівців
- ↑ “Історія Героя”. Олег Марінченко
На Херсонщині загинув пастор-капелан, кіборг з ДАПу Олег Марінченко
Олег Марінченко ти займався своєю справою та жив за покликанням…
Клята війна забирає Найкращих, Найдорожчих! Загинув капелан і солдат, наш друг і брат Олег Марінченко.
«Просуваємось, важко» — якою ціною українська армія контратакує на півдні / hromadske
За останній тиждень ми втратили двох побратимів. - ↑ Указ Президента України від 17 листопада 2022 року № 783/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Звенигородщині попрощались із 35-річним воїном. ПроВсе. 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 20 січня 2023 року № 254/2023 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ Захищаючи Україну загинув військовий з Херсона Олександр Звягін
- ↑ З болем та сумом повідомляємо про загибель нашого земляка... 02.11.2022, 18:06
- ↑ На війні загинув 48-річний військовий з Дніпропетровщини Олег Нікольцев. 03.11.2022, 08:32
- ↑ Facebook. www.facebook.com. Процитовано 28 березня 2023.
- ↑ Михайло Матвіїв.
- ↑ На війні загинув коломиянин Валерій Кривда.
- ↑ Шукова, Ольга (12 січня 2024). В Херсонській області загинув військовий з Одещини. Суспільне Одеса. Архів оригіналу за 15 лютого 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ На Шепетівщині поховають захисника, який загинув два роки тому.
- ↑ Воїну Бригади «Рубіж» солдату Євгенію КОЗЛОВУ посмертно присвоєно звання Героя України. Бригада швидкого реагування Національної гвардії України "Рубіж" (укр.). Процитовано 27 серпня 2024.
- ↑ Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 561/2024 « Про присвоєння Є. Козлову звання Герой України»
- ↑ Солдат Валерій Нехай отримав смертельні поранення внаслідок ворожого артобстрілу.
- ↑ На війні загинув ще один закарпатець (ФОТО)
На фронті загинули двоє солдат із Воловеччини
Загинув наш Звір — Іван Довгінка.
Розкажу вам за нашу другу важку втрату. - ↑ а б Важкі втрати у Глуховецькій громаді: на війні загинули Герої Денис Куліков та Григорій Ніколайчук
- ↑ На війні загинув ще один закарпатець (ФОТО)
За останні пів року загинуло більше 30 наших захисників
Сьогодні в Миколаєві із почестями відбулося прощання з бійцями 206 БТрО, які загинули в боях захищаючи рідну землю - ↑ На війні загинули двоє бійців із Корсунь-Шевченківського. Прочерк. 23 серпня 2022. Процитовано 23 серпня 2022.
- ↑ Указ Президента України від 31 жовтня 2022 року № 745/2022 «Про відзначення державними нагородами України »
- ↑ На війні загинув командир бойової машини з Черкас. ПроВсе. 26 серпня 2022. Процитовано 26 серпня 2022.
- ↑ а б Золотоніщина в жалобі: двох загиблих захисників провели в останню путь. zmi.ck.ua. 28 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ Захисника з Вінниччини посмертно нагородили "Золотим хрестом". Суспільне новини. 21 вересня 2022. Процитовано 21 вересня 2022.
- ↑ З Млинівщини загинув Герой Петро Дзеса
- ↑ Солонянщина в жалобі... solonyanska-gromada.gov.ua (UA) . Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ а б в Указ Президента України №798/2022 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 23 листопада 2022. Архів оригіналу за 25 грудня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ У бою на Харківщині загинув лучанин Максим Мартинов. 21.08.2022, 11:40
На війні з рашистами загинув лучанин – Максим Мартинов (відео). 21.08.2022, 12:00 - ↑ Тернопільщина в жалобі: на фронті загинув 31-річний військовий Олег Бураков. 21.08.2022
Тернопільщина в жалобі: на фронті загинув 31-річний військовий Олег Бураков. 21.08.2022, 11:39
Форму залізничника змінив на військову. Попрощалась із військовим Олегом Бураковим. 22.08.2022 - ↑ Загиблого захисника Максима Сімдянова з Козина нагородили орденом «За мужність».
- ↑ Садловська, Катерина (30 січня 2023). Працював у "Львівобленерго": на війні загинув захисник Богдан Калагурський. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 21 червня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Указ Президента України № 283/2022 від 27 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ “Коли грав на скрипці, стрільба зупинялася: слухали й наші, і вороги”. На війні загинув воїн і музикант Роман Барвінок-Скрипаль
- ↑ а б Указ Президента України № 799/2022 від 23 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Жашківчанин Роман Білоусов тепер захищатиме Україну з небес
- ↑ День на Думской, 23.03.2021
Фото: Фунтовий Іван Фунтовий Іван Іванович
27.09.22 Тіло Івана Івановича Фунтового витягли з поля бою
На війні загинув уродженець Кілійської громади Іван Фунтовий Більше читайте тут: https://bessarabiainform.com/2022/09/na-viyni-zaginuv-urodzhenets-kiliyskoi-gromadi/
Окупанти вбили жителя Одеської області, який захищав Україну - ↑ Іванов Олександр Валентинович.
- ↑ Володимир Момоток.
- ↑ Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Прощання та панахида за загиблим воїном Бацко Олегом Олександровичем. vdn.otg.dp.gov.ua (ua) . Процитовано 11 грудня 2022.
- ↑ Шановні мешканці нашого Міста!!!
Шановні друзі!
Шановні друзі! Завтра 24 серпня - ↑ Під час виконання завдання розбився житомирський льотчик
Тяжка втрата: під час виконання завдання розбився житомирський льотчик
Загинув, виконуючи бойове завдання: на Житомирщині попрощалися з командиром авіаційної ескадрильї Павлом Бабичем - ↑ а б в Вічний спокій здобули Воїни України - бійці підрозділу «Стугна»
- ↑ За останній тиждень стало відомо про загибель 14-х захисників з Полтавщини
- ↑ Звільняючи Південь України від окупантів загинули троє військових: серед них полтавець
- ↑ Герої не вмирають: на війні загинув воїн ЗСУ із Первомайська
На війні загинув воїн ЗСУ Олег Головков із Первомайська
На війні загинув воїн ЗСУ Олег Головков із Первомайська. Прощання 26 серпня
Oleg Golovkov - ↑ а б в П’ятеро військових із Черкаського району загинули на фронті. zmi.ck.ua. 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ У російсько-українській війні загинув військовослужбовець з Прикарпаття Михайло Раб
- ↑ Вічна слава Герою!
На війні загинули Вадим Зеленюк і Андрій Касян з Хмельницької області
Вічна слава Герою!
Наша громада втратила ще одного Героя…
#Історії_Героїв. Майор Вадим Зеленюк навічно в строю - ↑ а б в Указ Президента України № 735/2022 від 25 жовтня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Загинув за Україну: на Черкащині поховали 18-річного солдата. Суспільне Черкаси. 28 серпня 2022. Процитовано 1 листопада 2022.
- ↑ У Житомирі на військовому цвинтарі поховали захисника
Покинув все і пішов на фронт добровольцем – у Житомирі попрощалися із загиблим військовим Віктором Перепелицею
У війні з російськими окупантами загинув Захисник з Житомира У війні з російськими окупантами загинув Захисник з Житомира - ↑ 27 серпня ми дізналися, що героїчно загинув у війні за Українську незалежність та за кожного з нас наш друг і колега Андрій Сарана.
- ↑ Буря Олег Михайлович.
- ↑ 28-річний бойовий медик Юрій Клименко загинув 22 серпня 2022 року на Донеччині. Чоловік отримав поранення під час ворожого артилерійського обстрілу. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ У Черкасах поховали воїна Романа Фейша.
- ↑ Гордич, Валентина; Кривко, Надія (29 серпня 2022). У Рівному попрощалися із загиблим бійцем ДУК Віталієм Стибою. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 19 лютого 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ У Рівному попрощалися із Віталієм Стибою. 29.08.2022, 13:59
- ↑ Віталій Стиба.
- ↑ а б 'Always thinking of helping others': Father of soldier killed in Ukraine gives heartfelt tribute
- ↑ Нова Зеландія підтвердила загибель свого громадянина в боях за Україну: що відомо про бійця
- ↑ а б Trapped in the Trenches in Ukraine
Inside the failed attack on a Russian trench that killed a Kiwi soldier (англ.) - ↑ Exclusive: U.S. Confirms American Volunteer Killed Fighting in Ukraine (англ.)
American killed while fighting alongside Ukrainians in contested Donbas region (англ.)
У США повернуть тіло американця, яке РФ передала Україні під час останнього обміну полонених - ↑ На війні з Росією загинув захисник зі Львівщини Владислав Паленичка. 27.08.2022, 14:00
У страшному нерівному бою загинув 24-річний командир-десантник Владислав Паленичкаю. 27.08.2022, 10:36
Загинув 24-річний десантник 46 ОДШБр, син волонтерки із Львівшини – Владислав Паленичка. 28.08.2022
У боях на Херсонщині загинув стриянин Владислав Паленичка. 30.08.2022, 23:26 - ↑ У 49-річного лейтенанта Андрія Глембоцького в липні народилася донечка. А через місяць військовий загинув
Загинув наш побратим Андрій Глембоцький
Герой з тату Кобзаря на серці - ↑ Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ярослав Майборода.
- ↑ Дорогі друзі, вчора стало відомо про загибель нашого тернівського гандболіста Івана Мельника
- ↑ Ісевич Юрій Юрійович- випускник нашої школи, герой, який живе серед нас!
- ↑ Сумна звістка прийшла у село Латірка. 24.08.2022, 08:19
- ↑ У День Незалежності на війні загинув львівський викладач
- ↑ Сьогодні Бородянка попрощалася зі старшим солдатом Журбою
- ↑ На Ізюмському напрямку загинули двоє військових із "Карпатської Січі". 26.08.2022, 21:19
- ↑ Він віддав своє життя за Україну: на війні загинув захисник із Канева. zmi.ck.ua. 28 серпня 2022. Процитовано 28 серпня 2022.
- ↑ British volunteer medic killed in Ukraine, sister says (англ.)
Ukraine war: Briton killed while volunteering in Ukraine, says sister
Ukraine war: Briton killed while volunteering in Ukraine, says sister - ↑ МУНОЗ Баразета Хайме Хесус
- ↑ Данахай Джед Вільям
- ↑ Внаслідок удару по станції “Чаплине”, загинув учасник АТО зі Львівщини
- ↑ У Львові попрощаються із 32-річним морським піхотинцем Максимом Мансуровим. 02.09.2022, 12:37
- ↑ АНАНЬЄВ Ярослав Юрійович.
- ↑ 30-річний десантник Микола Пилипчук, позивний Шеф, загинув біля села Долина Донецької області на День Незалежності – 24 серпня 2022 року. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 28 грудня 2022.
- ↑ Полівчак, Руслана (25 серпня 2022). У День Незалежності на фронті загинув військовий з Коломиї Олександр Негрич. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 15 червня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Під Бахмутом загинув командир взводу 93 омбр, працівник НАЗК Олег Фіногенов. 28.08.2022, 15:18
- ↑ На війні загинув Андрій Ставничий з Сумщини
- ↑ У боях за Україну загинув захисник з Вінниччини Андрій Бездітний - VежA.
- ↑ БЕЗДІТНИЙ АНДРІЙ.
- ↑ Завтра Львів попрощається з Героєм Ярославом Матвіївим
У бою за Україну загинув воїн зі Львова Ярослав Матвіїв[недоступне посилання]
Небайдужих закликають допомогти родині полеглого львів’янина Славка Матвіїва - ↑ На війні загинув мешканець Львівщини Андрій Кравчишин
- ↑ Гела Гогія - загинув під Краматорськом
Украине погиб еще один грузинский боец (рос.)
Погибший в Украине грузинский боец – уроженец Сенаки Гела Гогия (рос.)
У Дніпрі попрощались з грузинським воїном, який віддав життя за Україну
გელა გოგია! - ↑ В Украине погиб военнослужащий-азербайджанец - ФОТО (рос.)
В Украине погиб еще один военнослужащий-азербайджанец (рос.)
Dünən Nikolayev cəbhəsində şəhid olan Hüseynov Səid Vasif oğluyla bağlı məlumat vermişdik - ↑ Дев’ять днів сьогодні виповнилось..
З сумом повідомляємо - загинув наш земляк
Віддали життя за Україну: громади Кіровоградщини прощатимуться із загиблими захисниками - ↑ На війні загинув стрілець із Чорнобая. ПроВсе. 31 серпня 2022. Процитовано 31 серпня 2022.
- ↑ У війні з РФ загинули бійці з громад Кіровоградщини]
- ↑ На Кіровоградщині попрощалися з чотирма захисниками]
- ↑ Полівчак, Руслана (1 вересня 2023). На Донеччині загинув військовослужбовець з Делятина Андрій Хованський. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 8 листопада 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Василь Поліщук із Полтавщини поліг на війні з Росією
- ↑ Розвідник Олександр Колодяжний, який підняв український прапор над старим терміналом ДАП: “Операція тривала лічені хвилини. Противник навіть не зрозумів, як усе сталося”
- ↑ На війні з РФ загинув легендарний спецпризначенець Тенгрі
1 березня у Чернігові відбудеться 29-та церемонія нагородження орденом “Народний герой України”. ХТО ЙОГО ОТРИМАЄ
Зі спецпризначенцем Тенгрі, який загинув у бою з окупантами, попрощалися в Києві. ФОТОрепортаж
На фото ТЕНГРІ
ПОВЕРНИСЬ ЖИВИМ: Чмут, гроші, зброя | УП. Репортаж - ↑ З глибоким сумом сповіщаємо громаді про загибель нашого земляка з Огульців. 05.09.2022, 10:30
Військовий з Валківської громади Харківщини загинув у Донецькій області. 02.09.2022, 16:03 - ↑ а б Холодноярці ліквідовують «музикантів» | Рідкісний трофейний гранатомет | Спостерігаємо ворожий танк
- ↑ а б Указ Президента України № 798/2022 від 23 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ще один чорний день для Солонянської громади...
У боях за Україну загинув 33-річний військовий з Дніпропетровщини Руслан Рябоконь. 01.09.2022, 14:10
Залишилися батьки та дружина: у боях з окупантами загинув захисник з Дніпропетровщини Руслан Рябоконь. 01.09.2022, 12:00 - ↑ Під час звільнення Херсонщини загинув студент КНУ третього курсу Денис Поліщук.
- ↑ У селі Чернятин загинув Годомський Сергій Петрович.
- ↑ Сьогодні Вчора, під час контрнаступу на Херсонщині загинув Святослав «Свят» Алексаполський
Під час штурму ворожих позицій поліг смертю хоробрих
«Ви взагалі розумієте, що таке наступ?» — як ультраси з Криму, Миколаєва та Одеси воюють на півдні - ↑ «Він був зразковим військовослужбовцем»: під Одесою прощалися із зооволонтером, який загинув на Херсонщині
«Щоб рятувати тварин в країні, треба мати цю країну»: зоозахисник з Одеси воює на передовій
Одеський зоозахисник загинув на фронті
Одеський зоозахисник загинув у бою
Захищаючи рідну Україну від окупантської нечисті поліг смертю хоробрих боєць нашої бригади - ↑ Указ Президента № 590/2022 від 22 серпня 2022 року "Про відзначення державними нагородами України"
- ↑ Профіль у ФБ
Позывной «Ронин» (рос.)
Тільки на порозі катастрофи мобілізуємося й починаємо щось робити
Команда
Павло "Паштет" Белянський: На війні горизонт планування, як у комара – або нап'єшся крові, або тебе розмажуть
РОНІН. Максим Нещерецький. - ↑ Вправний футболіст і Людина-душа. Тернопільщина прощається з Ігорем Рожуком
- ↑ На Чорнобаївщині попрощались із загиблим у війні військовим. Прочерк. 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Врятував життя двох побратимів: на Черкащині попрощалися із військовим. zmi.ck.ua. 5 вересня 2022. Процитовано 5 вересня 2022.
- ↑ У Кривому Розі попрощались з загиблим військовослужбовцем Савою Скибою
Пам'ятаймо: 1 вересня у Кривому Розі попрощалися з захисником України Савою Скибою, - ФОТО, ВІДЕО
Криворізький захисник Сава Скиба загинув у жорстокій війні проти рф
Кривий Ріг попрощався із Захисником, який загинув на сході України - ↑ На Херсонщині загинув 23-річний Денис Сніцарук з Іллінецької громади
- ↑ Вальковський Руслан #Героїневмирають
- ↑ 31-річний командир відділення Андрій Костик, позивний Атос загинув, 29 серпня 2022 року під час наступу на Херсонську область. Меморіал жертв війни (укр.). Процитовано 7 грудня 2022.
- ↑ Куницька, Ірина (30 квітня 2023). На Кіровоградщині загинули бійці з п'яти громад. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 4 травня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ МУКАЧЕВО. ЗВЕРШЕНО ВІДСПІВУВАННЯ ЗАГИБЛОГО ГЕРОЯ УКРАЇНИ − ВАСИЛЯ БАБИЧ.
- ↑ а б Указ Президента України №76/2024 «Про відзначення державними нагородами України». Президент України. 12 лютого 2024. Архів оригіналу за 2 грудня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Кожен воїн, який віддав життя за Україну, заслуговує на добру пам’ять і почесне місце у Пантеоні Слави, що має постати спершу в серці кожного українця.
- ↑ Раїса, Щербан (23 листопада 2023). Пруцков Олег Олександрович, позивний “Парус” (08.02.1998- 29.08.2022) – Революція гідності. Війна. Рівненщина (укр.). Процитовано 27 квітня 2024.
- ↑ Тальнівщина попрощалася з Героєм-захисником. viche.ck.ua. 2 вересня 2022. Процитовано 2 вересня 2022.
- ↑ На Волині попрощалися із військовими Тарасом Харуком та Віталієм Антонюком. 02.09.2022, 18:38
На війні загинув Захисник з Нововолинська Тарас Харук. 31.08.2022, 22:07
На війні загинув 27-річний військовий медик, син професора Академії сухопутних військ Тарас Харук. 01.09.2022, 19:39
В знаного у нашому колі пана Андрій Харук загинув син - ↑ На війні загинула бойова медичка з Волині. 31.08.2022, 12:36
Під час обстрілу госпіталю загинула бойовий медик з Волині Світлана Поліщук
Війна...і смерть, як дві сестри, танцюють парою… - ↑ У Погребищенській громаді провели в останню путь воїна-Героя Віктора Чагіна, який загинув у боях під Херсоном
- ↑ На війні загинув випускник Львівської політехніки Володимир Іванюк.
- ↑ Димніч, Наталія (21 квітня 2023). Вважався зниклим безвісти. На Прикарпатті поховають бійця Петра Бойчука. Суспільне Івано-Франківськ. Архів оригіналу за 21 квітня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ На війні загинув Герой з Волині Дмитро Шеремет.
- ↑ Руслан Севастьянов.
- ↑ Роман Пулик.
- ↑ Андрій Клуб.
- ↑ Омельченко Юрій.
- ↑ Володимир Петрук.
- ↑ Забазнова, Наталя (6 травня 2023). На Львівщині прощаються із 9 захисниками України. Суспільне Львів. Архів оригіналу за 1 вересня 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ У Катеринополі прощались із воїном, що загинув на Миколаївщині. Вісті Черкащини. 3 вересня 2022. Процитовано 3 вересня 2022.
- ↑ Іще одна болюча втрата: війна забрала життя володимирчанина Сергія Гавури.
- ↑ Максим Майоров.
- ↑ Указ Президента України № 861/2022 від 11 грудня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ В боях за Україну загинув Борис Андріяш з Тростянця.
- ↑ Незабутні: Володимир Золотий, позивний «Лісовик».
- ↑ Указ Президента України № 806/2022 від 28 листопада 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Указ Президента України № 548/2022 від 1 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ ВІД ВОРОЖИХ ОБСТРІЛІВ ЗАГИНУВ КРИВОРІЗЬКИЙ ВОЇН - НАЦГВАРДІЄЦЬ АНДРІЙ МЯКУШКО.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т Указ Президента України № 551/2022 від 2 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Гонта Валерій Олександрович.
- ↑ Андрій Бікус.
- ↑ БУЛКА Сергій Вікторович.
- ↑ У Рівному попрощалися із загиблим Героєм Василем Воробеєм (ВІДЕО).
- ↑ На Донеччині загинув Михайло Кіндзерський з Чемеровеччини.
- ↑ Гордич, Валентина; Максим, Коломис (25 травня 2022). У Рівному попрощалися з бійцем Євгенієм Чирком. Суспільне Рівне. Архів оригіналу за 15 лютого 2023. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ а б в г Указ Президента України № 556/2022 від 4 серпня2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п Указ Президента України № 557/2022 від 4 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Внаслідок мінометного обстрілу на 37-му році життя загинув Юрій Молдован, родом із Крутеньок Чернівецької області.
- ↑ У селі Озеро жалоба - загинув в бою земляк.
- ↑ ПРОЄКТ РІШЕННЯ МІСЬКОЇ РАДИ.
- ↑ а б в г д е Указ Президента України № 558/2022 від 4 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ МИХАЙЛОВ ДЕНИС ЮРІЙОВИЧ.
- ↑ "Честь була з ним служити": на фронті загинув криворіжець Андрій Тімаков.
- ↑ Віталій Єфременюк.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р Указ Президента України № 562/2022 від 5 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Внаслідок ворожого обстрілу на Харківщині загинув волинянин Руслан Кузьмич. Волинські новини. 25 липня 2022. Архів оригіналу за 3 березня 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ а б Указ Президента України № 569/2022 від 8 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Врятував близько пів сотні людей з-під обстрілів: на Волині попрощалися з Героєм Тарасом Свистаком. ТСН. 21 травня 2022. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Указ Президента України № 580/2022 від 15 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ КОСТЮЧЕНКО Юрій Георгійович.
- ↑ Костюченко Юрій Георгійович.
- ↑ Макаренко Назар Олегович.
- ↑ На Волочищині поховали загиблого на війні тероборонівця.
- ↑ а б ГЕРОЇ НЕ ВМИРАЮТЬ!.
- ↑ У боях за Україну загинув захисник із Мукачева Олександр Услебер.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф Указ Президента України № 582/2022 від 16 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Хто такий Ігор Пугач на честь якого назвали вулицю у Кременчуці.
- ↑ У селі Куна Гайсинської територіальної громади відкрили пам'ятну дошку земляку, який загинув захищаючи Україну від російської навали.
- ↑ Солодовнік, Марія (4 липня 2022). На Харківщині загинув нацгвардієць з Нової Водолаги. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 24 лютого 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Мирноград у жалобі: загинув солдат Національної гвардії Олександр Бичков.
- ↑ Федоркова, Тетяна (1 липня 2022). У Харкові на Алеї Слави поховали загиблого на фронті військового з Лозівщини. Суспільне Харків. Архів оригіналу за 20 січня 2025. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Молодший сержант Данило Кофанов під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий обстріл.
- ↑ Коханов Артем Юрійович.
- ↑ МЕЛЬНИК Марко Володимирович.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа Указ Президента України № 585/2022 від 17 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Ковальова, Анастасія (25 липня 2022). Троє бійців з Кіровоградщини загинули на війні з Росією. Суспільне Кропивницький. Архів оригіналу за 22 лютого 2024. Процитовано 20 січня 2025.
- ↑ Орденом Богдана Хмельницького нагороджено знам'янчанина Ігоря Романенка (посмертно).
- ↑ У Знам'янці проведуть в останню путь загиблого воїна.
- ↑ У боротьбі з російськими окупантами загинув тернівчанин.
- ↑ Артем Білецький.
- ↑ Завтра Першотравенськ прощатиметься з Артемом Білецьким.
- ↑ ПАМ`ЯТАЙМО ЗАГИБЛИХ ЗАХИСНИКІВ УКРАЇНИ! | Верхівцівська міська територіальна громада Кам'янський район Дніпропетровська область.
- ↑ Загиблого Героя Валентина Костюка з Пожарок нагородили орденом "За мужність".
- ↑ Михайло Логвин.
- ↑ Жалоба у Лопатинській ТГ: у війні проти російських загарбників загинув Осінчук Василь.
- ↑ Нагорода воїнів.
- ↑ Днепрянин подорвался на вражеской мине.
- ↑ У боях за Харківщину загинув ветеран АТО.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат ау аф ах ац Указ Президента України № 614/2022 від 24 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 238/2022 від 13 квітня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України № 333/2020 від 21 серпня 2020 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ У Лозовій родинам загиблих воїнів вручили державні нагороди.
- ↑ Забабурін Віталій – Незламні серця Костянтинівської громади.
- ↑ Козятин у скорботі. Громада втратила на війні Героя Віталія Михайловського.
- ↑ Сергій Нустоєв.
- ↑ ХРЯКОВ Сергій Миколайович.
- ↑ ПРОВЕЛИ ГЕРОЯ В ОСТАННЮ ПУТЬ.
- ↑ а б в г д Указ Президента України № 617/2022 від 29 серпня 2022 року «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ На Миколаївщині загинув старший сержант Євген Барін, який родом з Андрушівської громади - Субота Інтернет-видання.
- ↑ Андрій Чухряєв.
- ↑ Exclusive: Zelensky says world should be prepared for possibility Putin could use nuclear weapons. 16.04.2022
Близько трьох тисяч українських військових загинули у війні з рф, — Зеленський. 16.04.2022, 09:20 [Архівовано 30 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Загинули сотні бійців: вперше названо втрати Нацгвардії під час війни з Росією. 11.05.2022, 15:40 [Архівовано 12 травня 2022 у Wayback Machine.]
Вперше з початку війни: в Нацгвардії назвали кількість втрат (відео). 11.05.2022, 18:05 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.]
Спеціальний брифінг офіційних представників Сил оборони України. 11.05.2022 [Архівовано 11 травня 2022 у Wayback Machine.] - ↑ Стало відомо, скільки українських рятувальників загинули через війну з рф
- ↑ Залужний розповів, скільки українських військових загинуло у війні з РФ. 22.08.2022, 15:03
- ↑ У ході повномасштабної агресії РФ загинули майже 9 тисяч українських військових – Залужний. 22.08.2022
- ↑ а б У ДТП на Закарпатті загинули двоє військовослужбовців з Ковеля (відео). 15.08.2022, 21:50
- ↑ Знайшли мертвим начальника управління СБУ на Кіровоградщині. 21.08.2022, 10:10
- ↑ Загинув начальник УСБУ в Кіровоградській області. 21.08.2022, 14:31
- ↑ Загадкова загибель керівника УСБУ на Кіровоградщині: ЗМІ дізналися про проблеми офіцера. 22.08.2022, 09:35
- ↑ На Волині ховатимуть померлого військового. 19.08.2022, 09:45
- Книга Пам'яті полеглих за Україну [Архівовано 12 березень 2022 у Wayback Machine.]
- Почесні громадяни Тернополя
- Кавалери ордена «За мужність» II ступеня
- Нагороджені почесним нагрудним знаком «Золотий хрест»
- Нагороджені медаллю «За військову службу Україні»
- Лицарі ордена Богдана Хмельницького III ступеня
- Нагороджені відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції»
- Нагороджені нагрудним знаком «За зразкову службу»
- Нагороджені нагрудним знаком «За взірцевість у військовій службі»
- Нагороджені нагрудним знаком «Знак пошани»
- Нагороджені нагрудним знаком «За військову доблесть»
- Нагороджені нагрудним знаком «Слава і честь»
- Нагороджені медаллю «Захиснику Вітчизни»
- Лицарі Ордена «Народний Герой України»
- Втрати в російсько-українській війні за хронологією
- Померли 2022
- Військовослужбовці, загиблі під час російського вторгнення в Україну (з 2022)