-Знайдено: + Результат виявився прямо протилежним: полуботківцівдалися до спроби воєнного заколоту з метою проголошення незалежної України. Існував план повстання, очевидно, складений самим Міхновським, ризикований і певною мірою авантюрний. У ніч з 3 на 4 липня полк вийшов з казарм, здобув арсенал і частину центру Києва. Але виступ не підтримала Центральна Рада, яка ще сподівалася досягти української автономії політичним шляхом. 6 липня повстанці склали зброю, частину з них було заарештовано. Військова прокуратура розпочала слідство, яке тривало аж до жовтня.[1][2]
-Знайдено: + У червні1934 р. у зв'язку з убивством Перацькогополіція провела масові арешти серед членів ОУН. 18 червня арештовано Романа Шухевича і згодом, 6 — 7 липня, заслано до концентраційного табору у Березі Картузькій без достатніх доказів вини[3]. Цей табір славився нелюдськими умовами життя в'язнів. Постійне знущання над арештованими, фізичне й моральне, стало системою і доведене було до тупого садизму. Кожен із них отримував власний номер, який мав носити великий на плечах, а малий — на лівому рамені (наприклад, Дмитро Грицай мав № 44). У таборі Шухевича приписали до групи кочегарів, які взимку носили вугілля та розпалювали печі[4]. Але й тут він очолив націоналістичну організацію самооборони.
-Знайдено: + 13 липня 1941 р. „Нахтіґаль“, перейшовши р. Збруч, опинився на території Наддніпрянської України і взяв участь в бойових діях проти Червоної армії, зокрема, під Браїловим та Вінницею. Після цього батальйон було відведено на відпочинок до містечка Юзвин (тепер Некрасове). Саме тут Роман Шухевич та його вояки з жахом дізналися про підсумки наради 16 липня1941 р. в ставці фюрера, які остаточно знімали з порядку денного питання самостійності України: Східна Галичина включалася до складу Польського генерал-губернаторства, Північна Буковина, Бесарабія та територія між ріками Дністер та Південний Буг приєднувалися до Румунії, інші українські землі увійшли до райхскомісаріату Україна або в підпорядковування військовій адміністрації. У зв'язку з цим Легіон, який на той час перебував біля Вінниці, відмовився від подальшої служби в німецькій армії[5]. Роман Шухевич різко зреагував на згаданий перебіг подій і начебто надіслав до ОКВ протест, в якому підкреслювалось, що внаслідок „арешту нашого Уряду і Провідника, Легіон не може дальше перебувати під командуванням німецької армії“[6]. Загострення стосунків нацистів з ОУН(Б) змусило їх розформувати батальйони „Нахтіґаль“ і „Роланд“. 13 серпня 1941 р. „Нахтіґаль“ було роззброєно (за винятком старшин) і відправлено до Кракова, а звідти 27 серпня переведено до вишкільного табору Нойгаммер. Як згадує М. Кальба, коли про це дізнався Роман Шухевич, то він застеріг проти непродуманих кроків і сказав: „…Є хтось, хто за нас думає та відповідає, та якщо зайде така потреба, тоді дістанемо наказ від проводу, що робити…“[7].
Підзаголовок:=== Вулиці ===
Знайдено: + Іменем Романа Шухевича названі дві вулиці у Львові (Вулиця Чупринки в Новому світі і Вулиця Романа Шухевича на Білогорщі)[8], Славському (названа 26 липня 2007 року)[9], Чернівцях (названа 28 лютого 2008 року)[10], Луцьку (названа 23 серпня 2009 року)[11], Тернополі, Дрогобичі, Ужгороді, Рівному, Володимирі-Волинському та інших містах.
-Знайдено: + Купальське дерево, яке зветься Купайлиця або ж Марена, символізує родючість, дівування, єднання молодих у шлюбі. Воно також нагадує про перше дерево, з яким творився світ. Це деревце (велику гілку, найчастіше з верби чи вишні) встановлюють хлопці увечері на галявині на Івана Купала (6 липня). Наприкінці обряду Купайлицю топлять або розламують на маленькі гілочки, й кожна дівчина бере собі по гілочці.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 28 червня — 2 липня1941 в Чортківській тюрмі радянські спецслужби знищили понад 800 осіб (на цвинтарі є могила невідомих), 123 особи розстріляли дорогою в м. Умань (Черкаська область), 767 — в Умані. 6 липня1941-23 березня1944 Чортків — під німецько-нацистською окупацією. 27 листопада1942 на полі між Чорковом та селом Ягільниця гітлерівці розстріляли 52 в'язні Чортківської тюрми (Насипано символічну могилу).
-Знайдено: + Територія біля церкви не раз ставала місцем знакових історичних подій. Так 6 липня1941 року на площі перед церквою святого Юра зібралися кілька тисяч дрогобичан та жителів навколишніх сіл. Референт з ідеології Дрогобицького обласного проводу ОУН та, одночасно, заступник голови Василь Николяк («Клен») повідомив присутніх про проголошення 30 червня1941 року в окупованомунімецькими військамиЛьвовіАкту відновлення Української держави та створення у Львові Уряду української держави на чолі з прем'єром Ярославом Стецьком. Присутні на мітингу присягнули на вірність Україні.[12]
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + У січні 1940 Ягільниця переведена до розряду сіл. 6 липня1941-24 березня1944 — під німецько-нацистською окупацією.
-Знайдено: + Українська Національна Рада у Львові (1941) — виникла з Ради Сеньйорів, створеної у складі 16 членів на нараді у Львові6 липня 1941, що її скликала ОУНСтепана Бандери (ОУН(б)); в кінці липня поширена до 30 членів (не мала представників ОУН А. Мельника). 24 липня рада сеньйорів проголосила перехід до форми Української національної ради – головної національної організацієї, правонаступницеї Української національної ради 1918 р. Президентом Української національної ради мав бути обраний митрополит А.Шептицький, головою – К.Левицький, його заступниками – Ю.Дзерович і професор Л.Турчин. Робочим органом Ради на території Галичини став Український крайовий комітет (УКК) на чолі з К.Паньківським. [http://www.history.org.ua/?
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Орден «За заслуги» I (2004), II (6 липня1999 — за високі спортивні досягнення, мужність і самовідданість, виявлені під час спортивного сходження на найвищу вершину світу Еверест)[14] і ІІІ (1996) ст.
-Знайдено: + 1 липня1921 року в Тернополі український письменник Клим Поліщук написав оповідання «Скарби віків», дія якого відбувається в Сатанові та розповідає про міфічні скарби Сатанівського замку. 6 липня1922 року оповідання було опубліковано в газеті «Свобода» в США [16]
-Знайдено: + 6 липня козаки відправляють до польського короля послів — полковників миргородського Гладкого, чигиринського Крису й писаря військового Переяславця.
-Знайдено: + | початок_терміну3 = 6 липня2002
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 06 липня 2002 р. по 10.2003 р. — Генеральний прокурор України.
Підзаголовок:== Джерела ==
Знайдено: +
-Знайдено: + 6 липня1944 року в Білорусі, знищивши три фашистських танки, загинув смертю хоробрих старший лейтенант Микола Лабулівський. Тяжко пораненим повернувся додому Герой Радянського Союзу Павло Гавриш (помер від ран 1968 року). Між Крюківщиною та станцією «Жуляни» загинув смертю хоробрих Герой Радянського Союзу Микола Балуков. Його іменем названа одна з вулиць міста Вишневого.
-Знайдено: + 19 квітня1896 року А. В. Ротштейн із Пруссії й Е.Д. Сміт зі США звернулися до уряду Російської імперії за дозволом заснувати «Нікополь-Маріупольське гірниче й металургійне товариство». Не очікуючи рішення влади, вони закупили в США металургійний завод із трубозварювальним цехом. 6 липня1896 року в Петербурзі перші загальні збори акціонерів обрали правління товариства. За п'ять кілометрів від Маріуполя почали працювати геодезисти. Монтаж почався в грудні, а вже 1 (13) лютого 1897 року був пущений трубозварювальний стан. «Нікополь» є одним із родоначальників комбінату імені Ілліча.
-Знайдено: + Згідно з протоколом страчений 6 липня1950 р. у в'язниці в Мокотові у Варшаві. Його тіло закопали в безіменній могилі, ймовірно, на військовому комунальному цвинтарі на варшавських Повонзках.
-Знайдено: + Шахтинська справа (оф. «Шахтинський процес») — «Справа про контрреволюційну організацію інженерів та техніків, що працювали в кам'яновугільній промисловості СРСР» — сфабрикований судовий процес над «шкідниками» у вугільній промисловості у Шахтинському районі Донбасу. Перший політичний процес в СРСР, під час якого засуджено велику групу керівників вугільної промисловості Донбасу. Проходив 18 травня — 6 липня1928 у Москві.
-Знайдено: + Назва «Скрябін» з'явилася 6 липня1989 року. Зайковський, збираючись надіслати знятий кліп на один авангардний фестиваль у Москву, «резонно запитав, як це все назвати в титрах?
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + 6 липня1932 р. на конференції КП(б)У разом з В. Молотовим звинуватив керівників КП(б)У у провалі колективізації і виступив проти пропозиції українських комуністів зменшити норми хлібозаготівель в Україні, значно завищені плани яких стали однією з головних причин голоду 1932–1933 років.
-Знайдено: + Перший матч у біло-синіх кольорах Артем провів 6 липня2002 року відігравши 45 хвилин у складі «Динамо-2» в матчі проти вінницької «Ниви» (0:2). А два тижні потому записав на свій рахунок і перший забитий м'яч, вразивши ворота хмельницького «Динамо». Матч закінчився мінімальною перемогою киян з рахунком 3:2.
-Знайдено: + Мартин Неба́ба (* кінець 16 століття — † 6 липня — по новому стилю 16 липня 1651) — військовий діяч Хмельниччини, міщанин з містечка [Коростишева].
-Знайдено: + id=39281 Золотарьов В. Начальницький склад НКВС УСРР у середині 30-х рр. // «З архівів ВУЧК-ГПУ-НКВД-КГБ», № 2 (17), 2001. — с. 326—342.]</ref>. Одним з провідних радянських функціонерів єврейського походження того часу був Лазар Каганович. Каганович був Першим Секретарем Компартії України в 1925—1926 рр. і одним з найближчих прибічників Йосифа Сталіна. Він також беззастережно підтримував ідею Сталіна про суцільну колективізацію, наполегливо добивався її реалізації шляхом застосування репресивних заходів щодо селянства, в першу чергу українського. 6 липня1932 р. на конференції КП(б)У разом з Молотовим звинуватив керівників КП(б)У у провалі колективізації і виступив проти пропозиції українських комуністів зменшити норми хлібозаготівель в Україні, значно завищені плани яких стали однією з головних причин Голодомору1932—1933 р. Деякі історики, зокрема автор ґрунтовного дослідження Голодомору і сталінських репресій Роберт Конквест стверджує, що Лазар Каганович несе персональну відповідальність за геноцид українського народу під час голоду 1932—1933 років.[17]
-Знайдено: + 6 липня повстанці склали зброю, частину з них було заарештовано. Військова прокуратура розпочала слідство, яке тривало аж до жовтня. Керівники повстання, бачачи безпорадне становище, дали згоду, щоб полк імені гетьмана Павла Полуботка пішов на Румунський фронт і відзначившись, намагався «при першій нагоді залишити фронт» і пробиватися в Україну. Таким чином повстанці вбачали можливість змити із себе тавро боягузів.
-Знайдено: + Га́нна Барві́нок (насправді — Олекса́ндра Михай́лівна Білозе́рська-Кулі́ш; *23 квітня (5 травня) 1828, хутір Мотронівка, нині у складі с. ОленівкаБорзнянського районуЧернігівської області — †23 червня (6 липня) 1911, там же) — українська письменниця. Ще один псевдонім — А. Нечуй-Вітер.
-Знайдено: + Коли згорів рукопис українського перекладу «Біблії», над яким Куліш працював 25 років, умовила його почати роботу заново. Брала участь у розвитку філософії, грунтованої на українській державності. По смерті чоловіка продала садибу в Мотронівці, щоби видати його творчу спадщину. Її зусиллями видано найповніше досі зібрання творів письменника. Померла 6 липня1911-го, похована поряд із чоловіком.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З 6 липня по 24 серпня1976 року разом з Борисом Волиновим здійснив політ у космос як бортінженеркорабля«Союз-21» та орбітальної станції«Салют-5».
-Знайдено: + Віталій Жолобов з 6 липня по 24 серпня 1976 року здійснив політ у космос разом з Борисом Волиновим на космічному кораблі «Союз-21» до орбітальної станції «Салют-5» як бортінженер. Політ, запланований на 60 діб, тривав 49. Причиною його завершення став неприємний запах, який космонавти відчули на борту, він нагадував запах токсичного ракетного пального, про що Віталій Жолобов повідомив до Центру управління польотом. Керівництво вважало за потрібне перервати політ, щоб не наражати на небезпеку екіпаж, тим більше що на той момент серйозна програма науково-технічних і медико-біологічних досліджень була успішно завершена.
-Знайдено: + 6 липня1941 р. частини вермахту зайняли Любар. 9 липня1941 року 16 танкова дивізія німців після прориву «лінії Сталіна» розпочала просування від Любара на схід, і її жертвою стали частини 49-го стрілецького корпусу.[18]
-Знайдено: + Перед початком Німецько-радянської війни певна частина євреїв Любара евакуювалась до східних областей СРСР. 6 липня1941 р. частини вермахту зайняли Любар. На кількох вулицях у центральній частині смт Любар було створено гетто. Перша масова страта євреїв відбулася 9 серпня1941 р.: на узліссі гаю за с. Юрівка (урочище Ладива Вільшана) вбито близько 300 євреїв-чоловіків. А 13 вересня 45-й поліцейський полк розстріляв у селищі 1415 євреїв (за іншими джерелами, розстріл відбувся 14 вересня: вбито 1379 євреїв). Серед загиблих були 180 євреїв-біженців із Полонного, Острополя, Грицева, Славути. У другій половині місяця в Старому й Новому Любарі (лівобережна та правобережна частини селища) розстріляно ще 53 єврея. Останні євреї (близько 250 чоловік), яких схопили в результаті каральних акцій і спочатку помістили до колишнього дитячого будинку, були ліквідовані в жовтні 1941 р. Головна єврейська братська могила знаходиться за 1,5 км на північ від селища, в лісі (урочище Піщане), ліворуч від дороги на Нову Чорторию. В ній лежать останки більш як 2890 євреїв.[19]
-Знайдено: + : «Сюди належали деякі члени клубу ім. Полуботка, як напр. п. п. Міхновський, Лук'янів, Павелко, члени Генерального комітету та Центральної Ради, напр. Горемика та інші. Ці особи, а також деякі старшини Полуботковського полку були ідейними організаторами, які накинули думку виступу Полуботковцям… Вони хотіли силою подій, силою фактів повернути історичний руль, направити діяльність Центральної Ради по інших шляхах і тим самим прискорити визнання її з боку Тимчасового Правительства як Уряду України. Вони гадали, що поставлена перед фактом Центральна Рада відкине попередню тактику і піде за бажаним для організаторів повстання напрямком, сама стане на шлях рішучої політики…»[20]
-Знайдено: + Ніч з 5 на 6 липня1917 року у Києві пройшла, загалом, спокійно. Під головуванням Михайла Грушевського відбулося засідання Малої Ради, де було засуджено виступ полуботківців. Біля всіх державних установ виставили посилені пости юнкерів, солдатів вірних військовому начальству, з допомогою міліції мобілізовано дружинників. В Маріїнському палаці здійснювали чергування представники Ради робітничих і Ради солдатських депутатів, міського виконавчого комітету громадських об'єднаних організацій і партій.
-Знайдено: + Зранку 6 липня1917 року до полуботківців для переговорів направили трьох представників — від УГВК, Генерального секретаріату та Ради військових депутатів, щоб умовити їх скласти зброю та відправитись на фронт. Цієї мети досягнути не вдалось, але умовляння все ж таки справили на вояків той вплив, що вони вирішили надалі поважно вести переговори з представниками влади і обрали для цього організоване представництво, а не випадкове, як було під час перших переговорів.
-Знайдено: + |dates= 6 липня1862—1917, 1919, 1920—1922, 1935—1941, 9 липня1945 - 1 листопада1992
-Знайдено: + Київський військовий округ було створено 6 липня1862 року в ході військової реформи як військово-адміністративну одиницю зі штабом у Києві. Округ створювався з метою децентралізації та вдосконалення військового управління в Російській імперії. Командувач округом керував оперативними, стройовими та господарськими справами військових з'єднань і частин округу та підвідомчих йому установ. Штаб округу займався підготовкою до мобілізації, передислокацією військ у випадку війни, відав їх розташуванням у мирний час, стройовою та бойовою підготовкою військ, збором даних про ймовірного противника в прикордонній смузі, кадровими питаннями, опікувався артилерійським, інженерним, інтендантським, санітарним та ветеринарним забезпеченням військ, забезпечував військове судочинство.
-Знайдено: + Поновлений в 1935 році. Наприкінці 1930-х рр. під час Великого терору значна кількість командного складу КВО була репресована. Серед них — командуючі округом Йона Якір, Іван Федько, всі дев'ять командирів корпусів, 24 з 25 командирів дивізій, 5 з 9 командирів бригад, 87 з 135 командирів полків. Постановою Головної Військової Ради РСЧА від 26 липня1938 року КВО було перетворено на Київський особливий військовий округ (КОВО). Утворений на базі управління КОВО Український фронт у складі 5-ї, 6-ї, 12-ї армій та армійської кавалерійської групи брав участь у радянсько-польскій (Вересневій) війні1939 року. Ряд частин і з'єднань КОВО, зокрема 7-а Чернігівська і 44-а Київська стрілецькі дивізії були задіяні у радянсько-фінській війні 1939-40 рр.. Також з частин і з'єднань КОВО формувався Південний фронт, війська якого влітку 1940 року брали участь у приєднанні до СРСР Бессарабії та Північної Буковини.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Першу електроенергію Курахівська ДРЕС дала 6 липня1941 року уже під час Німецько-радянської війни. Коли фронт наблизився, енергетикам довелось вирішувати виключно складну задачу: не можна припиняти подачу електроенергії і, разом з цим, необхідно підготовити обладнання станції до евакуації. Демонтаж станції продовжувався під обстрілами фашистської авіації. Обладнання, яке було неможливо вивезти, робили непридатним для експлуатації. 20 жовтня1941 року фашисти захопили Кураховдресбуд. Напередодні пішов на схід останній ешелон з устаткуванням; там були і сім'ї робітників. Мешканці селища, які з різних причин не змогли евакуюватися, чинили рішучий опір окупантам. 720 мешканців міста бились з ворогом на фронтах війни.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1914 вступив у партію соціалістів-революціонерів. У 1917 — лівий есер. З травня 1918 працював у ВЧК, начальник відділу по боротьбі з міжнародним шпигунством. 6 липня1918 Блюмкін пострілом із револьвера убив німецького посла в РРФСР графа фон Мірбаха, вважаючи, що вбивство зірве підписання Берестейського миру, який відкинули більшість лівих есерів. Заколот лівих есерів у Москві, що почався після вбивства, був насилу придушений вірними більшовикам латиськими стрілками. Заочно засуджений до 3 років позбавлення волі.
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Акт комісарський укладено було 24 квітня1570 року в Стрижавському замку, а відтак занесено до Вінницьких городських книг. Саме цей документ вказує на існування станом на 23 квітня 1570 року на річці Десні, на північний схід од Вінниці та села Прилука, котре мало точно визначені межі з сусідніми землеволодіннями, села Лісова Лисіївка, що знаходилось на правому березі річки Жердь, притоці Десни. На лівому ж березі Жерді було село Холявинці (в майбутньому, а саме 6 липня1957 року, ці села об'єднуються в один колгосп під назвою «Перемога», а об'єднане село отримає назву Лісова Лисіївка.
-Знайдено: + Монастир утримував велике господарство, мав наділи у чотирьох селах та 33 селянських господарства. Підтримувався великими пожертвами. Так, 6 липня1765 р. Гриць Попович-Зейкан подарував монастирю дві ниви у «Волоській долині», а в 1781 р. граф Шенборн передав монастирю ділянку землі згідно з угодою, укладеною із єпископом Андрієм Бачинським. 1772 р. з ініціативи Бачинського почав споруджуватися сучасний монастирський комплекс. Цегляну Михайлівську церкву побудовано в 1797–1798 рр.
-Знайдено: + Врятувавшись з полону, Хмельницький, конвойований татарами, прибув до Паволочі, де стояв три дні. 6 липня дізнається від полковника Адама Хмелецького про гірку поразку під Берестечком. Гетьман зібрав 3 000 злотих для сплати ординським мурзам, а потім провів козацьку раду щодо організації відсічі ворожому наступу. Звідси були розіслані гетьманські універсали із закликом підніматися на боротьбу і збиратися до Маслового Ставу на козацьку раду. 7 липня Богдан Хмельницький рушив з Паволочі до Білої Церкви. А в Паволочі залишився формувати козацькі загони полковник І. Куцевич-Миньківський. Проте міська верхівка не підтримала заходи полковника, через що він змушений був зі своїми однодумцями податись до Б. Хмельницького. Після згаданої вище ради Паволоцький полк разом з Білоцерківським і Переяславським вирушив на північ, щоб стримати наступ карателів князя Януша Радзивілла.[22]
-Знайдено: + У період Другої світової війни окупований гітлерівцями від 6 липня1941 по 6 січня1944 року. У цей час у Мирополі існував осередок руху Опору, в околиці діяли радянські партизанські загони. Від етнічних «чисток» загинуло чимало місцевих євреїв (загалом під час окупації загинуло понад тисячу миропільців, тобто близько чверті населення містечка).
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + 6 липня1659 року дипломом короля Яна Казиміра Любомльське староство (в тому числі і Світязь) вотчинним земським правом було подароване київському воєводі, гетьману Запорозьких військ Іванові Виговському, а після його смерті — синові Остапові. Юридично Виговські володіли ним до 1768 року, але жили тут набагато довше.
-Знайдено: + Івана Купала, Купайла — традиційне і надзвичайно популярне українське свято, яке відзначають в ніч з 6 на 7 липня. Отримало свою назву від імені давнього божества Купала. Квінтесенцією свята є очищення з допомогою вогню і води, найдавніша форма магічних дій[24].
-Знайдено: + Олег Петрович Базиле́вич (нар.6 липня1938, Київ) — радянський та український футболіст і тренер. Прославився як нападник київського «Динамо» 1960-х рр. У ранзі тренера утворив славетний тандем з Валерієм Васильовичем Лобановським у 1974-1976 роках. Ініціатор застосування новітніх наукових методик під час тренувального процесу. Зараз очолює науково-дослідний центр клубу «Динамо» (Київ). Майстер спорту СРСР, заслужений тренер СРСР. Заслужений тренер України. Кандидат педагогічних наук.
-Знайдено: + Німецькі війська зайняли село 6 липня1941 року. Малий Правутин віднесли до Берездівської районної управи, Шепетівського округу, генерал-комісаріату Волині та Поділля, Рейхкомісаріату Україна. Восени 1941 року була відрита початкова школа, яка перестала діяти весною 1943 року. 7 липня1943 року саме приміщення школи спалене радянськими партизанами. За час німецької окупації в селі розстріляна 1 людина.
-Знайдено: + Керівництво армією Диктатор ЗУНР здійснював через Військову канцелярію. Начальним вождем (головнокомандуючим) УГА замість О. Омеляновича-Павленка 25 травня призначено О. Грекова, 6 липня того ж року його замінено М. Тарнавським.
«Це фактично відзначення дня народження Тетяни Пасик — відомої радянської російської дослідниці Трипільської культури 1920-50-их років, яка протягом тих трьох десятиліть визначала розвиток археологічної науки в Радянському Союзі. Але в 1930-их роках через її перо, тобто за її підписами й доносами, не одного дослідника було здано НКВД, у тому числі й Вавилова. Йшла боротьба за виживання: ти здаєш і рухаєшся далі. Я не прихильник відзначення цього дня народження, який у 1960-80-ті роки був неофіційним День археолога в Радянському Союзі. Спершу Тетяна Пасик визначала археологію в СРСР, потім Боріс Рибаков. А чому Президентові, який є прихильником Трипільської культури, було не згадати, що цю культуру відкрив чех з походження Вікентій Хвойка. А для західноукраїнської археології найбільше зробив Ярослав Пастернак, 6 липня відкривши рештки Успенського собору в Галичі?
-Знайдено: + На місці сучасної стояла дерев'яна церква, знана як Середня (згоріла наприкінці XVI ст.), перша згадка — в королівській грамоті (6 липня1566 року): йдеться, що міський мур укріпив син засновника Яна-Амора Тарновського — Кшиштоф (Христофор).
Назва:Військово-морські сили Української Народної Республіки та Української Держави
-Знайдено: + На час вирішення всіх проблем із флотом в Севастополі, головним морським центром України ставала Одеса. 6 липня1918 р. в Одесі з кораблів Дунайської флотилії була організована українська бригада тралення (2 канонірські човни та 20 тральщиків) під командою капітана першого рангу Олександра Гадда, яка протягом місяця виконала успішне тралення Одеського рейду, Дніпрово-Бузького лиману та його околиць[25]. Спортивний директор клубу Степан Юрчишин озвучив завдання на сезон — завоювання путівки в Лігу Європи.
-Знайдено: + | 26 липня2009
-Знайдено: + 4 липня2009 року в статусі вільного агента повернувся в донецький «Шахтар»[26]. 6 липня 2009 в матчі «Янг Бойз» — «Шахтар», що проходив у швейцарському містечку Гренхен в рамках міжнародного товариського турніру «Uhrencup», Джуліус Агахова вийшов на заміну на 46 хвилині замість Євгена Селезньова і майже відразу в стрімкій атаці, після передачі Томаша Хюбшмана з центру поля, в боротьбі із захисником першим дотиком до м'яча головою підробив собі м'яч на хід і другим дотиком забив свій дебютний гол після повернення в донецький клуб. А двома днями пізніше Джуліус забив гол та віддав гольову передачу на Жадсона в матчі з «Базелем». У чемпіонаті Агахова також дебютував вдало: вже у матчі першого туру проти «Кривбасу» нігерійський форвард відзначився голом, проте надала гра в Агахови не пішла і протягом усього сезону зіграв лише дев'ять матчів, жодного разу не забивши гол.
-Знайдено: + Мишковський Євген (13 лютого1882, Київ — 6 липня1920, Чорний Острів) — український військовий, керівник генерального штабу армії УНР.
Підзаголовок:== Загибель ==
Знайдено: +
Могила керівника генерального штабу армії УНР Євгена Мишковського
На початку липня 1920 р. головний отаман Симон Петлюра та Генеральний штаб армії УНР розташувались у Проскурові. 5 липня кіннота Будьонного прорвала фронт, і виникла загроза оточення Проскурова. Полковник Мишковський наказав евакуювати штаб армії. Як згадував генерал Микола Капустянський, в першу чергу — потяг головного отамана, якому пощастило проскочити через найбільш загрозливий Чорний Острів. Сам полковник залишив місто в останньому ешелоні. Уранці 6 липня зав'язався запеклий бій. Пізніше у своїх спогадах пані Єлисавета писала: «Залишивши при потязі підполковника Чаганівського, полковник Мишковський із гвинтівкою в руках на чолі своєї лави став наступати на головні ворожі сили. Сильним вогнем із гвинтівок примусив більшовицьку кінноту відступити, переслідував їх, аж поки не впав, поранений у стегно і руку». З поля бою його виніс сотник Андрій Чистосердов.
-Знайдено: + Революційний рух у Звенигородці не припинився і 1906 року, що примусило київського генерал-губернатора перекинути сюди з Умані загін драгунів. У зв'язку із зростанням виступів проти поміщиків і місцевих властей, сенат указом від 6 липня1906 запровадив у Звенигородському повіті стан облоги.
-Знайдено: + Впродовж 1865 — 1878 років майже щороку до Кам'янки в гості до своєї сестри Олександри Іллівни, яка була дружиною Л. В. Давидова, приїжджав П. І. Чайковський. Саме тут вперше прозвучала музика його опери «Євгеній Онєгін», створено багато інших творів. Кам'янка стала для композитора другим домом. Щоб створити братові сприятливі умови для творчості, Давидова відвела для нього маленький флігель на три кімнати. Молоді було суворо заборонено турбувати Петра Ілліча під час роботи. «Я знайшов у Кам'янці те відчуття миру в душі, якого марно шукав у Москві і Петербурзі» — писав композитор у листі до рідних від 6 липня1878 року. [27]
-Знайдено: + Народ. 6 липня 1945 р. в родині службовця. Закінчила музично-педагогічний факультет Київського державного педагогічного інституту ім. М. Горького (1967). Працює на студії «Київнаукфільм».
-Знайдено: + Народ. 6 липня1945 р. в Києві в родині службовця. Закінчила Київський державний педагогічний інституту ім. М. Горького (1969). Працювала на «Укркінохроніці» й у Київській Державній філармонії.
-Знайдено: + За часів гетьмана Павла Скоропадського належав до Українського військово-морського флоту. Від 6 липня1918 р. «Донець» разом з однотипним «Кубанцем» був зарахований в Одеську Бригаду тралення Українського Державного Флоту під командуванням капітана першого рангу Олександра Гадда. На початку жовтня 1918 року головний начальник портів чорноморського узбережжя адмірал Покровський повідомив уряд держави, що на двох канонірських човнах (маються на увазі саме «Донець» та «Кубанець») і на кількох винищувачах мін у Чорному морі вже підняті воєнні українські прапори нового зразку, затвердженого гетьманом[29].
Підзаголовок:== Історія ==
Знайдено: + Комісію допомоги постраждалому від неврожаю населенню республіки при ВУЦВК було засновано (за прикладом аналогічної комісії в РСФРР) постановою президії ВУЦВК від 29 червня1921 р. Комісію очолив голова ВУЦВК Г. Петровський, до її складу було введено представників народних комісаріатів продовольства та земельних справ УСРР, а також ЦК комітетів незаможних селян. 6 липня цього ж року комісію доповнили делегатами Південбюро ВЦРПС та Вукоопспілки, а 29 липня політбюро ЦК КП(б)У ухвалило постанову про реорганізацію комісії в Центральну комісію допомоги голодуючим (ЦК допгол, ЦКДГ ВУЦВК) та про заснування центрального харківського та периферійного київського комітетів українських громадських діячів, що мали діяти під керівництвом КП(б)У та Центрального робітничого комітету при Південбюро ВЦРПС. Ініціаторами заснування громадських комітетів допомоги голодуючим на місцях були дореволюційні громадські діячі — члени так званих старих добровільних товариств. Першими були створені Полтавський (на чолі з В. Короленком) та Олександрівський громадські комітети. Спроба консолідації зусилля громадськості в справі допомоги голодуючим була зроблена організаційним бюро українського громадянського комітету допомоги голодуючим у Харкові. На розширеному засіданні комітету з представниками громадських кіл Харкова та делегатами Полтавської та Київської губерній було ухвалено рішення про те, щоб налагодити зв'язки з Всеросійським комітетом допомоги голодуючим. Паралельно проводилися переговори оргбюро комітету з секретарем ЦК КП(б)У Д. Мануїльським щодо принципів взаємин Всеукраїнського громадядського комітету допомоги голодуючим з РНК УСРР. Однак після розпуску ВКДГ, принизливо названого В. Леніном «прокукішем» (за першими літерами прізвищ його лідерів), політбюро ЦК КП(б)У відмовилося від намірів співпрацювати з комітетами українських громадських діячів у справі організації кампанії допомоги голодуючим. Без підтримки з боку політітичних органів УСРР поодинокі місцеві громадські комітети допомоги голодуючим розпалися. Це давало змогу компартійно-радянським органам перехопити ініціативу керівництва громадською кампанією допомоги голодуючим. 17 серпня1921 р. президія ВУЦВК ухвалила постанову про створення Церобочкому при Південбюро ВЦРПС, аналогічного Церобочкому при ВЦРПС. Наступного дня політбюро ЦК КП(б)У затвердило рішення про організацію Всеукраїнського та губернських комітетів допомоги голодуючим при виконкомах рад, до складу яких поряд з «колишніми» громадськими діячами, «які входили б до комітетів персонально, а не як представники колишніх громадських організацій», пропонувалося «ввести достатню кількість представників партійних, професійних і інших робітничих організацій». Усі члени комітетів допомоги голодуючим мали персонально затверджуватися комітетами ЦК КП(б)У. Президію Всеукраїського комітету допомоги голодуючим рекомендувалося створити в кількості п'яти осіб, причому до керівного складу ввести виключно членів КП(б)У, зокрема:
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + У 1880 році закінчив гімназію у Вадовіце, після чого вступив до семінарії в Кракові, одночасно навчаючись у Ягеллонському університеті Кракова. 6 липня1884 був висвячений кардиналом Альбіном Дунаєвським на священика. У 1888 році після захисту дисертації у Відні отримує звання доктора богослов'я і починає займатися дослідженнями догматики і християнською археологією в Римі, Відні та Парижі. Після цього слідує habilitatio у Ягелонському Університеті Кракова. У 1891 році стає професором догматики, деканом у Львівському Університеті (Університет Яна Казимира). У 1890 році призначається ректором, але незабаром змушений був залишити викладацьку діяльність, так як Святий Престол в особі папи Лева XIII зі схвалення австро-угорського імператора Франца-Йосифа І у 1900 році призначає його на вакантну посаду львівського архієпископа. Будучи львівським архієпископом починає будівництво нових церков у львівській митрополії, організовує курси для священиків, які бажають займатися соціальною діяльністю, фінансує благодійні організації. Особливу популярність Юзеф Більчевський отримав серед бездомних. Крім цього, займається духовною опікою студентів, організовує народні школи. Під час Першої світової війни створює комітети для допомоги робочим Галичини, які через війну потерпали від голоду. Під час облоги Львова польськими військами в 1918 році займається доставкою продуктів харчування до обложеного міста.
-Знайдено: + Розробка дводвигунового літака для аерофотозйомки Ан-24ФК почалася в 1964 році згідно з Постановою РМ СРСР № 565–235 від 6 липня1964 року. Головним конструктором був призначений В. В. Волков. 12 липня1965 року макетній комісії замовника був пред'явлений ескізний макет. За результатами комісії літом 1967 року було переобладнано у варіант виріб «ФК» (кодова назва Ан-24ФК під час розробки) один серійний Ан-24. Виріб «ФК» відрізнявся від оригіналу повністю зміненою носовою частиною фюзеляжу, вона була розширена та засклена. Також в нижній частині фюзеляжу, між 21 ти 30 шпангоутами, було обладнано п'ять засклених фотолюків. У центроплані встановлено 6 додаткових паливних баків загальною ємністю 1600 л.
-Знайдено: + Крім Петропавлівського храму УПЦ КП, триває будівництво ще декількох храмів — Успення Пресвятої Богородиці на Новомиколаївці (УПЦ МП), Різдва Йоанна Хрестителя — перший на Кіровоградщині храм УГКЦ, хрест на місці, де він зводиться освятив 6 липня2007 року Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Любомир Гузар. Також у селищі Гірничому незабаром буде збудовано новий православний храм, що носитиме ім'я Святого Андрія Первозванного УПЦ КП — під будівництво храму виділено сквер у центрі мікрорайону, поруч з музичною школою[30].
-Знайдено: + Через два тижні після початку війни між Німеччиною та СРСР, 6 липня1941 року, частини німецької армії увійшли в Сатанів [31]. У приміщенні школи розмістилася німецька жандармерія, було обладнано тюремні камери. На території Кам'янець-Подільської області було утворено дев'ять округ або гебітскомісаріатів. Сатанівський район разом з Ярмолинецьким і Городоцьким увійшов до Ярмолинецької округи [32].
-Знайдено: + 26 липня2001 року Сатанів, як і ще 11 селищ міського типу та 12 міст Хмельницької області, увійшов до Списку історичних населених місць України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України. У цьому списку для Сатанова датою заснування або першої писемної згадки вказано не конкретний 1404 рік, а розпливчастий «початок XV століття».
-Знайдено: + 1 липня1921 року в Тернополі український письменник Клим Поліщук написав оповідання «Скарби віків», дія якого відбувається в Сатанові та розповідає про міфічні скарби Сатанівського замку. Це оповідання письменник включив до своєї збірки українських легенд «Скарби віків», яка побачила світ 1921 року у видавництві «Русалка» [33]. 6 липня1922 року оповідання було опубліковано в газеті «Свобода» в США[34].
-Знайдено: + Насамперед до призову обиралася вікова категорія від 18 до 25 років. Норма набору від повіту становила 125 чоловіків, кожний з яких повинен був мати персональне посвідчення від відповідальної організації хліборобів. Перевага віддавалася добровольцям. Якщо таких не вистачало, решта обиралася жеребкуванням. О 8 годині 6 липня новобранці повинні були з'явитися до своєї повітової управи для перевірки і медичного огляду. Про кількість новобранців, прийнятих на службу, повітові комісії змушені були негайно доповісти по телефону в Головну управу військової повинності[35].
-Знайдено: + Володимир Павлович Линник (24 червня (6 липня)1889, Харків - 9 липня1984) — радянський оптик, академікАН СРСР (1939). Лауреат Сталінської премії (1946, 1950), Герой Соціалістичної Праці (1969).
Підзаголовок:== Життєпис ==
Знайдено: + Володимир народився 6 липня 1889 в Харкові в сім'ї токаря по металу Івана Петровича Темнова. Після смерті батька у 1891 мати, не маючи матеріальних можливостей утримувати дитину, віддала сина на виховання своєму братові Павлу Федоровичу Линникові, а сама поїхала на заробітки до Києва. Павло Федорович усиновив небожа, тому прізвище хлопчика змінилося. Малий Володя до 1898 жив у с. Парастаївка Чернігівської губернії. Там на цукровому заводі Павло Федорович працював ковалем. Потім родина переїхала до Білої Церкви, де Володимир закінчив спочатку двокласне училище, а потім у 1909 гімназію із золотою медаллю. Того ж року Линник вступив на фізико-математичний факультет Київського університету св. Володимира.
-Знайдено: + Указом Президента України від 6 липня1993 року на базі Управління військової стратегічної розвідки Міністерства оборони й розвідувального управління Головного штабу Збройних Сил було сформоване Головне управління військової розвідки Міністерства оборони України. Першим начальником Головного управління був призначений генерал-лейтенант Скіпальский. А 14 квітня1994 року Указом Президента України ГУВР МО було переформоване в Головне управління розвідки Міністерства оборони України (ГУР МО).
-Знайдено: + * 3 — 4 липня. 3 липня на початку вечірнього пленарного засідання Верховної Радизаконопроект №9073 ухвалили у другому читанні 248 депутатськими картками з порушенням регламенту.[36][37] Розгляд законопроекту не був у порядку денному, голосування про включення його до порядку денного не відбулося, понад 2000 поправок, зокрема внесених авторами законопроекту, розглянуто не було, а відповідний парламентський комітет не підготував порівняльну таблицю, як вимагає регламент. Відповідно, проект прийняли у редакції першого читання.[38] Представники політичної опозиції стверджують, що у залі засідань на момент розгляду проекту були депутати Партії регіонів, які часто беруть участь у парламентських силових протистояннях[36]; натомість керівники партії залу покинули. Віце-спікер Микола Томенко стверджує, що представники коаліції не лише блокували трибуну під час голосування, а й безпрецедентно проголосували його карткою за законопроект №9073.[38] Відтак він має намір оскаржити дії опонентів у суді.[39] Окрім цього, за документ проголосувала картка депутата Ігоря Палиці із НУНС, який на той час перебував за кордоном.[39] Перед початком пленарного засідання у Верховну Раду приїздив прем'єр Микола Азаров.[37] П'ятеро народних депутатів від політичної опозиції оголосили безстрокове голодування у Києві біля Українського дому на знак протесту проти ухвалення законопроекту.[40] До стін будівлі почали стягуватися люди, члени громадських організацій та політичних партій. Беркут протягом вечора та першої половини наступного дня намагався відтіснити людей від Українського дому, внаслідок чого виникли численні сутички з протестувальниками.[41][42] Один з голодуючих депутатів, В'ячеслав Кириленко, заявив, що ДАІ зупиняє автобуси з людьми, що рухаються на акцію до Києва.[43] Під час спроби штурму Беркут зранку 4 липня застосував сльозогінний газ проти протестувальників.[44] Також відбулися провокації — ввечері 3 липня та зранку 4 липня невпізнані особи в натовпі протестувальників розпилювали в бік Беркуту невідомий газ.[45] 4 липня у цій будівлі мала відбутися підсумкова прес-конференція президентаВіктора Януковича[41], однак її перенесли на невизначений строк. ПрезидентВіктор Янукович заявив про можливість дострокових парламентських виборів через останні події.[46] У ці дні протестні акції розпочались у багатьох містах України.[47][48] Активісти ГР «Відсіч» 3 липня закликали з'їжджатися під Український дім і ночувати там. Також, закликали виходити на протест 5 липня до Адміністрації Президента. Вимога — накладення Віктором Януковичем вето на закон. Також активісти повідомили про можливе пікетування Посольства Російської Федерації6 липня.Помилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>
-Знайдено: + 1737 - монастир очолив архимандрит Софроній, колишній ректор Московської академії. 1741 року Софроній був у Петербурзі, де подав скаргу на дії козацької старшини, яка відбирала у монастиря земельні володіння (наприклад, гетьман Данило Апостол віддав російському генералу Штофельну монастирські села Мутин і Камінь). Імператриця Єлизавета Петрівна своєю грамотою від 6 липня1743 повернула монастирю його володіння.
-Знайдено: + Після створення Генерального Секретаріату Комітет УЦР 6 липня 1917 було перейменовано у Малу Раду. Мала Рада мала здійснювати підготовчі та, до певної міри, законодавчі функції між сесіями УЦР. На засіданнях Малої Ради обговорювалися і готувалися проекти рішень всіх найважливіших поточних політичних, економічних і військових питань, які пізніше затверджувалися на сесії УЦР. Щомісяця скликала сесії Центральної Ради, в разі потреби — надзвичайні. В липні 1917 Мала Рада складалася з 40 представників від політичних фракцій УЦР, Президії Центральної Ради і Рад робітничих, селянських і солдатських депутатів та 18 членів від національних меншин.
-Знайдено: + Микола Микитович Попудренко (1906 — 6 липня1943) — партійний діяч УРСР, у роки ВВв — один з організаторів партизанського руху в Україні, командир Чернігівського обласного партизанського загону; Герой Радянського Союзу (1943, посмертно).
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Загинув у бою з фашистами 6 липня1943 року у Злинківських лісах Брянської області, де й був похований.
-Знайдено: + 6 липня1866 року на основі старого розроблено новий герб. Автором проекту був Б. Кене. В синьому полі срібний пояс. У вільній частині герб Полтавської губернії. Щит увінчаний срібною міською короною з трьома вежками та обрамований двома золотими колосками, оповитими Олександрівською стрічкою.
-Знайдено: + В червні 1994 року завершились випробовування літака, а в липні 3 літаки, були відправленні в Португалію для боротьби із пожежею. Загалом три екіпажі здійснили 545 вильотів. 6 липня один із літаків потрапив у авіакатастрофу. 10 березня1995 літак отримав сертифікат льотної придатності[49].
-Знайдено: + |date=6 - 8 липня1648
-Знайдено: + Би́тва під Махні́вкою (6 - 8 липня1648) — битва між українським козацько-селянськими військом та уряду Речі Посполитої в ході національно-визвольної війни 1648 — 1654 років біля містечка Махнівка (тепер село Комсомольське в Козятинському районіВінницької області).
-Знайдено: + 6 липня зранку почався штурм містечка. Авангардний загін Кривоносенка і полк Гирі захопили кляштор бернардинів і розпочали облогу замку, в якому знаходилося кількасот чоловік Януша Тишкевича на чолі з ротмістром Стефаном Левом. Хитрістю виманивши команду Лева із замку, козаки взяли його приступом. Сам Тишкевич знаходився в цей час в Бердичеві. Одержавши звістку про напад повсталих, він послав гінців до Вишневецького із запискою, де були слова: «Чернь знущається над святинею, ледве — ледве захищається замок, паркани не надійні, можливо, його вже захопили». Наближався вечір, коли Вишневецький з військом з'явилися під Махнівкою. Спроба Вишневецького непомітно підійти до містечка, оточити його і з тилу завдати нищівного удару повсталим закінчилася невдачею, незважаючи на багаточисленність шляхетського війська.
Підзаголовок:=== Будівництво ===
Знайдено: + Максимович спроектував і збудував в Києві річкову гавань, попередницю сучасного річкового порту. Проектно-кошторисні роботи велися в 1895–1897 роках, 6 липня1897 року було офіційно закладено найбільшу в Російській імперії Києво-Оболонську річкову гавань. Будівництво тривало до 1899-го. Дно замуленої Оболонської затоки поглибили, береги підсипали і укріпили. Довжина нової гавані досягла майже двох кілометрів. Її урочисто назвали на честь імператораМиколи II, а поряд з нею, на Спаській вулиці, встановили обеліск (не зберігся).
-Знайдено: + «Фестиваль Ши́піт» — умовна назва щорічного неформального зібрання людей на гірській галявині неподалік однойменного водоспаду біля села ПилипецьМіжгірського району, яке знаходиться за 12 кілометрів від залізничної станції Воловець на Закарпатті. Вперше відбувся 1993 року, традиційно люди починають з'їжджатися з 1 липня, а кульмінацією є свято Івана Купала — 6 липня.
Підзаголовок:==Біографія==
Знайдено: + За вміле управління підлеглими, значну шкоду, заподіяну неприятелю і особисту мужність6 липня1855 року Похідна Дума Георгіївських кавалерів визнала капітан-лейтенанта Янушевського гідним ордена Святого Георгія 4-го ступеня.
-Знайдено: + Провів 1 матч за збірну Канади6 липня1957 року проти США (3:2)Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: теги без назви повинні мати якийсь вміст
Церква святого Юра, біля якої 6 липня 1941 року зібрались на мітинг дрогобичани.
-Знайдено: + 6 липня кілька тисяч дрогобичан та жителів навколишніх сіл зібралися на площі перед церквою святого Юра. В.Николяк повідомив про створення у Львові уряду української держави на чолі з прем'єром Ярославом Стецьком. Присутні на мітингу присягнули на вірність Україні. Українці намагалися ще раз, як в 1918, взяти владу в свої руки. І знову їм це вдалось лише частково й на дуже короткий термін. Та якщо в 1919 перепоною стали поляки та арміягенералаГаллера, то в 1941 — німецькі окупаційні війська.
-Знайдено: + Після зради татар під час цієї ж битви, Хмелецький був обраний на деякий час наказним гетьманом козацького війська. Це підтверджується польськими свідченнями полоненого козака Мартина, спійманого під Шниревом, котрий на допиті назвав серед керівників козацького війська Ф. Джалалія та якогось Хмелеччину або Хмелецького.[65]Филон Джалалій, Адам Хмелецький, Матвій Гладкий змінювали один одного на чолі війська, поки наказним гетьманом не було обрано Івана Богуна.[66] Пізніше, 6 липня1651 р. Хмелецький біжить з козацького табору з-під Берестечка до Паволочі, де перебував на той час Богдан Хмельницький. Розпитуючи про гетьмана — але з страхом: просив паволоцьких міщан, щоб упросили йому Хмеля. При зустрічі гетьман кричав на Хмелецького. Тільки прийшов (перед Хмельницького), спитав Хмельницький: «А табір де?
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + П'ятеро народних депутатів від політичної опозиції оголосили безстрокове голодування у Києві біля Українського дому на знак протесту проти ухвалення законопроекту.[67] Через деякий час навколо голодуючих депутатів зорганізувався мітинг на підтримку української мови, серед близько тисячі мітингуючих були присутні лідери опозиції: голова ради «Об'єднаної опозиції» та партії «Фронт Змін»Арсеній Яценюк, чемпіон світу з боксу у важкій ваговій категорії за версією WBC та голова партії «УДАл³талій Кличко, голова Всеукраїнського об'єднання «Свобода»Олег Тягнибок та інші. Під час мітингу міліція та бійці спецпідрозділу «Беркут» декілька разів намагалися деблокувати споруду, але зазнали невдачі. Зусиллями мітингуючих була зірвана попередньо запланована, чергова прес-коференціяПрезидента УкраїниВіктора Януковича[68]. Увечері 6 липня мітинг-акцію протесту біля Українського дому проти ухвалення «мовного» законопроекту було завершено[69], 11 депутатів та активістів припинили голодування[70][71]. Одночасно, лідерами опозиції була оголошена безстрокова акція протесту «Україна проти Януковича», ціллю якої стали дострокові парламентські вибори та імпічмент президента[72].
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + 6 липня "Звернення до Президента України «Про накладання вето на прийнятий Верховною Радою Закон „Про засади мовної політики“ від 3 липня 2012 року» прийняла Рівненська міська рада.[73]
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + А у Криму понад 30 громадських і політичних організацій автономної республіки різко засудили ухвалення Закону «Про засади мовної політики», який, на їхню думку загрожує існуванню української мови і дестабілізує ситуацію в Україні.[74]
Підзаголовок:==== Реакція ====
Знайдено: + 16 липня координаційна рада з питань захисту української мови при Київському «Меморіалі» ініціювала відкритий лист 72 інститутів громадянського суспільства до Президента України Віктора Януковича із закликом вжити всіх заходів, щоб законопроект «Про засади державної мовної політики», який збурює суспільство, розколює Україну і зазіхає на її конституційний лад, був знятий із розгляду.[75]
-Знайдено: + 6 липня Голова Верховної Ради України Володимир Литвин заявив, що не підпише Закон «Про засади державної мовної політики»: «закон не можна підписати, немає підстав для того, щоб підписати», — сказав він[76].
-Знайдено: + * Згідно з даними Центру дослідження суспільства за травень та червень 2012 року значно зросла кількість протестів в Україні, а за період з 30 червня по 6 липня встановлено абсолютний рекорд за кількістю акцій — приблизно 20 на день. 2/3 акцій цього періоду стосувалися мовних питань.[77]
Підзаголовок:=== Липень ===
Знайдено: + ]</ref>. Щоправда, до складу команди Велозу приєднався лише 16 липня, так як отримав час на відпочинок через виступи у складі своєї збірної на Євро-2012, де зіграв в усіх п'яти матчах і дійшов до півфіналу[78]. Того ж дня дирекція Прем'єр-ліги визначила кращих гравців минулого сезону, серед яких опинився і Олександр Шовковський, який вдруге поспіль став кращим воротарем чемпіонатуПомилка цитування: Відсутній тег </ref> за наявності тегу <ref>.
-Знайдено: + 26 липня єдиний представник «Динамо» на футбольному турнірі Олімпійських ігор 2012 року швейцарець Адмір Мехмеді дебютував на турнірі і відразу відзначився голом з пенальті у ворота Габону. Щоправда, його збірній це не допомогло і матч завершився з рахунком 1-1[79]
-Знайдено: + 6 липня1919 року на спільному засіданні виконкомів Рад трьох поселень (Ольвіополь, Богопіль, Голта) у присутності Всеукраїнського старости Г. І. Петровського було прийнято резолюцію про утворення єдиного Первомайського виконкому.
-Знайдено: + День 6 липня 1919 року вважається днем народження Первомайського міськвиконкому.
-Знайдено: + Фелікс Вадимович Волховський (псевдоніми: Ф.Полтавчук, А. Чепа, А. Чорний, Ів. Брут та ін.) (6 липня1846, Полтавська губернія - 2 серпня1914, Лондон) - визначний український діяч російського та міжнародного революційного руху, журналіст, письменник, перекладач[81].
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + * Орден «За мужність» II ст. (6 липня1999)[82]
Підзаголовок:== Нагороди ==
Знайдено: + nreg=805/99 Указ Президента України № 805 / 99 від 6 липня 1999 року «Про відзначення Нагороди України учасніків Першої Української національної Експедиції на Еверест»] (укр.)</ref>
-Знайдено: + Людми́ла Ми́хайлівна Ясі́нська (* 6 липня 1984, Львів) — українська співачка, композитор та телеведуча. Фіналістка телепроекту «Американський шанс» — реаліті шоу, що відбувалось в Голівуді. Учасниця телепроекту «Шанс». Організатор та ведуча конкурсу краси у форматі реаліті шоу «Міс Галичина 2011».
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилась 6 липня 1984 року у Львові. Закінчила Львівську середню школу № 25. Учасниця вокально-інструментального ансамблю «Вишиванка».
-Знайдено: + Світлана Андріївна Мартинова(*16 травня1932 — †6 липня2010) — українська театральна актриса, Заслужена артистка України. Народилася у місті Біла Церква, Київської області. Її батько Мартинов Андрій Семенович теж був театральним актором. Їі мати Євгенія Мартинова (Янковська) закінчила балетну школу, все життя працювала балетмейстером та музичним керівником.
-Знайдено: + Світлана Мартинова померла 6 липня 2010 року. Похована на Далекосхідному цвинтарі у м. Кіровограді.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 161 || «Когут» Кобак Михайло || с. Гораєць Любачівського повіту || 01911-11-1111 листопада1911 || Стрілець || Месники-2 || Син Андрія та Анастасії. В лавах УПА з березня 1946 р. 6 липня 1947 р. здався ВП. 12 серпня 1947 р. засуджений у Ряшеві на довічне ув'язнення. Подальша доля невідома.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + | 224 || «Морозенко» Леськів Григорій || с. Гораєць Любачівського повіту || 01921-04-033 квітня1921 — 01947-07-2424 липня1947 || Стрілець || Месники-2 || Син Івана і Катерини. Член ОУН з 1940 р. Учасник УНС у рідному селі. З весни 1944 р.- в лавах УПА. 16 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений до смертної кари. Там же страчений.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + ).1922 || Стрілець || Месники-2 || Брат Івана Стасика. В лавах УПА з осені 1944 р. 16 липня 1947 р. в Ряшеві засуджений на 15 років ув'язнення. Подальша доля невідома.
Підзаголовок:=== Список ===
Знайдено: + ).1920 || Сотенний || Месники-2, Месники-1 || З початком війни на службі в українській допоміжній поліції. Від весни 1944 р. — в лавах УПА, бунчужний у сотні «Залізняка». З 16 липня до 15 вересня 1945 р. — командир сотні «Месники-2», а з половини листопада 1945 р. — сотні «Месники-1». 1 лютого 1946 р. важко поранений під час випробовування гранати, виготовленої у партизанській зброярні, відійшов на Львівщину на лікування. Подальша доля невідома.
-Знайдено: + ruua=1|назва=Бразилец Сантана покинул «Терек»|дата=05-06-2010|веб-сайт=ua.championat.com|мовою=ru}}</ref>. А по закінченню контракту 6 липня2012 року перейшов у одеськийЧорноморець.[85] Потрапивши до клубу
-Знайдено: + Левинська Ірина Омелянівна (Парилле) (* 18 травня 1907, Рожнятів — 6 липня 1990, Бухарест), українська письменниця, новелістка та поетеса, згодом жила і творила в Румунії.
-Знайдено: + Померла 6 липня1990 р. в Бухаресті.
-Знайдено: + Жердинівська Маргарита Ісаківна (6 липня1932, Київ) — українська перекладачка і літературознавець. Член Спілки письменників України. Упорядник першого іспансько-українського словника.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Народилася 6 липня 1932 року в Києві. Закінчила факультет іспанської та французької мов Київського педагогічного інституту іноземних мов. Кандидат філологічних наук, доцент. Працювала в Київському інституті післядипломної педагогічної освіти, де викладала іспанську мову й читала курс іспанської та латиноамериканської літератур. З 1994 до 1999 року працювала на кафедрі славістики Гранадського університету (Іспанія).
-Знайдено: + Лосський Володимир Аполлонович (Лоський) (* 30 червня 1874, Київ — † 6 липня 1946, Москва)— український та російський співак (бас), режисер та педагог, 1925 — заслужений артист Республіки.
-Знайдено: + Солтис Адам Мечиславович (* 4 липня 1890, Львів — † 6 липня 1968, Львів) — український композитор та диригент, педагог, 1953 - заслужений діяч мистецтв УРСР.
Підзаголовок:==== Чоловіки ====
Знайдено: + | date= 16 липня 2013
Підзаголовок:==== Жінки ====
Знайдено: + | date= 16 липня 2013
Підзаголовок:==== Жінки ====
Знайдено: + | date= 16 липня 2013
Підзаголовок:=== Футбол ===
Знайдено: + | date = 16 липня 2013
-Знайдено: + Конопля Микола Іванович (* 6 липня 1954, Дякове, Антрацитівський район) — український агроном, доктор сільськогосподарських наук — 1994, професор — 2000.
-Знайдено: + Макарушка Євгенія (Мулик) (* 4 серпня 1880 — † 6 липня 1977) - українська громадська діячка, Голова Союзу Українок в 1917–1922 роках, активістка жіночого руху в США.
↑Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою A_328 не вказано текст
↑Міхновський М. І. Самостійна Україна. — К.: Діокор, 2002. — с. 16-17
↑ДАЛО. — Ф. 255 (Львівська кримінально-слідча тюрма). — Оп. 1. — Спр. 1532 (Особова справа арештованого Романа Шухевича). — Арк. 1-6; Макар В. Береза Картузька: спомини // Спомини та роздуми. Зібрання творів в 4-х томах / За редакцією М.Кулика, Р.Кулика, П.-Й.Потічного. — Торонто — Київ, 2001 . — Т. 4. — С. 26 — 27, 176 .
↑Макар В. Береза Картузька: спомини… — Т. 4. — С. 39, 97.
↑Дружини українських націоналістів у 1941–1942 роках. — Без місця видання, 1953 . — С. 6, 109–110 .
↑Кальба Мирослав. Роман Шухевич як провідник, командир, людина // Літопис УПА. Т. 45. — Торонто — Львів. — С. 352–353 .
↑Кальба Мирослав. Роман Шухевич як провідник, командир, людина // Літопис УПА. Т. 45. — Торонто — Львів. — С. 357
↑http://cun.org.ua/ukr/content/view/1764/36/ На сесії Славської селищної ради депутати затвердили проект рішення про перейменування вулиці в честь головнокомандувача УПА Романа Шухевича
↑Василь Скуратівський. Русалії. — Київ: Видавництво «Довіра», 1996. — С. 69—74. ISBN 966-507-028-2
↑[http://books.google.com.ua/books?
-Знайдено: + Саме тому, 6 липня1918 р. адмірал Покровський наказав капітану першого рангу Олександру Оттовичу Гадду сформувати бригаду тральщиків. Після того, наказом по Морському Відомству за ч. 350, був оголошений корабельний та офіцерський склад Одеської бригади тралення, в яку увійшли 2 канонірські човни та 20 тральщиків. Бригада організаційно складалася з трьох дивізіонів: першим командував лейтенант Опанасенко, другим — лейтенант Кривицький, а третім — старший лейтенант Благовєщенскій. Наказ про утворення флотилії (виданий російською, хоча в гетьманській армії офіційною мовою була українська) звучав:
-Знайдено: + Рома́н І́горович Рави́цький (* 6 липня1971) — український актор.
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + Роман Ігорович Равицький народився 6 липня1971 року. Син режисера Ігоря Равицького (від першого шлюбу), внук режисера Миколи Равицького. До 1988 жив у м. Суми, де закінчив російську школу №4.
-Знайдено: + * оборонна операція Брянського та Південно-Західного фронтів у воронезькому напрямку (28 червня — 6 липня1942);
-Знайдено: + === Оборонна операція Брянського та Південно-Західного фронтів в воронезькому напрямку (28 червня — 6 липня 1942) ===
-Знайдено: + Увечері 3 липня з'єднання 5-ї танкової армії закінчували зосередження на північ від Єльця. Вночі на 4 липня командувач армії Лизюков отримав з Москви директиву, отримавши наказ на проведення удару в напрямку Землянськ — Хохол — за 35 км на південний захід від Воронежа для захоплення комунікацій танкового угрупування противника, що прорвалося до ріки Дон на Воронеж, та діями в тилу зірвати переправу через Дон. З огляду на поспіх, армія Лизюкова вступила у бій окремими частинами. Першими 6 липня був введений у бій 7-й танковий корпус, згодом 8 липня11-й танковий корпус, та 10 липня 2-й танковий корпус, корпуси вступали в бій без попередньої розвідки та не проводячи повного роззосередження, вгрузаючи у болотистому річищі Сухої Верейки.
-Знайдено: + 6 липня гітлерівці захопили плацдарм на лівому березі Дону й значну частину Воронежа. Подальше їх просування зупинили організованим опором радянські війська терміново створеного Воронезького фронту (60, 40, 6-а загальновійськові та 2-а повітряна армії) під командуванням М.Ватутіна. Тим самим був зірваний намір ворога оточити частину з'єднань Брянського фронту на Воронезькому напрямі, а потім і Південно-Західний фронт, проти якого діяли 6-а і 1-а танкова армії.
-Знайдено: + Ще 6 липня Ставка ВГК наказала відвести Південно-Західного та правого крила Південного фронтів на схід. Це переміщення було продиктоване глибоким охопленням військами противника правого крила Південно-Західного фронту та зосередженням сильного угрупування в Донбасі проти правого крила Південного фронту. Відхід радянських військ на даний рубіж розпочався в ніч на 7 липня. В той же час Ставка ВГК почала зосередження свіжих сил з метою посилення оборони на підступах до Сталінграда та Кавказу.
-Знайдено: + З'єднання 24-ї армії генерал-лейтенанта Смирнова, що просувалися з резерву Південного фронту в район Міллерово, були змушені відразу вступити в бій з частинами ХХХХ та ІІІ танкових корпусів, що утворили зовнішній фронт оточення в районі Міллерово. Ударами танкових дивізій 24-а танкова армія була відкинута на південь та південний схід. Ставка ВГК наказала командуючому Південному фронту Малиновському відвести війська фронту за Дон в його нижній течії. Південний фронт підпадає в царину відповідальності Будьонного, оборону Ставка доручила організувати у взаємодії з 51-ю армією Північно-Кавказького фронту. Малиновському доручалося організувати оборону по південному берегу Дону від Верхньо-Курмоярської до Батайська та далі по оборонному рубежі, підготовленому на північних підходах до Ростова-на-Дону. Відхід Південного фронту за Дон розпочався вночі на 16 липня на дільниці Роздорська — Ростов-на-Дону.
-Знайдено: + 16 липня радянські війська залишили районний центр Станично-Луганське і Попасну.
-Знайдено: + Найбільш слабким виявився ростовський відтинок фронту, котрий займався 56-ю армією: в засобах оборонних армія володіла п"ятьма стрілецькими дивізіями, поріділими в попередніх боях, дві стрілецькі боигади та сім кулеметних батальйонів 70-о та 158-о укріплених районів. До цього злу роль відіграла і відсутність великих водотоків, що могли б стати опорними лініями; ще 16 липня 22-а танкова дивізія корпуса фон Макензена захопила біля Перебійного плацдарм на південному березі Дінця. Відступаючі радянські війська підривали за собою мости, але захоплення плацдарму дозволило наступаючим прокласти переправу способом понтонного мосту. І по цьому наплавному понтоні перебралися німецькі 14-а та 22-а дивізія, незважаючи на спроби 17-19 липня бронетанкової групи Південного фронту під орудою Штевнєва та 3-о гвардійського стрілецького корпусу генерал-майора Замерцева ліківдувати плацдарм.
-Знайдено: + | пк-поновлення = 6 липня 2013
Підзаголовок:== Біографія ==
Знайдено: + З «Динамо» (Київ) Теміле підписав п'ятирічний контракт 6 липня2008 року. Крім «Динамо», Теміле міг опинитися у деяких німецьких клубах, а також у норвезькому «Русенборзі». Його агентом є Генрі Екезіе.
-Знайдено: + 2 липня «Карпати» повернулися до Львова. 6 липня у Тернополі проведено товариську гру з місцевою «Нивою» (перемога «Карпат» 3:1), а підсумковим поєдинком стала контрольна гра у Львові 11 липня, за тиждень до початку першості України, проти «Волині» Луцьк (0:0, гру не завершено — «Волинь» покинула поле через упереджене суддівство).
-Знайдено: + | 6 липня2009
-Знайдено: + news_id=3634&mode=full Гравці та тренери «Карпат» зустрілися з вболівальниками (fckarpaty.lviv.ua, 16 липня 2009)]
↑Гай-Нижник П. Чорноморський флот і українське державотворення 1917–1918 років (До історії створення Військово-Морських Сил України) // Військовий музей (науково-методичний збірник). – Вип.7. – К.: ЦМЗСУ,2006. – С.37–46.
↑Нацистський окупаційний режим на Хмельниччині. 1941–1944: Документи і матеріали. — Кам'янець-Подільський: Оіюм, 2009. — С. 550.
↑Слободянюк П. Я. Місцеве самоврядування Хмельниччини: історико-етнографічні витоки, сторінки минулого та сьогодення місцевих громад. — Хмельницький: Поділля, 2004. — С. 128.
↑Поліщук Клим. Скарби віків: Українські легенди. — Львів — Київ: Видавництво «Русалка», 1921. — 66 с. Оповідання «Скарби віків» завершає збірку.
↑[http://www.cvk.gov.ua/pls/acts/ShowCard?
-Знайдено: + id=34555&what=0 Постанова ЦВК від 06 липня 2013 року № 166 «Про затвердження протоколу лічильної комісії з організації і проведення виборів Голови Центральної виборчої комісії від 6 липня 2013 року про результати виборів Голови Центральної виборчої комісії»]
.png)
Україна||Карина Медведєва || 6 липня 1967||align=center| 187 || зв'язуюча
«Барселона» ||
«Шахтар» || 15 млн [51]
Золото || Олена Костевич ||
Стрільба || Пістолет, 25 м || 16 липня
Срібло || Аліна Максименко ||
Художня гімнастика || Булави || 16 липня
Самбо || Понад 100 кг || 16 липня
Бронза || Ганна Різатдінова ||
Плавання || 500 м вільним стилем || 16 липня
|0-3|
|style="text-align: center;"|3-0 |style="text-align: left;"|
.jpg)
.jpg)
.jpg){kind=link}
