Полоноводень
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
| Полоноводень | |
|---|---|
| |
| |
| Інші назви | Гідрополонід |
| Ідентифікатори | |
| Номер CAS | 31060-73-8 |
| ChEBI | 30444 |
| SMILES | [Po] |
| InChI | InChI=1S/Po.2H |
| Номер Гмеліна | 25163 |
| Властивості | |
| Молекулярна формула | H2Po або PoH2 |
| Молярна маса | 211,98 |
| Зовнішній вигляд | рідка нестійка речовина |
| Тпл | −35,3 |
| Ткип | 36,1 |
| Небезпеки | |
| ГГС піктограми |  
|
| Головні небезпеки | Надзвичайно токсична, радіоактивна отрута |
| NFPA 704 |
 4
4
3
|
| Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
| Інструкція з використання шаблону | |
| Примітки картки | |
Гідрид полонію(II) або полоноводень — сполука полонію з воднем з хімічною формулою H2Po (правильніше PoH2), в якій полоній має ступінь окиснення +2, а водень −1 (оскільки водень більш електронегативний, ніж полоній). Нестійка, летюча і дуже отруйна радіоактивна горюча рідина, одна з найсильніших отрут, відомих науці[1].
Не утворюється при прямій реакції водню та полонію, оскільки сполука нестабільна при температурі вище 0 °C[2], проте виділяється у слідових кількостях у газоподібному стані при розчиненні полонію, нанесеного на магнієву підкладку, в хлоридній кислоті[3][2]:
- .
 | Цей розділ статті ще не написано. |
- ↑ Egon Wiberg. Inorganic chemistry : [арх. 30 березня 2023] : [англ.]. — 1st English ed.. — San Diego : Academic Press, 2001. — С. 594. — 1884 с. — ISBN 0-12-352651-5, 978-0-12-352651-9.
- ↑ а б 16 - Selenium, Tellurium and Polonium : [арх. 5 листопада 2021] : [англ.] // Chemistry of the Elements (Second Edition). — Oxford : Butterworth-Heinemann, 1997-01-01. — С. 747–788. — ISBN 978-0-7506-3365-9.
- ↑ K. W. Bagnall. The Chemistry of Polonium : [англ.] // Advances in Inorganic Chemistry and Radiochemistry. — Academic Press, 1962-01-01. — Vol. 4. — С. 197–229. — DOI:10.1016/s0065-2792(08)60268-x.
