Псалом 79
Псалом 45 | ||||
---|---|---|---|---|
Текст | Асафа | |||
Мова | Гебрейська мова (оригінал) | |||
| ||||
Псалом 79 у Вікісховищі | ||||
Псалом 79 у Вікіджерелах |
Псалом 79 (у масоретській нумерації — 80) — сімдесят дев'ятий псалом у Книзі псалмів. Перший вірш приписує авторство псалому левіту Асафу. Одна з домінуючих тем і єдина серед псалмів: порівняння народу Ізраїлю із виноградною лозою.
Псалмоспівець молиться за племена Єфрема, Веніямина і Манасії. Він просить Бога, звертаючись до нього як до Пастиря Ізраїля, об'явити себе і відновити зруйнований Ізраїль.
У віршах 4, 8 і 20 повторюється один і той самий зміст, тільки у злегка зміненій формі: «Господи Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, і ми спасемося!» (Пс. 79:20).
Посилання в першому вірші — на мелодію «Лілея свідоцтва» — важко трактувати однозначно. Лілії, ймовірно, означають музичний інструмент або спосіб декламації. Фраза «ти, що на херувимах возсідаєш» вказує на Ковчег Заповіту, який вважається престолом Божим. Слово «обновляти» у вірші зазвичай означає у Біблії безпосереднє втручання Боже, яке перетворює ситуацію на краще. Виноградна лоза — поширений образ населення Ізраїлю у Біблії (див. також Книгу пророка Ісаї (Іс. 5:1–7) або Книгу пророка Єремії (Єр. 2:21)).[1]
Вірш | Гебрейська мова[2] | Давньогрецька мова (Септуаґінта)[3] | Латинська мова (Вульгата)[4] | Українська мова (Переклад Хоменка)[5] |
---|---|---|---|---|
1 | לַֽמְנַצֵּ֥חַ אֶל־שֽׁוֹשַׁנִּ֑ים עֵד֖וּת לְאָסָ֣ף מִזְמֽוֹר | Εἰς τὸ τέλος, ὑπὲρ τῶν ἀλλοιωθησομένων· μαρτύριον τῷ Ασαφ, ψαλμὸς ὑπὲρ τοῦ ᾿Ασσυρίου. | In finem, pro iis qui commutabuntur. Testimonium Asaph, psalmus. | Провідникові хору. На мелодію «Лілея свідоцтва». Псалом. Асафа. |
2 | רֹ֘עֵ֚ה יִשְׂרָאֵ֨ל | הַֽאֲזִ֗ינָה נֹהֵ֣ג כַּצֹּ֣אן יוֹסֵ֑ף יֹשֵׁ֖ב הַכְּרוּבִ֣ים הוֹפִֽיעָה | ῾Ο ποιμαίνων τὸν Ισραηλ, πρόσχες, ὁ ὁδηγῶν ὡσεὶ πρόβατα τὸν Ιωσηφ, ὁ καθήμενος ἐπὶ τῶν χερουβιν, ἐμφάνηθι. | [Qui regis Israël, intende; qui deducis velut ovem Joseph. Qui sedes super cherubim, manifestare | О Пастирю Ізраїля, прихили вухо! Ти, що ведеш Йосифа, як отару, ти, що на херувимах возсідаєш, як у сяйві! |
3 | לִפְנֵ֚י אֶפְרַ֨יִם | וּבִנְיָ֘מִ֚ן וּמְנַשֶּׁ֗ה עֽוֹרְרָ֥ה אֶת־גְּבֽוּרָתֶ֑ךָ וּלְכָ֖ה לִֽישֻׁעָ֣תָה לָּֽנוּ | ἐναντίον Εφραιμ καὶ Βενιαμιν καὶ Μανασση ἐξέγειρον τὴν δυναστείαν σου καὶ ἐλθὲ εἰς τὸ σῶσαι ἡμᾶς. | coram Ephraim, Benjamin, et Manasse. Excita potentiam tuam, et veni, ut salvos facias nos. | Перед Ефраїмом, і Веніямином, і Манассією збуди твою потугу й прийди нам на спасіння. |
4 | אֱלֹהִ֥ים הֲשִׁיבֵ֑נוּ וְהָאֵ֥ר פָּ֜נֶ֗יךָ וְנִוָּשֵֽׁעָה | ὁ θεός, ἐπίστρεψον ἡμᾶς καὶ ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου, καὶ σωθησόμεθα. | Deus, converte nos, et ostende faciem tuam, et salvi erimus. | О Боже, віднови нас, засяй твоїм обличчям, і спасемося. |
5 | יְהֹוָ֣ה אֱלֹהִ֣ים צְבָא֑וֹת עַד־מָתַ֥י עָ֜שַׁ֗נְתָּ בִּתְפִלַּ֥ת עַמֶּֽךָ | κύριε ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἕως πότε ὀργίζῃ ἐπὶ τὴν προσευχὴν τοῦ δούλου σου, | Domine Deus virtutum, quousque irasceris super orationem servi tui? | Господи Боже Сил, докіль палатимеш гнівом, не зважаючи на мольби твого народу? |
6 | הֶ֣אֱכַלְתָּם לֶ֣חֶם דִּמְעָ֑ה וַ֜תַּשְׁקֵ֗מוֹ בִּדְמָע֥וֹת שָׁלִֽישׁ | ψωμιεῖς ἡμᾶς ἄρτον δακρύων καὶ ποτιεῖς ἡμᾶς ἐν δάκρυσιν ἐν μέτρῳ; | cibabis nos pane lacrimarum, et potum dabis nobis in lacrimis in mensura? | Ти годував їх хлібом із сльозами, і поїв їх слізьми щедро. |
7 | תְּשִׂימֵ֣נוּ מָ֖דוֹן לִשְׁכֵנֵ֑ינוּ וְ֜אֹֽיְבֵ֗ינוּ יִלְעֲגוּ־לָֽמוֹ | ἔθου ἡμᾶς εἰς ἀντιλογίαν τοῖς γείτοσιν ἡμῶν, καὶ οἱ ἐχθροὶ ἡμῶν ἐμυκτήρισαν ἡμᾶς. | Posuisti nos in contradictionem vicinis nostris, et inimici nostri subsannaverunt nos. | Ти видав нас на наругу сусідам нашим, і вороги наші залюбки з нас глузують. |
8 | אֱלֹהִ֣ים צְבָא֣וֹת הֲשִׁיבֵ֑נוּ וְהָאֵ֥ר פָּ֜נֶ֗יךָ וְנִוָּשֵֽׁעָה | κύριε ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἐπίστρεψον ἡμᾶς καὶ ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου, καὶ σωθησόμεθα. διάψαλμα. | Deus virtutum, converte nos, et ostende faciem tuam, et salvi erimus. | О Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, і ми спасемося. |
9 | גֶּפֶן מִמִּצְרַ֣יִם תַּסִּ֑יעַ תְּגָרֵ֥שׁ גּ֜וֹיִ֗ם וַתִּטָּעֶֽהָ | ἄμπελον ἐξ Αἰγύπτου μετῆρας, ἐξέβαλες ἔθνη καὶ κατεφύτευσας αὐτήν· | Vineam de Ægypto transtulisti: ejecisti gentes, et plantasti eam. | Вирвав єси з Єгипту лозу виноградну, прогнав народи, щоб її насадити; |
10 | פִּנִּ֥יתָ לְפָנֶ֑יהָ וַתַּשְׁרֵ֥שׁ שָֽׁ֜רָשֶׁ֗יהָ וַתְּמַלֵּא־אָֽרֶץ | ὡδοποίησας ἔμπροσθεν αὐτῆς καὶ κατεφύτευσας τὰς ῥίζας αὐτῆς, καὶ ἐπλήσθη ἡ γῆ. | Dux itineris fuisti in conspectu ejus; plantasti radices ejus, et implevit terram. | приготував ти для неї місце, вона пустила корінь і заповнила землю. |
11 | כָּסּ֣וּ הָרִ֣ים צִלָּ֑הּ וַֽ֜עֲנָפֶ֗יהָ אַרְזֵי־אֵֽל | ἐκάλυψεν ὄρη ἡ σκιὰ αὐτῆς καὶ αἱ ἀναδενδράδες αὐτῆς τὰς κέδρους τοῦ θεοῦ· | Operuit montes umbra ejus, et arbusta ejus cedros Dei. | Гори вкрились її тінню, віттям її — кедри високі. |
12 | תְּשַׁלַּ֣ח קְצִירֶ֣הָ עַד־יָ֑ם וְאֶל־נָ֜הָ֗ר יֽוֹנְקוֹתֶֽיהָ | ἐξέτεινεν τὰ κλήματα αὐτῆς ἕως θαλάσσης καὶ ἕως ποταμοῦ τὰς παραφυάδας αὐτῆς. | Extendit palmites suos usque ad mare, et usque ad flumen propagines ejus. | Вона розкинула свої гілляки аж до моря, а паростки свої аж до самої річки. |
13 | לָמָּה פָּרַ֣צְתָּ גְדֵרֶ֑יהָ וְ֜אָר֗וּהָ כָּל־עֹ֥בְרֵי דָֽרֶךְ | ἵνα τί καθεῖλες τὸν φραγμὸν αὐτῆς καὶ τρυγῶσιν αὐτὴν πάντες οἱ παραπορευόμενοι τὴν ὁδόν; | Ut quid destruxisti maceriam ejus, et vindemiant eam omnes qui prætergrediuntur viam? | Навіщо розвалив ти огорожу її, що й обривають її всі перехожі, |
14 | יְכַרְסְמֶ֣נָּה חֲזִ֣יר מִיָּ֑עַר וְזִ֖יז שָׂדַ֣י יִרְעֶֽנָּה | ἐλυμήνατο αὐτὴν σῦς ἐκ δρυμοῦ, καὶ μονιὸς ἄγριος κατενεμήσατο αὐτήν. | Exterminavit eam aper de silva, et singularis ferus depastus est eam. | пустошить її вепр із лісу, і дикий звір на ній випасається? |
15 | אֱלֹהִ֣ים צְבָאוֹת֘ שׁ֪וּב נָ֥֫א הַבֵּ֣ט מִשָּׁמַ֣יִם וּרְאֵ֑ה וּ֜פְקֹ֗ד גֶּ֣פֶן זֹֽאת | ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἐπίστρεψον δή, ἐπίβλεψον ἐξ οὐρανοῦ καὶ ἰδὲ καὶ ἐπίσκεψαι τὴν ἄμπελον ταύτην | Deus virtutum, convertere, respice de cælo, et vide, et visita vineam istam: | О Боже сил, повернись бо! Споглянь із неба й подивися; навідайсь до лози цієї, |
16 | וְכַנָּה אֲשֶׁר־נָֽטְעָ֣ה יְמִינֶ֑ךָ וְעַל־בֵּ֜֗ן אִמַּ֥צְתָּה לָּֽךְ | καὶ κατάρτισαι αὐτήν, ἣν ἐφύτευσεν ἡ δεξιά σου, καὶ ἐπὶ υἱὸν ἀνθρώπου, ὃν ἐκραταίωσας σεαυτῷ. | et perfice eam quam plantavit dextera tua, et super filium hominis quem confirmasti tibi. | до пагінця, що твоя правиця посадила, до парости, що укріпив єси для себе. |
17 | שְׂרֻפָ֣ה בָאֵ֣שׁ כְּסוּחָ֑ה מִגַּֽעֲרַ֖ת פָּנֶ֣יךָ יֹאבֵֽדוּ | ἐμπεπυρισμένη πυρὶ καὶ ἀνεσκαμμένη· ἀπὸ ἐπιτιμήσεως τοῦ προσώπου σου ἀπολοῦνται. | Incensa igni et suffossa, ab increpatione vultus tui peribunt. | Ті, що вогнем її спалили, стяли, нехай погинуть від погрози обличчя твого. |
18 | תְּֽהִי־יָֽ֖דְךָ עַל־אִ֣ישׁ יְמִינֶ֑ךָ עַל־בֶּן־אָ֜דָ֗ם אִמַּ֥צְתָּ לָּֽךְ | γενηθήτω ἡ χείρ σου ἐπ᾽ ἄνδρα δεξιᾶς σου καὶ ἐπὶ υἱὸν ἀνθρώπου, ὃν ἐκραταίωσας σεαυτῷ· | Fiat manus tua super virum dexteræ tuæ, et super filium hominis quem confirmasti tibi. | Нехай твоя рука буде на чоловікові твоєї правиці, на сині людськім, що його укріпив єси для себе. |
19 | וְלֹֽא־נָס֥וֹג מִמֶּ֑ךָּ תְּ֜חַיֵּ֗ינוּ וּבְשִׁמְךָ֥ נִקְרָֽא | καὶ οὐ μὴ ἀποστῶμεν ἀπὸ σοῦ, ζωώσεις ἡμᾶς, καὶ τὸ ὄνομά σου ἐπικαλεσόμεθα. | Et non discedimus a te: vivificabis nos, et nomen tuum invocabimus. | Ми не відступимо від тебе; живи нас, і ми визнаватимемо твоє ім'я. |
20 | יְהֹ֘וָ֚ה אֱלֹהִ֣ים צְבָא֣וֹת הֲשִׁיבֵ֑נוּ הָאֵ֥ר פָּ֜נֶ֗יךָ וְנִוָּשֵֽׁעָה | κύριε ὁ θεὸς τῶν δυνάμεων, ἐπίστρεψον ἡμᾶς καὶ ἐπίφανον τὸ πρόσωπόν σου, καὶ σωθησόμεθα. | Domine Deus virtutum, converte nos, et ostende faciem tuam, et salvi erimus.] | Господи Боже сил, обнови нас, засяй твоїм обличчям, ми спасемося! |
- У деяких традиціях читається на третій день свята Песах.[6]
- У деяких традиціях читається на другий день свята Сукот.
У абатствах цей псалом традиційно виконувався під час ранкової служби в четвер, після того, як приблизно у 530 році святий Бенедикт Нурсійський упорядкував усі псалми у єдиний статут.
Що стосується Літургії годин, то псалом 79 співається або читається на лаудах у четвер другого тижня і на обідній службі в четвер третього тижня.
Псалом був покладений на музику ще в IV столітті Амвросієм Медіоланським як гімн «Intende qui regis Israel», який, у свою чергу, був використаний Лютером для пісні «Nun komm, der Heiden Heiland» (1524).
У третій частині «Vespergesang» Мендельсона 1833 року звучить «Qui regis Israel – Con moto».
- ↑ Stuttgarter Erklärungsbibel. 2. Auflage. Deutsche Bibelgesellschaft, Stuttgart 1992, ISBN 3-438-01121-2, S. 727f.
- ↑ L’original hébreu provient du site Sefarim, du grand rabbinat de France.
- ↑ ΨΑΛΜΟΙ 79. www.bibelwissenschaft.de. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Vulgate: Psalms: Psalms Chapter 79. www.sacred-texts.com. Процитовано 14 січня 2020.
- ↑ Святе Письмо онлайн - Knyha Site. web.archive.org. 17 жовтня 2016. Архів оригіналу за 17 жовтня 2016. Процитовано 9 серпня 2019.
- ↑ The Artscroll Tehillim page 329