Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (травень 2024)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Докладніше: Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну

У статті наведено список втрат українських військовослужбовців у російсько-українській війні за травень 2024 року (включно).

Втрати з українського боку публікуються в обмеженому форматі та з затримкою! Перевага віддається офіційній інформації, озвученій органами виконавчої влади та відповідними Указами Президента України[1].

Усі списки

[ред. | ред. код]
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024

Список загиблих за травень 2024 року

[ред. | ред. код]
№ Світлина Емблема Прізвище, ім'я,
по-батькові 		Про особу Дата смерті Обставини смерті

1 травня

[ред. | ред. код]
17035 Україна Мишковський Степан 26.08.1982, с. Нижня Яблунька Львівської області. Навчався у Нижньояблунському опорному закладі загальної середньої освіти I-III ступенів. Згодом здобув освіту в Ужгородському вищому училищі торгівлі та технологій харчування. Після завершення навчання вступив на військову службу до Львова. Протягом останнього періоду працював у будівельній сфері. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся з-за кордону та добровільно став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання на східному напрямку у складі 92-ї окремої штурмової бригади імені кошового отамана Івана Сірка оперативного командування «Схід» Сухопутних військ Збройних Сил України. 02024-05-011 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня у Львові. Залишилися батько, дружина, двоє дітей, п’ятеро братів та три сестри [2].
17036 Україна Гордій Микола Степанович 12 травня 1993, м. Косів. Молодший сержант, командир 2-го відділення взводу протитнакових ракет військової частини А4821 02024-05-011 травня 2024 Загинув в районі села Новоселівка Перша Покровського району Донецької області [3]
17037 Україна Калиновський Сергій 16 квітня 1996, с. Павлівка. Став на захист України у жовтні 2023 року. Служив водієм кулеметного відділення. 02024-05-011 травня 2024 [4]
17038 Україна Дудник Віктор 4.1.1990, м. Райчихінськ (рф). Народився у родині військовослужбовця. Згодом родина переїхала до Львова. Навчався у Ліцеї №75 імені Лесі Українки Львівської міської ради. У 2012 році закінчив здобуття освіти у Національному університеті «Львівська політехніка» за освітньо-кваліфікаційним рівнем «магістр». Після завершення навчання працював у Державному підприємстві «Міжнародний аеропорт «Львів» імені Данила Галицького». Захоплювався скелелазінням, гірським туризмом та велоподорожами. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від російських загарбників. Виконував бойові завдання на посаді командира взводу у лавах 79-ї окремої десантно-штурмової Таврійської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Боронив державу на східному напрямку фронту. 02024-05-011 травня 2024 Похорон відбувся 8 травня 2024. Залишилися батьки, дружина та двоє дітей.[5]
17039 Україна Кучма Роман Івано-Франкове Яворівської громади. Воював у складі 63 окремої механізованої бригади. 02024-05-011 травня 2024 Загинув на Донеччині [6]
17040

... 17054

Україна 02024-05-011 травня 2024

2 травня

[ред. | ред. код]
17055 Україна Половський Михайло Михайлович 1977, селище Єзупіль 02024-05-022 травня 2024 [3]
17056 Україна Кашеба Василь с. Довге Моршинської громади. Був курсантом Першого навчального батальйону школи індивідуальної підготовки. 02024-05-022 травня 2024 Помер 2 травня 2024 року [6].
17057 Україна Сидор Андрій

(«Малюк»)

03.10.1990, с. Луг Стрийської громади, проживав із сім’єю у селі Стрілків. Був капітаном, командиром стрілецької роти 65-го батальйону 103 ОрБ ТрО. 23 лютого 2022 року став на захист України у складі Стрийської ТрО. 02024-05-022 травня 2024 Загинув, виконуючи бойове завдання в районі н.п. Стельмахівка на Луганщині. Похорон відбувся 7 травня 2024 [7][6]
17058 Україна Демчук Оксана

(«Гуцулка»)

20.10.1988, с. Подорожнє Журавненської громади. З початком повномасштабного вторгнення добровільно вступила до ЗСУ. Була помічницею гранатометника військової частини А7077. 02024-05-022 травня 2024 Загинула біля Стельмахівки Луганської області. Похорон відбувся 7 травня 2024 [6][8].
17059 Україна Луковець Олександр

(«Броня»)

16.12.1987, с. Липівка Стрийського району. Служив в АТО. 02024-05-022 травня 2024 Похорон відбувся 7 травня 2024 [9][6]
17060 Україна Жемела Василь
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
 9.10.1986, с. Забір'я Львівської області. Навчався у Забірській загальноосвітній школі I-II ступенів (Забірська гімназія). У 2004 році вступив на географічний факультет Львівського національного університету імені Івана Франка. Згодом обіймав посаду лаборанта на кафедрі геоекології і фізичної географії факультету. Також протягом кількох років працював над реалізацією ГІС-проєктів, а потім – у торгівельній сфері. Впродовж останнього часу займався ремонтними роботами. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, вступив до лав Збройних Сил України. У складі 71-ї окремої єгерської бригади Десантно-штурмових військ ЗСУ брав участь у боях на Бахмутському, Мар'їнському, Запорізькому та Авдіївському напрямках. Певний час був командиром підрозділу РЕБ. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест». 02024-05-022 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня [10]. Залишилися батьки, дружина, донька, брат, сестра, швагри та племінники.
17061 Україна Ткач Василь Васильович 25 грудня 1993, с. Бубнище. Народився в багатодітній сім’ї. Мав дружину та двох дітей. Став на захист рідної України з перших днів повномасштабного вторгнення – 28 лютого 2022 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 2 механізованого взводу 3 механізованої роти військової частини А0296. 02024-05-022 травня 2024 Загинув під час наступальних дій противника на позиціях ЗСУ поблизу села Діброва Сєверодонецького району Луганської області. 10 днів вважався зниклим безвісти. 13 травня 2024,  Болехівська міська рада отримала офіційне сповіщення про загибель бійця [11]
17062

... 17074

Україна 02024-05-022 травня 2024

3 травня

[ред. | ред. код]
17075 Україна Іващенко Володимир

(«Воха»)

м. Київ. Випускник Русанівського фізико-математичного ліцею, випускник НТУУ “Київський політехнічний інститут” та американського коледжу Ridley High School. Бутусов називає його програмістом високого рівня, з вільною англійською мовою. У 2016 році дізнався про створення бригади швидкого реагування НГУ, де піхоту тренуватимуть за стандартами НАТО, і пішов добровольцем на контракт на посаду рядового піхотинця. Після відбору до БрШР НГУ Воха потрапив у другу роту, отримав якісну жорстку та інтенсивну підготовку під командуванням комбата Оболенського і головного сержанта Ющенка. Виконував завдання в АТО/ООС, відслужив трирічний контракт і повернувся працювати програмістом у мирне життя. Зустрів кохану, і взимку 2022-го вони виїхали в Мексику провести свій медовий місяць на теплих курортах. Воював в боях за Рубіжне, Сєвєродонецьк, Бахмут. 02024-05-033 травня 2024 [12]
17076 Україна Русаль Тарас Максимович 11.01.1968, с. Князівське Дубівської територіальної громади. Служив з 25 лютого 2022 року. Був стрільцем відділення супроводження взводу охорони роти забезпечення пальним та мастильними матеріалами батальйону матеріального забезпечення військової частини А4267, сержант. 02024-05-033 травня 2024 Загинув від отриманих поранень внаслідок артилерійського обстрілу, в боротьбі з російськими окупантами поблизу населеного пункту Спірне Бахмутського району Донецької області [13]
17077 Україна Бондар Андрій смт Журавно Стрийського району. З початком повномасштабного вторгнення вступив до ЗСУ. 02024-05-033 травня 2024 Служив під Авдіївкою й отримав поранення в травні 2023 року. Проходив лікування, помер 3 травня 2024 року [14].
17078

... 17094

Україна 02024-05-033 травня 2024

4 травня

[ред. | ред. код]
17095

... 18024

Україна 02024-05-044 травня 2024

5 травня

[ред. | ред. код]
18025 Україна Грищук Андрій с. Забужжя Кам'янка-Бузької громади. Вступив до лав ЗСУ в березні 2022 року. Був водієм-механіком 5404 зенітного ракетного дивізіону військової частини А4623. Помер 5 травня 2024 року 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня 2024 [15]
18026 Дребот Роман

(«Аполон»)

12.03.1987, м. Стрий. Проживав у селі Добрівляни. Навчався у школі №10 та в Стрийському аграрному коледжі. Добровільно пішов на військову службу 1 березня 2023 року. 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня 2024 [15][16]
18027 Україна Решетівський Тарас 8.03.1975, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №72. Згодом здобув освіту у Ліцеї імені священномученика Климентія Шептицького та Вищому професійному училищі №75 села Червоне (сьогодні – Державний професійно-технічний навчальний заклад «Червоненське вище професійне училище»). Після завершення навчання працював на виробництві та у сфері торгівлі, а впродовж останнього часу займався підприємницькою діяльністю. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист держави від окупантів до 1-го прикордонного загону Державної прикордонної служби України. Виконував завдання на східному напрямку. 02024-05-055 травня 2024 Похорон відбувся 13 травня у Львові. Залишилися мама, дружина, двоє дітей та сестра [17].
18028 Україна Паховчишин Василь с. Гуманець Хирівської громади. Був радіотелефоністом військової частини А4667. 02024-05-055 травня 2024 Загинув 5 травня 2024 року [18].
18029 Україна Казнадій Сергій («Гера») 20 травня 1979, м. Балта на Одещині. Долучився до "Госпітальєрів" у 2022 році та відтоді врятував десятки поранених. 20 травня чоловіку мало виповнитися 45 років. 02024-05-055 травня 2024 Загинув на Авдіївському напрямку під час евакуації [19]
18030 Україна Гурський Микола м. Коломия. У 2022 році добровільно став на захист країни. Служив у 115 окремій механізованій бригаді. 02024-05-055 травня 2024 [20]
18031 Україна Логовський Андрій Мирославович 6 грудня 1994 , с. Славна Тернопільської області. Старший сержант розпочав свою службу 14 березня 2022 року. 02024-05-055 травня 2024 Загинув біля села Новопокровське Донецької області. Вказаний населений пункт розташований приблизно за 4 км на південь від селища Очеретине [21].
18032

... 18054

Україна 02024-05-055 травня 2024

6 травня

[ред. | ред. код]
18055 Україна Гринцевич Назарій Андрійович («Грінка»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 10 березня 2003, м. Вінниця. Ще до свого повноліття таємно пройшов курс молодого бійця в «Азові». Наймолодший захисник Маруіполя та Азовсталі. 21 вересня 2022 визволений з полону при обміні військовополоненими[22]. Після звільнення він разом із товаришами заснував підрозділ «Контакт 12» де був командиром взводу оптичних спостерігачів. 02024-05-066 травня 2024 Загинув в бою 6 травня 2024 року. Без Назарія лишились мати, сестра й брат [23][24].
18056 Україна Плитус Андрій Романович («Леміш»)
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 1992, с. Мозолівка, Пасічнянська громада, Прикарпаття. Випускник Надвірнянського ліцею №1 ім. В`ячеслава Чорновола. 3 місяці разом з побратимами тримав оборону на Азовсталі, після чого потрапив у полон та був звільнений з полону за рік 06.05.2023 року. Після звільнення з полону боєць знову повернувся на службу та став заступник командира батареї по роботі з особовим складом мінометної батареї 2-го батальйону спеціального призначення. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойових завдань із забезпечення відсічі збройної агресії російської федерації, на території Серебрянського лісництва у районі населеного пункту Діброва, Северодонецького району, Луганської області [25][26]
18057 Україна Ониськів Тарас

(«Карат»)

16.10.1991, с. Підбірці Львівської області. Навчався у Підбірцівському ліцеї, пізніше – у Лисиничівській гімназії. Вищу освіту здобув у Техніко-економічному коледжі Національного університету «Львівська політехніка». Заснував свій власний автосервіс «Карат». Із першого дня повномасштабного вторгнення росії очолив рух місцевих добровольців, з якими створили блокпост, а надалі – добровольче формування територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці, також був засновником ГО «ЦІЛЬ». У квітні 2023 року став на захист Батьківщини до лав 12-ї бригади спеціального призначення «Азов» Національної гвардії України. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку фронту. 02024-05-066 травня 2024 Залишилися мама, дружина, син та сестри [27][28].
18058 Україна Демченко Ігор 27 років, м. Яворів. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в Сєвєродонецькому районі  [29]
18059 Україна Бухонко Богдан 26 років, Ворохта, Івано-Франківська область. Воював від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Служив інспектором прикордонної служби 2 категорії — водієм першої групи мінометів вогневого відділення Луганського прикордонного загону. 02024-05-066 травня 2024 Загинув від удару FPV-дрона поблизу села Піщане Харківської області [30]
18060 Україна Затворницький Василь

(«Боцман»)

26.06.1979, с. Поляна, Стрийського р-ну. Був сержантом, командиром стрілецького взводу військової частини А7077. 02024-05-066 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання біля села М’ясожарівка Луганської області. Похорон відбувся 9 травня 2024 [15][31]
18061 Україна Ахвердієв Станіслав
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
Нагрудний знак «Учасник АТО»
 29 років, м. Золочів Золочівського району. Був командиром відділення снайперів роти вогневої підтримки військової частини A7076. Був нагороджений медалями, серед яких є відзнака Президента України – Медаль «За військову службу Україні», нагрудний знак «Ветеран війни», медаль «Учасник АТО». 02024-05-066 травня 2024 Загинув 6 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на околиці населеного пункту Яструбине Сумської області [18].

7 травня

[ред. | ред. код]
18085 Україна Машлай Олександр

(«Гот»)

40 років, с. Гоща, Рівненська область. Мешкав в Луцьку. Пластун та активіст МНК. Один з творців Національного Альянсу у 2005 році. У 2005 їздив в Білорусь допомагати повалити режим Лукашенка. Співорганізатор фестивалю “Бандерштат”. Військовослужбовець 25-го ОШБ 47 ОМБр “Маґура”, де займався забезпеченням звʼязку. Журналіст, колишній головний редактор видання Правий Поступ. Брав участь у наступі під Роботино влітку, з жовтня 2023 без ротації тримав Авдіївський коксохім. 02024-05-077 травня 2024 Загинув 7 травня поблизу селища Желанне, Очеретинської селищної громади Покровського р-ну Донецької області під час виконання бойового завдання. Залишилося двоє синів [32][33][34][35]
18086 Україна Паращук Роман 21.09.1983, м. Стрий. Стрілець стрілецького відділення військової частини. Навчався у Стрийській школі №6 та в училищі №16. До війни працював на «Цинковні». Приступив до служби наприкінці листопада 2023 року. 02024-05-077 травня 2024 Похорон відбувся 9 травня 2024 [15][36]
18087 Україна Сотник Антон
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»
 12.08.1981, м. Львів. Навчався у колишній Спеціалізованій школі №53 м. Львова. Впродовж 2014-2018 років проходив військову службу у лавах Збройних Сил України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції на посаді навідника-оператора механізованої роти механізованого батальйону 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. За самовіддані дії під час оборони держави був нагороджений відзнакою Президента України «За участь в антитерористичній операції». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до ЗСУ та захищав Батьківщину у складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України. Попри отримане у Бахмутському районі поранення, після лікування повернувся на фронт до побратимів. У квітні 2023 року у боротьбі із загарбником отримав друге поранення. 02024-05-077 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня. Залишилися мама, дружина, син, брат, свекруха та швагро. [10].

8 травня

[ред. | ред. код]
18105 Україна Зелений Денис Працював менеджером в мережі кондитерських Honey. Офіцер секції оперативного планування батальйону “Хорив” бригади Нацгвардії “Буревій”. Автор найвідомішого фото Серебрянського лісництва на заході сонця. 02024-05-088 травня 2024 [37]
18106 Україна Лебяк Віталій 03.09.1979, с. Волошиново Львівської області. Навчався у місцевій загальноосвітній середній школі. Згодом вступив до Державного навчального закладу «Новояворівське вище професійне училище». Після завершення навчання проходив військову службу у Борисполі. Працював у торгівельній сфері. Свого часу захоплювався рибальством і мисливством. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив незалежність та суверенітет держави у складі військової частини А4599. Виконував бойові завдання на території Донецької області. 02024-05-088 травня 2024 Поховання відбулося 11 травня[10].

9 травня

[ред. | ред. код]
18135 Україна Яброцький Василь 10.01.1981, с. Боберка Львівської області. Навчався у Боберківському закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів. Здобув вищу освіту у Львівському державному університеті фізичної культури імені Івана Боберського. Після завершення навчання проходив військову службу у місті Самбір. Входив до складу миротворчого контингенту в Лівані. Після повернення працював спершу у Державній службі охорони при МВС України, згодом – у Державній автомобільній інспекції. За станом здоров’я був змушений достроково вийти на пенсію. Із перших місяців повномасштабного вторгнення російської федерації добровільно став на захист держави від окупантів до складу 704-го окремого полку радіаційного, хімічного, біологічного захисту Збройних Сил України. Впродовж певного періоду виконував завдання на території Харківської області. 02024-05-099 травня 2024 Похорон відбувся 11 травня. Залишилися батьки, дружина, двоє дітей, три сестри та брат. [10].
18136 Україна Васьків Андрій 9.08.1976, м. Львів. Навчався у Ліцеї №51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Здобув освіту у колишньому Львівському технікумі залізничного транспорту. Після завершення навчання проходив військову службу у лавах військ зв’язку. Працював у Регіональній філії «Львівська залізниця» Акціонерного товариства «Львівська залізниця». У вільний час захоплювався рибальством і футболом. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання спершу на Київщині, а згодом – на Донеччині у складі 53-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. 02024-05-099 травня 2024 Похорон відбувся 17 травня 2024. Залишилися дружина, син, брат, теща, багаточисельна родина [38]
18137 Україна Хмілевський Назар
Медаль "Незламним Героям російсько-української війни" 		21.05.1992, м. Ківерці Волинської області. Навчався у Ківерцівській школі №4, згодом вступив до Волинського обласного ліцею. У 2015 році закінчив Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького. Після завершення навчання працював лікарем-інфекціоністом, до війни проводив діагностику та консультації у мобільній оптиці. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації, попри відсутність військового досвіду, став на захист Батьківщини від окупантів. Виконував бойові завдання у «гарячих точках» Донеччини у складі 53-го окремого стрілецького батальйону ЗСУ. Захищав м. Бахмут, за що був нагороджений медаллю «Незламним Героям російсько-української війни». 02024-05-099 травня 2024 Загинув, евакуйовуючи поранених побратимів. Похорон відбувся 17 травня 2024. Залишилися мама, дружина, дві доньки та двоюрідні брати і сестри [38]
18138 Україна Мараховський Василь Сергійович З перших днів повномасштабного вторгнення він став до лав Збройних Сил України, був молодшим сержантом, санітарним інструктором-радіотелефоністом медичного пункту 02024-05-099 травня 2024 Загинув, коли в евакуаційний автомобіль влучив ворожий fpv-дрон [39]

10 травня

[ред. | ред. код]
18155 Україна Кунь Віталій 24 роки, с.Сапіжанка. 02024-05-1010 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку [40]
18156 Україна Бородін Іван Сергійович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 11 лютого 1993, с. Джулинка Вінницької області. Там провів дитинство і юність. Після закінчення 9 класу навчався в Ужгородському комерційному технікумі. У 2011 році проходив строкову службу у Львівському 80-му аеромобільному десантному полку. Після армії здобув вищу освіту у КНТЕУ, працював у сфері торгівлі, де мав багато хороших знайомих та колег. За зразкове виконання бойових завдань був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. 02024-05-1010 травня 2024 Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [41]
18157 Україна Кущик Віктор Вікторович («Азіат»)
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 11 січня 1993, м. Нетішин Хмельницької області. Піс­ля за­кін­чення 1-ої не­ті­шинсь­кої шко­ли нав­чався в Се­вас­то­поль­сько­му суд­но­бу­ді­вель­но­му учи­ли­щі, про­хо­див стро­ко­ву служ­бу в ла­вах НГУ. У 2014 році став на захист Батьківщини. Після повномасштабного вторгнення, доросліший та досвідченіший, він знову повернувся до лав ЗСУ та продовжив обороняти країну. Був нагороджений орденами «За мужність» ІІ і ІІІ ступенів, відзнакою Президента України та бригадною відзнакою «Срібний Едельвейс». 02024-05-1010 травня 2024 Залишилися батьки, дружина Олександра та донька Діана. Похований на Пагорбі Слави в Ужгороді [41][42]
18158 Україна Лисак Андрій 21.11.1980, м. Львів. Навчався у Ліцеї №38 Львівської міської ради. Здобув вищу економічну освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка. Протягом 1998-2000 років проходив військову службу у складі Окремого батальйону матеріально-технічного забезпечення 1-ї дивізії Національної гвардії України. Повернувшись, займався підприємництвом у сфері будівництва та дизайну. Із початком повномасштабного вторгнення РФ вступив до лав територіальної оборони. У березні 2022 року став на захист держави до складу 45-го полку імені Олександра Красіцького Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ. 02024-05-1010 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися батьки, дружина, троє дітей та брат [43]
18159 Україна Кулай Сергій 18.09.1979, м. Львів. Навчався у Ліцеї №45 Львівської міської ради. Здобув освіту у Комунальному закладі Львівської обласної ради «Львівський фаховий коледж культури і мистецтв». Після завершення навчання проходив службу в Одесі у лавах внутрішніх військ. У мирний час займався бальними танцями, виступав у складі танцювального колективу «Естет». Впродовж останнього періоду працював у Національному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави до складу 4-ї бригади оперативного призначення НГУ. Боровся із окупантами на Луганщині та Донеччині. 02024-05-1010 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024 [43]
18160 Україна Щупак Тарас 1.07.1974, м. Львів. Навчався у Ліцеї №46 імені В'ячеслава Чорновола Львівської міської ради. Здобув освіту на фізико-математичному факультеті Львівського національного університету імені Івана Франка. У мирний час обіймав різноманітні посади, впродовж останнього періоду працював на місцевій металобазі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від російських окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у лавах 125-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Захід» Сил територіальної оборони Збройних Сил України. За героїчні дії при обороні держави був нагороджений численними відзнаками. Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися дружина, діти і брат [44].

11 травня

[ред. | ред. код]
18175 Україна Булей Вадим 26.03.1970, м. Львів. Навчався у Ліцеї №17 Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Національному університеті «Львівська політехніка» (тоді – Львівський політехнічний інститут). Проходив строкову військову службу у лавах артилеристів. До 2001 року працював у Личаківському районному центрі зайнятості м. Львова, згодом обіймав посаду менеджера з продажу будівельних матеріалів на одному із місцевих підприємств. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації вступив до лав 710-ї бригади охорони Державної спеціальної служби транспорту. 02024-05-1111 травня 2024 Похорон відбувся 14 травня у Львові. Залишилися дружина і троє доньок [27][28]
18176 Україна Мисюра Роман 55 років, м. Калуш. Вступив до лав ЗСУ у квітні 2023 року. На фронті служив гранатометником взводу оперативного призначення одного з військових формувань. 02024-05-1111 травня 2024 Загинув 11 травня 2024 року на Запорізькому напрямку [45]
18177 Україна Мізик Андрій м. Борислав. Навчався у ЗЗСО №4, згодом – у Дрогобицькому професійно-технічному ліцеї на автослюсаря. Працював в охороні НГВУ «Бориславнафтогаз». Захищав Україну з листопада 2023 року у складі прикордонних військ. 02024-05-1111 травня 2024 Загинув на Харківщині, неподалік населеного пункту Тихе [46].
18178 Україна Касьян Сергій 17.12.1997, с. Дуліби. Солдат, воював у десантній роті. 02024-05-1111 травня 2024 [47]
18179 Україна Лукащук Даниїл
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
 8.10.1997, м. Львів. Навчався у Львівському фізико-математичному ліцеї-інтернаті при Львівському національному університеті імені Івана Франка. Згодом вступив до механіко-математичного факультету ЛНУ ім. Івана Франка. Також закінчив Львівську художню школу імені Олекси Новаківського. Після завершення навчання працював системним адміністратором у низці підприємств міста Львова. Був затятим фанатом футбольного клубу «Карпати». Наприкінці лютого 2022 року добровільно став на захист Батьківщини від російських загарбників до лав ЗСУ. Із 2023 року виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на східному напрямку у складі 420-го стрілецького батальйону. Згодом боровся із окупантами у лавах 14-го окремого полку безпілотних авіаційних комплексів ЗСУ. За особисту мужність був нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий Хрест». 02024-05-1111 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024. Залишилися дві бабусі, батьки, двоє братів та кохана дівчина [43]
18180 Україна Калінін Євген 1979, с. Олеша Івано-Франківського району. Був єдиним сином у батьків. 02024-05-1111 травня 2024 Помер 11 травня 2024 року від "гострого розладу кровообігу" у лікарні на Харківщині [48]

12 травня

[ред. | ред. код]
18195 Україна Полагнюк Василь Васильович 28.12.1990, с. Текуча. Військовослужбовець першої президентської бригади ім. Петра Дорошенка - командир роти оперативного призначення, майор 02024-05-1212 травня 2024 Виконуючи бойове завдання в Серебрянському лісі отримав поранення 7 травня 2024 внаслідок якого помер 02024-05-1212 травня 2024 [49]
18196 Україна Юзьків Андрій Сергійович 23 роки, м. Болехів. Став на захист України 21 квітня 2023 року. Служив у зенітно-артилерійському взводі мотопіхотного батальйону 14 окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. 02024-05-1212 травня 2024 Загинув у селі Велика Гомільша Чугуївського району Харківської області [50][11].
18197 Україна Cюртик Олег м. Івано-Франківськ. У цивільному житті працював лікарем-фтизіатром, а з 2017 року бойовим медиком в АТО. Від початку повномасштабної війни перебував на передовій, на різних гарячих напрямках рятував життя. Бойовий медик 128 окремої гірсько-штурмової бригади. 02024-05-1212 травня 2024 [11]
18198 Україна Крутий Віталій Був мобілізований у грудні 2023 перебуваючи з робочим візитом у Львові. Директор Менського краєзнавчого музею імені Володимира Покотила (Чернігівська область), експерт з культурної спадщини, громадський діяч 02024-05-1212 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Металівка Харківської області під час виконання бойового завдання [51][52].
18199 Україна Фученко Павло Васильович
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
Почесний нагрудний знак «Золотий хрест»
 16.11.1981, м. Тисмениця. Навчався у Тисменицькій школі. У 2000 році з відзнакою закінчив Івано- Франківське музичне училище ім. Дениса Січинського, у 2003 році закінчив Музично-педагогічний факультет Прикарпатського національного університету ім. Василя Стефаника. У червні 2022 року пішов захищати нашу державу. Був військовослужбовцем в/ч А4638. Брав участь у боях під Авдіївкою та Бахмутом. За наказом Головнокомандувача ЗСУ від 07.08.2023р. відзначений Почесним нагрудним знаком "Золотий Хрест" Головнокомандувача Збройних Сил України Валерія Залужного. 02024-05-1212 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Новоєгорівка Сватівського району Луганської області.[53]
18200 Україна Асалінський Данило Едуардович

(«Борзий»)

Квітень 2004, Харківська область 02024-05-1212 травня 2024 [54]
18201 Україна Федчишин (Лень) Руслан Васильович 26.05.1975 02024-05-1212 травня 2024 [55]

13 травня

[ред. | ред. код]
18206 Україна Дудик Олексій
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Нагрудний знак «За зразкову службу» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років сумлінної служби» (Міністерство оборони України)
 8.08.1983, с. Високе, Вінницької області. Навчався у колишній Височанській загальноосвітній школі I-III ступенів. У 2001 році закінчив Жмеринське професійно-технічне училище №1 та здобув кваліфікацію «бригадир по поточному утриманню і ремонту залізничної колії та штучних споруд». Після завершення навчання проходив строкову військову службу у Навчальному центрі імені Василя Вишиваного НГУ, згодом був переведений на посаду командира відділення зенітно-ракетних військ до 45-го полку імені Олександра Красіцького НГУ. Впродовж 2004-2008 років працював інспектором охорони на різних підприємствах, також протягом певного часу обіймав посаду сапера-радіотелефоніста групи розмінування. У 2008 році був прийнятий на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України, понад 10 років пропрацював у Личаківській виправній колонії (№30). У 2020 році підписав контракт із Військовою службою правопорядку у ЗСУ та обійняв посаду начальника групи військової частини А2736. Початок повномасштабного вторгнення російської федерації зустрів на передовій. Одним із перших брав участь у боях за Рубіжне, Сіверськодонецьк та Попасну, де отримав поранення. Наприкінці грудня 2023 року перевівся до лав 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. За відданість присязі і народу України був нагороджений численними відзнаками, зокрема, медаллю Міністерства оборони «15 років сумлінної служби» та нагрудним знаком «За зразкову службу». 02024-05-1313 травня 2024 Похорон відбувся 20 травня 2024 у Львові. Залишилися батьки, дружина, 5-річна донька та брат [56]

14 травня

[ред. | ред. код]
18225 Україна Кучерявенко Олександр

(«Кузьма»)

21 рік. Працював на передовій у лавах медичний батальйон «Госпітальєри» та зовсім нещодавно мобілізувався до Сил оборони. 02024-05-1414 травня 2024 Загинув надаючи допомогу пораненим [57]
18226 Україна Цибульський Олександр

(«Циба»)

Випускник Чернівецької гімназії №9 (колишньої школи №3). лужив у військовій частині А7187. Мав звання молодшого лейтенанта. 02024-05-1414 травня 2024 Похорон відбувся 16 травня 2024 на Алеї слави Центрального кладовища Чернівців.[58][59][60]
18227 Україна Чайковський Олег Ігорович
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
 4.07.1988, м. Львів. У 2005 році закінчив Приватний заклад «Гімназія Блаженного Климентія Шептицького». Здобув освіту у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Міжнародні економічні відносини». Закінчив також військову кафедру. Після завершення навчання працював інженером-економістом у Львові. Із початком повномасштабного вторгнення рф вступив до лав територіальної оборони. Із липня 2022 року виконував бойові завдання на Донеччині спершу у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи, а згодом – 23-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. За сумлінну службу Указом Президента України від 18.07.2023 року був нагороджений орденом «За мужність» III-го ступеня. 02024-05-1414 травня 2024 Похорон відбувся 22 травня 2024. Залишилися батьки, двоє синів та брат, що зараз захищає державу на передовій [61].
18228 Україна Костюк Сергій м. Коломия. Служив стрільцем у 93 окремій моторизованій бригаді "Холодний Яр". 02024-05-1414 травня 2024 Загинув в Донецькій області [48]

15 травня

[ред. | ред. код]
18260 Україна Заліпа Микола Іванович 1995, с. Комарове Ратнівської громади. Брат Миколи — Павло загинув 1 грудня 2023 [62] 02024-05-1515 травня 2024 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу [63].
18261 Україна Матвіїв Степан 27.12.1980, с. Любині Львівської області. Навчався у Гумниському закладі загальної середньої освіти І-ІІ ступенів. Згодом вступив до Державного навчального закладу «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання проходив військову службу у лавах прикордонників. Працював у будівельній сфері, у подальшому – у сфері транспортних послуг. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців оперативного командування «Північ» Сухопутних військ ЗСУ. 02024-05-1515 травня 2024 Похорон відбувся 23 травня у Львові. Залишилися батьки, дружина, четверо дітей та дві сестри [64]
18262 Україна Шкварла Андрій Олексійович 16 липня 1979, м. Івано-Франківськ. Солдат. 02024-05-1515 травня 2024 Похорон відбуся 3 червня 2024 на Алеї героїв у Чукалівці [65].

16 травня

[ред. | ред. код]
18280 Україна Кібкало Валерій 27.11.1999, м. Єнакієве Донецької області. Навчався у Єнакієвській загальноосвітній школі I-III ступенів №29. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Сєвєродонецький професійний будівельний ліцей», згодом вступив до Рубіжанського політехнічного коледжу імені О.Є. Порай-Кошиці Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації за власним бажанням вступив до лав 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. 02024-05-1616 травня 2024 Похорон відбувся 21 травня 2024 у Львові. Залишилися мама, дві сестри та двоє братів [66]
18281 Україна Заяць Юрій 22.07.1981, м. Львів. Навчався у Ліцеї № 51 імені Івана Франка Львівської міської ради. Здобув вищу освіту у Львівському національному університеті ветеринарної медицини та біотехнологій імені Степана Зеноновича Ґжицького. Після завершення навчання працював водієм у компанії «Shell». Із перших днів повномасштабного вторгнення долучився до оборони України у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони Регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони ЗСУ. 02024-05-1616 травня 2024 Загинув на Донеччині. Похорон відбувся 23 травня у Львові. Залишилися мама, дружина, двоє доньок та брат. [64]
18282 Україна Ковць Олег 16.10.1973, с. Дмитровичі Львівської області. Проживав у Львові з 1977 року. Навчався у середній школі №42 м. Львова. Продовжив навчання у Львівському СПТУ-50, де здобув спеціальність «монтажник радіоапаратури і приладів». Згодом здобув освіту слюсара з ремонту автомобілів. Після завершення навчання проходив військову службу у Хмельницькому та Вінниці. Впродовж останнього часу займався меблярством, мріяв започаткувати власну справу. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем вступив до 103-ї окремої бригади територіальної оборони. Згодом боровся із окупантами в складі 116-ї окремої механізованої бригади першого механізованого батальйону Сухопутних військ ЗСУ. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на території Сумської, Запорізької, Донецької та Харківської областей. Обіймав посади командира взводу та командира відділення. 02024-05-1616 травня 2024 Похорон відбувся 25 травня 2024 в місті Львів. Залишилися мама, дружина, дві доньки, брат та онук [67]
18283 Україна Маричев Михайло 2003, м. Покровськ, Донецька область. Стрілець-санітар 3-го відділення морської піхоти військової частини 02024-05-1616 травня 2024 [68]
18284 Україна Закорецька Катерина Володимирівна 1989. Закінчила Харківський національний університет внутрішніх справ, після чого у 2013 році підписала контракт та долучилася до Збройних сил України. 02024-05-1616 травня 2024 Загинув у Харківській області внаслідок ракетного удару. Похорон військової відбувся 27 травня. Без матері залишився восьмирічний син [69][70]

17 травня

[ред. | ред. код]
18300 Україна Василюк Денис Олександрович
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» І ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Медаль «За військову службу Україні»
Медаль «За військову службу Україні»
 31 рік, м. Миргород, Полтавська область. Підполковник, начальник штабу – перший заступник командира авіаційної ескадрильї 831-ї бригади тактичної авіації. Учасник російсько-української війни, від початку російського пповномасштабного вторгнення в Україну здійснив десятки бойових вильотів[71]. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на фронті[72].
18301 Україна Пеленський Тарас 23.11.1988, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №90 міста Львова. Отримав освіту в Українській академії друкарства. Спершу працював за фахом у місцевій друкарні, а згодом – у рекламному агентстві. Перед початком повномасштабного вторгнення російської федерації відкрив власну справу. Вирізнявся стійкою громадянською позицією, брав участь у подіях на Майдані Незалежності. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від загарбників. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави у складі 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука Національної гвардії України. Пеоебував у гарячих точках Донецької області. 02024-05-1717 травня 2024 Похорон відбувся 22 травня 2024. Залишилися дружина, дві доньки, дідусь, батьки та брат [61].
18302 Україна Довбняк Ігор 7 лютого 1992, м. Івано-Франківськ. У 2015 році він одружився та переїхав з дружиною в село Озеряни Олешанської громади. Там у них народилися двоє синів. Пройшовши навчання на Рівненщині, його перевели в Донецьку область. Служив в окремому взводі снайперів. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув на Харківському напрямку. Прийняв свій останній бій у селі Глибоке Липецької громади. Залишилися батьки, сестра, дружина при надії та сини Владислав і Назар [73].
18303 Україна Яцків Віктор 27 липня 1983, с. Радча Івано-Франківської громади. 02024-05-1717 травня 2024 Загинув поблизу села Іванівка Куп’янського району Харківської області [74].

18 травня

[ред. | ред. код]
18320 Україна Лучка Іван 23 січня 1990, с. Голгоча, Тернопільщина. Виріс сиротою. 02024-05-1818 травня 2024 Загинув під час бойового завдання у Донецькій області. Похований на Алеї героїв у селі Чукалівка [75]
18321 Україна Підлуський Степан 18 вересня 1979, м. Тисмениця. Після закінчення школи навчався в Одеській академії зв'язку. Працював в "Укртелекомі". У 2023 році долучився до лав Збройних сил України. 02024-05-1818 травня 2024 Помер у лікарні [76]
18322 Україна Гончак Михайло Федорович 1.03.1974, селище Летичів, солдат. 63ОМБр. 02024-05-1818 травня 2024 Загинув від мінометного обстрілу під час виконання бойового завдання [77].
18323 Україна Боднар Руслан Ярославович

(«Вовк»)

42 роки, родом із Скала-Подільської територіальної громади. Закінчив Борщівський агротехнічний фаховий коледж, де вивчав агроінженерію. Разом із сім’єю проживав у Львові. У лавах ЗСУ старший сержант служив техніком стрілецької роти. 02024-05-1818 травня 2024 [78]
18324 Україна Петрович Микола 48 років, м. Городок. Воював на східному напрямку. 02024-05-1818 травня 2024 Загинув 18 травня 2024 року на Донеччині [79]

19 травня

[ред. | ред. код]
18340 Україна Чорний Юрій

(«Ката»)

22.05.1997, с. Підбірці Львівської області. Навчався у Підбірцівському ліцеї Львівської міської ради. Здобув освіту у Автомобільно-дорожньому фаховому коледжі Національного університету «Львівська політехніка», згодом вступив до Національного лісотехнічного університету України. Займався автомобільною справою. Із початком повномасштабного вторгнення разом з однодумцями долучився до створення місцевої самооборони (згодом – добровільне формування територіальної громади сіл Лисиничі та Підбірці). У квітні 2023 року вступив добровольцем на військову службу до складу 12-ї бригади оперативного призначення НГУ. Під час проходження служби виявив мужність, героїзм, самовіддачу та здобув велику повагу побратимів. 02024-05-1919 травня 2024 Похорон відбувся 22 травня 2024. Залишились батьки, дружина, чотирирічний син, брати та сестри [61].
18341 Україна Кузнєцов Євгеній

(«Студент»)

3.07.1988, м. Київ. У 2003 році закінчив Загальноосвітню школу I-III ступенів №3 м. Ірпеня. Згодом здобув професію «столяр, реставратор виробів з дерева» у Львівському професійному ліцеї дизайну та будівництва. У 2012 році закінчив Національний лісотехнічний університет України. Учасник подій під час Революції Гідності, до 2017 року виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Після повернення працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності у місті Львові, згодом – у сфері деревообробки та виробництва меблів. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від окупантів до складу 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Виконував бойові завдання на Миколаївщині. 02024-05-1919 травня 2024 Похорон відбувся 25 травня 2024 в місті Львів. Залишилися донька, син, дружина, бабуся, брат, сестра, тітка та дядько [67]
18342 Україна Шпілька Сергій 22.12.1983, с. Догмарівка Херсонської області. Тут закінчив Догмарівський ліцей Генічеської міської ради. Понад 10 років тому переїхав до м. Винники Львівської області. Працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Винниківська тютюнова фабрика». Бойовий медик. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист Батьківщини від загарбників до лав 33-ї окремої механізованої бригади. Виконував бойові завдання на території Запорізької та Донецької областей. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». 02024-05-1919 травня 2024 Похорон відбувся 24 травня 2024 у Львові. Залишилися дружина і доньки [80]
Юрій Пельчар — родом із Самбора. Був солдатом, стрільцем, помічник гранатометника військової частини А4395. Загинув 19 травня 2024 року поблизу міста Вовчанськ на Харківщині. 02024-05-1919 травня 2024 Похорон відбувся 27 травня 2024 [81].

20 травня

[ред. | ред. код]
18360 Україна Кавка Іван 6.08.1989, с. Горінчово Закарпатської області. Навчався у Горінчівському ліцеї Горінчівської сільської ради. Після здобуття освіти проходив строкову військову службу в місті Бровари Київської області. Працював в деревообробній сфері, займався будівництвом каркасних будинків та альтанок. Із початком повномасштабного вторгнення добровільно став на захист держави від загарбників. Спершу вступив до лав територіальної оборони, згодом вступив до Національної гвардії України. Виконував бойові завдання на південному напрямку у складі 2-ї окремої Галицької бригади, згодом – 45-го полку імені Олександра Красіцького Західного оперативно-територіального об’єднання НГУ. Під час проходження служби також займався розмінуванням територій. 02024-05-2020 травня 2024 Похорон відбувся 24 травня 2024 у Львові. Залишилися дружина, 7-річна донька, сестра, теща з тестем, велика родина та багато друзів [80]
18361 Україна Бутенко Олег м. Трускавець. Був старшим лейтенантом, командиром механізованого взводу військової частини А4576. 02024-05-2020 травня 2024 Загинув 20 травня 2024 року поблизу міста Часів Яр Донецької області [79].
18362 Україна Гридовой Юрій м. Яворів. Після закінчення школи став курсантом військового навчального центру, а згодом – командиром танку в 24 окремій механізованій бригаді. У 2005 році звільнився зі служби й присвятив себе роботі та родині. Коли почалась війна на Донбасі, повернувся до лав ЗСУ. Продовжив захищати Україну після початку повномасштабного вторгнення. Був командиром танкового взводу бригади швидкого реагування НГУ "Рубіж". 02024-05-2020 травня 2024 Загинув в Бахмутському районі внаслідок обстрілу. Похорон відбувся 31 травня 2024 [82]
18363 Україна Горішевський Юрій 5.05.1980, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №91 м. Львова. Здобув освіту за спеціальністю «Економіка і право» у Приватному акціонерному товаристві «Вищий навчальний заклад «Міжрегіональна Академія управління персоналом». Згодом вступив до Львівського торговельно-економічного університету. У мирний час займався приватним підприємництвом у будівельній сфері. Протягом 2011-2017 років проживав у місті Куп’янськ Харківської області, надалі працював у Королівстві Швеція. Напередодні повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на Батьківщину. Із перших днів війни, попри незадовільний стан здоров’я та відсутність військового досвіду, добровільно став на захист держави від окупантів. Виконував бойові завдання на південному та східному напрямках у лавах 31-ї окремої механізованої бригади ЗСУ. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». 02024-05-2020 травня 2024 Похорон відбувся 28 травня 2024 у Львові [83]
18364 Україна Бонис Олександр 23 березня 2002, Італія. Проживав у місті Дрогобич Львівської області на вулиці Бориславській. Навчався у ЗОШ №15, згодом – у ВПУ №19. Після навчання пішов служити у місцеву військову частину А1108. З жовтня 2021 року був на Донеччині. Згодом був переведений у 68-му єгерську бригаду. Був оператором коригування артилерійського вогню. 02024-05-2020 травня 2024 Під час виконання бойового завдання, 13 травня 2024 року дрогобичанин отримав поранення, після якого перебував у госпіталі Мечнікова в Дніпрі. Не вдалось врятувати.[84]

21 травня

[ред. | ред. код]
18380 Україна Блажко Ігор Васильович 13 червня 1988, м. Буча, Київська область. Пережив окупацію місця, а після деокупації Київщини долучився до лав ЗСУ. Солдат 02024-05-2121 травня 2024 Загинув на Донеччині [85]

22 травня

[ред. | ред. код]
18400 Україна Жибак Тарас селище Отинія. 02024-05-2222 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання [86]
18401 Україна Чупир Микола Іванович 3 липня 1973, с. Тишки Лубенського району. Спеціальність агронома здобув у Березоворудському радгоспі-технікумі. Після строкової служби у лавах Збройних Сил України присвятив себе роботі у Лубенських лісничих господарствах. Обіймав посаду агронома-метеоролога на метеорологічній станції "Лубни". Оператор відділення протитанкових ракетних комплексів, молодший сержант 02024-05-2222 травня 2024 Загинув внаслідок артилерійського обстрілу у районі населеного пункту Часів Яр, Донецької області [87]
18402 Україна Білогруд Володимир

(«Спінінгіст»)

27.07.1983, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі I-III ступенів №36 м.Львова. У 2002 році закінчив Вище професійно-технічне училище №27 за спеціальністю «Кухар-кондитер». Після завершення навчання проходив строкову військову службу у складі 7-го окремого Бреславського полку армійської авіації 13-го армійського корпусу Сухопутних військ ЗСУ. Працював барменом у ресторанах «Пивний сад» і «Тартак», згодом обіймав посаду адміністратора у готельно-відпочинковому комплексі «Тартак Резорт». Також працював дистрибʼютором у Приватному акціонерному товаристві «Оболонь». У вільний час захоплювався рибальством. Із жовтня 2022 року став на захист держави від російських окупантів. Брав активну участь у бойових діях на Донеччині та Харківщині у лавах 3-го батальйону 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». За особисту мужність при виконанні завдань із захисту держави був нагороджений численними відзнаками. 02024-05-2222 травня 2024 Похорон відбувся 27 травня 2024 у Львові [88].

23 травня

[ред. | ред. код]
18420 Україна Паньків Роман Романович

(«Загиблик»)

м. Івано-Франківськ. Пройшов через багато гарячих точок: від київської кампанії до Донбасу, Запорізького контрнаступу і знову Донбас. Двічі поранений, але щоразу повертався у стрій. 02024-05-2323 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання. Похорон відбувся 27 травня 2024 в Івано-Франківську [89][90]
18421 Україна Сурженко Антон Петрович 1993, с. Солониця Козельщинського району Полтавської області. У липні 2020 року став працювати в Службі судової охорони Полтавщини. У квітні 2023 року він звільнився зі Служби судової охорони та вступив до одного зі спецпідрозділів Національної поліції. 02024-05-2323 травня 2024 Загинув в Часовому Яру [91]
18422 Україна Лахай Іван Юрійович 25 років, с. Велика Глуша Камінь-Каширської громади Волинської області. 02024-05-2323 травня 2024 [92]
18423 Україна Бреус Валентин Юрійович 22 роки, м. Кременчук. Призваний на військову службу в січні 2021 року 3-м відділом Мелітопольського РТЦК та СП Запорізької області. Служив інспектором прикордонної служби та помічником гранатометника. 02024-05-2323 травня 2024 Загинув виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Зибине Харківської області [93].
18424 Україна Серебров Валерій 29.09.1995, селище Новодонецьке Донецької області. Навчався у Новодонецькому закладі загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №16. Здобув освіту у Олександрівському професійному аграрному ліцеї. Після завершення навчання працював у Республіці Польща. Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся на Батьківщину та, попри відсутність бойового досвіду, добровільно вступив до лав Національної гвардії України. Боронив суверенітет та незалежність держави у лавах 2-ї окремої Галицької бригади НГУ на східному напрямку фронту. За особисту мужність був нагороджений численними відомчими відзнаками. 02024-05-2323 травня 2024 Похорон відбувся 29 травня 2024 у Львові. Залишилися дружина, 2-річна донька, мама та сестра [94]
18425 Україна Дроздов Руслан 24.09.1986, с. Благодатне Одеської області. Навчався в Адамівському закладі загальної середньої освіти Шабівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області. Після завершення навчання у школі працював на туристичних базах та будівництві. Під час повномасштабного російського вторгнення боронив Україну в лавах 214-го окремого спеціального батальйону OPFOR Міжнародного центру миротворчості та безпеки Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Виконував завдання із захисту держави на Донеччині. 02024-05-2323 травня 2024 Похорон відбувся 1 червня 2024 року у Львові. Залишились дружина, мати, двоє синів, четверо братів та сестра [95]
18426 Україна Курчаба Андрій 23 травня 1982, с. Великосілки Новояричівської громади Львівського району. Проходив службу у військовій частині А4885. 02024-05-2323 травня 2024 Помер 23 травня 2024 року у свій 46 день народження. Похорон відбувся 27 травня 2024 [81].

24 травня

[ред. | ред. код]
18440 Україна Бибик Тарас

(«Турист»)

10 вересня 1964, Ямниця. Солдат, служив на передовій гранатометником у стрілецькій роті однієї з військових частин. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув на Запоріжжі внаслідок мінометного обстрілу [96]
18441 Україна Комісаров Руслан Миколайович 21 червня 1991, м. Кременчук. Закінчив 9 класів середньої школи №11 та отримав професію зварювальника у професійно-технічному училищі №26. З 2017 року разом із сім’єю проживав у Лубнах. Працював експедитором на фірмі будівельних матеріалів. Але з лютого 2023 року вступив до лав Збройних Сил України. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув поблизу населеного пункту Сокіл Донецької області [97]
18442 Україна Баба Тарас 24.12.1996, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №62. Здобув освіту у Державному професійно-технічному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище комп'ютерних технологій та будівництва». Після завершення навчання протягом 2017-2021 років проходив військову службу у кінологічному взводі 2-ї окремої Галицької бригади Західного оперативно-територіального об’єднання Національної гвардії України. Виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації не залишився осторонь і за власним бажанням повернувся до лав 2-ї окремої Галицької бригади НГУ. Виконував бойові завдання із захисту суверенітету та територіальної цілісності держави на Донеччині. 02024-05-2424 травня 2024 Похорон відбувся 29 травня 2024 у Львові [94]
18443 Україна Костиркін Віктор Олексійович

(«Мейн-Кун»)

26 років, м. Герца 02024-05-2424 травня 2024
18444 Україна Сенько Іван 14 травня 1978, с. Мутичів Чернігівської області. Закінчив 8 класів Даницької середньої школи, а у 1996 році — Замглайське ПТУ №12 на тракториста. Працював за спеціальністю у колгоспі села Даничі. Займався підсобним господарством. З повномасштабним вторгненням РФ на територію України долучився до лав ЗСУ. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника механізованого батальйону, солдат. 02024-05-2424 травня 2024 Загинув 24 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Запорізькому напрямку. Попрощалися та поховали бійця в селі Мутичів [98]

25 травня

[ред. | ред. код]
18460 Україна Рутковський Ігор Іванович 23 серпня 1979, м. Бережани. Отримавши середню освіту, відслужив строкову службу. По поверненню додому, до рідного міста, працював у лісгоспі та в будівельній галузі. До ЗСУ долучився 3 липня 2022 року. Службу ніс у складі військової частини А4934. 02024-05-2525 травня 2024 [99]
18461 Україна Кушпіт Володимир
Почесний нагрудний знак «Хрест Військова честь»
Почесний нагрудний знак «Хрест Військова честь»
 29.05.1986, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №13. Закінчив із відзнакою колишній Університет банківської справи (тоді – Інститут). Обіймав посаду торгового представника у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Львівська пивна компанія». Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації проходив вишкіл у Військовій академії м. Одеса. Згодом виконував бойові завдання із захисту суверенітету держави на східному напрямку у лавах 81-ї окремої аеромобільної бригади. За особисту мужність був нагороджений численними відзнаками, зокрема, Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Військова честь». Під час проходження військової служби отримав звання «лейтенант». 02024-05-2525 травня 2024 Похорон відбувся 31 травня 2024. Залишилися батьки, дружина, двоє дітей, сестра, багато рідних та друзів [100].
18462 Україна Кіт Максим 16.11.2001, м. Львів. Навчався у Гімназії «Провесінь» Львівської міської ради. Згодом здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання працював у будівельній сфері міста Львова. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації за власним бажанням підписав контракт із ЗСУ. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на Донеччині у лавах 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. 02024-05-2525 травня 2024 Похорон відбувся 30 травня 2024. Залишилися дружина, батьки, сестра, племінники та хрещена донька [101]
18463 Україна Драган Євген с. Борятин Червоноградської громади. Був кулеметником стрілецького відділення військової частини А0536. 02024-05-2525 травня 2024 Помер на Сумщині під час проходження служби. Похорон відбувся 31 травня 2024 [82]
18644 Україна Баюн Андрій Трофимович 1975. Житель міста Рівне. 7-й окремий стрілецький батальйон. 02024-05-2525 травня 2024 Загинув на території Луганської області. Похорон відбувся 3 червня 2024 в Клевані.
18645 Україна Чак Ігор Петрович 1972, м. Шацьк. Мобілізований 26 лютого 2022 року. Служив в складі військової частини А4667, мав звання головного сержанта. 02024-05-2525 травня 2024 Загинув внаслідок підриву на мінно-вибуховому пристрої ворога отримав смертельні поранення [102]

26 травня

[ред. | ред. код]
18480 Україна Тарасюк Олексій

(«Reynar»)

02024-05-2626 травня 2024
18481 Україна Фарима Василь с. Доброгостів на Дрогобиччині. Мобілізований до лав ЗСУ 7 травня 2024. Проходив навчання як курсант навчального взводу навчальної роти підготовки фахівців тилового забезпечення військової частини А2600, 138-й навчальний батальйон матеріального забезпечення. 02024-05-2626 травня 2024 Похорон відбувся 29 травня 2024 [103]
18482 Україна Булденко Леонід 48 років, с. Малий Щимель Чернігівської області. Згодом переїхав до селища Мала Дівиця. Закінчив Яблунівську школу-інтернат. Потім навчався в Ічнянському професійно-технічному училищі на тракториста. Працював на сільськогосподарському підприємстві та у Києві. У перші дні повномасштабної війни повернувся на Чернігівщину та став до лав оборонців України. Служив у складі стрілецького взводу. 02024-05-2626 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання на Донеччині [98]
18483 Україна Ісаков Олександр Юрійович 26 років, с. Требухів Київської області. 02024-05-2626 травня 2024 [104][105]

27 травня

[ред. | ред. код]
18500 Україна Михальчук Костянтин

(«Генерал»)

19 грудня 1989, м. Шепетівка. На захист України став ще у 2014 році. Спочатку служив в 95ОШБр, а з 2015 у 8-му полку ССО. Очолював громадську організацію "Шепетівська спілка учасників бойових дій в зоні АТО". За результатами виборів 2015 року був обраний депутатом Шепетівської міської ради VII скликання від Шепетівської міської організації політичної партії "Об'єднання "Самопоміч", повноваження якого склав 18 травня 2017 року. Після 24 лютого 2022 брав участь в боях за Ірпінь. Пройшов шлях від розвідника до командира групи. Лейтенант ССО ЗСУ. 02024-05-2727 травня 2024 Загинув у бою за Харківщину [106][107]
18501 Україна Сорока Роман Ігорович 46 років, с. Вороняки Золочівського району. У сезоні-2000/01 виступав за тернопільську "Ниву", провів 15 поєдинків у футболці тернопільської команди у Другій лізі чемпіонату України. 02024-05-2727 травня 2024 [108]
18502 Україна Галадій Андрій 29.09.1996, с. Новий Мізунь Івано-Франківської області. Навчався у Середній загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 31 м. Львова. Здобув професійно-технічну освіту у Відокремленому структурному підрозділі «Львівський фаховий коледж транспортної інфраструктури Національного університету «Львівська політехніка». У 19-річному віці без вагань став на захист України до лав добровольчого батальйону «ОУН» та виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції. Після повернення до цивільного життя працював у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Факро Львів», згодом обіймав посаду менеджера у місцевій будівельно-торгівельній фірмі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації пройшов вишкіл у складі 3-ї окремої штурмової бригади. Будучи обізнаним у військовій справі, на добровільних засадах навчав і допомагав побратимам. У травні 2023 року за власним бажанням підписав контракт із 3-м прикордонним загоном імені Героя України полковника Євгенія Пікуса Державної прикордонної служби України. Виконував бойові завдання на східному напрямку. Під час проходження служби отримав звання «молодший сержант». 02024-05-2727 травня 2024 Похорон відбувся 1 червня 2024 року у Львові. Залишилися бабусі, дідусь, батьки, 8-річна донька і брат [95]
18503 Україна Бартман Тарас м. Червоноград. Виконував бойові завдання на Донеччині. Проходив службу у військовій частині А0284. 02024-05-2727 травня 2024 Похований на Алеї Героїв на Бендюзькому кладовищі [109].
18504 Україна Верпека Наталія
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
Почесний нагрудний знак «Сталевий хрест»
 7 жовтня 1997, селище Десна. Здобула повну вищу педагогічну освіту. У 2021 році уклала контракт та долучилась до ЗСУ. Повномасштабну війну зустріла під час проходження фахового навчання у Полтаві. До травня 2022 року була позаштатним психологом, далі обіймала позаштатну посаду помічника начальника служби зв’язку та інформаційних систем. Брала участь у звільненні Херсону, бойових діях на Донеччині та на території Дніпра. Нагороджена відзнакою Головнокомандувача ЗСУ — почесний нагрудний знак "Сталевий хрест". Старший матрос. 02024-05-2727 травня 2024 Загинула 27 травня 2024 року під час виконання бойового завдання на Миколаївщині [98]
18505 Україна Шаюк Роман 9.06.1986, м. Львів. Навчався у Середній загальноосвітній школі №30. Згодом здобув професію слюсаря у професійно-технічному училищі міста Львова. Після завершення навчання працював спершу у сфері надання послуг з охорони власності, а згодом – у рекламі. Із початком повномасштабного вторгнення російської федерації став на захист держави від російських окупантів. Із 22 серпня 2023 проходив військову службу у складі 233-го центру підготовки підрозділів ЗСУ. Протягом певного періоду також боронив державу у складі 53-ї окремої механізованої бригади імені Володимира Мономаха та 61-ї окремої механізованої Степової бригади. Виконував бойові завдання на східному напрямку фронту. 02024-05-2727 травня 2024 Залишилися мама, племінниця та сестра. Похорон відбувся 3 червня 2024 у Львові [110]

28 травня

[ред. | ред. код]
18525 Україна Жданов Євген 24.07.1991, м. Старобільськ Луганської області. Навчався у Садківській гімназії Старобільського району Луганської області. Згодом вступив до Відокремленого структурного підрозділу «Старобільський фаховий коледж Луганського національного аграрного університету». У 2023 році здобув вищу освіту у Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка. Після завершення навчання працював у торгівельній сфері. Протягом 2016-2020 років виконував бойові завдання у зоні проведення антитерористичної операції/операції Об’єднаних сил у складі 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи оперативного командування «Схід» Сухопутних військ ЗСУ. Після початку повномасштабного вторгнення російської федерації повернувся до лав ЗСУ. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на східному напрямку у складі 111-ї окремої бригади територіальної оборони регіонального управління «Схід» Сил територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду командира стрілецького взводу. 02024-05-2828 травня 2024 Залишилися батьки, дружина, двоє братів, двоє сестер та багато друзів. Похорон відбувся 1 червня 2024 року у Львові [95]
18526 Україна Калинюк Василь Михайлович 23 серпня 1989, м. Івано-Франківськ. Старший солдат 02024-05-2828 травня 2024 Похорон відбувся 3 червня 2024 на Алеї героїв у Чукалівці [65]

29 травня

[ред. | ред. код]
18550 Україна Цибух Ірина Володимирівна («Чека»)
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
 1 червня 1998, м. Львів. Доброволиця, бойова медикиня, медійниця, громадська діячка. Вивчала журналістику у Львівській політехніці, з 2017 року приєдналась до команди телекомпанії «Суспільного». Там працювала над реформою Суспільного мовлення, готувала міжрегіональні спецефіри, знімала документальні фільми, очолювала регіональні філії суспільного мовника у різних областях. Навчалася медицини у медичного загону спецпризначення «Білі берети» та в американських медиків, де отримала базові навички. Більш ґрунтовну практику здобула в «Госпітальєрах». З 2020 року навчалася у Київській школі економіки на програмі «Публічна політика та врядування». Але перервала навчання 24 лютого 2022, щоб рятувати та захищати. Ірина повернулась до лав добровольчого медичного батальйону «Госпітальєри», як бойова медикиня, а згодом очолила 5-й екіпаж. Вона брала участь в операціях з оборони Київщини, Донецької області — від Вугледара до Лиману, Авдіївки, Мар'їнки, Бахмута, працювала в Серебрянському лісі та на Харківському напрямку. У листопаді 2023-го отримала відзнаку від Президента України - орден «За заслуги» III ступеня. У березні 2024 Ірина Цибух стала лауреаткою премії «УП 100. Сила жінок». 02024-05-2929 травня 2024 Загинула на Харківщині. Прощання в столиці на Майдані Незалежності відбулося 2 черавня 2024. Похорон відбувся 3 червня 2024 у Львові. Залишилися батьки, брат і бабуся [111][110].
18551 Україна Шкуренко Людмила Вікторівна 14 вересня 1980, м. Українка, Київщина. У липні 2022 її брат загинув на війні і 14 травня 2023 вона прийшла служити на шатбній посаді. 15 травня 2024 мобілізувалася на бойову посаду. Розвідниця-навідниця розвідувального відділення розвідувального взводу 1-го механізованого батальйону. Була оператором FPV-дронів. 02024-05-2929 травня 2024 Загинула на Куп'янському напрямку, потрапила під ворожий обстріл. Похована 1 червня на кладовищі міста Українка на "Алеї Героїв 2". Залишилися мама, двоє дітей та коханий чоловік [112]
18552 Україна Моканюк Роман Юрійович 1983, с. Устеріки Білоберізької громади, проживав у Гриняві. Служив стрільцем-помічником гранатометника 3 штурмового відділення 5 окремої штурмової Київської бригади. 02024-05-2929 травня 2024 Загинув на Бахмутському напрямку внаслідок мінометного обстрілу [113].
18553 Україна Челохсаєв Андрій Юрійович 2.05.1983, м. Могилів-Подільській. 02024-05-2929 травня 2024
18554 Україна Максимович Олександр Васильович 23 грудня 1977. Мешканець Криворіжжя 02024-05-2929 травня 2024 Загинув на околиці населеного пункту Тихе на Харківщині стримуючи ворога
18555 Україна Леменчук Андрій м. Бровари. Молодший сержант, командир стрілецького відділення стрілецької 02024-05-2929 травня 2024 Загинув під час виконання бойового завдання в населеного пункту Іванівка Куп’янського району Харківської області [114]
18556 Україна Шевченко Дмитро Станіславович 1977, Свеса Шосткинського району. Перебував на посаді голови селища, звільнився у 2016 році. Після початку повномасштабного вторгнення перебував на Донеччині. 02024-05-2929 травня 2024 Загину в районі Часового Яру [115]

30 травня

[ред. | ред. код]
18570 Україна Улинець Василь Васильович 1984, м. Мукачево 02024-05-3030 травня 2024 Зашинув під час виконання бойового завдання в Донецькій області
18571 Україна Гомзяк Роман м. Самбір. Був молодшим сержантом, командиром гармати самохідного артилерійського взводу військової частини А0284. 02024-05-3030 травня 2024 Загинув у Чугуєвському районі Харківської області.
18572 Україна Чорний Іван 20.01.1999, м. Львів. Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради. Здобув освіту у Державному навчальному закладі «Львівське вище професійне училище торгівлі та сфери послуг». Після завершення навчання розпочав кар’єру у ресторанній сфері міста Львова. Згодом вступив на строкову військову службу до 101-ї окремої бригади охорони Генерального Штабу імені генерал-полковника Геннадія Воробйова. Повернувшись до Львова, працював кухарем у місцевому пабі «Лінивий пес». Із перших днів повномасштабного вторгнення російської федерації добровольцем став на захист Батьківщини від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави у складі 63-ї окремої механізованої бригади Корпусу резерву Сухопутних військ ЗСУ. Боровся із загарбником на Миколаївщині, Херсонщині, Донеччині, Луганщині і Харківщині, за особисту мужність був нагороджений численними відзнаками. 02024-05-3030 травня 2024 Похорон відбувся 5 червня 2024 у Львові. Залишилися бабуся, мама, сестра, дядько, хрещений батько, двоюрідний брат та кохана дівчина [116].
18573 Україна Правда Максим 25.01.1977, Німеччина. Народився у сім’ї військовослужбовця. У 1992 році родина перебралася із Німеччини до Львова. Навчався к Львівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №43. Здобував освіту у колишньому Університеті банківської справи (тоді – Інституті). Протягом 1996-1998 років проходив військову службу у військових частинах 46145 та А2557. Понад 10 років пропрацював у колишньому Приватному акціонерному товаристві «Львівшляхрембуд». Впродовж останнього часу займався приватним підприємництвом у сфері будівництва автомобільних доріг. Із перших місяців повномасштабного вторгнення рф добровільно став на захист держави від окупантів. Боронив суверенітет та територіальну цілісність держави на Сумщині, Луганщині та Донеччині у лавах 117-ї окремої механізованої бригади, а згодом – 103-ї окремої бригади територіальної оборони Сил територіальної оборони ЗCУ. 02024-05-3030 травня 2024 Похорон відбувся 4 червня 2024 у Львові. Залишилися дружина, 16-річний син та троє братів з родинами. [117].

31 травня

[ред. | ред. код]
18590 Україна Черніков Костянтин 35 років, м. Київ. Тренер з гімнастики. Був пілотом дронів у 149-й ПМБр, пілот FPV. 02024-05-3131 травня 2024 [118]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чому ми досі нічого не знаємо про втрати української армії у війні. BBC. 9 березня 2022. Архів оригіналу за 9 березня 2022. Процитовано 10 березня 2022.
  2. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Орестом Климовичем та Степаном Мишковським.
  3. ↑ а б На війні загинули військовослужбовці з Івано-Франківщини Микола Гордій та Михайло Половський.
  4. ↑ На Харківському напрямку загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Сергій Калиновський.
  5. ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Віктором Дудником.
  6. ↑ а б в г д 7 травня на Львівщині прощаються із вісьмома військовими.
  7. ↑ У вівторок Львівщина попрощається з капітаном Андрієм Сидором.
  8. ↑ На війні загинула Героїня зі Львівщини.
  9. ↑ На Львівщині відбудеться прощання з Героєм Олександром Луковцем.
  10. ↑ а б в г Завтра Львів попрощається із чотирма захисниками України.
  11. ↑ а б в На фронті загинули прикарпатці Василь Ткач, Андрій Юзьків і Олег Сютрик.
  12. ↑ “Одне з найкращих уособлень нашого народу”: у бою загинув програміст Володимир Іващенко “Воха”, головний сержант із 4-ї бригади НГУ.
  13. ↑ На Донецькому напрямку загинув боєць "десятки" з Івано-Франківщини Тарас Русаль.
  14. ↑ 8 травня на Львівщині поховають двох військових.
  15. ↑ а б в г 9 травня на Львівщині поховають шістьох військових.
  16. ↑ Загинув військовослужбовець Стрийського батальйону ТрО Роман Дребот.
  17. ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Тарасом Решетівським.
  18. ↑ а б Сьогодні Львівщина прощається із вісьмома захисниками.
  19. ↑ На Авдіївському напрямку загинув 44-річний доброволець "Госпітальєрів" Сергій Казнадій.
  20. ↑ У лікарні помер військовий з Івано-Франківщини Миколай Гурський.
  21. ↑ Йому назавжди буде 29: у боях за Україну загинув захисник із Тернопільщини. Фото.
  22. ↑ Повний список 215 захисників України, звільнених з російського полону. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 22 вересня 2022.
  23. ↑ Один з наймолодших захисників "Азовсталі": загинув 21-річний Назарій "Грінка" Гринцевич.
  24. ↑ Навіки 21. На фронті загинув один із наймолодших оборонців Азовсталі Назарій Гринцевич. unian.ua. УНІАН. 7 травня 2024. Процитовано 7 травня 2024.
  25. ↑ У боях за Серебрянське лісництво загинув Андрій Плитус. Рік тому він вийшов з полону після боїв за “Азовсталь”.
  26. ↑ Загинув через рік після повернення з полону. На Луганщині поліг спецпризначенець із Франківщини Андрій Плитус.
  27. ↑ а б Завтра Львівська громада попрощається із захисниками Вадимом Булеєм і Тарасом Ониськівим.
  28. ↑ а б У вівторок Львів попрощається з Героями Вадимом Булеєм і Тарасом Ониськівим.
  29. ↑ 27-річний яворівчанин з бригади «Азов» загинув у бою з росіянами на Донеччині.
  30. ↑ На Харківщині загинув прикордонник з Івано-Франківщини Богдан Бухонко.
  31. ↑ У Великодній понеділок на війні загинув Герой зі Львівщини Василь Затворницький.
  32. ↑ На війні загинув журналіст Олександр Машлай
  33. ↑ На війні з росіянами загинув співорганізатор фестивалю “Бандерштат” Олександр Машлай.
  34. ↑ На фронті загинув журналіст та воїн Олександр Машлай.
  35. ↑ НА ВІЙНІ ЗАГИНУВ ВІЙСЬКОВИЙ ТА КОЛИШНІЙ МЕДІЙНИК ОЛЕКСАНДР МАШЛАЙ.
  36. ↑ На Львівщину прилетіла чорна звістка про загибель військовослужбовця Романа Паращука.
  37. ↑ На фронті загинув автор найвідомішого фото Серебрянського лісу на заході сонця Денис Зелений.
  38. ↑ а б Завтра Львів попрощається із захисниками Назаром Хмілевським та Андрієм Васьківим.
  39. ↑ Рятуючи життя побратимів загинув житель Золочівського району (відео).
  40. ↑ На війні загинув 24-річний Герой зі Львівщини Віталій Кунь.
  41. ↑ а б В Ужгороді попрощалися з полеглими Героями Іваном Бородіним та Віктором Кущиком (ФОТО).
  42. ↑ На війні загинув розвідник родом із Шепетівщини з позивним «Азіат».
  43. ↑ а б в Завтра Львів попрощається з воїнами Андрієм Лисаком, Сергієм Кулаєм, Даниїлом Лукащуком.
  44. ↑ Сьогодні Львів прощається із чотирма воїнами.
  45. ↑ На Запоріжжі поліг гранатометник з Івано-Франківщини Роман Мисюра.
  46. ↑ На Харківщині загинув захисник з Львівщини.
  47. ↑ Друга трагічна звістка в громаді за два дні: на Донеччині загинув молодий Герой з Волині Сергій Касьян.
  48. ↑ а б На війні полягли бійці з Івано-Франківщини Євген Калінін та Сергій Костюк.
  49. ↑ Внаслідок поранень на Луганщині помер майор Василь Полагнюк із Франківщини.
  50. ↑ На Харківському напрямку загинув 23-річний військовий з Франківщини Андрій Юзьків.
  51. ↑ На фронті загинув директор Менського краєзнавчого музею на Чернігівщині: його мобілізували у Львові.
  52. ↑ На Харківщині загинув директор Менського краєзнавчого музею Віталій Крутий.
  53. ↑ На Луганщині загинув прикарпатець Павло Фученко.
  54. ↑ "Цвіт нації": у боях за Україну загинув 20-річний штурмовик із Харківщини. Фото.
  55. ↑ В Івано-Франківській громаді попрощаються з полеглим військовим Русланом Федчишиним.
  56. ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Олексієм Дудиком.
  57. ↑ Загинув, рятуючи інших: на фронті поліг 21-річний бойовий медик Олександр Кучерявенко “Кузьма”.
  58. ↑ Невимовна втрата: у бою загинув захисник із Чернівців Олександр Цибульський.
  59. ↑ У Чернівцях прощаються з військовим Цибульським.
  60. ↑ "Не шукав відмазки і не втікав через Тису": друзі - про загиблого бійця з Чернівців Олександра Цибульського.
  61. ↑ а б в Завтра Львів попрощається з воїнами Олегом Чайковським, Тарасом Пеленським і Юрієм Чорним.
  62. ↑ Навіки 22: під час бойових завдань загинув солдат із Волині Павло Заліпа.
  63. ↑ Пів року тому на війні поліг молодший брат: повідомили про загибель Героя з Волині Миколи Заліпи.
  64. ↑ а б Завтра Львів попрощається із захисниками Юрієм Заяцем та Степаном Матвіївим.
  65. ↑ а б В Івано-Франківській громаді попрощаються з полеглими бійцями Василем Калинюком та Андрієм Шкварлою.
  66. ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Валерієм Кібкалом.
  67. ↑ а б Завтра Львів попрощається з воїнами Олександром Рудським, Олегом Ковцем, Євгенієм Кузнєцовим.
  68. ↑ У боях з окупантами героїчно загинув воїн із Донеччини Михайло Маричев. Фото.
  69. ↑ Залишився восьмирічний син. На Харківщині загинула захисниця Катерина Закорецька.
  70. ↑ На фронті внаслідок російського ракетного удару загинула головна сержантка 80-ї ОДШБр Катерина Закорецька.
  71. ↑ Безстрашний та незламний. 18.05.2024
  72. ↑ Безстрашний і незламний: на фронті загинув льотчик Денис Василюк. 18.05.2024, 18:57
  73. ↑ Не дочекався народження третьої дитини. На Харківщині загинув військовий з Івано-Франківщини Ігор Довбняк.
  74. ↑ На Харківщині загинув боєць з Івано-Франківської громади Віктор Яцків.
  75. ↑ В Івано-Франківську попрощаються з полеглим бійцем Іваном Лучкою, уродженцем Тернопільщини ДОПОВНЕНО.
  76. ↑ У лікарні помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Степан Підлуський.
  77. ↑ Війна забрала життя трьох військовослужбовців з Хмельниччини.
  78. ↑ Віддав життя за Україну: на фронті загинув старший сержант із Тернопільщини. Фото.
  79. ↑ а б 24 травня на Львівщині прощаються із п'ятьма військовими.
  80. ↑ а б Завтра Львів попрощається із захисниками Сергієм Шпількою та Іваном Кавкою.
  81. ↑ а б На Львівщині 27 травня прощаються із шістьома військовослужбовцями.
  82. ↑ а б На Львівщині 31 травня попрощаються із чотирма військовими.
  83. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Юрієм Горішевським та Богданом Нижником.
  84. ↑ https://www.nta.ua/sogodni-lvivshhyna-proshhayetsya-iz-pyatma-zahysnykamy-5/
  85. ↑ У боях на Донеччині загинув захисник із Бучі, який пережив окупацію міста в 2022 році. Фото.
  86. ↑ На війні загинув військовослужбовець з Івано-Франківщини Тарас Жибак.
  87. ↑ БІЛЯ ЧАСОВОГО ЯРУ ЗАГИНУВ МОЛОДШИЙ СЕРЖАНТ МИКОЛА ЧУПИР.
  88. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Олександром Кухарчуком та Володимиром Білогрудом.
  89. ↑ Під час бойового завдання на фронті загинув воїн з Івано-Франківська Роман Паньків.
  90. ↑ Стало відомо, коли та де попрощаються з полеглим воїном Романом Паньківим.
  91. ↑ Пішов на війну добровольцем: у Часовому Яру загинув спецпризначенець Антон Сурженко з Полтавщини. Фото.
  92. ↑ Тепер серед воїнів Небесного війська: на Луганщині загинув 25-річний Іван Лахай із Волині. Фото.
  93. ↑ [НА ХАРКІВЩИНІ ПОЛІГ 22-РІЧНИЙ ПРИКОРДОННИК ВАЛЕНТИН БРЕУС https://ptv.ua/news/1ab5ae0a-6a41-46f7-907b-e4624817672b]. {{cite news}}: Перевірте схему |url= (довідка)
  94. ↑ а б Завтра Львів попрощається із захисниками Дмитром Бабою та Валерієм Серебровим.
  95. ↑ а б в Завтра Львів попрощається з воїнами Євгеном Ждановим, Андрієм Галадієм, Русланом Дроздовим.
  96. ↑ На Запоріжжі загинув військовий з Івано-Франківщини Тарас Бибик.
  97. ↑ НА ДОНЕЧЧИНІ ПОЛІГ СТРІЛЕЦЬ ІЗ ПОЛТАВЩИНИ РУСЛАН КОМІСАРОВ.
  98. ↑ а б в На Чернігівщині попрощалися з п'ятьма бійцями ЗСУ, один з них — сержант Сергій Швидкий, який загинув у січні 2023 року.
  99. ↑ Без батька залишився син: у боях за Україну загинув захисник із Тернопільщини. Фото.
  100. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Володимиром Кушпітом та Павлом Антощаком.
  101. ↑ [Львівська міська рада: https://city-adm.lviv.ua/news/society/public-sector/301860-zavtra-lviv-poproshchaietsia-iz-zakhysnykom-maksymom-kotom Завтра Львів попрощається із захисником Максимом Котом].
  102. ↑ Доньки залишилися без тата: у боях за Україну загинув головний сержант із Волині.
  103. ↑ На Львівщині 29 травня прощаються із трьома захисниками.
  104. ↑ У боях за Україну загинув воїн з Київщини Олександр Ісаков.
  105. ↑ На Запорізькому напрямку загинув воїн із Требухова Олександр Ісаков.
  106. ↑ У бою на Харківщині загинув лейтенант ЗСУ Костянтин Михальчук (Генерал).
  107. ↑ Загинув колишній шепетівський депутат Костянтин Михальчук.
  108. ↑ На війні з російськими окупантами загинув український ексфутболіст, який виступав за тернопільську "Ниву".
  109. ↑ На Львівщині 30 травня попрощаються із військовими Максимом Котом та Тарасом Бартманом.
  110. ↑ а б Завтра Львів попрощається із воїном Романом Шаюком та бойовою медикинею Іриною Цибух.
  111. ↑ На Харківському напрямку загинула "госпітальєрка" 25-річна Ірина Цибух.
  112. ↑ Без мами залишилися двоє дітей: на Куп'янському напрямку загинула захисниця з Київщини.
  113. ↑ На Бахмутському напрямку загинув військовий з Івано-Франківщини Роман Моканюк.
  114. ↑ Залишився вірним присязі: на фронті загинув військовий із Київщини Андрій Леменчук. Фото.
  115. ↑ "Людина-магніт, патріот своєї країни": у бою біля Часового Яру загинув воїн із Сумщини. Фото.
  116. ↑ Завтра Львів попрощається із захисниками Олегом Солотинським та Іваном Чорним.
  117. ↑ Завтра Львів попрощається із захисником Максимом Правдою.
  118. ↑ На війні з російськими окупантами загинув тренер зі спортивної гімнастики з Києва.

Посилання

[ред. | ред. код]
2014
2015
2016
2017
2018
2019
2020
2021
2022
2023
2024
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Втрати_силових_структур_внаслідок_російського_вторгнення_в_Україну_(травень_2024)&oldid=42734686