Троянда (плоска крива)
Троянда (також крива Гвідо Гранді[1] , або родонія) — плоска крива, яка в полярній системі координат задана рівнянням:
- або
Тут та — сталі, які відповідно визначають розмір та кількість пелюсток троянди.
Назву «rhodonea» кривим дав італійський математик Ґвідо Ґранді за їх схожість з пелюстками квітів; він вивчав їх у 1723—1728 роках і описав в своїй роботі «Flores geometrici» (1728).
Троянди є окремим випадком сімейства синусоїдальних спіралей, а також епі- та гіпотрохоїд.
- В полярній системі координат крива описується рівнянням у вигляді:
Тут і — сталі, що визначають розмір (a) і кількість пелюсток (k) даної троянди; числа та — взаємно прості, тобто НСД {p;q} = 1.
При цьому, початок координат — полюс, багатократна вузлова точка, а одна з пелюсток троянди орієнтована вздовж осі .
Рівняння троянди в полярній системі координат можна також записати через функцію синуса[2]:
Зокрема,
- .
Таким чином, троянда, що задана рівнянням r = a· sin(kφ) є ідентичною до кривої, що задана рівнянням r = a· cos(kφ), але повернутою відносно полюса проти годинникової стрілки на кут π/2k радіан, що становить чверть періоду синусоїди.
При цьому, одна з пелюсток троянди орієнтована вздовж осі .
- Рівняння троянди в декартовій системі координат в параметричному виді має вигляд:
- Троянда, що задана полярним рівнянням r = a· sin(kφ) може бути представлена в декартовій системі координат рівнянням в неявному виді:[3]
Дане рівняння буде раціональним (а крива алгебричною), якщо числа та — обидва непарні. В цьому випадку степінь рівняння, а отже, і порядок кривої дорівнює p + q.
Якщо одне з чисел або є парним, то рівняння буде раціональним тільки після підведення обох його частин до квадрату. В цьому випадку степінь рівняння, а отже, і порядок кривої дорівнює 2·(p + q).
Нехай троянда задана в полярній системі координат рівнянням r = a· cos(kφ) або r = a· sin(kφ), де k — натуральне число. Тоді:
- Довжина дуги однієї пелюстки троянди:[2]
де — повний еліптичний інтеграл другого роду.
Також:[4]
- Площа области, що обмежена трояндою:[5]
При парних k троянда має 2k пелюсток, а при непарних k кількість пелюсток дорівнює k; отже, площа области, що обмежена однією пелюсткою троянди дорівнює[2] πa2/4k.
- Вся крива розташовується всередині кола радіуса і в разі складається з однакових за формою та розміром пелюсток.
- Якщо — раціональне число (зокрема і натуральне), то троянда є алгебричною кривою порядку p + q, якщо числа та — обидва непарні; та порядку 2·(p + q), якщо одне з них — парне.
Кількість різних троянд одного й того ж порядку , у випадку, коли кратне чотирьом, дорівнює значенню функції , що визначає кількість простих чисел, менших за .[3]
Якщо ділиться лише на 2, то кількість троянд порядку дорівнює
.
Зокрема, кількість троянд 4-го порядку дорівнює ;
кількість троянд 6-го порядку дорівнює
Кількість пелюсток троянди залежить від значення модуля :
— натуральне число
[ред. | ред. код]- Якщо — натуральне число, то троянда має пелюсток, якщо непарне і пелюсток, — якщо парне.
Пелюстки не перекривають одна одну; початок координат (полюс) є вузловою точкою, відповідно -го або -го порядку.
- Чотирипелюсткова троянда (квадрифолій)
- або
Троянда з модулем k = 2; має 2k = 4 пелюсток, вершини яких є вершинами квадрата. Має центр симетрії.
В декартовій системі координат крива має рівняння (косинус- та синус варіанти відповідно):
та
- .
- Трипелюсткова троянда (трифолій)
- або
Троянда з модулем k = 3; має k = 3 пелюстки, вершини яких є вершинами рівностороннього трикутника.
В декартовій системі координат крива має рівняння (косинус- та синус варіанти відповідно):[6]
та
- 8-пелюсткова троянда (октофолій)
- або
Троянда з модулем k = 4; має 2k = 8 пелюсток, вершини яких є вершинами правильного восьмикутника. Має центр симетрії.
В декартовій системі координат крива має рівняння (косинус- та синус варіанти відповідно):
and
- 5-пелюсткова троянда (пентафолій)
- або
Троянда з модулем k = 5; має k = 5 пелюсток, вершини яких є вершинами правильного п'ятикутника.
В декартовій системі координат крива має рівняння (косинус- та синус варіанти відповідно):
та
- .
- 12-пелюсткова троянда (додекафолій)
- або
Троянда з модулем k = 6; має 2k = 12 пелюсток, вершини яких є вершинами правильного 12-кутника. Має центр симетрії.
В декартовій системі координат крива має рівняння (косинус- та синус варіанти відповідно):
та
- Якщо — нескоротний дріб, де і взаємно прості, кількість пелюсток троянди рівне , якщо обидва числа непарні і , якщо хоча б одне з них парне.
Пелюстки частково перекривають одна одну.
Якщо непарне, а парне, то троянди та повністю збігаються.
- або
Троянда з модулем k = 1/2. Названа на честь німецького художника і гравера Альбрехта Дюрера.
Троянди, що задані рівняннями в косинус- або синус варіанті, повністю збігаються, незважаючи на те, що a cos(θ/2) ≠ a sin(θ/2).
Рівняння кривої в декартовій системі координат:
Пелюстка Дюрера є трисектрисою, тобто може бути використана для трисекції кутів.
- Равлик Паскаля (трисектриса)
Троянда
з модулем k = 1/3 є равликом Паскаля . Криві, задані цими рівняннями повністю ідентичні, але не збігаються в системі координат.
Крива має одну пелюстку з двома петлями.
Крива є трисектрисою, тобто може використовуватись для трисекції кутів.
- При ірраціональному пелюсток нескінченно багато; крива не є алгебричною, незамкнена і щільно заповнює круг радіусом і центром в початку координат.
Троянда, що задана полярним рівнянням при — раціональне число, симетрична відносно осі . Також:
- Якщо — парне натуральне число, то крива має осей симетрії ;
Полюс є центром симетрії троянди. - Якщо та непарні (зокрема, — непарне натуральне число), то крива має осей симетрії , що проходять через вершину кожної пелюстки.
Центру симетрії не має. - Якщо та різної парности, то троянда має осей симетрії:
— осей з рівнянням , що проходять через протилежні вершини пелюсток;
— осей з рівнянням , які не проходять через вершини пелюсток.
Полюс є центром симетрії троянди.
- При значеннях троянда є гіпотрохоїдою, а при — епітрохоїдою.[3]
Троянда є гіпотрохоїдою, у якої радіус нерухомого кола дорівнює , радіус твірного (рухомого) кола дорівнює , а відстань від твірної точки до центра рухомого кола дорівнює . [9]
Також троянди є подерами епі- та гіпоциклоїд відносно центра їх нерухомого кола.[3]
- Нехай два рівних відрізка та довжиною обертаються навколо точок та зі швидкостями, відношення яких дорівнює .
Тоді траєкторією точки буде троянда. - Нехай два радіуси та деякого кола обертаються навколо точки зі швидкостями, відношення яких дорівнює .
Тоді, геометричним місцем підстав перпендикулярів, проведених з точки на є троянда.[3]
- Якщо деяка точка здійснює гармонічні коливання вздовж прямої, що обертається зі сталою кутовою швидкістю навколо нерухомої точки — центра коливань, то траекторією цієї точки буде троянда.[3]Утворення троянди одним з кінематичних способів [10]
Промені, що відображені на графіках, є полярною віссю та віссю φ = π/2.
Побудова графіка починається з точки φ = 2π, якщо k — натуральне число, та з точки φ = 2q·π в іншому випадку, та відбувається за годинниковою стрілкою до точки φ = 0.
- ↑ Вірченко Н.О. , Ляшко І.І. , Швецов К.І., 1977.
- ↑ а б в Eric W. Weisstein. Rose (Mathematics). на сайті MathWorld
- ↑ а б в г д е Савелов А.А., 1960.
- ↑ Robert Ferreol. Rose. на сайті Mathcurve.com
- ↑ [Rose curve] на сайті Wolframalpha.com
- ↑ Eric W. Weisstein. Trifolium. Wolfram MathWordref.
- ↑ Robert Ferreol. Dürer Folium.
- ↑ Eric W. Weisstein. Dürer Folium.
- ↑ Robert C. Yates (1947). A Handbook on Curves and their Properties. digital reprint by www.CircuitousRoot.com. с. 198.
- ↑ Giorgio Pietrocola (2005). Tartapelago. Curve storiche, Rose di Grandi. Maecla.
- Вірченко Н.О. , Ляшко І.І. , Швецов К.І. Графіки функцій. Довідник / під ред. академіка АН УРСР Ляшко І.І. — Київ : Наукова думка, 1977. — 320 с.
- Савелов А.А. Плоские кривые. Систематика, свойства, применение. (Справочное руководство). — москва : государственое издательство физико- математической литератури, 1960.
- Шикин Е. В., Франк-Каменецкий М.М. Кривые на плоскости и в пространстве. Справочник. — москва : фазис, 1997. — 336 с. — ISBN 5-7036-0027-8.
- Loria, Gino. Achtes Kapitel. Die Rhodoneen (Rosenkurven) von G. Grandi // Spezielle algebraische und transscendente ebene kurven. Theorie und Geschichte. — Leipzig, 1902. — С. 297— 306. — ISBN 5-7036-0027-8.
- Weisstein, Eric W. Rose Curve(англ.) на сайті Wolfram MathWorld.
- Roses (curves) Encyclopedia of Mathematics. , 2014.
- Ferréol Robert , ROSE, на сайті MATHCURVE.COM, 2017
- MacTutor History of Mathematics Archive. «Rhodonea Curves.»
- Xah Lee. Rose
- Jan Wassenaar, Rhodonea, на сайті www.2dcurves.com.
- Аплет для створення троянд з параметром k